Субота, Лариса АндріївнаДемченко, Ольга МиколаївнаПриймак, Віктор Миколайович2024-01-022024-01-022023Субота Л. А. Дистанційна освіта та її вплив на навички та знання студентів: оцінка якості та педагогічні виклики [Електронний ресурс] / Л. А. Субота, О. М. Демченко, В. М. Приймак // Академічні візії. – Електрон. текст. дані. – 2023. – Вип. 26. – С. 1-13. – Режим доступу: https://academy-vision.org/index.php/av/article/view/802/732, вільний (дата звернення 02.01.2024 р.).https://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/72471Дистанційна освіта в українському суспільстві набуває все більшого значення та актуальності, оскільки вона пов’язана як із розвитком інформаційно‐комунікаційних технологій загалом, так і з драматичними соціально‐політичними викликами. На цей момент існує достатня кількість теоретико‐методологічних розробок із цієї теми, втім відчувається нестача емпіричних досліджень із конкретними результатами. Таким чином, мета статті полягає у з’ясуванні особливостей впливу дистанційної освіти на знання, уміння та навички здобувачів вищої освіти. Для цього виконуються наступні завдання: 1) вибір параметрів, що відображають якісно‐кількісні характеристики освітнього процесу; 2) вивчення рівня вираженості визначених параметрів у сучасних здобувачів вищої освіти; 3) формулювання педагогічних рекомендацій відповідно до отриманих результатів. Респондентам пропонувалося оцінити рівні сформованості певних видів компетентності (навчальної, професійної, організаційної, мотиваційної та аксіологічної) за різних форматів навчання. Результати дослідження показали, що знання, уміння та навички здобувачів вищої освіти, які навчалися традиційно та дистанційно, не мають значущих відмінностей. Це свідчить про первинність індивідуально‐особистісних рис і мотиваційної сфери кожного конкретного здобувача вищої освіти та вторинність формату навчання. Респондентів можна поділити на чотири групи за мотивацією до навчання: 1) орієнтовані на отримання диплома, 2) орієнтовані на професійний розвиток, 3) орієнтовані на особистий розвиток, 4) немотивовані. Інтерпретація кластерного аналізу дає підстави для формулювання основних педагогічних завдань, що стоять перед викладачами закладів вищої освіти у контексті дистанційної освіти: 1) забезпечити актуальність навчально‐професійного контенту для підвищення мотивації здобувачів вищої освіти; 2) розробити теоретико‐методологічну базу дистанційної освіти, яка враховує її особливості; 3) здійснювати психолого‐педагогічний вплив, що сприяє професійному розвитку та формуванню ціннісних орієнтацій здобувачів вищої освіти.The significance and relevance of distance education in Ukrainian society are growing, given its association with the overall development of information and communication technologies and the dramatic socio‐political challenges. While there is a sufficient amount of theoretical and methodological development on this topic, there is a lack of empirical research with concrete results. Therefore, the goal of this article is to clarify the peculiarities of the impact of distance education on the knowledge, skills, and abilities of higher education learners. To achieve this goal, the following tasks are performed: 1) selection of parameters reflecting qualitative and quantitative characteristics of the educational process; 2) examination of the expression level of the identified parameters in contemporary higher education learners; 3) formulation of pedagogical recommendations based on the obtained results. Respondents were asked to assess the levels of development of certain competencies (educational, professional, organizational, motivational, and axiological) across different learning formats. The research results showed that the knowledge, skills, and abilities of higher education learners who studied traditionally and through distance education do not have significant differences. This indicates the primacy of individual‐personal characteristics and motivational sphere of each specific higher education learner and the secondary importance of the learning format. Respondents can be divided into four groups based on their motivation for learning: 1) oriented towards obtaining a diploma, 2) oriented towards professional development, 3) oriented towards personal development, 4) unmotivated. The interpretation of cluster analysis provides grounds for formulating the main pedagogical tasks facing higher education institution instructors in the context of distance education: 1) ensure the relevance of educational professional content to enhance the motivation of higher education learners; 2) develop a theoretical‐methodological basis for distance education that takes into account its peculiarities; 3) implement psychological and pedagogical influence that contributes to professional development and the formation of value orientations in higher education learners.ukонлайн‐навчаннякомпетентністьзаклад вищої освітиздобувачі освітиопитуваннякластерний аналізonline learningcompetencehigher education institutioneducation seekerssurveycluster analysisArticlehttp://dx.doi.org/10.5281/zenodo.10404921https://orcid.org/0000-0003-4740-4486https://orcid.org/0000-0002-4083-2798https://orcid.org/0000-0003-4421-5348