05.17.01 "Технологія неорганічних речовин"
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд 05.17.01 "Технологія неорганічних речовин" за Назва
Зараз показуємо 1 - 10 з 10
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Очищення викидних газів абсорбції від оксидів нітрогену у виробництві нітратної кислоти(НТУ "ХПІ", 2016) Векшин, Віталій ОлександровичДисертація на здобуття наукового ступеню кандидата технічних наук за спеціальністю 05.17.01 – Технологія неорганічних речовин. – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2016. Дисертація присвячена розробці технології приготування каталізатору для промислових процесів селективного каталітичного відновлення (СКВ) оксидів нітрогену аміаком. На основі експериментальних досліджень визначені оптимальні параметри технології підготовки носія на основі оксиду титану для подальшого нанесення каталітично активної речовини. Встановлені оптимальні умови нанесення активної речовини – платини – з розчину H₂[PtCl₆] на поверхню носія, а саме: число просочень – 1, час просочення – 5 хв., концентрація розчину для просочення – 10%. Доведений позитивний вплив модифікаторів у процесі приготування каталізаторів методом просочення. Фізико-хімічними дослідженнями обґрунтовано застосування в процесі просочення мурашиної кислоти, в якості конкуруючого адсорбату, та доведені її відновлюючи властивості. Проведені експериментальні дослідження стосовно впливу промислових параметрів (температури, об’ємної швидкості) на активність отриманих каталізаторів. Показано кореляцію між розміром платинових кристалітів та тривалістю експлуатації каталізатора, що підпорядковується експоненціальній залежності і показує зменшення часу роботи каталізатора зі збільшенням розміру кристалітів при спіканні. Створено математичну модель процесу. Досліджені кінетичні характеристики процесу відновлення NOx аміаком, що дозволило визначити оптимальні умови процесу очищення: Т = 473 – 523 К, об'ємна швидкість 50 000 – 60 000 м³/год на каталізаторі, модифікованому мурашиною кислотою. Розроблено блочний каталізатор, реактор відновлення до нього та запропоновано принципову схему виробництва. Виконано техніко-економічне обґрунтування виробництва блочного каталізатору та проведена еколого-економічна оцінка його роботи. Показано, що розроблений каталізатор має гідравлічний опір в 12 разів нижче, ніж у промислового АВК-10. Еколого-економічні розрахунки показали, що зниження газового опору та зменшення у 2,5 рази екологічних витрат призведе до економії в розмірі 16 038 720 грн протягом 8 років, тобто протягом всього періоду роботи каталізатора.Документ Очищення викидних газів абсорбції від оксидів нітрогену у виробництві нітратної кислоти(НТУ "ХПІ", 2016) Векшин, Віталій ОлександровичДисертація на здобуття наукового ступеню кандидата технічних наук за спеціальністю 05.17.01 – Технологія неорганічних речовин. – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2016. Дисертація присвячена розробці технології приготування каталізатору для промислових процесів селективного каталітичного відновлення (СКВ) оксидів нітрогену аміаком. На основі експериментальних досліджень визначені оптимальні параметри технології підготовки носія на основі оксиду титану для подальшого нанесення каталітично активної речовини. Встановлені оптимальні умови нанесення активної речовини – платини – з розчину H₂[PtCl₆] на поверхню носія, а саме: число просочень – 1, час просочення – 5 хв., концентрація розчину для просочення – 10%. Доведений позитивний вплив модифікаторів у процесі приготування каталізаторів методом просочення. Фізико-хімічними дослідженнями обґрунтовано застосування в процесі просочення мурашиної кислоти, в якості конкуруючого адсорбату, та доведені її відновлюючи властивості. Проведені експериментальні дослідження стосовно впливу промислових параметрів (температури, об’ємної швидкості) на активність отриманих каталізаторів. Показано кореляцію між розміром платинових кристалітів та тривалістю експлуатації каталізатора, що підпорядковується експоненціальній залежності і показує зменшення часу роботи каталізатора зі