МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДЛЯ ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ З ДІСЦИПЛИНИ «ОРГАНІЗАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА ТА МАРКЕТИНГ» для студентів спеціальностей 7.090.101 «Прикладне матеріалознавство», 7.090.205 «Обладнання ливарного виробництва», 7.090.206 «Обладнання для обробки металів тиском» денної форми навчання Харків 2011 МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДЛЯ ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ З ДІСЦИПЛИНИ «ОРГАНІЗАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА ТА МАРКЕТИНГ» для студентів спеціальностей 7.090.101 «Прикладне матеріалознавство», 7.090.205 «Обладнання ливарного виробництва», 7.090.206 «Обладнання для обробки металів тиском» денної форми навчання Затверджено редакційно-видавничою радою університету, протокол № 3 від 28.10.09 Харків НТУ «ХПІ» 2011 1 Методичні вказівки для виконання практичних завдань з дісциплини «Організація виробництва та маркетинг» : для студентів спеціальностей 7.090.101 «Прикладне матеріалознавство», 7.090.205 «Обладнання ливарного виробництва», 7.090.206 «Обладнання для обробки металів тиском» денної форми навчання / уклад.: М. В. Літвиненко, М. В. Мірошник. – Харків : НТУ «ХПІ», 2011. – 28 с. Укладачі: М. В. Літвиненко М. В. Мірошник Рецензент Р.Г. Майстро Кафедра економіки і маркетингу 2 Вступ В умовах розвитку ринкових стосунків зростає необхідність у фахівцях економічного профілю, що уміють здійснювати технічну підготовку, управління виробництвом, аналізувати його з погляду організації виробничого процесу, оцінювати ефективність функціонування окремих підрозділів і підприємства в цілому, знайомих з методами наукової організації праці на підприємстві; що володіють навичками вирішення завдань кількісного і якісного розвитку матеріально-технічної бази виробництва за рахунок реалізації останніх досягнень науки і техніки. Велике значення в такій підготовці мають практичні заняття, присвячені розробці бізнес-плану інвестиційних проектів, який охоплює значний комплекс питань, що підсумовує цикл дисципліни «Організація виробництва та маркетинг». Студентові належить розробити окремі розділи бізнес-плану по виробництву складових частин гусениць тракторів, «траків», а саме організаційний план і план виробництва, розрахувати витрати на виробництво, прибуток і рентабельність підприємства, оцінити ступінь риски. У реальному житті значення бізнес-плану все більш зростає. Його розробка необхідна для перевірки реальності здійснення проектів, оцінки перспектив розвитку, обгрунтування отримання інвестицій. Пропонується бізнес-план оформити на листах формату А4 в обсязі 25–30 с відповідно до стандартів НТУ «ХПІ», дотримуючись наступної послідовності розділів: вступ, резюме, опис виробу, організаційний план, план виробництва, оцінка ризиків, фінансовий план, висновок, список літератури. Нижче більш детально розглянуто зміст кожного з розділів. 3 Зміст бізнес-плану Вступ У вступі необхідно розкрити значущість і актуальність виконуваної роботи, сформулювати мету. Необхідно проаналізувати існуючі способи отримання заготовок, оцінити яке місце серед них займає литво. Привести переваги ливарної технології. Обґрунтувати, чим в даній роботі викликаний інтерес до складових частин гусениць тракторів – «тракам». Обсяг вступу має бути не менше однієї сторінки. 1 Резюме У короткій формі необхідно викласти докази необхідності і доцільності проекту на підставі розрахунків, приведених в подальших розділах. Особливу увагу слід приділити перевагам виробу, що розглядається в проекті, також потрібно відобразити фінансові результати, які очікуються від проекту в майбутньому: прибуток, рентабельність виробничих фондів, а також терміни повернення кредиту. Всі ці показники необхідно узяти з розрахунків відповідних розділів. Тому резюме складається після завершення всіх розрахунків бізнес плану. 2 Опис виробу У цьому розділі слід дати коротку характеристику «трака», привести його технічні дані (вказати масу, матеріал і т.ін.). Представити ескіз «трака» і скласти перелік операцій технологічного процесу його виготовлення. Обсяг даного розділу не менше однієї сторінки. 