Вісники НТУ "ХПІ"
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494
З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.
Переглянути
7 результатів
Результати пошуку
Документ Дослідження впливу параметрів плазмо-електролітного оксидування на функціональні властивості гетерооксидних покривів(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Степанова, Ірина Ігорівна; Сахненко, Микола Дмитрович; Маркова, Наталя Борисівна; Корогодська, Алла Миколаївна; Каракуркчі, Ганна Володимирівна; Індиков, Сергій МиколайовичНаведено результати досліджень впливу параметрів плазмо-електролітного оксидування в розчинах дифосфатного електроліту металевих платформ зі сплавів титану, як основи для формування гетерооксидних покривів з фотокаталітичною активністю, на рівень їх функціональних властивостей. Встановлено, що отримані в режимах ПЕО на платформах зі сплавів титану гетерооксидні покриви, до складу яких було інкорпоровано в ролі допантів сполуки цинку та вольфраму, демонструють фотокаталітичну активність в процесах деградації азобарвника під дією УФ опромінення. Підвищення концентрації оксигенвмісних сполук допантів в розчинах електролітівпозитивно впливає на їх інкорпорацію до складу монооксидної матриці композиту та морфологію і каталітичні властивості отриманих покривів. За результатами визначення морфологічних особливостей структури покривів доведено, що порівняно з монооксидом титану, як матеріалу фотокаталітичної платформи, гетерооксидні покриви мають більш розвинену глобулярну мікроструктуру поверхні, що позитивно впливає на рівень їх функціональних показників. Доведено симбатну залежність між вмістом інкорпорованих допантів і питомою площею поверхні покривів та їх фотокаталітичною активністю. Зазначено, що зміна фазової структури поверхневих шарів в процесі плазмо-електролітного формування покриву ТіО/ZnO-WO3 на поверхні металу-носія обумовлює і підвищення механічних характеристик отриманих покривів, зокрема мікротвердості майже вдвічі. Отримані результати можуть стати підґрунтям створення функціональних матеріалів для каталітичного знешкодження природних, синтетичних і техногенних токсикантів, що призведе до вирішення низки екологічних проблем як під час воєнної кризи, так і у період поствоєнного відновлення країни.Документ Металоксидні композити для фотокаталітичної дезинтеграції токсикантів(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Сахненко, Микола Дмитрович; Ведь, Марина Віталіївна; Маркова, Наталя Борисівна; Степанова, Ірина Ігорівна; Галак, Олександр Валентинович; Меньшов, Сергій Миколайович; Матикін, Олексій ВолодимировичДосліджено процеси плазмово-електролітного формування гетерооксидних покривів на сплавах титану для фотокаталітичної дезинтеграції природних і техногенних токсикантів. Синтез покривів проводили з водних дифосфатних розчинів у гальваностатичному режимі. Для кількісного опису фотокаталітичних реакцій визначали константи швидкості реакції з лінеаризированих залежностей lnCₜ/C₀, де Cₜ – поточна концентрація азобарвника, C₀ – вихідна концентрація реактанта. Морфологію поверхні покривів вивчали методом атомно-силової мікроскопії та візуалізували результати шляхом реконструкції рельєфу у вигляді 2D- і 3D-топографічних карт. Проаналізовано морфологічні осо-бливості покривів титан (IV) оксиду та гетерооксидних композитів, до складу яких входять оксиди цинку та/або міді. Показано, що ефективним чинником керування фотокаталітичною активністю покривів залишається їх питома поверхня, тому визначення морфології гетерооксидних композитів, як і засоби керування цим параметром цільового продукту, є незмінною складовою системного дослідження таких систем при визначенні їх функціональних властивостей. Доведено, що порівняно із покривами оксидом титану, для поверхневих шарів якого характерні тороподібні мезоструктури, гетерооксидні композиції мають більш розвинену поверхню, що збільшує їх каталітичну активність. Такий саме вплив на властивості покривів чинить і наступна термообробка. Визначені в тотожних умовах константи швидкості модельної реакції фотокаталітичного розкладання азобарвника метилового жовтогарячого застосовано для ранжування покривів різного складу за їх функціональними властивостями. Так, для реакції на поверхні оксиду титану значення константи швидкості становить 1,56·10⁻³ хв⁻¹, тоді як для гетерооксидного шару TiO₂·ZnO зростає до 5,8·10⁻³ хв⁻¹. Покрив TiO₂·ZnO є найбільш каталітично активним, хоча система TiO₂·ZnO·CuO також прискорює процес розкладання зі ступенем деструкції 25 % протягом 60 хв, але далі ефективність каталізатору знижується.