збільшенням розміру кристалітів при спіканні. Створено математичну модель процесу. Досліджені кінетичні характеристики процесу відновлення NOx аміаком, що дозволило визначити оптимальні умови процесу очищення: Т = 473 – 523 К, об'ємна швидкість 50 000 – 60 000 м³/год на каталізаторі, модифікованому мурашиною кислотою. Розроблено блочний каталізатор, реактор відновлення до нього та запропоновано принципову схему виробництва. Виконано техніко-економічне обґрунтування виробництва блочного каталізатору та проведена еколого-економічна оцінка його роботи. Показано, що розроблений каталізатор має гідравлічний опір в 12 разів нижче, ніж у промислового АВК-10. Еколого-економічні розрахунки показали, що зниження газового опору та зменшення у 2,5 рази екологічних витрат призведе до економії в розмірі 16 038 720 грн протягом 8 років, тобто протягом всього періоду роботи каталізатора.Документ Технологія NPCа-добрив з використанням карбаміду та фосфоритів з низьким вмістом фосфору (V) оксиду(НТУ "ХПІ", 2015) Вецнер, Юлана ІгорівнаДисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.17.01 – технологія неорганічних речовин. – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2015. Дисертацію присвячено розробці наукових основ технології комплексних NPCa-добрив з мікроелементами із залученням фосфоровмісної сировини з низьким вмістом фосфору (V) оксиду. Вперше на основі термодинамічних розрахунків, експериментальних досліджень та рентгенофазових аналізів визначено перелік реакцій, що перебігають в процесі взаємодії карбаміду з нітратно-кислотною витяжкою (НКВ). Визначено технологічні параметри взаємодії карбаміду з НКВ та процесу амонізації NPCа-добрив, а також розроблено принципову схему, яка дозволяє отримати низку комплексних NPCa-добрив з мікроелементами по безвідходній технології із залученням фосфоровмісної сировини України з низьким вмістом фосфору (V) оксиду. Встановлено, що взаємодія карбаміду з НКВ відбувається у кінетичній області та створено кінетичну модель процесу, знайдено константи швидкості, енергію активації. Створена математична модель, яка дозволяє розрахувати технологічні параметри процесу і хімічний реактор синтезу. Отримане комплексне NPCa-добриво з мікроелементами завдяки високому вмісту водорозчинної та засвоюваної форм Р₂О₅ та СаО при агрохімічних випробуваннях у Національному науковому центрі "Інститут ґрунтознавства і агрохімії імені О. Н. Соколовського" показало на підвищення врожайності овочевих культур до 12 ÷ 30 %. Доведено їх економічну доцільність.Документ Технологія NPCа-добрив з використанням карбаміду та фосфоритів з низьким вмістом фосфору (V) оксиду(НТУ "ХПІ", 2015) Вецнер, Юлана ІгорівнаДисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.17.01 – технологія неорганічних речовин. – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2015. Дисертацію присвячено розробці наукових основ технології комплексних NPCa-добрив з мікроелементами із залученням фосфоровмісної сировини з низьким вмістом фосфору (V) оксиду. Вперше на основі термодинамічних розрахунків, експериментальних досліджень та рентгенофазових аналізів визначено перелік реакцій, що перебігають в процесі взаємодії карбаміду з нітратно-кислотною витяжкою (НКВ). Визначено технологічні параметри взаємодії карбаміду з НКВ та процесу амонізації NPCа-добрив, а також розроблено принципову схему, яка дозволяє отримати низку комплексних NPCa-добрив з мікроелементами по безвідходній технології із залученням фосфоровмісної сировини України з низьким вмістом фосфору (V) оксиду. Встановлено, що взаємодія карбаміду з НКВ відбувається у кінетичній області та створено кінетичну модель процесу, знайдено константи швидкості, енергію активації. Створена математична модель, яка дозволяє розрахувати технологічні параметри процесу і хімічний реактор синтезу. Отримане комплексне NPCa-добриво з мікроелементами завдяки високому вмісту водорозчинної та засвоюваної форм Р₂О₅ та СаО при агрохімічних випробуваннях у Національному науковому центрі "Інститут ґрунтознавства і агрохімії імені О. Н. Соколовського" показало на підвищення врожайності овочевих культур до 12 ÷ 30 %. Доведено їх економічну доцільність.