4 3 Організаційний план 3.1 Вибір режиму роботи (за бажанням студента може бути вибраний 2-х або 3-х змінний режим роботи). 3.2 Розрахунок чисельності промислово - виробничого персоналу ливарного цеху У даному підрозділі необхідно розрахувати кількість тих, що працюють в проектованому цеху по наступних категоріях: виробничі і допоміжні робочі, керівники, фахівці, службовці і молодший обслуговуючий персонал. Явочну чисельність основних робочих nяв визначають виходячи з норми обслуговування устаткування і режиму роботи цеху. Якщо робоче місце (або одиниця устаткування) обслуговується одним робочим, то явочна чисельність основних робочих розраховується за формулою: nяв = Мm, де М – кількість робочих місць (або одиниць устаткування); m – число змін. У разі, коли робоче місце (або одиниця устаткування) обслуговується декількома робочими, то чисельність їх визначається за наступною формулою: nяв = МНm, де Н – число робочих, одночасно зайнятих на обслуговуванні робочих місць. Облікова чисельність робочихза списком, nсп ,чол: nсп = nявКсп , де Ксп – коефіцієнт облікового складу (у проекті Ксп можна прийняти 1,16). Отриманий результат округляємо до найближчого цілого числа. Результати розрахунків зводимо в таблицю 1. Розрахунок чисельності допоміжних робочих визначається: – за нормами обслуговування і догляду за устаткуванням згідно з системою ППР; – за нормами обслуговування робіт виробничих робочих; – за робочими місцями. 5 Таблиця 1 – Чисельність виробничих робочих по ділянках і цеху в цілому Найменування Розподіл робочих ділянки, М, Н, m nяв, чол nсп, чол по розрядах устаткування, шт чол 1 2 3 4 5 6 робочого місця, професії 1 Плавильно-заливальне відділення ДСП-6, ІСТ-12 □+2 1 сталевари 1 2 шихтовщики 1 3 заливщики 2 2 Всього по відділенню 2 Формувально-вибивне відділення АФЛ-ІЛ-225 2 4 формовщики 2 5 Всього по відділенню 3 Стрижньове віділення Машини Б34,СКВГ-1 6+1 5 стержневики 6 1 6 сушильники 1 1 Всього по відділенню 4 Сумішезаготівне відділення Бігуни змішуючі 7 мод.15207 1 1 8 мод.114.М 2 1 9 мод.1А11М 11 1 Всього по відділенню 5 Відділення обрубування, очищення, термообробки 10 обрубщики 4 11 електрогазорезчики 1 12 наждачники 3 1 13 термісти 2 1 14 заливщики 1 Всього по відділенню Всього по цеху Примітки: 1. Замість значка □ студент вписує свій порядковий номер по журналу. 2. Студентові бажано самостійно розподілити основних робочих по розрядах відповідно до існуючих нормативів. Середня норма допоміжних робочих, %, до виробничих робочих становить для масового і серійного виробництва 80 %: nдоп = 0,8 nсп, чол. Розрахована кількість допоміжних робочих nдоп повинна відповідати загальній кількості допоміжних робочих по самостійно складеній студентом таблиці 2. 6 № п/п Таблиця 2 – Чисельність допоміжних робочих по ділянках і цеху в цілому Розподіл робочих по Професії m Nдоп/с, Nдоп, розрядах чол чол 1 2 3 4 5 6 Налагоджувальники обладнання Робочі з підготовки форм. матеріалів Робочі на конвеєрі відпрацьованої суміші Робочі з обслуговування регенерації суміші Комплектувальники стрижнів Маркірувальники і комплектувальники відливань Пічники Приготувальники формовочних мас Пірометрісти Вогнетривники Ковшовики Кранівники Стропальшики Водії ел.карів Транспортні робочі Старші комірники Лаборанти, металографи Нормувальники Прибиральники виробничих приміщень Електромеханіки Слюсарі КІП Токарі Смазувальники Слюсарі з ремонту Всього по цеху: Примітка: Студентові бажано самостійно розподілити допоміжних робочих по розрядах відповідно до існуючих нормативів. Чисельність керівників, фахівців, службовців і МОП встановлюють виходячи з штатного розкладу. Для даного ливарного цеху можна прийняти дані таблиці 3. У таблицю 4 зводимо загальну чисельність промислово- виробничого персоналу. 7 Таблиця 3 – Чисельність керівників, фахівців, службовців і МОП Посади Кіл-ть Посади Кіл-ть чол. чол. Керівники і фахівці Начальник цеху 1 Начальник ПЕБ 1 Зам.начальника цеху 1 Інженер економіст 1 Старший майстер 5 Начальник БТЗ 1 Змінний майстер 3 Старший нормувальник 1 Зам.начальника цеху з Старший контрольний майстер підготовці виробництва 1 1 Начальник тех.