Кафедра "Органічна хімія, біохімія, лакофарбові матеріали та покриття"

Постійне посилання зібрання

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/orgchem

Від 2018 року кафедра має назву "Органічна хімія, біохімія, лакофарбові матеріали та покриття". Кафедра створена шляхом об’єднання кафедр "Органічна хімія, біохімія та мікробіологія" та "Технологія полімерних композиційних матеріалів та покриттів" (НАКАЗ № 567 ОД від 12.11.2018 року).

Кафедра "Органічна хімія, біохімія та мікробіологія" (від 2005 року). Кафедра "Лакофарбові матеріали і покриття" була організована у 1944 році в Харківському хіміко–технологічному інституті ім. С.М. Кірова.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора та 3 кандидата хімічних наук; 1 співробітник має звання професора, 3 – доцента.

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 20 з 102
  • Документ
    Методичні вказівки до лабораторних робіт і самостійної роботи за темою "Синтез карбонових кислот та їх похідних"
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Міхедькіна, Олена Йосипівна; Ларіна, Ганна Іванівна; Циганков, Олександр Валерійович
    Дані методичні вказівки до лабораторних робіт за темою «Карбонові кислоти та їх функціональні похідні» відповідають програмі курсу «Органічна хімія» і мають на меті вивчення методів добування та хімічних властивостей карбонових кислот. В методичних вказівках наведені правила техніки безпеки, які потрібно виконувати в лабораторії, методики якісних реакцій для визначення карбонових кислот, типові методики синтезу найбільш практично важливих кислот, а також контрольні завдання за темою для активізації самостійної роботи студентів і більш глибокого засвоєння навчального матеріалу.
  • Документ
    Гібридні нанокомпозити для лакофарбових матеріалів
    (Житомирський державний університет імені Івана Франка, 2018) Каратєєв, Арнольд Михайлович; Кот, А. Г.; Пархоменко, М. О.; Гуріна, Галина Іванівна
  • Документ
    Адукти дільса-альдера ініціатори радикальної полімеризації вінілових мономерів
    (Ноулідж, 2014) Сидоренко, Д. В.; Літвінов, Денис Олександрович; Каратєєв, Арнольд Михайлович
  • Документ
    Рослинні олії в лакофарбових технологіях
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Корягін, Андрій Геннадійович; Крамаренко, Віктор Юрійович; Нескорожена, Галина Дмитрівна
    Наведено систематизовані дані щодо характеристики рослинних олій як відновлювальної сировини лакофарбових технологій та основних напрямків їх застосування в лакофарбових матеріалах, зокрема органорозчинних алкідних смол окиснювального затвердіння. Призначено для здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня підготовки за спеціальністю "Хімічні технології та інженерія", професійно-профільованого напрямку "Технологія лакофарбових матеріалів та полімерних покрить".
  • Документ
    Методичні вказівки до лабораторних робіт і самостійної роботи за темою "Методи очищення та виділення органічних речовин" з навчальної дисципліни "Органічна хімія"
    (2023) Міхедькіна, Олена Йосипівна; Ларіна, Ганна Іванівна; Мельник, Ігор Іванович; Циганков, Олександр Валерійович
  • Документ
    Методичні вказівки до самостійної роботи за темою "Матеріальні розрахунки в технологічних процесах виробництва лакофарбових матеріалів"
    (2023) Корягін, Андрій Геннадійович; Крамаренко, Віктор Юрійович; Нескорожена, Галина Дмитрівна
    Ознакою стану лакофарбових технологій України є сталий розвиток виробництва та застосування сучасних лакофарбових матеріалів (ЛФМ); розширення їх асортименту з метою одержання високоякісних захисно-декоративних покрить широкої сфери застосування. Виробництво ЛФМ розподіляється на два основні типи технологічних процесів: - виробництво плівкоутворювачів та плівкоутворювальних систем на їх основі; - виробництво пігментованих ЛФМ (фарби, емалі, ґрунтовки, шпаклівки). Початок виробництва будь-якого нового типу ЛФМ передбачає цілу низку обов’язкових процедур, зокрема, складання технологічного регламенту виробництва. Однією зі складових технологічного регламенту виробництва є матеріальні розрахунки, які полягають у складенні матеріального балансу виробництва ЛФМ. Основною метою складання матеріального балансу є визначення витратних норм сировинних компонентів рецептури ЛФМ на виробництво одиниці продукції – 1000 кг. Результати розрахунку у вигляді витратних норм виробництва є основою для проведення економічних розрахунків, зокрема, собівартості продукції за сировинними компонентами. З технологічної точки зору матеріальні розрахунки дозволяють проаналізувати матеріальні потоки, втрати та відходи виробництва, проблемні місця технологічного процесу, тощо. Матеріальні розрахунки щодо виробництва ЛФМ є застосовними в навчальному процесі під час виконання розрахунково-графічних завдань, курсових робіт та дипломних проектів.
