Вісники НТУ "ХПІ"
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494
З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.
Переглянути
10 результатів
Результати пошуку
Документ Особливості отримання бензинової фракції термічним піролізом поліолефінової сировини(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Шевченко, Кирило Володимирович; Григоров, Андрій БорисовичВ статті розглянуто особливості проведення процесу термічного піролізу вторинної полімерної сировини, спрямованого на отримання бензинової фракції – бази для отримання сумішевого або синтетичного автомобільного бензину. Спираючись на світовий досвід переробки полімерів, для дослідження було обрано поліолефіни, представлені поліетиленом високої густини (HDLP) та поліпропілен (РР). Термічний піроліз проводили при атмосферному тиску (0,10-0,12 МПа) на лабораторній установці реакторного типу з подальшим видаленням бензинової фракції (30-210 °С) із рідких продуктів піролізу за методом ASTM D 86. Встановлено, що температурний інтервал, в якому необхідно проводити піроліз поліолефінової сировини, складає для HDLP – 400-430°С (максимальний вихід бензинової фракції при 420°С); для РР - 350-370 °С (максимальний вихід бензинової фракції при 365 °С). Керуючи тривалість термічного піролізу можна збільшити вихід бензинової фракції у середньому на 15-17 %, що необхідно враховувати при промисловому впровадженні та подальшій експлуатації установок піролізу полімерної сировини. Збільшення температури кінця кипіння бензинової фракції з 150 °С до 210 °С дозволяє збільшити її вихід на 9 % (для HDLP) і на 12 % (для РР). Але відповідно спостерігається і збільшення вмісту у ній олефінів (на 13-14 %), що є позитивним моментом з точки зору стійкості до детонації бензинової фракції і негативним – з огляду на низьку її хімічну стабільність. Проведені дослідження показали, що вторинну поліолефінову сировину необхідно розглядати як альтернативну до класичної сировини (нафти та газового конденсату), а процес піролізу як основний технологічний процес отримання бензинової фракції – бази для отримання товарного автомобільного бензину. Перспективними місцями реалізації даної технології є як виробничі майданчики нафтопереробних заводів, так і майданчики, розташовані у безпосередньої близькості до місць накопичення сировини – портів, міських сміттєзвалищ, спеціальних полігонів.Документ Перспективи залучення відходів олійноекстракційних заводів України для виробництва теплової та електричної енергії(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Гапонич, Людмила Станіславівна; Топал, Олександр Іванович; Голенко, Ірина Львівна; Кобзар, Сергій Григорович; Дулієнко, Сергій ГригоровичПаливні відходи олійноекстракційних заводів – лушпиння соняшника (ЛС) – доцільно використовувати для заміни викопного палива в промислових та комунальних енергетичних котлах. Удосконалення існуючих та створення нових котельних апаратів для спалювання ЛС має ґрунтуватися на розумінні закономірностей термічної переробки такого палива. Мета цієї роботи – визначення структурних особливостей та закономірностей горіння ЛС в камерах згоряння котельних апаратів. У камерах згоряння нагрівання паливних частинок відбувається при швидкостях нагріву ~500 °С/с та температурах процесу до 900 °С. ЛС містить близько 30 % – 48 % целюлози, 34 % – 38 % геміцелюлози та 17 % – 26 % лігніну. Залежно від структури відрізняється і елементний склад палива, і кількісний та якісний склад летких, і, як наслідок, теплота згоряння. В різних зразках ЛС вміст вуглецю варіюється в діапазоні 40 % – 55 % на робочу масу, сірки – 0,05 % – 0,2 %, хлору – 0,05 % – 0,3 %, золи – 3 % – 9 % та вологи – 5 % – 10 %, теплота згоряння – 15–21 МДж/кг. При термічному розкладанні ЛС при швидкісному нагріві до температур 500 °С – 900 °С утворюються леткі та твердий коксозольний залишок (КЗ) (до 20 % – 30 % вихідної маси), який має низьку реакційну здатність і високу міцність. Динамічні криві виходу летких мають дві принципово різні ділянки. Перша з них відповідає виділенню і вигоранню летких, друга – вигорянню КЗ. Отримано емпіричні залежності тривалості стадії вигоряння ЛС для температур 500 °С – 900 °С та 700 °С – 900 °С. Вигоряння КЗ є домінуючим процесом термічного розкладання ЛС, який визначає повноту утилізації палива, конструктивні особливості камери згоряння, ефективність і режимні параметри технологічного процесу. Завищені значення втрат теплоти з механічним недопалом при горінні ЛС в котельних апаратах пов'язані з вигорянням низькореакційного КЗ. Цей етап рекомендується проводити при температурах 850 °С – 900 °С.