бюро 1 СКП: Начальник БІХ 1 Старший бухгалтер 1 Майстер з ремонту оснащення Бухгалтер 1 1 Інженер з оснащення 1 Нарядник-обліковець 1 Технолог ділянки 4 Табельник 1 Контролер 1 Кресляр 1 Начальник ПДБ 1 Завгосп 1 Інженер з планування 1 Всього СКП: 6 Змінний диспетчер 3 МОП: Механік цеху 1 Гардеробник-прибиральник 2 Майстер з устаткування 1 Прибиральник адміністративних приміщень 1 Всього МОП: 3 Таблиця 4 – Загальна чисельність промислово-виробничого персоналу Категорії працівників Кількість чоловік Пояснення Виробничі робочі nсп из табл.1 Допоміжні робочі 80 % от п.1 Разом робочих: п.1+п.2 Керівники і фахівці (ІТР) 32 9-11 % от п.3 Службовці (СКП) 6 до 3 % от п.3 МОП 3 до 2 % от п.3 Всього працюють: 1.3 Розрахунок фонду заробітної плати Річний фонд заробітної плати основних виробничих робочих з урахуванням всіх нарахувань на заробітну плату, а також доплат і додаткової заробітної плати визначається за формулою: ФЗПОРрi  Сгi Ф Кд Кв nспi , д де Ф – дійсний річний фонд часу робочих (прийняти 1820 г.); д Сгi – годинна тарифна ставка робочого на і-той операції, грн/г; пспi – облікова кількість робочих певної професії, чол.; 8 Кд – коефіцієнт, що враховує розмір доплат і додаткової заробітної плати (у проекті величину Кд, можна прийняти у розмірі 1,15); Кв – коефіцієнт, що враховує розмір всіх нарахувань на заробітну плату (соціальне страхування, пенсійне страхування, фонд зайнятості і інші фонди) (1,3805). Годинну тарифну ставку і-о розряду (Счi ) слід приймати залежно від мінімальної місячної заробітної плати (Мз = 850 грн/міс) і місячного фонду робочого часу, який в середньому рівний 167 годин, і тарифного коефіцієнта. Годинна тарифна ставка визначається за допомогою наступної формули Мз К Cч  Т . 167 Тарифні коефіцієнти (КТ) приймаються в таких розмірах: 1-й розряд – 1,0; 2-й – 1,2; 3-й – 1,35; 4-й – 1,5; 5-й – 1,7; 6-й – 2,0. Розрахунок заробітної плати основних виробничих робочих зводимо в табл.5. Середньомісячну заробітну плату одного робочого визначаємо за формулою: ФЗПр Кпр Зср  , 12 nпр де Зср – середньомісячна заробітна плата одного робочого грн/міс; ФЗПр – річний фонд заробітної плати основних працівників без нарахувань на зарплату грн/рік (табл.5, рядок «Разом ФЗПОР »); рi Кпр – коефіцієнт, що враховує розмір премії з фонду матеріального заохочення (1,1); 12 –число місяців; n – облікова чисельність основних робочих, чол. СП Для оплаты труда вспомогательных рабочих используется почасовая форма оплаты труда, т.е. их заработок зависит от отработанного времени. При планировании фонда заработной платы почасовиков используется планируемый бюджет рабочего времени, который определяется за формулою: Тр Ч р.д  tзм Кв.р.ч , де Тр – річний бюджет робочого часу, година/рік; Чр.д – число робочих днів в рік; tзм – тривалість робочої зміни (8 годин); Кв.р.ч – коефіцієнт використання робочого часу (0,91). 9 Таблиця 5 – Розрахунок фонду заробтної плати основних виробничих робочих Розряд Кіль-ть роб, Сг, ФЗП ОР Професії чол грн/ч рi Сталевари Шихтовщики Заливщики Формувальники Стержневики Сушильники Оператори агрегату мод.15207 Оператори агрегату мод.114.М Оператори агрегату мод.1А11М Обрубувачі Електрогазорізаль- ники Наждачники Термісти Заливальники Разом ФЗП ОР рi Річний тарифний фонд заробітної плати допоміжних робочих визначається за формулою: ФЗП допр Тр Сг Кв nдоп, де Сг – середня годинна ставка допоміжних робочих, грн/г (можна прийняти 70 % від Сгi основних працівників відповідного розряду); nдоп – облікова чисельність допоміжних робочих, чол. Результати обчислень заносимо в таблицю 6. Таблиця 6 – Розрахунок фонду заробітної плати допоміжних робочих Сг,г Кіль-ть Середньо- Професії Розряд рн/г nдоп, чол Тр ФЗПдоп місячна з/п р Разом: 10 Спрощений розрахунок фондів заробітної плати службовців виконується множенням місячного окладу за штатним розкладом на 12 місяців. Орієнтовні розміри окладів наведено в таблиці 7. Таблиця 7 – Розрахунок річного фонду заробітної плати службовців Посади Місячн. оклад, Кіль- Річн.