  • Документ
    Changes in cell membranes of white blood cells treated with a common food additive E407a
    (2021) Tkachenko, A. S.; Onishchenko, A.; Posokhov, Ye. O.; Roshal, Alexander; Myasoedov, Valeriy; Nakonechna, Oksana
    Changes are detected in the spectra of the fluorescent probe bound to rat WBCs treated with the solutions of E407a of various concentrations in comparison with the corresponding spectra of the probe incubated with the untreated leukocytes. The decrease in polarity and protondonor ability is observed in the lipid membranes of leukocytes in the region, where the probe locates.
  • Документ
    The impact of orally administered gadolinium orthovanadate GdVO₄:Eu³⁺ nanoparticles on the state of phospholipid bilayer of erythrocytes
    (2020) Tkachenko, A. S.; Onishchenko, A.; Klochkov, Vladimir; Kavok, Nataliya; Nakonechna, O.; Yefimova, Svetlana; Korniyenko, Yevgen; Ryshchenko, Igor; Posokhov, Ye. O.
    No significant changes are detected in the spectra of the fluorescent probes bound to the RBCs from the rats orally exposed to nanoparticles in comparison with the corresponding spectra of the probes bound to the cells from the control group of animals. This indicates that, in case of the rats orally exposed to nanoparticles, no noticeable changes in physico-chemical properties (i.e., in the polarity and the proton-donor ability) are observed in the lipid membranes of RBCs in the region, where the probes locate.
  • Документ
    Effects of semi-refined carrageenan (food additive E407a) on cell membranes of leukocytes assessed in vivo and in vitro
    (2021) Tkachenko, A. S.; Onishchenko, A.; Roshal, Alexander; Nakonechna, O.; Chumachenko, T.; Posokhov, Ye. O.
    No noticeable changes in the physico-chemical properties were observed in the lipid membranes of leukocytes in the region where the probes locate in response to oral intake of semi-refined carrageenan. Incubation of leukocytes with E407a solutions resulted in a decrease in polarity and proton-donor ability of leukocytes in the area of carbonyl groups of phospholipids and in the area of hydrocarbon chains of phospholipids near the polar region of the bilayer.
  • Документ
    Semi-Refined Carrageenan Attenuates Lipopolysaccharide-Induced Reactive Oxygen Species Production in Peripheral Blood Mononuclear Cells and Cell Membrane Alterations in Leukocytes
    (2021) Posokhov, Ye. O.; Onishchenko, A.; Chumachenko, T.; Makieieva, N.; Kalashnyk-Vakulenko, Y.; Polikarpova, H.; Novikova, V.; Prokopyuk, V.; Nakonechna, O.; Chumachenko, D.; Tkachenko, V.; Meniailov, I.; Tkachenko, M.; Tkachenko, A. S.
    Expectedly, incubation with LPS induced ROS generation in PBMCs and decreased the lipid order of cell membranes in leukocytes. E407a alone was found to alter neither ROS production in PBMCs, nor membrane lipid order in leukocytes. Semi-refined carrageenan partially reduced LPS-mediated ROS overproduction in PBMCs and cell membrane alterations in leukocytes.
