Формування професійної компетентності майбутніх педагогів у цифровому середовищі

Abstract

Метою дослідження є теоретичне обґрунтування та аналіз підходів до формування професійної компетентності майбутніх педагогів у цифровому середовищі з урахування вітчизняного та закордонного наукового доробку й виокремити ефективні освітні інструменти та умови формування цифрової професійної компетентності. Методами дослідження виступають: метод аналізу джерел, узагальнення та систематизації, що дозволяє здійснити критичний аналіз наукової літератури; метод порівняльного аналізу задля зіставлення вітчизняного та закордонного досвіду. Методологічну основу становлять системний, компетентнісний, аксіологічний та діяльнісний підходи, що дозволяють розглядати професійну компетентність як таку інтегративну якість особистості майбутнього педагога, що здатний ефективно реалізовувати професійну діяльність в умовах цифровізації освіти. Результати дослідження. У межах дослідження здійснено порівняльний аналіз функціональних можливостей цифрових платформ Nearpod, Classcraft, Edpuzzle, GooseChase і ThingLink за критеріями фокусу компетентності, методу впливу, форми залученості та перевагами. Обґрунтовано, що інтеграція зазначених платформ у професійну підготовку майбутніх педагогів сприяє формуванню у здобувачів актуальних професійних компетентностей, необхідних для ефективної діяльності в умовах нової цифрової школи. Практична значущість результатів полягає у визначенні цифрових інструментів, рекомендованих до використання в освітньому процесі ЗВО та розробці порівняльної характеристики для удосконалення методичного забезпечення професійної підготовки майбутніх педагогів. Висновки. Як підсумок, авторами підкреслено важливість цілеспрямованої інтеграції цифрових платформ у зміст навчальних програм, а також розробки навчально-методичних матеріалів для їх ефективного використання. Перспективи подальших досліджень передбачають емпіричну перевірку ефективності цифрових сервісів у формуванні окремих складових професійної компетентності шляхом педагогічного експерименту та розробки авторських цифрових модулів.The purpose of this study is to provide a theoretical justification and analysis of approaches to the formation of professional competence in future teachers within a digital educational environment, taking into account both domestic and international scholarly contributions. The study aims to identify effective educational tools and the conditions necessary for developing digital professional competence. The research methods include source analysis, generalization and systematization, enabling a critical review of academic literature, as well as comparative analysis for contrasting national and international experiences. The methodological framework is based on systemic, competence-based, axiological, and activity-based approaches, which allow for the consideration of professional competence as an integrative quality of a future teacher capable of effectively carrying out professional duties in the context of education digitalization. Research results. The study presents a comparative analysis of the functional capabilities of digital platforms such as Nearpod, Classcraft, Edpuzzle, GooseChase, and ThingLink, evaluated according to competence focus, type of impact, form of engagement, and key advantages. It is substantiated that the integration of these platforms into the professional training of future teachers contributes to the development of relevant competencies necessary for effective performance in the modern digital school environment. Practical significance. The results are practically valuable in identifying digital tools recommended for integration into higher education curricula and in developing a comparative profile to enhance the methodological support of teacher training programs. Conclusions. In conclusion, the study emphasizes the importance of purposeful integration of digital platforms into the content of educational programs, as well as the development of methodological materials for their effective implementation. Prospects for further research include empirical evaluation of the effectiveness of digital services in shaping specific components of professional competence through pedagogical experimentation and the development of original digital modules.