Документ Проблема викидів карбон (IV) оксиду та можливі шляхи її вирішення(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Михайлова, Євгенія Олександрівна; Панасенко, Володимир Олексійович; Маркова, Наталя БорисівнаРозглянуто екологічну проблему антропогенних викидів карбон (IV) оксиду, який відноситься до парникових газів прямої дії та безпосереднє впливає на зміну клімату планети. Головними причинами підвищення концентрації антропогенного СО2 в атмосфері є енергетичні установки, що працюють на викопному паливі, промислові виробництва та вирубка лісів. Одним із секторів економіки, що викидає в атмосферу парникові гази, є хімічна галузь, зокрема виробництво кальцинованої соди. За статистичними даними на 1 тону продукту утворюється приблизно 200-300 кг карбон (IV) оксиду. З урахуванням об’ємів виробництва кальцинованої соди та законодавства содові заводи зобов’язані платити екологічний податок за викиди СО2. Таким чином, економічні механізми регулювання викидів антропогенних парникових газів стимулюють дослідження цієї проблеми та розроблення ефективних методів її вирішення, зокрема і у виробництві кальцинованої соди. Метою роботи є комплексний аналіз проблеми викидів карбон (IV) оксиду у виробництві кальцинованої соди та визначення перспективних методів її вирішення. Виробництво кальцинованої соди, яке здійснюють за методом Сольве, викидає в атмосферне повітря до 178 млн. т забруднюючих речовин на рік. Основними джерелами викидів є стадія випалу карбонатної сировини, стадія приготування амонізованого розсолу та теплоагрегати ТЕЦ. Загальна концентрація карбон (IV) оксиду в газових викидах становить від 2 до 35 об. %. Для знешкодження СО2 в промисловості використовують абсорбційні, адсорбційні та каталітичні способи. Наведено загальну характеристику кожного методу та зазначено їх головні переваги та недоліки. Таким чином, вибір оптимального способу очищення у виробництві кальцинованої соди буде здійснюватися залежно від необхідного ступеня очищення, обсягу та складу газу, що викидається, властивостей абсорбентів, адсорбентів та каталізаторів, можливих шляхів утилізації вилученого СО2, місця розташування содового підприємства. Однак, визначальним фактором залишається техніко-економічні показники для використання того чи іншого способу.Документ Вплив природи охолоджувальних сумішей на мікротвердість вторинної вольфрамвмісної сировини(НТУ "ХПІ", 2009) Резніченко, Вячеслав Володимирович; Бутенко, Анатолій Миколайович; Лобойко, Олексій Якович; Маркова, Наталя БорисівнаУ статті наведено результати досліджень щодо впливу природи охолоджувальних сумішей на мікротвердість вторинної вольфрамвмісної сировини. Визначено оптимальний склад охолоджувальної суміші для зниження міцності відпрацьованих вольфрамвмісних сплавів. Експериментально встановлено, що здібність її до подрібнення покращується завдяки циклу термообробки 700 ºС – (-50 ºС) із використанням охолоджувальної суміші на основі.Документ Вплив методу швидкого нагріву/охолодження на властивості відпрацьованого вольфрамвмісного сплаву типу ВНЖ-90(НТУ "ХПІ", 2010) Резніченко, Вячеслав Володимирович; Бутенко, Анатолій Миколайович; Лобойко, Олексій Якович; Маркова, Наталя БорисівнаУ статті наведено результати досліджень щодо залежності міцності зразків, а отже і ефективності помолу та ступеня вилучення невольфрамвмісних компонентів від вихідної мікротвердості вольфрамвмісної сировини типу ВНЖ-90. Експериментально встановлено, що ефективність помолу, так саме як і чистота отриманого вольфраму, не залежить від вихідної мікротвердості зразків вольфрамвмісної сировини, яка містить метали 1-го ряду перехідних елементів, а залежить від умов проведення циклу термообробки швидкий нагрів/охолодження.Документ Дослідження процесу осадження металів платинової групи з платиновмісного шламу виробництва нітратної кислоти(НТУ "ХПІ", 2010) Авіна, Світлана Іванівна; Гончаров, І. І.; Маркова, Наталя Борисівна; Кобзєв, Олександр ВікторовичВ статті розглянуто та обґрунтовано можливість утилізації платиновмісного шламу азотнокислотного виробництва. Наведено кількісний склад шламу, зібраного з поверхні котла-утилізатора, що містить в собі метали платинової групи, та абсорбційної колони. Запропоновано осаджувач для вилучення металевої платини із шламів.Документ Аналіз можливості використання імовірних промоторів каталізатора СТК(НТУ "ХПІ", 2010) Бутенко, Анатолій Миколайович; Сінческул, Олександр Леонідович; Лобойко, Вячеслав Олексійович; Маркова, Наталя БорисівнаУ статті наведено результати аналізу різноманітних промоторів каталізатора середньотемпературної конверсії СО водяною парою. Запропоновано універсальну формулу, яка дає можливість приблизно оцінити каталітичний потенціал додатків, які промотують каталізатор СТК. Встановлено, що більшість з відомих оксидів, як промоторів, дозволяють проводити процес конверсії за більш низьких температур ніж Fe₃O₄. Сполуки V₂O₅, MnO та MoO₂ напроти за температури 350 °С не виявляють необхідної активності. Стосовно Bi₂O₃ PbO, то за даних умов конверсії їх застосування неможливо за рахунок доволі низької температури плавлення їх активних фаз.