Вісники НТУ "ХПІ"

Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494


З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.

Переглянути

Фільтри

2020 - 20232

Налаштування

Ключові слова: search.filters.subject.hazard

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Застосування системи НАССР при виробництві м'ясних продуктів з мікроводоростю Chlorella
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Кожемяка, Ольга Володимирівна; Пешук, Людмила Василівна; Петренко, Світлана Олександрівна
    У XXI столітті актуальними питаннями для людства виявились нестача білка та важливих нутрієнтів в раціоні харчування, що спонукає науковців світу шукати альтернативи та проводити розробку нових харчових продуктів. При цьому на рівні держави активно проводиться політика, яка убезпечує споживача від неякісної та небезпечної їжі. Одним з таких інструментів є впровадження на підприємствах харчової галузі системи управління безпечністю харчових продуктів НАССР, яка є превентивним методом запобігання негативного впливу небезпечних факторів на організм людини, і розповсюдження захворювань, пов'язаних з харчовими продуктами. В цьому аспекті акцентовано увагу на небезпечних факторах, які можуть впливати на м'ясні паштети з використанням мікроводорості Chlorella в процесі приготування. Chlorella включає макро- та мікронутрієнти, які необхідні для повноцінного функціонування організму. Мікроводорость Chlorella використовували у вигляді порошку (харчова добавка) і wellness-напій Chlorella українських виробників. Проаналізовано всі етапи технологічного процесу, на кожному етапі розглянуто потенційні небезпечні фактори, причини виникнення або джерело забруднення. В процесі ідентифікації ризиків використали діаграму аналізу ризику та діаграму дерева прийняття рішень. Побудовано блоксхему технологічного процесу приготування м'ясних паштетів з Chlorella. Визначені параметри контрольних критичних точок (температура зберігання сировини, готової продукції, температурні режими приготування), для контрольних критичних точок встановлені критичні межі, перевищення яких призведе до виникнення біологічних небезпечних факторів. Для тих етапів процесу, де неможливо або недоцільно заміряти параметри, визначено операційні програми передумови для керування небезпечними чинниками. Встановлено зв'язок між превентивними методами, які впливають на безпечність та отриманням харчового продукту із заданими якісними характеристиками, що є в основі державної політики України в галузі здорового харчування, де збереження та зміцнення здоров'я населення є пріоритетом.
  • Ескіз
    Документ
    Застосування біомоніторингу для виявлення небезпек в проєктах критичної інфраструктури
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Хрутьба, Вікторія Олександрівна; Барабаш, Олена Василівна; Зюзюн, Вадим Ігорович; Нєвєдров, Дмитро Сергійович
    Дослідження присвячене питанню можливості інтеграції біомоніторингу в процедуру оцінки впливу на довкілля проектів критичної інфраструктури. Встановлено, що до проєктів критичної інфраструктури відносяться проєкти пов’язані з будівництво, реконструкцією та експлуатацію об’єктів критичної інфраструктури. Проєкти критичної інфраструктури можуть бути небезпечними для довкілля, але вчасне виявлення характеру, інтенсивності, ступеня небезпеки проєкту критичної інфраструктури для стану довкілля і здоров’я населення, зможе попередити процеси прояву і відповідно сприяти його успішному виконанню. Визначено особливості проведення процедури оцінки впливу на довкілля та її значущість, як фактору успішного проходження проєктом всього життєвого циклу. Встановлено, що комплексне проведення процедури оцінки впливу на довкілля проєкту критичної інфраструктури сприятиме ухваленню екологічно-грамотних управлінських рішень, які принесуть користь довкіллю. Розроблено алгоритм проведення оцінки впливу на довкілля для проєктів критичної інфраструктури. Здійснено експрес-оцінку забруднення атмосферного повітря за допомогою методу дендроіндикації, заснованого на дослідженні стабільності розвитку деревних насаджень на всіх стадіях онтогенезу, для виявлення небезпек в проєктах критичної інфраструктури. Практичне застосування методу дендроіндикації дозволить покращити можливості для виявлення в атмосферному повітрі діоксиду сірки та оцінити сумарну величину антропогенного навантаження на рослинні організми. Встановлено, що застосування дендроіндикації, як додаткового методу при проведенні оцінки впливу на довкілля, суттєво збільшить можливості у сфері визначення небезпек для проектів критичної інфраструктури, особливо в аспекті проєктної діяльності щодо їх реконструкції та експлуатації. Застосування запропонованого методу в проєктній діяльності сприятиме зменшенню їх можливого негативного впливу на стан навколишнього природного середовища.