Maros, ZsoltKun-Bodnár, KrisztinaFekete, Vivien2023-12-112023-12-112023Maros Z. Investigation of electro discharge machining of tool steels based on the roughness of the machined surfaces / Z. Maros, K. Kun-Bodnár, V. Fekete // Різання та інструменти в технологічних системах = Cutting & tools in technological systems : міжнар. наук.-техн. зб. – Харків : НТУ "ХПІ", 2023. – Вип. 99. – С. 46-57.https://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/71708In electro discharge machining (EDM or spark erosion) the roughness of the machined surface plays a very important role in the applicability of the process. This paper deals with a comparative study of the electro discharge machining of tool steels based on the roughness characteristics of the machined surfaces. Another aim of the research is to investigate which tool materials (electrode material, copper, or graphite) are most effective to achieve the best possible surface microgeometry. Based on the data of the performed cutting experiments and the subsequent measurements, conclusions will be drawn regarding the machinability of the tested tool steels and the applicability of the electrode materials used.При електророзрядній обробці (електроерозійна або іскрова ерозія) шорсткість оброблюваної поверхні відіграє дуже важливу роль у застосовності процесу. Дана робота присвячена порівняльному дослідженню електророзрядної обробки інструментальних сталей на основі характеристик шорсткості оброблюваних поверхонь. Інша мета дослідження полягає в тому, щоб з'ясувати, які інструментальні матеріали (електродний матеріал, мідь або графіт) є найбільш ефективними для досягнення найкращої можливої мікрогеометрії поверхні. Що стосується параметрів амплітудної шорсткості (Rₐ і Rz), то значення шорсткості поверхні погіршується зі збільшенням марок VDI. У випробуваному діапазоні можна спостерігати невеликі відмінності шорсткості між окремими інструментальними сталями. Збільшення кількості легуючих елементів дещо погіршує шорсткість поверхні. Щодо двох типів електродних матеріалів можна сказати, що шорсткість поверхонь, отриманих за допомогою графітового електрода, зазвичай більша, ніж шорсткість, отримана мідним електродом. У випадку електроерозійних поверхонь середня глибина шорсткості Rz змінювалася аналогічно середній шорсткості Rₐ. За результатами вимірювань відношення Rz ≈ (6÷13)Ra можна записати для їх відносин. Відповідно до параметра співвідношення матеріалу (Rₘᵣ), визначеного на глибині c = 10 мкм, найкращі експлуатаційні та зносостійкі властивості досягаються на 18 рівні стандарту VDI, які безперервно погіршуються зі збільшенням рівня, а результати, отримані на кожній мішені інструменту, показують зменшувану різницю зі збільшенням рівня. Вплив кількості легуючих елементів більш очевидно для параметра Rₘᵣ, ніж для параметрів Rₐ і Rz. При менших кількостях легування виходять більш вигідні (більш високі) значення параметрів співвідношення матеріалів. У зв'язку з вивченням термінів механічної обробки можна сказати, що збільшення рівня VDI скорочує час обробки, тобто збільшує швидкість зняття матеріалу. З цієї точки зору, менш леговані матеріали були більш оброблюваними. Що стосується двох електродних матеріалів, то можна показати значну різницю між графітом і міддю. Швидкість видалення матеріалу графіту набагато вища, ніж у міді, а це означає, що час обробки з допомогою міді приблизно вдвічі довший, ніж для обробки графітовим електродом. На підставі даних проведених експериментів з обробляння і подальших вимірювань будуть зроблені висновки щодо оброблюваності випробовуваних інструментальних сталей і застосовності використовуваних електродних матеріалів.enelectrical discharge machiningcopper electrodesgraphite electrodesfunctional roughness parametersелектроерозійна обробкамідні електродиграфітові електродифункціональні показники шорстостіInvestigation of electro discharge machining of tool steels based on the roughness of the machined surfacesДослідження електророзрядної обробки інструментальних сталей за шорсткістю оброблюваних поверхоньArticlehttps://doi.org/10.20998/2078-7405.2023.99.04https://orcid.org/0000-0001-5029-3559https://orcid.org/0000-0003-1904-4479