фонд Разом, грн. ть,чол з/п, грн. грн. Начальник цеху 1950 Зам. начальника цеху 1860 Старший майстер 1650 Змінний майстер 1620 Зам. начальника цеху з 1860 підготовки виробництва Начальник тех. бюро 1780 Начальник БІХ 1905 Майстер по ремонту 1636 оснащення Інженер з оснащення 1700 Технолог участка 1690 Контролер 1500 Начальник ПДБ 1560 ….. ….. Прибиральник 980 адміністративних приміщень 11 4 План виробництва План виробництва включає розрахунок вартості виробничих фондів цеху (витрати на будівництво цеху по відділеннях, машини, устаткування, транспортні засоби і передавальні пристрої, інструмент, виробничий і господарський інвентар), розрахунок потреби в матеріалах на проектну програму по видах. Виробничі фонди – це засоби і предмети праці, виробництва, виражені в грошовій формі. Вони діляться на основні засоби і оборотні кошти. Основними фондами називаються засоби праці, які залучені у виробничий процес, функціонують в багатьох виробничих циклах, зберігаючи при цьому свою натурально-речову форму, і переносять свою вартість на вартість готової продукції по частинах, у міру зношування. Оборотні кошти – ресурси, використовувані підприємствами для створення виробничих запасів, авансування витрат в процесі виробництва і реалізації продукції. Порядок розрахунку основних фондів по групах такий: 4.1 Розрахунок основних фондів 4.1.1 Для будівель: Вб 1,2 S BS , грн., де Вб – вартість будівель, грн. S – площа ділянки з внутрішньої частини будівлі (величини площі узяти з 2 таблиці 8), м ; 1,2 – коефіцієнт, який враховує частину площі цеху, яка доводиться на ділянку; 2 BS – вартість 1 м виробничої площі (у проекті рекомендується прийняти 1650 грн/м2). Вартість споруд і передавальних пристроїв умовно приймаємо у розмірі 3 – 5 % від вартості будівель ділянки. Результати розрахунку вартості виробничих об'єктів зводимо в таблиці 8. Вартість споруд і передавальних пристроїв дорівнює: Вс.п = 0,05∙Вб, грн., 12 Таблиця 8 – Розрахунок вартості виробничих фондів 2 Найменування об'єктів Площа, м Вартість, грн Загальна вартість, грн Основні відділення: Плавильно-заливальне 2304 Формувально-вибивне 1560 Стрижньове 1440 Сумішезаготівне 1296 Обрубне, очисне, термічне 1440 Разом виробничі відділення: Допоміжні відділення: Комори 148 Експрес-лабораторії 150 Цехові служби 610 Разом допоміжні приміщення Побутові: Душові - - - Мед.пунк, їдальня - - - Приміщення для куріння, - - - особистої гігієни Санвузли, умивальники - - - Разом побутові: 400 Всього: 4.1.2 Розрахунок вартості машин, устаткування і транспортних засобів виконати згідно таблиці 9. Розраховуємо основні засоби для робочих машин і устаткування за формулою: n Вр.м 1,15 1,1Bм.у і , і1 n де Bм.у i – вартість робочих машин і устаткування цеху; i1 1,15 – коефіцієнт, що враховує витрати на транспортування і монтаж устаткування. 13 Таблиця 9 – Вартість машин і устаткування і підйомного транспортного устаткування Найменування Вартість устаткування, устаткування Тип, модель Кіль-тьо, шт Вмо, грн за одиницю загальна 1 2 3 4 5 Плавильне: Печі ДСП-6 142137 Машина для заправки 2480 зведень печі Стенд розливний ХТЗ ОГКМА 23654 Ківш роздаточний 9т 36336 Стенд для 17719 сушкиковшів Стенд вибівки 9650 футерування ковшів Ківш розливний 4268 Сстенд для зливу ХТЗ ОГКМА 9288 шлаку Разом: Формувальне: АФЛ ил-225 148611 Разом: Стрижньове: Машина 8-ми БЗ4311 3000 шпіндельна Сушило СКВТ-1 7387 Разом: Сумішозаготівельне: Змішувачі 15207 8794 Змішувачі 114м 1172 Змішувачі 1А11М 3383 Змішувачі 15204 4324 Глиномішалка 3287 Сушило барабана 2994 Млин 1282 Залізовіддільник 10025 сито 8761 Разом: Очисне, обрубне, термічне Наждачний стан. 5718 Верстат 24795 обточування траків Пічь загартувальна 5680 Газозварювальна 6040 установка Разом: Підйомне транспортне устаткування: Кран ел. трейфер Q=5m 2447 14 Закінчення таблиці 9 1 2 3 4 5 Кран мостовий ел. Q=10m 16033 Кран мостовий ел. Q=15/3 22068 Електрокари ЕК-2 1177 Електропідйомник 72 Електроталь Q=1m 116 Електровізок 413 Конвеєр стрічковий 952 Конвеєр підвісний 23581 Барабан галт. 107500 Разом: Всього по цеху: 4.1.3 Розрахунок вартості інструменту, виробничого і господарського інвентарю Вартість інструменту розраховуємо за формулою, грн. Ві = 10Nр, де Nр – річна програма, т (Nр = 100∙№ + 35000, де № – номер по журналу в списку групи). Вартість виробничого і господарського інвентарю розраховуємо згідно з формуою, грн. Вв.г.