Tkalia, Iryna AnatoliivnaTsarova, Svitlana Oleksiivna2024-10-022020Tkalia I. A. Reconsidering CLIL in high and low context cultures / Tkalia Iryna Anatoliivna, Tsarova Svitlana Oleksiivna // Науковий вісник Херсонського державного університету. Сер. : Германістика та міжкультурна комунікація. – 2020. – Вип. 2. – С. 157-161.https://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/81904Purpose. The goal of the research is to analyze psycholinguistic peculiarities of the development of communicative competence and intercultural abilities and skills of university educators and students with reference to high and low context cultures. The emphasis is on the need for introducing cross-cultural aspects to the curricula of Content and Language Integrated Learning (CLIL) courses at tertiary level in Ukraine, especially in the conditions of international academic mobility. Thus, referring to Ukraine as a host country, the relevance of the issue under consideration is determined by the challenge for foreign students to be adapted to Ukraine's socio-cultural conditions and for Ukrainian students to become aware of intercultural values, traditions, and norms of verbal and non-verbal interaction. Methods. The goal of the research has been achieved through comparative analysis which allows highlighting main dimensions of cultural differences among nationalities including Ukraine, in particular, in low-context and high-context cultures. In the process of achieving this goal we used interdisciplinary approaches as well as the methods of observation and generalization to define intercultural skills and abilities required to gain cross-cultural competence and the methods of induction and systematization to concretize general conclusions. Results. The existing inseparable relationship of language and culture serves as a key to understanding that language and culture complement each other. It is inevitable to teach foreign culture in a foreign language class. The core of students' cross-cultural competence is to be rooted in cultural sensitivity, i.e. knowledge that there exist cultural differences and similarities among people which can hardly ever be evaluated either positively or negatively. We believe that due to this very factor the ability to overcome stereotypes in intercultural relations can be developed. Conclusion. Cross-cultural aspects should be included in the curricula of CLIL courses at tertiary level in Ukraine. Hence, classroom activities targeted at building students' competences in “cross-cultural nuances” can be a useful start in preparing students to socialize and perform successfully in their academic and professional endeavors.Мета. Стаття присвячена аналізу особливостей розвитку комунікативної компетенції та міжкультурних здібностей і навичок студентів вищих навчальних закладів в умовах культур високого і низького контексту. Акцент робиться на необхідності впровадження курсів міжкультурної комунікації в навчальні плани на вищому освітньому рівні в Україні згідно із засадами Предметно-мовного інтегрованого навчання (CLIL), зокрема, в умовах міжнародної академічної мобільності. Актуальність цього питання зумовлена необхідністю іноземним студентам, яких приймає Україна, адаптуватися до соціокультурних особливостей та умов навчання в Україні, а українським студентам бути обізнаними щодо цінностей, традицій і норм вербальної та невербальної крос-культурної комунікації. Методи. Мета дослідження досягнута за допомогою порівняльного аналізу, який дає змогу виділити основні аспекти культурних відмінностей між національностями, включаючи Україну, зокрема культурами низького і високого контексту. У процесі досягнення мети використані міждисциплінарні підходи, а також методи спостереження й узагальнення для визначення міжкультурних навичок і здібностей, необхідних для отримання міжкультурної компетенції, а також методи індукції й систематизації для конкретизації загальних висновків. Результати. Наявні відносини між мовою та культурою слугують ключем до розуміння того, що вони нерозривні й доповнюють один одного. Під час навчання іноземних мов потрібним є навчання особливостей іноземної культури. Ядро міжкультурної компетенції студентів має ґрунтуватися на культурній чутливості й обізнаності, тобто знаннях того, що існують культурні відмінності й подібності між людьми, які навряд чи коли-небудь можна буде оцінювати позитивно або негативно. Ми вважаємо, що саме завдяки цьому фактору може розвиватися здатність долати стереотипи в міжкультурних відносинах. Висновки. Міжкультурні аспекти повинні бути включені в навчальні програми курсів Предметно-мовного інтегрованого навчання (CLIL) для вищої освіти в Україні. Отже, заняття в класі, націлені на формування в студентів компетенцій у «міжкультурних нюансах», можуть бути корисним початком у підготовці українських та іноземних студентів до здатності спілкуватися з представниками різних культур та успішно виконувати свої навчальні й професійні завдання.encross-cultural awarenesscross-cultural competencecross-cultural differencescultural diversityintercultural communicationinterdisciplinary approachesміжкультурні відмінностіміжкультурна компетенціяміжкультурне спілкуванняміждисциплінарні підходиміжкультурна обізнаністьArticlehttps://doi.org/10.32999/ksu2663-3426/2020-2-22https://orcid.org/0000-0002-3988-3141