Прохоренко, Олена ВікторівнаБрінь, Павло ВолодимировичКовшик, Валентин Ігорович2023-04-292023-04-292023Прохоренко О. В. Наслідки переходу на дистанційну форму організації праці: ставлення керівників та працівників / О. В. Прохоренко, П. В. Брінь, В. І. Ковшик // Економічний аналіз : зб. наук. пр. / гол. ред. Г. Л. Монастирський. – Тернопіль : ЗНУ, 2023. – Т. 33, № 1. – С. 227-242.https://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/64639Зміни у формах господарювання і методах організації праці, викликані в першу чергу розвитком інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), які привели до істотного зростання можливостей передачі інформації та навіть управління операціями, надають сучасному бізнесу низку переваг. Пандемія COVID-19 та війна на території України стала додатковим каталізатором розвитку дистанційних технологій та запровадженням їх у різні області та сфери діяльності: виконання робіт, надання послуг, торгівлю, навчання/освіту. Однак вимушений перехід на дистанційну працю призводить і до негативних наслідків, досить часто пов’язаних з неготовністю працівників та керівників до такої форми відносин. Мета. Метою даної статті є дослідження змін в умовах та результатах праці внаслідок запровадження дистанційної організації праці як з точки зору власника (керівника або роботодавця), так і з позиції працівника або виконавця, та висвітлення основних розбіжностей між цими позиціями. Метод. При проведенні дослідження використовувались емпіричний метод (спостереження та вимірювання), а також емпірико-теоретичні методи: аналіз і синтез, індукція та узагальнення. Результати. Оцінка змін внаслідок переходу на дистанційний режим праці D може бути обчислена як середнє значення оцінок факторів економічної доцільності Xe, професійного комфорту Xp та особистого комфорту Xh. При цьому значення кожного з Хі чинників, в свою чергу може бути визначене як відносне відхилення оцінки сприйняття респондентом віддаленої праці від оцінки традиційної організації робочого процесу. За даними проведених опитувань серед працівників компаній - виконавців робіт та власників (керівників) підприємств (структурних підрозділів) показало суттєву різницю у сприйнятті цими групами переходу на дистанційну форму організації праці. З позиції працівників дистанційна форма організації праці підвищує економічну доцільність та професійний комфорт, але при цьому ступінь особистого комфорту знижується. З позиції керівників за всіма трьома факторами спостерігається негативний вплив, який призводить до зниження результативності функціонування організації (підрозділу). Позитивний характер змін виконуваних робіт і операцій внаслідок переходу на дистанційну форму праці відмічають скоріше молоді люди, представники інтелектуальної праці та освіти, які займаються роботою з інформацією, обчисленнями та обслуговуванням клієнтів. Віддалена праця дозволяє підвищити особисту продуктивність, але результативність всієї організації при цьому знижується.Changes in the forms and methods of labor organization, caused primarily by the development of information and communication technologies (ICT), have led to a significant increase in the possibilities of information transfer and even management of operations. Under these conditions, businesses receive a number of advantages. The COVID-19 pandemic and the war on the territory of Ukraine became an additional catalyst for the development of remote technologies with their introduction into various areas and spheres of activity: execution of operations, provision of services, trade, and learning. However, the forced transition to remote work also leads to negative consequences, quite often associated with the unpreparedness of employees and managers for this form of relations. Purpose. The purpose of this paper is to study changes in the working conditions aftereffects as a result of the introduction of remote work from the point of view of the owners (managers or employers) and from the point of view of the employees or executors, as well as to highlight the main differences between these positions. Method. The empirical methods (observation and measurement), as well as empirical-theoretical methods: analysis and synthesis, induction and generalization were used during the research. Results. The measure of changes due to the transition to remote work D can be calculated as the average value of the influence of the following factors: economic feasibility Xe, professional comfort Xp, and personal comfort Xh. The value of each of the Xi factors, in turn, can be determined as a relative deviation of the assessment of the respondent's perception of remote work from the assessment of the traditional organization of the working process. According to the surveys conducted among employees and owners or managers of enterprises or structural divisions, a significant difference in the perception of the transition to remote was shown. From the employees' point of view, the remote work increases economic feasibility and professional comfort, but at the same time, the degree of personal comfort decreases. From the point of view of managers, the negative impact is observed on all three factors, which leads to decreasing in the organization's (unit's) performance. The positive effect of the transition to the remote mode of work is mostly noted by young people, employees of intellectual work and education, who engaged in work with information, calculations and customer service. Remote work increases the personal productivity of employees, but the effectiveness of the entire organization decreases.ukвіддалена працядистанційна роботаінформаційно-комунікаційні технологіїекономічна доцільністьтрудова діяльністьпсихологічний комфортособиста продуктивністьрезультативністьremote workeconomic feasibilitypsychological comfortperformancepersonal productivityWFHArticlehttps://orcid.org/0000-0001-7069-1431https://orcid.org/0000-0001-7374-3727https://orcid.org/0000-0002-1121-0674