і = 3Nр. 4.1.4 Розрахунок амортизаційного фонду ливарного цеху Амортизація – це постійне перенесення вартості основних фондів на вироблювану продукцію в цілях відшкодування і накопичення грошових коштів для подальшої покупки устаткування. Розрахунок амортизаційного фонду ливарного цеху приведений в таблиці 10. Таблиця 10 – Розрахунок амортизаційного фонду ливарного цеху Амортизаційні № Група основних фондів Вартість, грн відрахування % сума, грн 1 Будівлі 10 2 Споруди і передавальні 10 механізми 3 Робочі машини, 24 устаткування 4 Інструменти, інвентар 40 Разом: 15 4.1.5 Розрахунок витрати і вартості основних матеріалів Витрату основних матеріалів на річний випуск розраховуємо за формулою: Во..м  0,2 Nр  , де Nр – річна програма, т; δ – питома вага окремих компонентів. Розрахунки зводимо в таблицю 11. Таблиця 11 – Розрахунок витрати і вартості основних матеріалів Найменування Удельнй вага На річний матеріалів окремих випуск Ціна, Сума, компонентів,  матеріалів Ро.м. грн грн Шихтовиє матеріали: Повернення 23,2 427 літьового виробництва Лом сталевий «Mn» 37,8 264 траковий Лом сталевий «C» 11 190 купувальний Лом ковальського 10,2 43 цеху Лом 7,6 21,53 виштамповочно- пресового цеху Легуючі матеріали: ФС -45 0,3 758,02 ФMn-домений 5,4 1113 ФMn в/уг 0,5 1340 ФMn с/уг 0,4 1340 Силікомарганець 3 1125 Флюси: Al кубики 0,1 2333 Кремній магнієвий 0,1 5 Камінь вапняковий 2,8 9,6 Плавиковий шпат 0,1 1 Коксова дрібниця 0,1 40 Феробор 0,0055 22 Разом: 16 4.1.6 Розрахунок витрати і вартості допоміжних матеріалів Результати розрахунку привести в табл.12. Таблиця 12 – Розрахунок витрати і вартості допоміжних матеріалів Найменування Витрата на Ціна, грн Сума, грн матеріалу програму, т Пісок формувальний 2,7 Nр 11,8 Глина формувальна 0,7 Nр 25,7 Дігносульфат техн. 0,005 Nр 160 Зв’язувач літьовий КО 0,006 Nр 430 Газ освітлювальний 0,001 Nр 1250 Сульфат амонія 0,001 Nр 500 Мазут топильний 0,03 Nр 370 Разом: 4.1.7 Розрахунок кошторису витрат на зміст і експлуатацію устаткування Витрати на електричну енергію. Для промислових підприємств залежно від встановленої потужності електроустаткування діють одноставочні або двохставкові тарифи на електричну енергію. З 01.01.2007 року для промислових підприємств встановлені такі тарифи (спрощено): ● при встановленій сумарній потужності енергоустаткування до 750 кВт (одноставочний тариф): 4,54 доларів США за 1 Мвт/год спожитої електроенергії; ● при встановленій сумарній потужності енергоустаткування більше 750 кВт (двохставковий тариф): 3,95 доларів США в рік за 1 кВт встановленої потужності і 3,35 доларів США за 1 Мвт/год спожитої електроенергії. Оплата проводитися в гривнях по офіційному курсу Національного банку України на день платежу: Ве  Qе Вел . Річна спожита кількість електричної енергії на виробничу програму може бути приблизно визначена за формулою NдФд К0  з Qе  103 , Кв д де NД – сумарна Ввст потужність енергоустаткування (у проекті прийняти до 750 кВт) ФД – дійсний річний фонд часу роботи устаткування, година/рік; Ко – коефіцієнт одночасної роботи устаткування (0,7); 17 Кв – коефіцієнт, що враховує втрати електроенергії в мережі (0,85); ηз – коефіцієнт середнього завантаження устаткування (0,75); д – коефіцієнт корисної дії двигунів і іншого устаткування (0,8). Дійсний річний фонд часу роботи устаткування обчислюється за формулою Фд  Фреж  tоб , де Фреж – річний режимний фонд часу, год; tоб – витрати часу на технічне обслуговування і ремонт устаткування (12% від Фреж). Річний режимний фонд часу визначається за формулою: Фреж Ч р nз tз , де Чр – число робочих днів у рік; nз – число змін (обране студентом); t з – тривалість робочої зміни (8 год). Вартість річної витрати освітлювальної енергії. Кількість енергії для освітлення, визначається за формулою, мВтгод Q  Тр  S qe , ел де Тр – річне число годинника освітлення (2700 год); 2 S – площа цеху, м (табл. 8, строка «Всього по цеху»); 2 qe – питомі витрати електроенергії на освітлення 1 м площі (приймаємо 0,015 кВт/ч плюс 5 % на чергове освітлення). Витрати на стисле повітря для промислових потреб. Кількість верстатів, які мають пристрої з пневматичними затискачами приймаємо 50% загальної кількості верстатів цеху. Витрати на стисле повітря визначаємо за формулою Вс.п  Вс.п Qc.п , 3 де Вс.п – вартість 1 м стислого повітря (0,02 грн/м3); Qc.п – річна кількість спожитого стислого повітря, м3/год, яке визначається за формулою: Qс.