Документ Аналіз методів перероблення пластикових відходів(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Михайлова, Євгенія Олександрівна; Дейнека, Дмитро Миколайович; Панчева, Ганна МихайлівнаРозглянуто способи поводження з пластиковими відходами, кількість яких постійно зростає через високий попит на полімерну продукцію, що має високі експлуатаційні властивості. Актуальність проблеми обумовлена довговічністю пластику, який, потрапивши у довкілля, поступово деградує з утворенням речовин небезпечних для живих організмів. Найбільш поширеними способами поводження з пластиковими відходами є їх складування на спеціально відведених земельних ділянках або спалення з/ без отримання тепла. Кожен з цих способів має певні недоліки, що викликає необхідність впровадження інших заходів. Перспективним з екологічної та економічної точок зору способом поводження з пластиковими відходами може бути їх перероблення у вторинну сировину, енергію або продукцію з певними споживчими властивостями. Мета даної роботи полягає у проведені аналізу методів перероблення пластикових відходів, встановлення їх переваг і недоліків, визначення оптимальних підходів для утилізації полімерних матеріалів з різними властивостями. Розглянуто дві основні групи методів перероблення полімерів: фізичні та хімічні. До фізичного перероблення відносять механічний рециклінг, який базується на фізичному подрібненні пластикових відходів з отриманням вторинної сировини без суттєвої зміни хімічної структури матеріалу. Цей процес достатньо простий з точки зору технічного оформлення, але вимагає ретельного сортування і очищення відходів, а також має обмеження щодо повторного застосування переробленого матеріалу. Хімічне перероблення відбувається шляхом проведення процесів сольволізу (гідролізу, гліколізу, метанолізу) та конверсії (піролізу, газифікації). В цьому випадку пластикові відходи розкладаються на вихідні молекули – мономери, з яких знову можна виготовити полімерний продукт з тими ж властивостями. Хімічні методи дозволяють утилізувати невідсортовані та забруднені полімерні матеріали багато разів без втрати їх якості. Таким чином, впровадження описаних методів дозволить зменшити кількість відходів, перетворити їх на цінну вторинну сировину та скоротити використання природних ресурсів, що застосовуються для отримання первинних пластикових матеріалів.Документ Пошуки сорбентів для елюації нафтопродуктів з води(НТУ "ХПІ", 2019) Кричковська, Лідія Василівна; Єссам, Ахмед Єлнаггар; Дубоносов, Володимир ЛеонідовичНе існує єдиного способу повного усунення нафти з водної поверхні. Вирішення цього завдання здійснюється на основі комплексної технології поетапної локалізації, збору і ліквідації нафти на всіх стадіях її розливу по поверхні. Сорбційні способи на основі хімічно нейтральних матеріалів дозволяють вирішувати задачу усунення нафти екологічно чистим методом. Нафтопоглинаючі сорбенти можуть бути використані практично на всіх етапах боротьби з нафтовими розливами.З нафтопоглинаючих сорбентів найбільш перспективні сорбенти з рослинних відходів, так як, з одного боку, при попаданні їх в навколишнє середовище, вони не можуть завдати їй екологічної шкоди з огляду на їх природне походження, а з іншого боку, їх виробництво дозволяє вирішувати проблему утилізації відходів сільськогосподарської продукції .До високопористих сорбентів відносяться: активне вугілля, нізькоплотні вуглецеві і графітові матеріали, матеріали на основі вуглецевих похідних.