Сергіна, Світлана Володимирівна2024-05-072024-05-072024Сергіна С. В. Застосування основних принципів коннективізму в сучасному освітньому процесі [Електронний ресурс] / Сергіна Світлана Володимирівна // Trends in the development of science and teaching methods : abstracts of 16th intern. sci. and practical conf., April 22-24, 2024, Sofia, Bulgaria. – Electronic text data. – Sofia, Bulgaria : European Conference, 2024. – P. 198-204. – Retrieved from https://eu-conf.com/en/events/trends-in-the-development-of-science-and teaching-method.https://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/76965У статті розглянуто основні принципи коннективізму як теорії навчання та проаналізовано можливості застосування цих принципів у сучасному освітньому процесі з використанням цифрових технологій. Встановлено, що в теорії коннективізму чільне місце посідає поняття мережі, яке характеризує знання як потік інформації, що проходить через мережі людей та артефактів. Соціальні мережі є засобом комунікації, співпраці та творчого самовираження, а викладач – експериментатором, який надає студентам свободу дій і заохочує їх до ефективного використання цифрових технологій. Автор робить висновок, що, хоча коннективізм є популярним трендом у викладанні, він потребує подальшого впровадження та тестування. Звичайно, не можна заперечувати той факт, що однієї теорії коннективізму може бути недостатньо для навчання в мережах з використанням інформаційних технологій, оскільки викладач і надалі відіграватиме важливу роль у спрямуванні та контролі навчального процесу і оцінюванні знань, набутих студентами.The article discusses the basic principles of connectivism as a learning theory and analyses possible applications of these principles in the modern educational process using digital technologies. It is established that in the theory of connectivism, the concept of network plays a prominent role, which characterizes knowledge as a flow of information that passes through networks of people and artefacts. Social networks are a means of communication, collaboration and creative expression, and the lecturer is an experimenter who gives students freedom of action and encourages them to use digital technologies effectively. The author concludes that although connectivism is a popular trend in teaching, it needs further implementation and testing. Of course, there is no denying the fact that one theory may not be enough for learning in networks using information technology, as the teacher will continue to play an important role in guiding and controlling the learning process and assessing the knowledge acquired by students.ukцифрові технологіїІнтернетсоціальна мережасамонавчанняінформаційні технологіїконнективізммережеве навчанняонлайн-навчанняінтернет-пристроїбезперервне навчанняінформаціяелектронне освітнє середовищекомунікаціяdigital technologyinternetsocial networkself-learninginformation technologyconnectivismnetwork learningonline learninginternet devicescontinuous learninginformationelectronic educational environmentcommunicationArticlehttps://orcid.org/0000-0002-9181-4127