Концепція "розумний національний етикет" у міжнародних економічних відносинах

Abstract

У статті узагальнено досвід використання національних етикетів у міжнародних економічних відносинах та обґрунтовано напрями підвищення їх ефективності в умовах діджиталізації та зростаючої невизначеності глобального середовища. Зазначено, що у сучасних умовах глобалізації та поглиблення міжнародних економічних відносин особливого значення набувають інструменти формування довіри між суб’єктами ринку. Одним із таких інструментів є система національних етикетів, яка виконує функцію інформаційного сигналу щодо походження продукції, стандартів її виробництва, якості та відповідності певним культурним, екологічним і соціальним нормам. Надано порівняльну характеристику етикетів США, Великобританії, Франції, Японії, Китаю, Німеччини, Італії, Польщі, ОАЕ та деких інших країн. На основі аналізу запропоновано новий підхід до розуміння національних етикетів як цифрових інструментів формування довіри у міжнародних економічних відносинах. Представлено концепцію «розумного національного етикету» (Smart National Label), що інтегрується у цифрові платформи та забезпечує прозорість ланцюгів створення вартості. Сутність концепції полягає у переході від статичного маркування до цифрового інтерактивного етикету, а саме: QR / blockchain-верифікація, інтеграція з цифровими платформами (B2B, B2C), доступ до даних про ланцюг постачання, ESG-показники і сертифікації. Це переводить етикет з «знака» у інфраструктурний елемент довіри. Переговори частково перетворюються на алгоритмічний процес і середовище автоматизованих переговорів завдяки алгоритмічному ціноутворенню, smart contracts та автоузгодженню умов. Діджиталізація трансформує переговорний процес у сфері зовнішньоекономічної діяльності, переводячи його з площини персоналізованої взаємодії у формат платформенно-орієнтованої, дано-керованої та частково автоматизованої системи. Цифрові платформи виступають не лише інструментом комунікації, а й інституційним середовищем формування довіри, балансування переговорної сили та оптимізації транзакційних витрат. У цих умовах ключовим фактором успішності переговорів стає не лише компетентність учасників, а й їхня інтегрованість у цифрові екосистеми, доступ до даних та рівень цифрової репутації.The article summarizes the experience of using national labels in international economic relations and substantiates the directions for increasing their effectiveness in the conditions of digitalization and growing uncertainty of the global environment. It is noted that in the current conditions of globalization and deepening international economic relations, tools for building trust between market participants are of particular importance. One of such tools is the system of national labels, which performs the function of an information signal regarding the origin of products, standards of its production, quality and compliance with certain cultural, environmental and social norms. A comparative characteristic of the labels of the USA, Great Britain, France, Japan, China, Germany, Italy, Poland, the UAE and some other countries is provided. Based on the analysis, a new approach to understanding national labels as digital tools for building trust in international economic relations is proposed. The concept of a «smart national label» (Smart National Label) is presented, which is integrated into digital platforms and ensures transparency of value chains. The essence of the concept is the transition from static labeling to digital interactive etiquette, namely: QR / blockchainverification, integration with digital platforms (B2B, B2C), access to supply chain data, ESG indicators and certifications. This transforms the label from a «sign» into an infrastructure element of trust. Negotiations are partially transformed into an algorithmic process and an environment of automated negotiations thanks to algorithmic pricing, smart contracts and auto-negotiation of conditions. Digitalization transforms the negotiation process in the field of foreign economic activity, transferring it from the plane of personalized interaction to the format of a platform-oriented, datadriven and partially automated system. Digital platforms act not only as a communication tool, but also as an institutional environment for building trust, balancing bargaining power and optimizing transaction costs. In these conditions, the key factor for the success of negotiations is not only the competence of the participants, but also their integration into digital ecosystems, access to data and the level of digital reputation.