Вісники НТУ "ХПІ"

Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494


З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.

Переглянути

Фільтри

2018 - 20203

Налаштування

Ключові слова: search.filters.subject.glycine

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз
    Документ
    Технологія поверхнево-активних похідних рицинової кислоти
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Гаврюшенко, Катерина Олександрівна; Гладкий, Федір Федорович
    Загальною метою представленого дослідження є визначення наукового підґрунтя технології поверхнево-активних речовин на основі амінокислот, це є актуальним для України, тому що вітчизняного виробництва таких речовин у нас немає. Практична значущість дослідження полягає в використанні отриманих поверхнево-активних речовин у складі миючих засобів замість солей алкіллсульфатів. Одним з різновидів екологічно безпечних поверхнево-активних речовин, що м’яко діють на шкіру людини є ацил амінокислоти, які утворюються при дії на амінокислоту жирної кислоти. Запропоновано відносно просту в реалізації технологію біосумісних та біорозкладних поверхнево-активних речовин на основі амінокислот із використанням рицинової олії та амінооцтової кислоти як основної сировини. За результатами ІЧ-спектроскопії показано, що отримані ПАР належать до амідів. Визначено їх основні поверхнево-активні властивості – поверхневий натяг та критичну концентрацію міцелоутворення. Отримані ПАР можуть бути використані у складі косметичних та миючих засобів, або самостійно у вигляді водного розчину.
  • Ескіз
    Документ
    Інноваційні технології екструдованої продукції з алкопротекторною дією на основі рибної сировини
    (НТУ "ХПІ", 2018) Поливанов, Єгор Андрійович; Малецький, Максим Володимирович
    У статті наведений аналіз динаміки споживчих вподобань екструдованої снекової продукції на основі рибної сировини та обгрунтована доцільність створення харчових композицій з крупок зернових та картопляних пластівців, збагачених рибними порошками, з регулюємим хімічним складом та біологічною цінністю. З точки зору хімічних та біохімічних процесів описано властивості гліцину та бурштинової кислоти, як речовин, що нейтралізують токсичну дію ацетальдегіду в організмі людини під час вживання слабоалкогольних напоїв. Обгрунтована перспективність виробництва екструдованої продукції з компонентами, що перешкоджають руйнуванню клітин печінки та мозку у разі споживання слабоалкогольних напоїв. Проведена органолептична оцінка розроблених екструдованих продуктів, за результатами якої обгрунтована перспективність використання рибних порошків для виробництва екструдованих продуктів.
  • Ескіз
    Документ
    Квантово-хімічне моделювання системи "глутатіон-пектин" та оцінка можливості її використання у складі харчових продуктів
    (НТУ "ХПІ", 2018) Поливанов, Єгор Андрійович
    У статті приведені результати аналітичного дослідження властивостей глутатіону, як коротколанцюгового пептиду. Проаналізовано можливість підвищення харчової та біологічної цінності за рахунок його внесення до складу харчової продукції. Глутатіон активізує процеси асиміляції та дисиміляції в організмі людини, результатами яких є оновлення клітин, їх захист від негативних факторів впливу зовнішнього середовища та мутації. Глутатіон, як усі коротколанцюгові пептиди, може бути зруйнованим під впливом кислотності шлунку, механічних ушкоджень, появи вологи, у разі вмісту у сухих продуктах. У матеріалах статті запропоновано шляхи стабілізації глутатіону шляхом уміщення його до матриці пектинового гелю та, у такий спосіб, прогнозується вирішення проблеми нестачі даного коротколанцюгового пептиду в організмі. Засобами квантово-хімічного моделювання, описані способи зв’язування глутатіону з функціональними групами залишків галактуронових кислот, що є складовими пектину.