Nagy, AntalKundrak, Janos2022-04-052022-04-052021Nagy A. Analysis of the change in roughness on a face-milled surface measured every 45° direction to the feed / A. Nagy, J. Kundrak // Резание и инструменты в технологических системах = Cutting & tools in technological systems : междунар. науч.-техн. сб. – Харьков : НТУ "ХПИ", 2021. – Вып. 95. – С. 29-36.https://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/56277In this article, we analyze the difference (inhomogeneity) of the roughness values measured on a nonalloy carbon steel surface milled with a parallelogram-shaped (κr = 90°) insert as a function of the the tool movement direction and the relative position of the examining points on the workpiece surface. The characteristic distribution of roughness and the magnitude of the deviations were examined by measuring at selected points along several planes on a surface characterized by the movement conditions of the workpiece and the symmetrically arranged tool perpendicular to the machined surface, which formed double milling marks. The selected points mark the lines with specified inclinations with respect to the feed direction, and their measured values were compared. In these directions, the magnitude of the difference in roughness measures was obtained.У цій статті аналізується різниця (неоднорідність) значень шорсткості, виміряних на поверхні заготівки з нелегованої вуглецевої сталі, фрезерованої пластиною у формі паралелограма (κr = 90°), залежно від напрямку руху інструменту та відносного положення точок поверхні заготовки, що розглядаються. Характерний розподіл шорсткості і величина відхилень були досліджені шляхом вимірювання у вибраних точках уздовж декількох площин на поверхні, що характеризується умовами руху заготовки та симетрично розташованого інструменту, перпендикулярного оброблюваній поверхні, які утворювали подвійні сліди фрезерування. Вибрані точки відзначають лінії із заданими нахилами по відношенню до напрямку подачі, а виміряні їх значення порівнюються. За цими напрямами була отримана величина відмінності у показниках шорсткості. У вибраних точках була виміряна шорсткість 2D-профілю у напрямку, паралельному та перпендикулярному вектору подачі. Висновки такі. На досліджуваній площі 40 × 40 мм2 на симетрично торцево фрезерованій поверхні, обробленій інструментом номінальним діаметром Dt = 80 мм, значення параметрів середньої арифметичної висоти Ra та максимальної висоти профілю Rz суттєво розійшлися: їх величини становили приблизно 0,8 мкм та 2,5 мкм, що означає відхилення 70% та 47% відповідно. В результаті неоднорідність шорсткості торцево фрезерованої поверхні є значною, і це потребує дослідження. Великі відхилення у виміряних значеннях шорсткості можна очікувати у будь-якій площині дослідження з кутом, відмінним від напряму подачі. Було виявлено, що величина значень шорсткості залежить від відстані від площини симетрії та від положення точки на поверхні, тому в площині, паралельній до напряму подачі, зазвичай очікується невелике відхилення значень. Найбільша шорсткість обробленої поверхні була виміряна на тій стороні поверхні, де край інструменту входить у заготовку, де середнє значення шорсткості збільшується. Мінімальне значення було виявлено на вихідній стороні, де шорсткість була нижчою за середню. Значення, виміряні на площині симетрії, були близькі до середніх. При цьому можна констатувати, що для максимальних значень некоректно вимірювати шорсткість фрезерованої торцевої поверхні в площині симетрії; згідно з нашим аналізом, максимальне значення зазвичай спостерігається на боці входу. Подальші дослідження будуть зосереджені на визначенні його точного розташування.enface millingsurface roughnessdistribution of roughnessторцеве фрезеруванняшорсткість поверхнірозподіл шорсткостіArticledoi.org/10.20998/2078-7405.2021.95.04