Дубцова, Ольга ВячеславівнаПолякова, Тетяна Леонідівна2024-11-072023Дубцова О. В. Невербальні дії комунікантів, що призводять до комунікативних невдач [Електронний ресурс] / Дубцова Ольга Вячеславівна, Полякова Тетяна Леонідівна // Вісник науки та освіти. Серія : Філологія = Bulletin of Science and Education. Series : Philology : електронний журнал. – Електрон. текст. дані. – 2023. – Вип. 8 (14). – С. 144-155. – URL: http://perspectives.pp.ua/index.php/vno/article/view/6245/6278, вільний (дата звернення 07.11.2024 р.).https://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/83197У статі виявлено й описано комунікативні невдачі, спричинені невербальними діями комунікантів в межах інтерсуб’єктивної парадигми. Комунікативна невдача розглядається як нездатність суб’єктів інтеракції вивести інференцію або виведення хибної інференції в межах інтерсуб’єктного акту. Інтерсуб’єктний акт тлумачиться як взаємодія, в межах якої вербальні/невербальні дії комунікантів розглядаються як перцептивні стимули, що запускають паралельні свідомі/несвідомі інференційні процеси, які включають когніцію, волевиявлення й афект в ініціацію мотивованої комунікативної дії. Інференційний аналіз, застосований у дослідженні, надає інструментарій для відтворення інференційних процесів комунікантів та уможливлює врахування когнітивних, перцептивних, афективних та волевиявних аспектів взаємодії, зумовлюючих їх цілеспрямовані мотивовані вербальні/невербальні комунікативні дії. Випадки комунікативних невдач, що підлягають інференційному аналізу, відібрані з американського кінодискурсу, представленого жанром ситуаційної комедії, який моделює живе спілкування. Ми стверджуємо, що комунікативні невдачі, спричинені невербальними діями комунікантів, представлені інтерсуб’єктними актами, в межах яких комуніканти або не можуть вивести інференцію або виводять хибну інференцію як наслідок неусвідомлення або хибного усвідомлення справжніх мотивів дій адресанта, які визначаються його інтересами, бажаннями, потребами та почуттями. Ми доводимо, що інтенції та інференції комунікантів пов’язані з їхнім афективним станом, який, в залежності від інтересів та бажань комунікантів, що належать до сфери волевиявлення, визначає мотиви їхніх комунікативних дій. Як свідчить наш емпіричний матеріал, за умов дефіциту інформації щодо справжніх мотивів комунікативних дій адресанта, адресат прибігає до стереотипів, як єдиного можливого, перевіреного на практиці, універсального способу інтерпретації комунікативної поведінки адресанта.The article reveals and describes communicative failures caused by communicants’ non-verbal actions within the framework of the intersubjectivity paradigm. А communicative failure is viewed as an inability of interacting subjects to make an inference or making a faulty inference in an intersubjective act. An intersubjective act is interpreted as an inter-action, where communicants’ verbal/non-verbal communicative actions are viewed as perceptual stimuli, which trigger parallel conscious/non-conscious inference processes involving cognition, volition and affect resulting in a motivated communicative action. Inferential analysis applied in the research provides tools for the recreation of communicants’ inferential processes and makes it possible to consider cognitive, perceptual, affective and volitional aspects of interaction determining their goal-oriented motivated verbal and non-verbal communicative actions. American cinema discourse represented by the genre of a situation comedy and modeling live communication supplied instances of communicative failures subjected to analysis. We prove that communicative failures caused by communicants’ non-verbal actions are represented by intersubjective acts, in which communicants are either unable to make an inference or make a faulty inference as a result of not realizing or falsely realizing the true motives of the addresser’s actions, which are determined by his/her interests, desires, needs and feelings. We prove that communicants’ intentions and inferences are related to their affective state, which determines the motives of their communicative actions subject to their interests and desires belonging to the sphere of volition. As our empirical material suggests, when lacking information regarding the true motives of the addresser’s communicative actions, the addressee employs stereotypes, as the only possible, practical, universal way of interpreting the addresser’s communicative behavior.ukафективний станінтерсуб'єктний актінтенціяінференціякомунікаціякомунікативна невдачамотивневербальна діястереотипaffective statecommunicationcommunicative failureinferenceintentionintersubjective actmotivenon-verbal actionstereotypeArticlehttps://doi.org/10.52058/2786-6165-2023-8(14)-144-155https://orcid.org/0000-0002-2612-5843https://orcid.org/0000-0002-3353-2228