Пономарьов, Олександр СеменовичДолгарев, Анатолій Васильович2020-01-142020-01-142019Пономарьов О. С. Лідерство в системі управлінської взаємодії / О. С. Пономарьов, А. В. Долгарев // Лідер. Еліта. Суспільство = Leader. Elite. Society. – 2019. – № 1. – С. 19-31.https://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/43691Розглянуто визначальну роль лідерства в організації спільної діяльності людей та їхнього соціально-психологічного самопочуття. Лідер здійснює координацію дій виконавців та узгодження їхніх цілей та інтересів. Наведено динаміку особистісного розвитку лідера. Показано її вплив на зміст і характер взаємовідносин в колективі та управлінську взаємодію. Доведено, що перехід лідера з одного рівня розвитку на наступний, більш високий рівень вимагає від нього осмислених та цілеспрямованих зусиль і вдосконалення морально-вольових і життєво-ціннісних якостей. Це посилює його вплив на прихильників і послідовників, підвищує ефективність його управлінської взаємодії з виконавцями.Leadership is a complex social and at the same time an individual phenomenon, it is an important factor in ensuring the normal existence and development of society. The decisive role of leadership in the organization of joint activity of people and in their socio-psychological well-being is considered. The leader coordinates the actions of the performers and their goals and interests. The dynamics of the personal development of the leader. It shows its influence on the content and nature of the relationship in the team and management interaction. The transition of a leader from one level of development to the next, a higher level requires him to make meaningful and purposeful efforts and improve his moral and volitional and vital values, enhances his influence on supporters and followers, increases the effectiveness of his managerial interaction with performers.ukфеномен лідерстварівні лідерствапсихологія управлінняleadership phenomenonleadership levelsmanagement psychologyЛідерство в системі управлінської взаємодіїLeadership in the system of government interactionArticledoi.org/10.20998/2616-3241.2019.1.02https://orcid.org/0000-0003-4698-2620