Документ Исследование возможности синтеза гидроксилапатита биомедицинского назначения из растворов с использованием стадии сушки вымораживанием и методом пиролиза(НТУ "ХПИ", 2016) Кривилева, Светлана ПавловнаВ статье рассмотрены различные методы получения синтетического гидроксилапатита биомедицинского назначения. Выполнена оценка возможностей синтеза кристаллического Са₁₀(РО₄)₆(ОН)₂ высокой чистоты из водных растворов ацетата кальция Са(СН₃СОО)₂ и триэтилфосфата (C₂H₅O)₃PO с использованием стадии сушки вымораживанием и сублимации и из водных растворов Ca(NO₃)₂ и Н₃РО₄ (содержащих метанол, воду и азотную кислоту) методом пиролиза. Определены оптимальные концентрации растворов, pH среды, соотношения компонентов и режимы термообработки. Определено, что для получения нанокристаллического гидроксилапатита стехиометрического состава более перспективным является растворный метод с использованием на стадии сушки вымораживания и сублимации.Документ Дослідження зв’язку між структурою деревини та кінетикою процесу її сушки(НТУ "ХПІ", 2015) Ведь, Валерій Євгенович; Миронов, Антон МиколайовичВ роботі вивчається вплив структури деревинної сировини на механізм протікання процесів її сушіння. У даній статі досліджено мікроскопічну будову деревини та визначено пористість матеріалу. Кінетика сушки розглядається на прикладі п’яти різних порід дерев – чотирьох листвяних та однієї хвойної. Проведено досліди щодо випаровування води з пласкої поверхні та за допомогою встановлення термопар оцінено межі прогріву піддослідного матеріалу. Досліджено процес випаровування вологи для трьох груп зразків різних порід, обчислена швидкість протікання сушки, а також визначені основні фактори, що впливають на перебіг процесу. З’ясовано удаваний порядок реакції, яка відбувається під час сушіння. На підставі вищевикладеного робиться висновок щодо необхідності у диференціації методик сушіння початкової сировини у залежності від її типу.Документ Сучасні проблеми вуглевипалювання і піролізу деревини(НТУ "ХПІ", 2014) Ведь, Валерій Євгенович; Миронов, Антон МиколайовичПредставлено історичний огляд розвитку способів вуглевипалювання. Розглянуто передумови для переходу між етапами технологій отримання деревного вугілля. Продемонстровано поступовість заміни старих способів вуглевипалювання більш актуальними методами піролізу деревини та деревних відходів. Наведено приклади використання деревного вугілля у житті сучасної людини. Показано його широке застосування у різних сферах народного господарства. Змальовано недоліки кустарних методів виробництва деревного вугілля. Означено проблеми, з якими стикаються виробники продуктів піролізу деревини. Встановлено необхідність створення більш досконалих технологій отримання деревного вугілля, які б забезпечували максимальну енергоефективність виробництва.Документ Особливості функціонування автотракторної техніки: екологічні проблеми та шляхи їх подолання(НТУ "ХПІ", 2011) Кривоконь, О. Г.Дана стаття показує негативний вплив на навколишнє середовище, пов'язаний з розвитком автортракторної техніки, розглядає шляхи зменшення відходів при переробці зношенних шин та містить пропозиції щодо корисного використання всіх продуктів переробки.Документ Системи опалення на базі відпрацьованих мастил(НТУ "ХПІ", 2014) Поляков, С. П.; Калейніков, Г. Е.В работе предложен способ отопления с использованием теплоты процесса комбинированного сжигания в двухфазном потоке водных эмульсий отработанных моторных масел и пиролизного газа. Проведено моделирование процессов горения эмульсий. Подобраны рациональные режимы горения и определен состав пиролизного газа. Установлено, что при определенных соотношениях объемов избыточного воздуха и водяного пара, который испаряется из эмульсии, в составе уходящих газов отсутствуют Н₂ и СО, т. е. наблюдается полное сгорание.Документ Физическая модель процессов в теплогенераторе пиролизного типа(НТУ "ХПИ", 2013) Семеней, А. Р.На основе имеющейся в литературе информации и результатах собственных экспериментальных исследований сформирована физическая модель теплофизических процессов в предложенном автором теплогенераторе пиролизного типа