Мороз, Світлана АнатоліївнаРомановський, Олександр ГеоргійовичМороз, Володимир МихайловичГрень, Лариса МиколаївнаПомаза-Пономаренко, Аліна ЛеонідівнаПопова, О. В.2021-05-182021-05-182021Залежність якості вищої освіти від джерел її фінансування та спеціалізації ЗВО: аналіз думки роботодавців і напрями вдосконалення державної політики / С. А. Мороз [та ін.] // Фінансово-кредитна діяльність: проблеми теорії та практики = Financial and credit activity: problems of theory and practice : зб. наук. пр. / гол. ред. А. Я. Кузнєцова. – Харків : УБС, 2021. – Т. 2, № 37. – С. 521-538.https://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/52678Ураховуючи той факт, що Standards and Guidelines for Quality Assurance in the European Higher Education Area ідентифікують роботодавців на рівні одного з основних стейкхолдерів забезпечення якості вищої освіти, було проведено їхнє опитування в межах позагрантового проєкту "Оцінка якості вищої освіти". Серед фокусів уваги проекту були в тому числі й ті питання, зміст яких зосереджувався на з'ясуванні думки роботодавців щодо існування залежності якості вищої освіти від джерел її фінансування і спеціалізації ЗВО. Використовуючи інструментарій експертного інтерв'ю та анкетування, було опитано 184 роботодавців з Харківської, Полтавської, Сумської, а також підконтрольних Україні частин Донецької та Луганської областей. Отримані результати були розглянути через призму аналізу університетських рейтингів за напрямом з'ясування спеціалізації та форм власності тих з університетів, які займають у їх межах так звані топові позиції. Проведений аналіз дозволив виявити принципові розбіжності між трендами національного академічного рейтингу "ТОП-200 Україна" та міжнародного університетського рейтингу "QS World University Rankings" щодо спеціалізації та форм власності ЗВО-лідерів. Було встановлено, що серед топових університетів світового рівня домінують класичні ЗВО та існує паритет між кількістю приватних та державних ЗВО у межах обраної для аналізу вибірки. Аналіз національного академічного рейтингу дозволив констатувати той факт, що серед топових українських університетів домінують спеціалізовані ЗВО, а частка приватних ЗВО взагалі відсутня. Сприйняття результатів опитування роботодавців та результатів аналізу змісту університетських рейтингів через призму залежності якості вищої освіти від джерел її фінансування та спеціалізації університету, дозволило сформулювати пропозиції щодо вдосконалення державної політики у сфері вищої освіти. Серед практичних заходів, реалізація яких, з одного боку, забезпечить підвищення якості вищої освіти, а з іншого – сприятиме оптимізації використання державного бюджету на утримання та розвиток системи вищої освіти, було запропоновано розробити та забезпечити виконання двох державних цільових програм, а саме: Програми пріоритетного розвитку спеціалізованих ЗВО та Програми пріоритетного розвитку класичних ЗВО. Для кожної з цих програм було визначено критерії відбору ЗВО для включення у програму, а також визначено граничну кількість її учасників. Крім того, в статті обґрунтовано необхідність залучення роботодавців до моніторингу якості вищої освіти на регіональному та державних рівнях, а також сформульовано пропозиції щодо вдосконалення механізмів державного управління забезпеченням якості вищої освіти.Taking into account the fact that Standards and Guidelines for Quality Assurance in the European Higher Education Area identify employers at the level of one of the main stakeholders in higher education quality assurance, the authors of the publication conducted their survey within the non-grant project "Higher Education Quality Assessment". Among the focuses of the project attention were also those questions, the content of which was focused on clarifying the employers’ opinion on the existence of dependence of the higher education quality on the sources of its funding and specialization of the Institute of Higher Education.Using the tools of expert interviews and questionnaires, 184 employers from Kharkiv, Poltava, Sumy, as well as Ukrainecontrolled parts of Donetsk and Luhansk regions were interviewed. The obtained results were considered through the prism of the analysis of university ratings in the direction of finding out the specialization and forms of ownership of those universities that occupied the so-called top positions within its framework. The analysis revealed fundamental differences between the trends of the national academic rating "TOP-200 Ukraine" and the international university rating "QS World University Rankings" on the specialization and forms of ownership of leaders of the Institutes of Higher Education. It was found that among the top world level universities, classical Institutes of Higher Education dominate and within the sample selected for analysis there exists parity between the amount of private and public Institutes of Higher Education. The analysis of the national academic rating allowed to state the fact that among the top Ukrainian universities, specialized Institutes of Higher Education dominate, and the share of private Institutes of Higher Education is absent at all. The perception of the results of the survey of employers and the results of the analysis of the university rankings’ content through the prism of the dependence of the higher education quality on its sources of funding and specialization of the university, allowed to formulate proposals for improving public policy in higher education sphere. Among the practical measures, the implementation of which, on the one hand, will improve the quality of higher education, and on the other – will contribute to optimization of the state budget usage for the higher education maintenance and development, it was proposed to develop and implement two state target programs, namely: Programs of priority development of specialized Institutes of Higher Education and the Program of priority development of classical Institutes of Higher Education. For each of these programs, the criteria for selecting of Institutes of Higher Education for inclusion in the program were determined, as well as the limit amount number of its participants was determined. In addition, the article substantiates the need to involve employers into the higher education quality monitoring at the regional and state levels, as well as formulates proposals for improving the mechanisms of public administration over assurance of the higher education quality.ukякість вищої освітиопитування роботодавцівджерела фінансуванняспеціалізація закладудержавної політикидержавна цільова програмапріоритетний розвитокhigher education qualitysurvey of employersdirections to improve content of public policystate target programArticledoi.org/10.18371/fcaptp.v2i37.230681https://orcid.org/0000-0002-2696-1278https://orcid.org/0000-0002-0602-9395https://orcid.org/0000-0003-0796-5035https://orcid.org/0000-0003-4466-6018https://orcid.org/0000-0001-5666-9350https://orcid.org/0000-0003-1611-5956