Бірюкова, Марина Василівна2022-06-072022-06-072019Бірюкова М. В. Мобільні месенджери як технології сучасної self-взаємодії у фокусі цифрової соціології / М. В. Бірюкова // Вісник НТУУ "КПІ". Політологія. Соціологія. Право. – 2019. – № 4 (44). – С. 8-12.https://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/57109У статті представлено авторські роздуми щодо функціонування та впливу на соціальні процеси розвитку сучасних соціальних комунікаторів – мобільних месенджерів, які виступають одночасно як цифровими, так і соціальними технологіями та формують нове феноменологічне й дослідницьке поле – self-технології. У роботі проаналізовано темпи розвитку споживачів Інтернет-послуг і користувачів мобільних технологій в Україні й світі. Визначено, що в Україні найпопулярнішими мобільними месенджерами є Viber, Telegram і Skype, які об’єднують представників різних соціальних верств у мобільні соціальні мережі. Саме динаміка споживчого інтересу актуалізує соціологічне вивчення питання специфіки комунікації за допомогою мобільних месенджерів. У статті констатовано, що сучасна людина цілодобово, як кажуть 24/7, знаходиться не тільки під впливом цифрових технологій, а й вибудовує своє життя, бізнес, розваги, подорожі та інше за допомогою "цифри", на першому місці серед яких позиціонується смартфон та розташовані на ньому додатки, й передусім мобільні месенджери. За допомогою такого цифрового гаджету й месенджера кожна людина керує власно створеною мережею, презентує власні наробки соціальній спільноті й узагалі світу та стає не тільки споживачем, а й активним суб’єктом цих технологій. Визначено, що self-технології, які здійснюються за допомогою цифрових додатків і мобільного та Інтернет-зв’язку, на сьогодні стають реалією суспільного життя, й особливе місце в них відіграють мобільні месенджери. Під self-технологіями розуміємо постійно повторювальні дії для ініціювання, створення власної соціальної мережі з метою самопрезентації, просування серед прихильників власного контенту й керування комунікацією та взаємодією всередині мережі.The article presents the author’s reflections on the functioning and influence on social processes of development of modern social communicators – mobile messengers, which act both digital and social technologies, and form a new phenomenological and research field – self-technologies. The development of Internet users and mobile technology users in Ukraine and in the world is analyzed in the paper. The most popular mobile messengers in Ukraine are Viber, Telegram and Skype, which unite representatives of different social groups into mobile social networks. It is the dynamics of consumer interest that actualizes the sociological study of the specifics of communication through mobile messengers. In the article it is stated that the modern person, as they say 24/7, is not only influenced by digital technologies, but also builds his life, business, entertainment, travel and more with the help of "numbers", in the first place among which is positioned the smartphone and there are add-ons and, above all, mobile messengers. With this digital gadget and messenger, each person manages his own network, presents his own work to the social community and the world at large, and becomes not only a consumer but also an active subject of these technologies. It has been determined that self-technologies implemented through digital applications and mobile and Internet communication are becoming a reality of social life today and mobile messengers play a special role in them. Where by self-technologies we mean constantly repeated actions for initiation, creation of own social network for the purpose of self-presentation, promotion among supporters of own content and management of communication and interaction within the network.ukсоціальні комунікаториінформаційні технологіїдиджиталізаціявіртуальне суспільствосоціальні мережіsocial technologiesmobile messengersself-interactionМобільні месенджери як технології сучасної self-взаємодії у фокусі цифрової соціологіїMobile messengers as a technology of modern self interaction in the focus digital sociologyArticledoi.org/10.20535/2308-5053.2019.4(44).199304https://orcid.org/ 0000-0003-0525-3659