Вісники НТУ "ХПІ"
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494
З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.
Переглянути
4 результатів
Результати пошуку
Документ Технологічний реінжиніринг підприємств машинобудування: еволюція, проблеми, шляхи вирішення(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Фадеев, Валерій Андрійович; Набока, Олена Володимирівна; Мехович, Катерина СергіївнаУ статті розглянуто актуальні питання сучасного розвитку машинобудування України. Відзначено, що для економіки України початку ХХ1 століття характерно катастрофічне скорочення обсягів виробництва та прогрессируюча деградація технічної бази промислових підприємств, що послужило згортанню як простого, так і розширеного відтворення у багатьох галузях народного господарства. Впоратись з цією небезпечною тенденцією може лише промисловість та її провідна галузь – машинобудування. Умови, в яких належить функціонувати промисловому комплексу України в найближчій перспективі знаходяться під впливом ринкового механізму саморегуляції, з одного боку, різних коригувальних впливів з боку державних органів керування та ряду суб'єктивних та об'єктивних факторів. Найбільш впливовими факторами визначено глобалізацію, цифрову трансформацію ,пандемію, військові конфлікти, тощо. Надано стислу інформацію щодо сутності цих процесів. Зазначено, що глобалізація економіки – складний та суперечливий процес. З одного боку, вона полегшує господарську взаємодію між державами, що створює умови для доступу країн до передових досягнення людства, забезпечує економію ресурсів, стимулює світовий прогрес. З іншого, глобалізація несе негативні наслідки: закріплення периферійної моделі економіки, втрату своїх ресурсів країнами, що не входять до "золотого мільярда", розорення малого бізнесу, поширення на слабкі країни глобалізації і конкуренції, зниження рівня життя та ін. Зазначено, що Україна поступово розвивається у галузі цифрової технології та цифрової трансформації, але все ще має значний потенціал для подальшого розвитку. Важливим критерієм якості процесу ЦТ у бізнесі стає рівень "цифрової зрілості", а його підвищення – бізнес-стратегія. Така зрілість визначається як поступовий і цілеспрямований процес організаційного навчання, що обумовлює реакцію на цифрове конкурентне середовище, що виникає і змінюється. Під недостатньою зрілістю бізнес-процесів розуміється низький рівень процесного управління в компанії, де невизначені та не регламентовані основні та допоміжні процеси, їхня автоматизація здійснюється хаотично, має локальний характер, процеси не адаптовані під плановані до впровадження новітні технології. Авторами запропоновано підхід до здійснення технологічного реінжинірингу з використанням технологій форсайту на підприємствах машинобудування із попередньою діагностикою готовності компаній до цифрових перетворень, яка відповідає рекомендаціям стандарту TOGAF та має здійснюватися у межах формування архітектурного бачення компанії на початковому етапі реалізації трансформаційного проекту.Документ Від класичної до цифрової підстанції(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Гриб, Олег Герасимович; Сендерович, Геннадій Аркадійович; Дяченко, Олександр Васильович; Швець, Сергій Вікторович; Ярова, Інна СергіївнаІснуюча модель управління електроенергетикою з кожним днем втрачає свої можливості. Тобто мова йде саме про нагальність зміни моделі роботи та взаємодії складових електроенергетики, аби зробити мережі більш чутливими до навантаження із змінюваних джерел генерації в умовах змінюваного попиту. Виклик, з яким зустрілися постачальники послуг на комунальному рівні – це збільшення конкуренції завдяки збільшенню розподіленої доступної пропозиції енергетичних послуг. Таким чином, постачальники енергетичних послуг для задоволення потреб споживачів мають діяти проактивно, пропонуючи їм індивідуально оптимізований сервіс, водночас захищаючи конфіденційність операцій та забезпечуючи безпечний контроль за даними транзакцій поміж учасниками енергетичного ринку. Специфіка змінюваних відновлювальних джерел енергії, окрім проблем забезпечення сталої доставки енергії у відповідності з попитом, потребує створення потужностей із накопичення перегенерованої в певний час енергії, швидкого балансування та керування якістю самої енергії. Ці виклики можна подолати створенням штучно «інтелектуалізованої» енергосистеми, тобто енергетика з оперативної точки зору має теж стати «розумнішою» та ефективнішою. Одним із ключових елементів інтелектуальних електроенергетичних систем є цифрові підстанції, які забезпечують новий рівень розвитку в управлінні технологічними процесами передачі і розподілу електроенергії. Перехід до передачі сигналів в цифровому вигляді на всіх рівнях управління підстанцією дозволить створити технологічну інфраструктуру для впровадження інформаційно-аналітичних систем, знизити помилки недообліку електроенергії, зменшити капітальні та експлуатаційні витрати на обслуговування підстанції, а також підвищити електромагнітну безпеку і надійність роботи мікропроцесорних пристроїв. Впровадження цифровізованих систем, забезпечує більш високу швидкість і безпеку передачі інформації, взаємозамінність окремих компонентів системи, підвищення надійності системи. Основна ідея цифрових підстанцій полягає в організації обміну інформацією між різними інтелектуальними електронними пристроями і системами автоматизації різних рівнів управління за допомогою протоколів передачі даних. Найбільш повно принципи обміну інформацією на цифрових підстанціях формуються групою стандартів IEC 61850. Авторами статті було розглянуто переваги застосування цифрових систем управління, які розроблені відповідно до міжнародного стандарту IEC 61850. Також був проведений аналіз поетапного переходу від класичної підстанції до цифрової.