Вісники НТУ "ХПІ"
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494
З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.
Переглянути
7 результатів
Результати пошуку
Документ Підвищення змащувальних властивостей водноглинистих бурових розчинів під час похило-скерованого та горизонтального буріння(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Дмитренко, Вікторія Іванівна; Дяченко, Юлія ГригорівнаУ роботі представлені результати експериментальних досліджень антифракційних властивостей природних рослинних олій: рицинової, конопляної, рапсової, соєвої, гірчичної, соняшникової та кукурудзяної. Наведено результати дослідів, що дозволяють оцінити вплив досліджуваних природних олій на параметри прісного, мінералізованого та соленасиченого водоглинистого бурового розчинів, таких як густина, реологічні та структурно-механічні властивості, рівень рН, показник фільтрації, товщина та липкість глинистої кірки, коефіцієнт змащування. Експеримент було проведено з використанням методики Американського нафтового інституту (за стандартами API). Встановлено, що у прісному розчині найбільш ефективно виявили змащувальні властивості рапсова олія в концентраціях 1 і 3 % та соняшникова олії в концентрації 1 %, у мінералізованому розчині – соняшникова олія концентрацією 0,5 % та рапсова олія концентрацією 3 %, в соленасиченому розчині – рапсова олія концентрацією 1 %. Добавки соняшникової олії показали задовільні результати тестувань лише для прісного і мінералізованого водоглинистих розчинів. Порівняно з соняшниковою олією рапсова олія виявила себе при додаванні до всіх досліджуваних зразків розчинів. Можна зробити висновок, що введення рапсової олії забезпечує задовільні антифракційні та технологічні показники для всіх типів розчинів, тому як основу змащувальної добавки обрано рапсову олію. Технологічно доцільні концентрації олій знаходяться в діапазоні від 1 до 3 %. За цих концентрацій олії меншою мірою виявляють негативний побічний ефект, зокрема на спінювання розчину, розчини характеризуються стабільною в часі консистенцією та покращуються їх змащувальні властивості. Розроблено склад змащувальної добавки на основі рапсової олії для обробки різних типів водоглинистих бурових розчинів на водній основі.Документ Дослідження та аналіз технологічніх властивостей крема косметичного з наноматеріалами широкого спектру дії(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Слісь, Карина Вікторівна; Тимченко, Валентина Кузьмівна; Блохіна, Валентина ДмитрівнаПредставлено дослідження біологічної активності похідних фулерену С60, відповідно до вивчених літературних джерелінформації. Проведено аналіз літературних джерел з метою визначення технологічних властивостей і ефектів впливу похідних фулерену на властивості крему косметичного. Розроблено нову рецептуру з антиоксидантними властивостями для крему косметичного, що вперше містить фулеренову композицію. Порівняно фізико-хімічні показники з еталонним зразком з аналогічними властивостями. Удосконалено технологічний процес отримання крему косметичного МIRADA.Документ Формирование базы данных термодинамических свойств сложных эфиров жирных кислот биодизельных топлив в газовой фазе (часть 2)(НТУ "ХПИ", 2016) Левтеров, Антон Михайлович; Левтеров, Александр Антонович; Левтерова, Людмила ИвановнаВ результате аппроксимации дискретных табличных данных о термодинамических и термохимических свойствах двадцати двух метиловых и этиловых эфиров высших жирных кислот получены коэффициенты полиномов, описывающих основные термодинамические характеристики этих веществ в функции температуры на интервале 300 – 3000 К. Таким образом восполняется отсутствие сведений о термодинамических свойствах целого ряда биодизельных топлив, получаемых из различных растительных масел, которое затрудняет численное моделирование рабочих процессов поршневых двигателей с самовоспламенением.Документ Формирование базы данных термодинамических свойств сложных эфиров жирных кислот биодизельных топлив в газовой фазе (часть 1)(НТУ "ХПИ", 2016) Левтеров, Антон Михайлович; Левтеров, Александр Антонович; Левтерова, Людмила ИвановнаАнализ научных публикаций позволил обусловить набор расчетных и экспериментальных выборок, которые дают возможность сформировать базу данных о термодинамических и термохимических свойствах сложных метиловых и этиловых эфиров высших жирных кислот, химически связанных в различных комбинациях в биодизельных топливах, производимых из растительных масел. Такая база данных позволит реализовать численное моделирование рабочих процессов поршневых двигателей с самовоспламенением, работающих как на чистом биодизельном топливе, так и на бионефтяных композициях.Документ Наукове обгрунтування раціональної концентрації соапстоків при нейтралізації жирів в системі селективних розчинників(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2015) Петік, Павло Федорович; Петік, Ігор ПавловичСтаття присвячена комплексному дослідженню граничної розчинності соапстоків ряду жирних кислот і ряду рослинних олій в системі селективних розчинників – воді, гліцерині та етанолі (ВГЕ) в заданому діапазоні температур. Проаналізовано результати дослідження, отримано регресійні моделі залежностей розчинності соапстоків окремих жирних кислот та їх сумішей в системі ВГЕ від температури, а також обґрунтовано рекомендації щодо розчинності соапстоків олій в системі ВГЕ.Документ Одержання жирних кислот з соапстоку шляхом розкладання мила карбонатною кислотою(НТУ "ХПІ", 2015) Мольченко, Світлана Миколаївна; Демидов, Ігор Миколайович; Ведь, Валерій ЄвгеновичЖирні кислоти – цінні продукти, що знаходять своє застосування в самих різних галузях народного господарства. Одним з їхніх джерел є відходи лужної рафінації рослинних олій – соапстоки. Недоліками сучасної технології виділення жирних кислот є підвищені витрати сірчаної кислоти і соди, а також наявність шкідливих речовин, що надходять в навколишнє середовище у вигляді сульфату натрію і водорозчинних органічних домішок. У даній статті наведено результати дослідження щодо одержання жирних кислот шляхом вуглекислотного розкладання їх мил. Отримані дані доводять можливість одержання жирних кислот шляхом розкладання натрієвих солей жирних кислот (мил) карбонатною кислотою. Визначені раціональні технологічні параметри та отримана апроксимаційна модель цього процесу. Проаналізовано жирнокислотний склад одержаних жирних кислот, який визначали методом газорідинної хроматографії.Документ Визначення сквалену – унікального фітостерину ліпідів методом газорідинної хроматографії(НТУ "ХПІ", 2013) Кіщенко, В. А.; Левчук, І. В.; Осейко, М. І.; Голубець, О. В.; Литвиненко, Олена АнатоліївнаНаведено унікальні властивості фітостерину ліпідів – сквалену. Показана необхідність ідентифікації сквалену в амарантовій олії і сумішевих оліях. Розроблено методику визначення сквалену для проведення контролю олій у виробництві дієтичних і лікувально-профілактичних продуктів, у виробництві косметичної, харчової та іншої продукції