Вісники НТУ "ХПІ"
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494
З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.
Переглянути
3 результатів
Результати пошуку
Документ Ризики українських IT-компаній в умовах інтеграції до Європейського Союзу та аналіз змін у сфері українських IT-технологій(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Посохов, Ігор Михайлович; Пономарьов, ВладиславРозглянуто ризики вітчизняних ІТ-компаній в умовах інтеграції до Європейського Союзу та аналіз проведено аналіз змін вітчизняних компаній. Досліджено розвиток вітчизняних ІТ-компаній в умовах нестабільності та воєнних конфліктів. Проведено аналіз ризиків, з якими стикаються українські IT-компанії в сучасних умовах, враховуючи економічну, політичну, інноваційну та геополітичну обстановку. Проаналізовано динаміку та зміни, що відбулися в сфері українських інформаційних технологій, ураховуючи останні тренди та інновації. Визначено основні ризики, з якими стикаються українські IT-компанії, зокрема, в контексті політичних, економічних змін, змін в законодавстві, конкуренції на ринку, кадрового забезпечення тощо. Виконано порівняльний аналіз ризиків для українських та міжнародних ІТ-компаній в умовах війни. Виокремлено основні ризики, із якими зіштовхуються міжнародні компанії ІТ-компаній, особливо в умовах активного використання кіберпростору та поширення геополітичних турбуленцій: кадровий потенціал та кібербезпека: важливою ареною впливу стає кадровий потенціал. Загроза для безпеки та стабільності може спричинити відтік кваліфікованих кадрів, що може вплинути на розвиток та конкурентоспроможність ІТ-компаній, посилення кібербезпеки стає стратегічно важливим завданням; економічні ризики та фінансова стійкість: економічна нестабільність, зокрема у зв'язку із військовим конфліктом, може призвести до зменшення попиту на ІТ послуги та збільшення витрат на кіберзахист, ІТ компанії повинні враховувати ці ризики при формуванні своїх бізнес-стратегій; міжнародні відносини та імідж: зміни в міжнародних відносинах та імідж ІТ-компаній можуть визначати їхню можливість розширення на міжнародні ринки та співпрацю з партнерами, ретельне вивчення політичного та економічного контексту є важливим елементом стратегічного управління; гнучкість та спроможність до адаптації: ІТ-компанії повинні проявляти гнучкість та спроможність адаптуватися до швидкозмінюваних умов, зміни в бізнес-стратегіях, акцент на інновації та гнучкі форми організації робочого процесу допомогають компаніям впоратися з нестабільністю; соціальна відповідальність та сприяння миру: ІТ-компанії виявиють свою соціальну відповідальність через участь у гуманітарних програмах та сприяння мирним ініціативам; це може сприяти підтримці громадськості та зміцненню позитивного іміджу компаній.Публікація The role of business and economic protocol in the ethics of international economic relations(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Novik, I. O. ; Chyrvon, AnnaThis paper extensively explores the pivotal role of business protocol in international economic relations, delving into its historical evolution, contemporary significance, and the challenges it encounters within the dynamic global business environment. The study emphasizes the necessity for nuanced intercultural communication and highlights the adaptability of business protocol to diverse situations. Article discusses the issues of diplomatic and economic protocol and ethics, shedding light on the intricate interplay between international relations and economic activities. Diplomatic protocol, with its established conventions and rituals, plays a crucial role in shaping the discourse between nations, fostering cooperation, and mitigating conflicts. Economic protocol, on the other hand, governs the conduct of nations and businesses in the global marketplace, influencing trade agreements, investment practices, and financial interactions. The examination of these protocols within the framework of ethics becomes imperative as it explores the moral dimensions of diplomatic and economic engagements. Ethical considerations in diplomacy encompass matters of respect, transparency, and adherence to international law, aiming to promote peaceful coexistence and equitable collaboration. Similarly, in the realm of international economics, ethical principles guide decisions regarding resource allocation, corporate responsibility, human rights protection, and the fight against corruption. By delving into the ethical aspects of diplomatic and economic protocols, the article seeks to contribute to a deeper understanding of the values that underpin international interactions. It emphasizes the importance of fostering ethical practices in diplomacy and economic relations, ultimately striving to create a global landscape that values fairness, responsibility, and mutual respect. The current significance of business protocol is underscored in light of its strategic importance in facilitating effective communication and collaboration between nations and businesses. The challenges faced by business protocol in the modern global business arena are thoroughly scrutinized, addressing issues such as cultural diversity, technological advancements, and the need for constant adaptation. In summary, this comprehensive analysis contributes to a nuanced understanding of the multifaceted role of business protocol in international economic relations, shedding light on its historical roots, contemporary significance, and the evolving challenges it faces in the globalized business landscape.Публікація Особливості розвитку та функціонування ринку сільськогосподарської продукції в міжнародних відносинах(НТУ "ХПІ", 2018) Новік, Ірина Олексіївна; Колотюк, Олена ІванівнаУ загальній структурі національної економіки України ринок сільськогосподарської продукції займає особливе місце та є вагомим показником оцінки рівня ефективності функціонування аграрного сектора загалом. Було визначено, що ринок сільськогосподарської продукції є розуміння його як ефективного механізму задоволення потреб товаровиробників та запитів споживачів, особливістю якого є регуляторна функція у контексті збалансування процесів виробництва та реалізації конкурентоспроможних товарів аграрного сектора з метою забезпечення продовольчої безпеки країни та формування експортного потенціалу держави. Було систематизовано особливості та характеристики розвитку та функціонування ринку сільськогосподарської продукції. Виявлено функції процесу функціонування та розвитку ринку сільськогосподарської продукції: соціальну, виявлення ринкових цін, стимулюючу, селективну і координаційно-управлінську. Представлено класифікацію ринку сільськогосподарської продукції за горизонтальним принципом в розрізі трьохрівневого виокремлення видів ринку. Проведено аналіз та систематизацію груп суб'єктів (учасників) ринку сільськогосподарської продукції в міжнародних відносинах. Інфраструктура ринку сільськогосподарської продукції дозволила більш зрозуміти проблеми, які існують в Україні з формуванням конкурентоздатного ринку сільськогосподарської продукції. Доведено важливість державного регулювання при формуванні ринку сільськогосподарської продукції та його значення для забезпечення населення цією продукцією. Розроблено основні напрями розвитку сільськогосподарського ринку та зроблено відповідні висновки. Ефективний розвиток ринку сільськогосподарської продукції є можливий за умови взаємодії усіх складових його інфраструктури, які при цьому є самостійними, функціонально спрямованими структурами та одночасно має підтримку зі сторони держави.