Документ Аналіз перспектив розвитку цифрової енергетики в Україні(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Гриб, Олег Герасимович; Сендерович, Геннадій Аркадійович; Дяченко, Олександр Васильович; Карпалюк, Ігор Тимофійович; Швець, Сергій ВікторовичОсновні проблеми традиційної енергетики, зумовлені ростом цін на енергоносії, які в свою чергу пов’язані з вичерпністю легкодоступних родовищ органічного і ядерного палива, а також частими аваріями на атомних станціях, які в свою чергу, викликали необхідність аналізу стану споживання енергії на сучасному етапі розвитку суспільства та визначення шляхів енергозабезпечення людства у майбутньому. На фоні проблем з викопними джерелами енергії одними з ключових глобальних трендів розвитку енергетичної галузі стають розвиток альтернативних джерел енергії і цифрова енергетика. Дані процеси уже в значній мірі вплинули на економіку паливно-енергетичного комплексу в деяких країнах світу і продовжують розвиватися. Розповсюдження відновлювальних джерел енергії вже починає глобально впливати на виробництво, споживання енергії та на функціонування електромереж, особливо в країнах, де частка відновлювальних джерел енергії в традиційній енергетиці перевищує 10 % до таких країн за прогнозами найближчим часом ввійде і Україна. Перехід від нинішніх моделей прогнозованої генерації із здебільшого постійною потужністю до мереж, до яких під’єднані змінювані відновлювальні джерела енергії, вочевидь потребуватиме великих змін. Виконання заходів щодо впровадження змінюваної та розподіленої відновлювальних джерел енергії потребуватиме більших зусиль щодо керування потоками енергії у мережі, її перерозподілу та накопиченню. Цифровізація може вирішити виклики, що лише посилюватимуться у майбутньому, в три етапи: розумне створення енергії, розумне оперування нею та взаєморозрахунками з клієнтами і розумне її споживання. Головною проблемою тут є потреба в величезній кількості даних, які потребуватимуть обробки, аби розуміти, як працює мережа в будь-який момент часу, аби за умов постійної зміни її параметрів можна було керувати змінними чинниками, прогнозувати їх, оцінювати поточні потреби клієнтів та спроможності постачальників енергетичних послуг. Авторами статті був проведений аналіз цифровізації енергетики та виділено декілька основних напрямів її розвитку. Проаналізовано динаміку росту кількості власників сонячних електростанцій що встановлені в приватних домогосподарствах України, тому що вони можуть стати одними із перших учасників цифровізації в країні.Документ Методологічні аспекти створення цифрового університету(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Єгорченкова, Наталія Юріївна; Тесля, Юрій Миколайович; Хлевна, Юлія Леонідівна; Кичань, Ольга МиколаївнаЗапропоновано методологічну концепцію управління проєктами перетворення вітчизняних закладів вищої освіти (ЗВО) в цифрові університети. Представлено концептуальні основи управління проєктами діджиталізації ЗВО. В основі концепції є єдиний цифровий простір, який включає: цифрове середовище, інструменти його формування, інструменти використання цифрового середовища, організаційні засади цифрової трансформації, методологія управління проєктами діджиталізації. Показано, що успіх цифрової трансформації ЗВО напряму залежить від ефективності організації процесів управління проєктами діджиталізації. А для цього необхідна розробка проблемно-орієнтованої методології управління проєктами. Встановлено, що жодна з існуючих методологій не підходить під умови проєктів діджиталізації ЗВО. Сформовано області знань з позицій формування та впровадження методології під проєкти діджиталізації ЗВО. А саме, управління психологією змін, управління впровадженням, управління методологічною зрілістю, управління інформаційним середовищем проєктів діджиталізації ЗВО, управління впливами. Результатом застосування концепції управління проєктами діджиталізації ЗВО є формування та впровадження методології управління проєктами, що інтегрує інструменти, процеси, знання існуючих методологій управління проєктами з умовами реалізації ІТ процесів у ЗВО. Запропоновані організаційні засади діджиталізації закладів вищої освіти, в основі яких специфічна для таких закладів проєктно-орієнтована організаційна структура – офіс цифрової трансформації. Визначені структура та функції такого офісу. Показано, що ефективне його функціонування можливе тільки при застосуванні підходу «management by the projects» (управління через проєкти). Досліджено процеси закладів вищої освіти з позицій готовності до застосування методологій управління проєктами діджиталізації. Наведено приклади проєктів діджиталізації Національного авіаційного університету.