Управління добробутом працівників як інструмент підвищення ефективності діяльності підприємства

Abstract

У сучасних умовах зростання соціально-економічної невизначеності, цифрової трансформації та підвищених психоемоційних навантажень проблема добробуту працівників набуває особливої актуальності. Багатовимірність і міждисциплінарний характер поняття добробуту зумовлюють відсутність єдиного підходу до його трактування, що ускладнює формування ефективних управлінських рішень у сфері управління персоналом. Метою статті є узагальнення та систематизація наукових підходів до визначення добробуту працівників, аналіз ключових концепцій well-being у контексті управління персоналом, а також обґрунтування значення добробуту для підвищення ефективності діяльності підприємств. У статті досліджено теоретичні та емпіричні підходи до розуміння добробуту працівників як багатовимірного й динамічного явища, що формується під впливом індивідуальних психологічних чинників і організаційних умов праці та показано, що добробут працівників формується на перетині гедоністичних, евдемоністичних та якісних підходів до благополуччя. Обґрунтовано доцільність використання комплексних моделей добробуту, зокрема моделі PERMA та Good Work & Wellbeing Framework, які розглядають добробут як результат взаємодії емоційних, соціальних, мотиваційних і організаційних чинників. Обґрунтовано перехід від індивідуалізованого до системного підходу в управлінні добробутом, де він розглядається як стратегічний результат ефективного управління людськими ресурсами. Узагальнено емпіричні дані, що підтверджують позитивний вплив добробуту на продуктивність, задоволеність працівників, їхню залученість і психологічну стійкість. Зроблено висновок, що управління добробутом працівників має розглядатися як системний і довгостроковий процес, інтегрований у загальну систему управління персоналом і організаційного дизайну. Переорієнтація з індивідуальних well-being-ініціатив на вдосконалення умов і якості роботи є ключовою передумовою забезпечення стійкого розвитку підприємств і зростання їх конкурентоспроможності.In the context of increasing socio-economic uncertainty, digital transformation, and heightened psycho-emotional demands, employee well-being has become an issue of critical importance. The multidimensional and interdisciplinary nature of well-being leads to the absence of a unified conceptual framework, which complicates the development of effective human resource management practices. The purpose of this article is to generalize and systematize scientific approaches to defining employee well-being, to analyze key well-being concepts within the HRM context, and to substantiate its role in enhancing organizational performance. The study explores theoretical and empirical perspectives on employee well-being as a dynamic and multifaceted construct shaped by the interaction of individual psychological factors and organizational work conditions. It is demonstrated that employee well-being emerges at the intersection of hedonic, eudaimonic, and quality-of-work-life approaches. The paper justifies the application of integrative well-being models, particularly the PERMA model and the Good Work & Wellbeing Framework, which conceptualize well-being as a result of emotional, social, motivational, and organizational determinants. Furthermore, the study highlights a paradigm shift from an individualcentered approach to a systemic perspective on well-being management, where well-being is treated as a strategic outcome of effective human resource management. Empirical evidence is synthesized to confirm the positive impact of well-being on employee productivity, job satisfaction, engagement, organizational commitment, and psychological resilience. The findings suggest that employee well-being management should be considered a long-term, systemic process integrated into HRM systems and organizational design. The transition from isolated well-being initiatives to improving job quality and work environment is identified as a key prerequisite for sustainable organizational development and enhanced competitiveness.