Документ Технологія вилучення сполук міді та ванадію з побічного продукту синтезу адипінової кислоти(НТУ "ХПІ", 2017) Присяжний, Олександр ВасильовичДисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.17.01 – технологія неорганічних речовин. – Національний технічний університет "Харківський політехнічний університет", Харків, 2017. Дисертація присвячена вирішенню науково-практичної задачі – розробці технології вилучення сполук міді та ванадію з побічного продукту виробництва адипінової кислоти з одночасною ліквідацією екологічно небезпечних відходів промисловості та поверненням металів в цикл виробництва в якості каталізаторів. Проаналізовано фізико-хімічні властивості основних компонентів суміші нижчих дикарбонових кислот, проміжних речовин, що можуть утворюватися в процесі їх переробки та речовин, що можуть бути отримані в якості кінцевих продуктів. Вивчено і проаналізовано сучасні способи переробки сировини, що містить дикарбонові кислоти та важкі полівалентні метали, та показано, що на сьогоднішній день не існує технологій переробки цього виду відходів, які дозволяють повністю повернути всі напівпродукти до технологічного циклу. У дисертації проведено термодинамічні дослідження з вивчення взаємодії компонентів суміші нижчих дикарбонових кислот, які утворюються під час синтезу адипінової кислоти. Під час дослідження хімічного складу встановлено, що основними токсичними компонентами сухої суміші НДК є сполуки ванадію та міді переважно у вигляді солей нижчих дикарбонових кислот, розподілених між ними в різних пропорціях. В результаті аналізу експериментальних даних запропоновано виконувати вилучення токсичних елементів у два етапи, що включають в себе осадження міді сіркою – одним з неорганічних осаджувачів та перекристалізацію плаву НДК у одному з органічних розчинників. Експериментально визначено та математично обґрунтовано вибір значень основних параметрів процесу розчинення твердої фази та роздільного осадження органічної та неорганічної складових частин сухої суміші нижчих дикарбонових кислот. Запропоновано математичну модель процесу, яка дозволила знайти оптимальні технологічні параметри і видати рекомендації відносно конструкції основних апаратів, а також розрахувати оптимальні параметри здійснення технологічного процесу. Запропоновано математичну модель процесу, яка дозволила знайти оптимальні технологічні параметри процесу і видати рекомендації відносно конструкції основних апаратів. Запропоновано принципову технологічну схему виділення сполук міді та ванадію з суміші нижчих дикарбонових кислот, яка відповідає модернізації діючого виробництва та технологічну схему очищення вже готової сухої суміші нижчих дикарбонових кислот з вмістом міді та ванадію в них до 3%. Запропонована технологія пройшла випробовування на ПФ «СІТ» (м. Харків), результати дисертаційної роботи використані в Державному науково-дослідному і проектному інституті основної хімії (НІОХІМ, м. Харків) та впроваджені в учбовому процесі в УкрДУЗТ.Документ Технологія вилучення сполук міді та ванадію з побічного продукту синтезу адипінової кислоти(Український державний університет залізничного транспорту, 2018) Присяжний, Олександр ВасильовичДисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.17.01 – технологія неорганічних речовин. – Національний технічний університет "Харківський політехнічний університет", Харків, 2018. Дисертація присвячена вирішенню науково-практичної задачі – розробці технології вилучення сполук міді та ванадію з побічного продукту виробництва адипінової кислоти з одночасною ліквідацією екологічно небезпечних відходів промисловості та поверненням металів в цикл виробництва в якості каталізаторів. Проаналізовано фізико-хімічні властивості основних компонентів суміші нижчих дикарбонових кислот, проміжних речовин, що можуть утворюватися в процесі їх переробки та речовин, що можуть бути отримані в якості кінцевих продуктів. Вивчено і проаналізовано сучасні способи переробки сировини, що містить дикарбонові кислоти та важкі полівалентні метали, та