п  п п.з в Фд qсс , пп.зде в – кількість верстатів з пнемозатискачами; 18 qсс 3– повітря на один верстат в годину (0,9 м /год). Витрати на воду для технологічних потреб. Витрати води для приготування формувальних сумішей – Вв.ф.с. (у проекті прийняти о,75Nр, де 0,75 – коефіцієнт витрати води для приготування 1 т суміші). Вартість води, що витрачається для приготування формувальних сумішей: Вв.ф.с = Рв.ф.с.Вт.в, 3 3 де Вт.в – вартість 1 м технічної води (5,0 грн/м ). 3 Витрата води на охолоджування печей – Втв.о.п. складає 60 м /год, вартість Вв.о.п = Втв.о.п.5840Вт.в. Вартість води, що витрачається на побутові потреби Вв.б.н. прийняти у розмірі 70000 грн. Загальна вартість річної витрати води: Взаг = Вв.ф.с + Вв.о.п + Вв.б.н. Годова витрата газу: Pр  g n Фд , 3 де g – годинна витрата газу, м /год. 3 Укрупнено витрату газу приймаємо Рр = 14000 м /год. Вартість річної витрати газу: Вр..г  Рр Вг , 3 3 де Вг – вартість 1 м газу (0,881 грн/ м ). Річна витрата пари. Вартість пари на опалювання визначають виходячи 3 з норми його витрачання на 1м виробничого приміщення і тарифів на теплову енергію. Вартість теплової енергії визначаємо за формулою Вт.е  S h Tр.о.с qn in Цт.е , 2 де S – площа ділянки, м ; h – висота приміщення (8м); Тр.о.с – річна тривалість опалювального сезону, година (4320); q 2n – норма витрати пари в годину на нагрівання 1 м приміщення до температури +20 °С (прийняти рівною 0,037 т/год); in – ентальпія (тепловміст) 1 т пари, Гкал/т (прийнята 0,75 Гкал/т); 19 Цт.е – тариф на теплову енергію, грн/гкал (прийняти 50 грн/Гкал). 4.2 Калькуляція собівартості продукції 4.2.1 Витрати на утримання устаткування прийняти у розмірі 5 % від його вартості. 2.2.2 Витрати на планові ремонти Во.к.р (окрім капітального ремонту) спрощено розраховуємо за формулою: Во.к.р= Qр.с·Вп.г·ФД·ηз, де Qр.с·– сума одиниць ремонтної складності всіх верстатів; Вп.г – питомі годинні витрати на огляд та ремонт одиниці ремонтної складності (0,15 грн/рік). 2.2.3 Вартість допоміжних матеріалів можна прийняти у розмірі 150 грн в рік з розрахунку на один верстат, Вд.м . 2.2.4 Амортизаційні відрахування (з таблиці 11). 2.2.5 Знос малоцінного інструменту, інвентарю, пристосувань прийняти з розрахунку 500 – 800 грн у рік на одного основного виробничого робочого. Результати розрахунків витрат на обслуговання і експлуатацію устаткування зводимо до таблиці 13. Таблиця 13 – Кошторис витрат на обслуговання і експлуатацію устаткування № Найменування статей витрат Порядок Сума розрахунку 1 2 3 4 1 Витрати на електроенергію, Ве п. 2.1 2 Витрати на стисле повітря, Вс.п те ж 3 Витрати на воду для технічних потреб те ж 4 Витрати на утримання устаткування п. 2.2.1 5 % от Вуст 5 Витрати на планових ТО і Р, Во.к.р п. 2.2.2 6 Вартість допоміжних матеріалів, В п. 2.2.3 д.м 7 Амортизаційні відрахування табл. 10 8 Знос малоцінного інструменту, інвентарю, п. 2.2.5 пристосувань Разом: 2.2.6 Витрати на утримання і експлуатацію устаткування розподіляються на собівартість окремих виробів пропорційно сумі тарифної заробітної плати 20 основних виробничих робочих: Сума СЕУ В   у.е.у ФЗП ОР 100 %, рi де Сума СЕУ – це сума витрат на утримання і експлуатацію устаткування (з таблиці 13, рядок «Разом»); ФЗП ОР – заробітної плати основних виробничих робочих (з таблиці 5, рi рядок «Разом»). 4.2.7. Складаємо кошторис цехових витрат у формі таблиці 14. Таблиця 14 – Кошторис загальновиробничих витрат № Найменування статей витрат Порядок Сума розрахунку 1 Витрати пов'язані із змістом апарату управління из табл. 7 виробництвом 2 Витрати на електроенергію для освітлення Qел×Вел 3 Витрати на пар для опалювання, Вт.е п.2.1.7 4 Поточний ремонт будівель і споруд 1,5 % от Вст 5 Амортизація будівель, споруд з табл. 10 6 Витрати на охорону праці з табл. 4 «всього роб.»×40грн 7 Витрати на винахідництво і раціоналізацію з табл. 4 «всього роб.»×50грн 8 Знос малоцінного і швидко зношуваного з табл. 4 «всього інвентарю роб.»×20грн 9 Інші витрати 5% від суми п.1- п.8 Разом (Рз.в.в): Загальновиробничі витрати складають: Р . з..в..в Вз.в= ОР 100%, ФЗП рi де Рз.в.в – загальновиробничі витрати (з таблиці. 14, строка «Разом»); ФЗПОР – заробітної плати основних виробничих робочих (з таблиці 5, рядок рi «Разом»). 