Німець, Н. М.Мельник, А. П.Подустов, Михайло Олексійович2020-11-182020-11-182016Німець Н. М. Екологічна безпека супутньо-пластових вод і одержання йоду / Н. М. Німець, А. П. Мельник, М. О. Подустов // Вісник Харківського нац. ун-ту ім. В. Н. Каразіна. Сер. : Геологія. Географія. Екологія. – Харків : ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2016. – Вип. 45. – С. 159-165.https://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/49339Досліджено одержання йоду з попутно-пластової води газоконденсатного родовища України, різної мінералізації від 10 до 200 г/л. Співвідношення концентрацій йодид-іонов і бромід-іонов у розчинах 1:16. Озонування здійснено у реакторі трубчатого типу, який обладнаний інтенсивним диспергаторм Озон отримано на установці GL 3189. Продуктивность установки 6,63·10⁻² м³/год повітря. Концентрація озону 6,28·10⁻² г-моль/м³. Одержано залежності зміни ступеня перетворення йодид-іонів в йод від мольно-іонного співвідношення. Встановлено закономірність і знайдено математичну модель, яка дозволяє розраховувати ступінь утворення йоду при зміні мольно-іонного відношення реагентів при різних концентраціях йодид-іонів. Підтверджено, що при вилученні йоду з вод газоконденсатних родовищ озонуванням, швидкість перетворення заліза (ІІ) в залізо (ІІІ) збільшується, що зменшує час підготовки до повернення супутньо-пластових вод в надра глибоких горизонтів. Отримано результати, які можуть бути використано для створення безпечної технології отримання йоду з супутньо-пластових вод.ukпластводайодид-іонозонуваннячасСПВмольно-іонне відношенняступень утворенняArticle