показано, що на сьогоднішній день не існує технологій переробки цього виду відходів, які дозволяють повністю повернути всі напівпродукти до технологічного циклу. У дисертації проведено термодинамічні дослідження з вивчення взаємодії компонентів суміші нижчих дикарбонових кислот, які утворюються під час синтезу адипінової кислоти. Під час дослідження хімічного складу встановлено, що основними токсичними компонентами сухої суміші НДК є сполуки ванадію та міді переважно у вигляді солей нижчих дикарбонових кислот, розподілених між ними в різних пропорціях. В результаті аналізу експериментальних даних запропоновано виконувати вилучення токсичних елементів у два етапи, що включають в себе осадження міді сіркою – одним з неорганічних осаджувачів та перекристалізацію плаву НДК у одному з органічних розчинників. Експериментально визначено та математично обґрунтовано вибір значень основних параметрів процесу розчинення твердої фази та роздільного осадження органічної та неорганічної складових частин сухої суміші нижчих дикарбонових кислот. Запропоновано математичну модель процесу, яка дозволила знайти оптимальні технологічні параметри і видати рекомендації відносно конструкції основних апаратів, а також розрахувати оптимальні параметри здійснення технологічного процесу. Запропоновано математичну модель процесу, яка дозволила знайти оптимальні технологічні параметри процесу і видати рекомендації відносно конструкції основних апаратів. Запропоновано принципову технологічну схему виділення сполук міді та ванадію з суміші нижчих дикарбонових кислот, яка відповідає модернізації діючого виробництва та технологічну схему очищення вже готової сухої суміші нижчих дикарбонових кислот з вмістом міді та ванадію в них до 3%. Запропонована технологія пройшла випробовування на ПФ "СІТ" (м. Харків), результати дисертаційної роботи використані в Державному науково-дослідному і проектному інституті основної хімії (НІОХІМ, м. Харків) та впроваджені в учбовому процесі в УкрДУЗТ.Документ Технологія кадмійвмісних багатошарових покриттів з фотоелектричними властивостями(НТУ "ХПІ", 2015) Панчева, Ганна МихайлівнаДисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.17.01 – технологія неорганічних речовин. – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2015 р. Дисертація присвячена розробці фізико-хімічних основ технології кадмійвмісних багатошарових покриттів з фотоелектричними властивостями, які можуть бути використані для виготовлення фотоелектричних перетворювачів на їх основі. На підставі термодинамічних розрахунків взаємодії компонентів системи CdCl₂ – NH₃ – NaOH – CS(NH₂)₂ та вивчення кінетичних закономірностей встановлено механізм утворення плівки CdS, що надало змогу керувати процесом осадження шляхом змінення концентрації компонентів системи. Обгрунтовано концентраційні межі компонентів обраної системи та розглянуто вплив легуючих домішок на морфологію отриманих покриттів, фотоелектричні показники отриманих плівок. Проведено дослідження впливу технологічних параметрів на процес осадження кадмійвмісних багатошарових покриттів: температури, рН розчину, концентрації аміаку, хлориду кадмію, тіокарбаміду та часу осадження. Запропонована технологічна схема процесу та реактор для осадження, який дозволяє здійснити процес нанесення плівки з раціональними витратами реагентів та енергоресурсів. Розроблено принципову технологічну схему та розраховано техніко-економічні показники.Документ Технологія кадмійвмісних багатошарових покриттів з фотоелектричними властивостями(НТУ "ХПІ", 2015) Панчева, Ганна МихайлівнаДисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.17.01 – технологія неорганічних речовин. – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2015 р. Дисертація присвячена розробці фізико-хімічних основ технології кадмійвмісних багатошарових покриттів з фотоелектричними властивостями, які можуть бути використані для виготовлення фотоелектричних перетворювачів на їх основі. На підставі термодинамічних розрахунків взаємодії компонентів системи CdCl₂ – NH₃ – NaOH – CS(NH₂)₂ та вивчення кінетичних закономірностей встановлено