Вісники НТУ "ХПІ"

Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494


З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 6 з 6
  • Ескіз
    Документ
    Трансестерифікація тригліцеридів пропан-2-олом у присутності сульфатної кислоти
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Мельник, Юрій Романович; Мельник, Степан Романович; Магорівська, Галина Ярославівна
    Досліджено закономірності трансестерифікації тригліцеридів соняшникової олії пропан-2-олом, каталізованої сульфатною кислотою. Визначено вплив вмісту гомогенного кислотного каталізатора та мольного співвідношення тригліцериди соняшникової олії : пропан-2-ол на конверсію реагентів, селективність утворення діізопропілового етеру, кислотне число та колір продуктів реакції за йодною шкалою. Встановлено, що збільшення вмісту сульфатної кислоти в реакційній суміші від 1 до 3 мас. % веде до незначного зростання конверсії тригліцеридів та істотного підвищення конверсії пропан-2-олу. Подальше збільшення вмісту кислотного каталізатора спричиняє зниження конверсії як тригліцеридів, так і спирту. Співставлення отриманих результатів із даними щодо складу продуктів реакції дало змогу зробити висновок, що істотне підвищення конверсії пропан-2-олу при збільшенні вмісту сульфатної кислоти до 3–4 мас. % зумовлене зростанням селективності утворення діізопропілового етеру з 5 % при вмісті кислотного каталізатора 1 мас. % до майже 65 % при вмісті сульфатної кислоти 4 мас. %. Показано, що збільшення вмісту сульфатної кислоти в реакційній суміші також веде до підвищення кольору продуктів реакції за йодною шкалою практично в 5 разів, що також свідчить про перебіг побічних реакцій конденсації та осмолення за участю подвійних зв’язків вищих жирних кислот, які входять до складу тригліцеридів. Встановлено, що зі збільшенням вмісту кислотного каталізатора в реакційній суміші закономірно зростає кислотне число продуктів реакції. Показано, що значення кислотного числа продуктів реакцій визначається саме кількістю застосовуваного кислотного каталізатора. Показано, що активність сульфатної кислоти в реакції трансестерифікації тригліцеридів соняшникової олії є дещо нижчою за активність катіоніту КУ-2-8, який за однакових умов забезпечує більш ніж на 15 % вищу конверсію тригліцеридів при нижчому значенні кольору продуктів реакції за йодною шкалою та відсутністю перебігу побічної реакції утворення діізопропілового етеру. Зроблено висновок про ефективність застосування сульфатної кислоти як каталізатора трансестерифікації тригліцеридів пропан-2-олом.
  • Ескіз
    Документ
    Обґрунтування вибору промоторів утворення пероксо-груп для електрохімічного синтезу пероксиоцтової кислоти
    (НТУ "ХПІ", 2018) Білоус, Тетяна Андріївна; Тульська, Альона Геннадіївна; Шахін, Іссам Хуссейн; Самойленко, Сергій Олексійович
    Пероксиоцтова кислота − це сильний дезінфектант з широким спектром антимікробної активності. Використовується як дезінфікуючий і протимікробний засіб. Переваги використання пероксиоцтової кислоти: відсутні стійкі токсичні похідні, незначна залежність від рН, ефективність та короткий час контакту. В промислових масштабах одержують хімічним синтезом, проте він має безліч суттєвих недоліків. Застосування електрохімічного синтезу пероксиоцтової кислоти, безпосередньо на місцях використання, виключає витрати пов’язані з хімічним синтезом, транспортуванням та зберіганням. Продемонстрована можливість електрохімічного синтезу пероксиоцтової кислоти з концентраціями, достатніми для практичного використання в різноманітних галузях. Обґрунтовано необхідність застосування промоторів утворення пероксо-груп для збільшення виходу за струмом цільового продукту. Показано, що аніони, адсорбовані на поверхні платинового електроду, впливають на селективність анодного процесу і швидкість виділення кисню.
  • Ескіз
    Документ
    Обґрунтування складу електроліту для електрохімічного синтезу пероксиоцтової кислоти
    (НТУ "ХПІ", 2017) Білоус, Тетяна Андріївна; Тульський, Геннадій Георгійович; Матрунчик, Ольга Леонідівна
    Використання електрохімічного синтезу дозволяє одержувати пероксиоцтову кислоту високої чистоти. Обґрунтовано необхідність застосування електропровідної добавки для зменшення питомого опору електроліту. В якості добавки обрано Н₂SO₄. Методом вольт-амперометрії досліджені анодні процеси в водних розчинах 3 моль/дм³ оцтової кислоти в діапазоні концентрацій добавки сульфатної кислоти 0,2…0,5 моль/дм³ на платиновому електроді. Показано, що збільшення концентрації сульфатної кислоти від 0,2 до 0,5 моль/дм³ призводить до збільшення електропровідності електроліту та зменшенню перенапруги утворення пероксиоцтової кислоти. Електрохімічний синтез пероксиоцтової кислоти доцільно проводити в діапазоні густин струму 500…1500 А/м², при якому спостерігається максимальний вихід за струмом цільового продукту. Запропоновано склад електроліту, що дає можливість напрацьовувати (j = 100 мА/см², Q = 2,6 А·год) розчини з концентрацією кінцевого продукту 0,01 %.
  • Ескіз
    Документ
    Функциональные испытания перспективного вагона-цистерны для перевозки расплавленной серы модели 15-9544
    (НТУ "ХПИ", 2016) Галов, Владимир Викторович; Комиссаров, Сергей Борисович; Граборов, Роман Викторович; Шейченко, Роман Игоревич; Чубань, Марина Олександрівна
    В статье описаны конструкторские решения, реализованные в перспективном вагоне-цистерне модели 15-9544, а также функциональные испытания опытного образца данного вагона. По результатам испытаний сделано заключение, что устройства загрузки-разгрузки, системы теплоизоляции и электроразогрева соответствуют требованиям технического задания, а примененные в ходе проектирования вагона разработки дали положительный эффект.
  • Ескіз
    Документ
    Кінетика та продукти окиснення 3-амінотолуену озоном у рідкій фазі
    (НТУ "ХПІ", 2012) Галстян, А. Г.
    Вивчено рідиннофазне окиснення 3-амінотолуену озоном в оцтовому ангідриді в присутності сульфатної кислоти. Показано, що в цих умовах окиснення перебігає переважно за ароматичним кільцем субстрату з утворенням аліфатичних пероксидів (72.0%). Серед продуктів окиснення за метильною групою ідентифіковано 3-ацетиламінобензилацетат (6.5%) та 3-цетиламінобензилідендіацетат (19.5%).
  • Ескіз
    Документ
    Тепловая интеграция установки кристаллизации гидролизной серной кислоты
    (НТУ "ХПИ", 2013) Капустенко, Пётр Алексеевич; Арсеньева, Ольга Петровна; Гарев, Андрей Олегович; Захаров, Д. С.
    В статье описывается проведение тепловой интеграции установки кристаллизации гидролизной серной кислоты. На основе полученных при экстракции данных была построена новая потоковая таблица, новые составные кривые, принципиальная схема установки после реконструкции, а также сеточная диаграмма для новой теплообменной сети.