4.2.8 Калькуляцію (розрахунок) собівартості 1 тонни рідкого металу виконаємо у вигляді таблиці 15. 21 Таблиця 15 – Калькуляція собівартості 1 тонни рідкого металу № Найменування статей Порядок розрахунку Сума 1 2 3 4 1 Основні матеріали з табл.4 «Разом» 2 Транспортно-заготовчі витрати 3 % от п.1 даної таблиці 3 Паливо і енергія на технологічні з п.2.1.6 цілі 4 Основна заробітна плата из табл.5 виробничих робочих 5 Додаткова заробітна плата 0,08 от п.4 даної таблиці 6 Відрахування на соціальне 0,3805(п.4 +п.5) страхування 7 Витрати на обслуговання і з табл. 13 експлуатацію устаткування 8 Загальновиробничі (цехові) витрати з табл. 14 Разом цехова собівартість рідкого металу: 4.2.9. Калькуляцію собівартості 1 тонни придатних відливань зведемо в таблицю 16. Таблиця 16 – Калькуляцію собівартості 1 тонни придатних відливань № Найменування статей Порядок розрахунку Сума 1 2 3 4 1 Рідкий метал з табл. 15 2 Повернення відходів 10% від п.1 даної таблиці 3 Разом металу за вирахуванням відходів п.1 –п.2 4 Основна заробітна плата з табл. 5 виробничих робочих 5 Додаткова заробітна плата 0,08 від п.4 даної таблиці 6 Відрахування на соціальне 0,3805 (п.4 +п.5) страхування 7 Витрати на зміст і експлуатацію з табл. 13 устаткування 8 Загальновиробничі (цехові) витрати з табл. 14 9 Втрати від браку 6 % від п.1 даної таблиці 10 Загальногосподарські витрати 20 % від (п.7 + п.4) 11 Інші виробничі витрати 2 % від (п.3 +….+ п.10) 12 Разом виробнича собівартість відливань: 13 Позавиробничі витрати 2 % від п.3 14 Повна собівартість п.12 + п.13 15 Прибуток 20 % от п.14 16 Оптова ціна підприємства п.14 + п.15 17 НДВ 20 % от п.16 18 Відпускна ринкова ціна п.16 + п.17 22 4.2.10 Складання кошторису витрат на виробництво відливань (таблиця 17). Таблиця 17 – Кошторис витрат на виробництво відливань Найменування статей Сума за рік, грн Основні матеріали за вирахуванням поворотних відходів Паливо для технічних цілей Енергія для технічних цілей Основна заробітна плата виробничих робочих Додаткова з/п виробничих робочих Відрахування на соціальне страхування Витрати на утримання і експлуатацію устаткування Загальновиробничі (цехові) витрати Разом: 5 Оцінка ризиків У цьому розділі необхідно вказати найбільш вірогідні види ризиків і оцінити можливі збитки від них. У даній роботі пропонується визначити збитки від ризику зменшення об'єму продажів продукції, що випускається, при зниженні попиту і інфляції. Фактичний об'єм продажів Nф з урахуванням ступеня ризику  = 5% ( – відсоток на реалізацію) визначається за формулою Nф = Nр  (1 –  / 100), де Nр – річна програма випуску виробів, шт. Фактична виручка від продажу при цьому складе: Рф = Ц  Nф, де Ц – ринкова ціна. З урахуванням рівня інфляції  = 4 % виручка від продажу складе: Рф / Рф =  . 1 100 Збитки від зниження об'єму продажів і інфляції визначаються: 23 / З = Ц  Nф – Рф . Слід вказати заходи, що знижують ризик зменшення об'єму продажів та стимулюють збут продукції. 4 Фінансовий план У фінансовому плані проекту слід виконати наступні розрахунки: – розрахунок прибутку на річний випуск продукції; – визначити суму валового доходу; – побудувати графік досягнення беззбитковості. Прибуток на річний випуск продукції П: П = (Ц – Пс.в – ПДВ) Nр, де Ц – ринкова ціна виробу; Пс.в – повна собівартість виробу (табл. 16); Nр – річна програма випуску, шт; ПДВ – податок на додану вартість (табл. 16). Валовий прибуток підприємства В: В = Nр (Ц – Вм – Вд.м– Ав – Вс.с – ПДВ), де Вм – вартість основних матеріалів (рідкого металу на тонну відливань); Вд.м – вартість допоміжних матеріалів (5 % від Вм ); Ав – амортизаційні відрахування на виріб: Ha Вo.ф Ав = , 100 N р де Ав – середня норма амортизаційних відрахувань (6…10 %); Во.ф – вартість основних фондів (з розрахунків розділу 2); Вс.с – відрахування на соціальне страхування і інші фонди від заробітної плати всіх працівників підприємства. Для побудови графіка досягнення беззбитковості необхідно знайти змінні витрати на виріб Sυ і умовно-постійні на річний випуск вироби Sc на річний випуск виробів: 24 Sυ = В + ФЗП ОР доп м + ФЗПр + Вс.с + 0,7 Ву.е.