механізм утворення плівки CdS, що надало змогу керувати процесом осадження шляхом змінення концентрації компонентів системи. Обгрунтовано концентраційні межі компонентів обраної системи та розглянуто вплив легуючих домішок на морфологію отриманих покриттів, фотоелектричні показники отриманих плівок. Проведено дослідження впливу технологічних параметрів на процес осадження кадмійвмісних багатошарових покриттів: температури, рН розчину, концентрації аміаку, хлориду кадмію, тіокарбаміду та часу осадження. Запропонована технологічна схема процесу та реактор для осадження, який дозволяє здійснити процес нанесення плівки з раціональними витратами реагентів та енергоресурсів. Розроблено принципову технологічну схему та розраховано техніко-економічні показники.Документ Фотокаталітичні покриви змішаними оксидами на основі титан (IV) оксиду для екотехнологій(НТУ "ХПІ", 2015) Биканова, Вікторія ВалеріївнаДисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.17.01 – технологія неорганічних речовин. – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2015 р. Дисертацію присвячено удосконаленню технології фотокаталітичних покривів змішаними оксидами на основі титан (IV) оксиду для одержання матеріалів з синергетичним ефектом для очищення стічних вод від органічних токсикантів. Експериментально встановлено оптимальні параметри проведення процесів синтезу титан (IV) оксиду на шамотному носії, що дозволяють одержувати рівномірні за складом та розподілом по поверхні покриття з високими показниками поруватості (46–66%) та сумарним питомим об'ємом пор (0,88–2,14 см³/г); визначено, що анодне оксидування за густини струму 1,5 А/дм² та напрузі 60 В дозволяє одержувати оксидні покриви складу Ti/TiO₂ та змішані оксидні покриви із допуванням ZnO, ZrO₂ з вмістом цинку 0,5–2,6 мас. % та цирконію 0,5–2,1 мас. % та розміром пор до 100 нм.Експериментальні дослідження довели, що матеріали проявляють у 2–4 рази вищу фотокаталітичну активність у порівнянні з індивідуальними оксидами за рахунок виявлення фаткору синергизму, що складає 1,9–2,3 у процесі фотокаталітичного окиснення водних розчинів азобарвника метилового жовтогарячого та фенолу. На підставі визначених кінетичних та технологічних параметрів розроблено принципові схеми виготовлення контактних мас на носіях різної природи та технології знешкодження фенолвмісних стічних вод шляхом фотокаталітичного окиснення киснем повітря під дією УФ-випромінювання.Документ Фотокаталітичні покриви змішаними оксидами на основі титан (IV) оксиду для екотехнологій(НТУ "ХПІ", 2015) Биканова, Вікторія ВалеріївнаДисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.17.01 – технологія неорганічних речовин. – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2015 р. Дисертацію присвячено удосконаленню технології фотокаталітичних покривів змішаними оксидами на основі титан (IV) оксиду для одержання матеріалів з синергетичним ефектом для очищення стічних вод від органічних токсикантів. Експериментально встановлено оптимальні параметри проведення процесів синтезу титан (IV) оксиду на шамотному носії, що дозволяють одержувати рівномірні за складом та розподілом по поверхні покриття з високими показниками поруватості (46–66%) та сумарним питомим об'ємом пор (0,88–2,14 см³/г); визначено, що анодне оксидування за густини струму 1,5 А/дм² та напрузі 60 В дозволяє одержувати оксидні покриви складу Ti/TiO₂ та змішані оксидні покриви із допуванням ZnO, ZrO₂ з вмістом цинку 0,5–2,6 мас. % та цирконію 0,5–2,1 мас. % та розміром пор до 100 нм.Експериментальні дослідження довели, що матеріали проявляють у 2–4 рази вищу фотокаталітичну активність у порівнянні з індивідуальними оксидами за рахунок виявлення фаткору синергизму, що складає 1,9–2,3 у процесі фотокаталітичного окиснення водних розчинів азобарвника метилового жовтогарячого та фенолу. На підставі визначених кінетичних та технологічних параметрів розроблено принципові схеми виготовлення контактних мас на носіях різної природи та технології знешкодження фенолвмісних стічних вод шляхом фотокаталітичного окиснення киснем повітря під дією УФ-випромінювання.