  • Документ
    Experimental Evaluation of Food-Grade Semi-Refined Carrageenan Toxicity
    (2021) Pogozhykh, Denys; Posokhov, Ye. O.; Myasoedov, Valeriy; Gubina-Vakulyck, Galina; Chumachenko, Tetyana; Knigavko, Oleksandr; Polikarpova, Hanna; Kalashnyk-Vakulenko, Yuliia; Sharashydze, Ketino; Nakonechna, Oksana; Prokopyuk, Volodymyr; Onishchenko, Anatolii; Tkachenko, Anton
    The safety of food additives E407 and E407a has raised concerns in the scientific community. Thus, this study aims to assess the local and systemic toxic effects of the common food additive E407a in rats orally exposed to it for two weeks. Complex evaluations of the effects of semi-refined carrageenan (E407a) on rats upon oral exposure were performed. Local effects of E407a on the intestine were analyzed using routine histological stains and CD68 immunostaining. Furthermore, circulating levels of inflammatory markers were assessed. A fluorescent probe O1O (2-(20-OH-phenyl)-5-phenyl-1,3-oxazole) was used for evaluating the state of leukocyte cell membranes. Cell death modes of leukocytes were analyzed by flow cytometry using Annexin V and 7-aminoactinomycin D staining. Oral administration of the common food additive E407a was found to be associated with altered small and large intestinal morphology, infiltration of the lamina propria in the small intestine with macrophages (CD68+ cells), high systemic levels of inflammation markers, and changes in the lipid order of the phospholipid bilayer in the cell membranes of leukocytes, alongside the activation of their apoptosis. Our findings suggest that oral exposure to E407a through rats results in the development of intestinal inflammation.
  • Документ
    Методичні вказівки до виконання курсового проекту з навчальної дисципліни "Хімія, технологія та проектування екологічних плівкоутворювальних систем"
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2017) Нескорожена, Галина Дмитрівна; Корягін, Андрій Геннадійович
    Курсовий проект з дисципліни "Хімія, технологія та проектування екологічних плівкоутворювальних систем" відповідно до навчального плану спеціальності 161 "Хімічні технології та інженерія", спеціалізації 161.08 "Технологія лакофарбових матеріалів та полімерних покрить" виконується студентами у 9-му семестрі. Основою для виконання даного проекту є навчальні дисципліни відповідно навчального плану підготовки першого (бакалаврського) рівня: "Теоретичні основи хімії високомолекулярних сполук", "Основи технології виробництва високомолекулярних сполук", "Хімія та технології плівкоутворювачів", "Обладнання виробництва плівкоутворювачів". Метою проекту є закріплення ознайомчо-орієнтованих знань, що були набуті під час вивчення означених вище навчальних дисциплінах, формування понятійно-аналітичного та продуктивно-аналітичного рівня знань для активного їх використання не тільки в типових ситуаціях, але й для здійснення їх синтезу, генерації нових уявлень при роботі з нестандартними, нетиповими ситуаціями.
  • Документ
    Методичні вказівки до лабораторної роботи "Визначення густини лакофарбових покрить"
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018) Корягін, Андрій Геннадійович; Нескорожена, Галина Дмитрівна; Циганков, Олександр Валерійович; Крамаренко, Віктор Юрійович
    Лабораторна робота "Визначення густини лакофарбових покрить" виконується студентами у межах навчальних дисциплін "Фізико-хімія формування полімерних покрить", "Хімія та технологія лакофарбових покрить, проектування виробництв їх одержання", "Сучасні підходи до контролю якості лакофарбової продукції", а також під час виконання науково-дослідних робіт. Метою даної роботи є освоєння методів визначення густини лакофарбових покрить (ЛФП) за процедурами, що використовуються під час метрологічного контролю якості лакофарбової продукції та у науково-дослідницькій практиці. Значення густини ЛФП є важливою характеристикою, знання якої потрібно для проведення чисельних розрахунків та вирішення задач у технології їх одержання, а також під час контролю якості лакофарбових матеріалів (ЛФМ). До подібних задач відносяться: розрахунки витрат ЛФМ під час нанесення; визначення товщини ЛФП; розрахунки рівня наповнення композиційних матеріалів, тощо. Також, експериментально визначена густина ЛФП може використовуватись як перевіряльний показник щодо порівняння з розрахунковим значенням під час розробки рецептур та виготовлення ЛФМ.