у, рi де Вм – вартість основних матеріалів; ФЗП ОР – основна заробітна плата основних виробничих робочих; рi ФЗПдопр – додаткова заробітна плата основних виробничих робочих; Вс.с – відрахування на соціальне страхування і інші фонди від заробітної плати всіх працівників підприємства; Ву.е.у – витрати на утримання і експлуатацію устаткування. Sc = (Пс.в – Sυ) Nр, де Пс.в – повна собівартість виробу. На осі ординат відкласти величину умовно-постійних витрат на річну програму Sc. Отриману крапку з'єднати лінією з крапкою Б – ординатою, рівній повній собівартості річного випуску продукції (Sυ Nр) і абсцисою, рівною значенню Nр. Отримана пряма відображає залежність собівартості річної програми від величини річного випуску продукції Сп = f (Af). Далі точку початку координат сполучаємо з крапкою Д – ординатою, рівною об'єму продажів у вартісному виразі (Ц – ПДВ) Nр і абсцисою, рівною значенню Nр. Отримана пряма ОД представляє залежність вартості річного об'єму продажів від кількості проданих виробів. Графік досягнення беззбитковості показано на рис.1. Точка перетину обидві прямих Е відповідає річному випуску Nкр при якому відбувається досягнення беззбиткової виробництва і реалізації продукції. Sc Nкр = . Ц НДВ Sv Термін окупності має бути не більше 5–6 років, інакше реалізація проекту буде малоефективна. 25 Витрати, млн.грн Зона прибутку Д Б Е Зона збитку Постійні витрати Sc Випуск продукції, N N тис. шт/рік кр р Рисунок 1 – Графік досягнення беззбитковості Термін повернення кредиту: r Скр (1 ) T 100кр  П НДВ Висновок У цій частині роботи студентові необхідно коротко викласти отримані ним результати і зробити висновок відповідно доцільності або недоцільності пропонованих рішень, ґрунтуючись на розрахованих показниках. 26 Список літератури 1. Вовканич С. Активізація наукової діяльності молоді в системі інноваційного розвитку / С. Вовканич. – Л. : ІРД НАН України, 2006. – 184 с. 2. Дубровский К.И. Организация управления научными исследованиями / К.И. Дубровский. – М. : Эконом, 1998. – 283 с. 3. Економіка виробничого підприємства : навч.посібник / За ред. И.М. Петровича. – К.: Знання, КОО, 2001. 4. Экономика предприятия : Учебник / под ред. проф.О.И. Волкова. – М.: ИНФРА-М, 2001. – 520 с. 5. Майданчик Б.И. Сравнительный анализ в машиностроении / Б.И. Майданчик. – М. : Машиностроение, 1999. – 387 с. 6. Мигаль В.Д. Теорія і методи наукової творчості : навч. посіб. / В.Д. Мигаль –Х. : ІНЖЕК, 2007. – 423 с. 7. Мэнфиль Э. Экономика научно-технического прогресса / Э. Мэнфиль. – М. : Прогресс, 1999. – 420 с. 8. Наринян А.Р. Основы научных исследований : учеб. пособие/ А.Р. Наринян, В.А. Поздеев. – К. : Изд-во Европейского ун-та, 2002. – 109 с. 9. Научно-технический прогресс и экономика / под ред. Л.М. Гатовского. – М. : Эконом, 1999. – 348 с. 10. Ніколаєнко С.М. Наукові дослідження в університетах – визначальний чинник зростання якості освіти / С.М. Ніколаєнко. – К. : Прок-Бізнес, 2007. – 175 с. 11. Новицкий Н.И. Организация производства на предприятиях : учеб.- методическое пособие / Н.И. Новицкий. – М. : Финансы и статистика, 2004. – 392 с. 12. Петрович І.М. Організація виробництва : підручник / І.М. Петрович, Г.М. Захарчин. – Львів : Магнолія плюс, 2005. – 400 с. 13. Пілюшенко В.Л. Наукове дослідження: організація, методологія, інформаційне забезпечення : навч. посіб. / В.Л. Пілюшенко. – К. : Лібра, 2004. – 343 с. 14. Яковлев А.І. Соціально-економічна ефективність нововведення за умов ринку : навч. посібник / А.І. Яковлев. – Х. : Основа, 1990. – 140 с. 27 Навчальне видання Методичні вказівки для виконання практичних завдань з дісциплини «Організація виробництва та маркетинг» для студентів спеціальностей 7.090.101 «Прикладне матеріалознавство», 7.090.205 «Обладнання ливарного виробництва», 7.090.206 «Обладнання для обробки металів тиском» денної форми навчання Укладачі: ЛІТВИНЕНКО Марія Владиславна МІРОШНИК Марія Володимирівна Відповідальний за випуск проф. А.І. Яковлев Роботу до видання рекомендував проф. М.І. Погорєлов За авторською редакцією План 2010 р., поз. 67 Підп. до друку _________. Формат 64 х 84 1/16. Папір офсет. Riso-друк. Гарнітура Таймс. Ум. друк. арк. 2,2. Обл.- вид.арк. 1,7. Наклад 50 прим. Зам. № ____. Ціна договірна. ___________________________________________________________________________ 28