Bakhareva, A.Shestopalov, OleksiiFilenko, O.Tykhomyrova, T. S.Rybalova, O.Artemiev, S.Bryhada, O.2020-09-152020-09-152018Studying the influence of design and operation mode parameters on efficiency of the systems of biochemical purification of emissions / A. Bakharevа [et al.] // Восточно-Европейский журнал передовых технологий = Eastern-Еuropean journal of enterprise technologies. – 2018. – Т. 3, № 10 (93). – С. 59-71.https://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/48212Розроблена методика оцінки ефективності систем біоочищення від газоподібних викидів, що містять шкідливі речовини, які розчиняються, не розчиняються у воді, а також забруднень, розчинених у воді. Методика базується на раніше розроблених математичних моделях відповідних нестаціонарних процесів біоокиснення. На основі аналізу 27 варіантів проектних рішень показані реальні можливості установок біо-очищення, оцінено вплив конструктивних і режимних параметрів на ефективність систем біодеструкції метану, сірководню та формальдегіду. Отримані в результаті числових експериментів результати в кількісному відношенні свідчать про необхідність обліку зміни інтенсивності надходження забруднення в процесі заповнення місткості. Встановлено, що збільшення продуктивності установки за об'ємом газо-повітряній суміші N викликає зменшення концентрації метану на вході в біореактор і призводить до зменшення ступеня очищення до 62 %. Збільшення інтенсивності надходження сірководню в реактор призводить до зменшення ступеня очищення від 98 до 95 %, а збільшення початкової концен-трації біомаси в 1,7 рази викликає зменшення концентрації сірководня у воді з 2,5 до 1,1 г/м3. Спостерігається також значне зменшення середньої питомої біоокиснювальної потужності із зростанням робочого простору, в якому відбувається завершальна стадія процесу очищення викидів від формальдегіду. Виявлені закономірності є інструментом підвищення якості проектних рішень і зростання ефективності режимів біо-окиснення в процесі експлуатації систем біологічної очистки газів.enбіологічне очищення викидівконструктивні і режимні параметрибіореакторефективність очищенняArticlehttps://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.133316