  • Документ
    Методичні вказівки до лабораторної роботи "Визначення густини лакофарбових матеріалів"
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018) Корягін, Андрій Геннадійович; Нескорожена, Галина Дмитрівна; Циганков, Олександр Валерійович; Крамаренко, Віктор Юрійович
    Лабораторна робота "Визначення густини лакофарбових матеріалів" виконується студентами у межах навчальних дисциплін "Фізико-хімія формування полімерних покрить", "Основи фізико-хімії та технології пігментованих лакофарбових матеріалів", "Хімія та технологія лакофарбових покрить, проектування виробництв їх одержання", "Сучасні підходи до контролю якості лакофарбової продукції", а також під час виконання науково-дослідних робіт. Метою даної роботи є освоєння методів визначення густини лакофарбових матеріалів (ЛФМ) згідно стандартних процедур, що використовуються під час метрологічного контролю якості лакофарбової продукції. Значення густини ЛФМ кінцевого призначення, а також рідких складників та напівфабрикатів, що використовуються під час виготовлення ЛФМ, є важливою характеристикою, знання якої є необхідним для різноманітних розрахунків та задач технології одержання та контролю якості ЛФМ. До подібних задач відносяться: матеріальні розрахунки; аналіз рецептур ЛФМ; розрахунки завантажувальних рецептур апаратів; визначення вмісту летких органічних сполук (ЛОС); здійснення випробувань за методами інших стандартів; визначення витрат ЛФМ під час нанесення та ін. Також, значення густини рідких речовин та композицій, завдяки відносній простоті та швидкості оцінювання, можуть використовуватись як дані щодо контролю якості/чистоти сировинних компонентів або як перевірочний показник у разі одержання багатокомпонентних систем.
  • Документ
    Методичні вказівки до лабораторних робіт і самостійної роботи за темою "Оксосполуки: синтез, реакційна здатність та ідентифікація"
    (2021) Міхедькіна, Олена Йосипівна; Ларіна, Ганна Іванівна; Мельник, Ігор Іванович; Циганков, Олександр Валерійович
    Лабораторні роботи за темою "Оксосполуки" виконуються студентами в межах програми дисципліни "Органічна хімія" з метою вивчення препаративних методів синтезу альдегідів і кетонів, їх ідентифікації та оцінки взаємозв’язку реакційної здатності карбонільних сполук із їх будовою. Альдегіди і кетони входять у важливий клас сполук органічної хімії "Карбонільні сполуки". Їх ще називають "Оксосполуки". Вони достатньо легко добуваються, мають високу реакційну здатність і тому схильні до великої кількості перетворень, у результаті яких можна синтезувати ряд нових сполук, у тому числі сполук із потенційною біологічною активністю. Реакційна здатність карбонільної групи основана на її полярності та поляризовності. Тому студенти, виконуючи якісні реакції на визначення карбонільної групи альдегідів і кетонів, а також виконуючи синтези похідних цих сполук, повинні засвоїти наступні закономірності хімії оксосполук: − висока реакційна здатність оксосполук у реакціях нуклеофільного приєднання обумовлена наявністю карбонільної групи; − підвищена у порівнянні з кетонами реакційна здатність альдегідів; − рухомість водню при α-вуглецевих атомах; − специфічні реакції альдегідів: легка окислюваність та реакції зі спиртами (утворення ацеталей). Студенти також познайомляться з методами виділення, очищення (перегонка, перекристалізація) і ідентифікації оксосполук за якісними реакціями та за визначенням температур плавлення отриманих похідних і порівнянні їх із даними літератури.
  • Документ
    Модифікація уралкідних матеріалів
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2016) Гуріна, Галина Іванівна; Рагуля, М.
  • Документ
    Аналіз методів знебарвлення природніх бентонітів
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2016) Каратєєв, Арнольд Михайлович; Гуріна, Галина Іванівна
  • Документ
    Удосконалення властивостей меламіно-формальдегідних олігомерів, що розріджуються водою
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2016) Куропаткін, М. Ю.; Нескорожена, Галина Дмирівна
  • Документ
    Ванілін та ацетилпіроли в синтезі халконів з потенційною рістстимулюючою активністю
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2016) Перетятько, Ірина Володимирівна; Міхедькіна, Олена Йосипівна; Василейко, М. В.; Кричковська, Лідія Василівна
  • Документ
    Методичні вказівки до лабораторних занять з курсів "Хімія і технологія харчових добавок" та "Хімічна інженерія харчових добавок". Розділ "Речовини, що подовжують терміни зберігання готової продукції"
    (Національний науковий центр "Харківський фізико-технічний інститут", 2020) Анан'єва, Валерія Вікторівна; Бєлінська, Анна Павлівна; Петров, Сергій Олександрович; Циганков, Олександр Валерійович
    Методичні вказівки призначено для студентів вищих навчальних закладів усіх форм навчання спеціальності 161 "Хімічні технології", зокрема, освітньої програми "Технології органічних речовин, харчових добавок і косметичних засобів" і включають в себе методики отримання деяких представників 3 групи харчових добавок (речовини, що подовжують терміни зберігання готової продукції), методів ідентифікації даної харчової добавки у продуктах, вивчення ії властивостей та вказівки на сферу застосування представників даного класу харчових добавок.