Формування безпекоорієнтованого менеджменту сучасних закладів освіти на грунті використання нейроменеджменту як міждисциплінарного підходу

Abstract

Стаття присвячена дослідженню можливостей розвитку безпекоорієнтованого менеджменту, заснованого на міждисциплінарному підході – нейроменеджменті, який інтегрує знання з нейронауки, психології та менеджменту. Автори аналізують ключові аспекти цього підходу, зокрема можливість його застосування в управлінні організаціями, включаючи заклади освіти. Виявлено основні точки дотику між нейро та безпекоорієнтованим менеджментом, такі як управління стресом, прийняття рішень, когнітивні здібності, а також розвиток емоційного інтелекту. Акцент зроблено на здатності нейроменеджменту підвищувати ефективність управління, покращувати комунікацію, мотивацію, адаптацію до змін та сприяти розвитку інновацій. Автори підкреслюють, що в сучасних умовах, зокрема в контексті війни та економічної нестабільності, інтеграція цих двох підходів є важливим інструментом для створення стійких та адаптивних систем управління. Нейроменеджмент сприяє покращенню психологічного благополуччя співробітників та студентів через інструменти оцінки когнітивних здібностей, моніторинг стресу, практики майндфулнес, а також через персоналізацію навчальних та мотиваційних стратегій. Значна увага приділена використанню нейроменеджменту в закладах освіти, адже він не лише знижує ризики конфліктів, а й стимулює креативність і адаптивність студентів та викладачів. Поєднання обох підходів дозволяє створити культуру безпеки, що враховує як фізичну, так і психологічну складову, формуючи довіру та взаємопідтримку серед учасників освітнього процесу. Таким чином, представлений матеріал не лише висвітлює концепцію нейроменеджменту, а й розкриває її інтеграцію з безпекоорієнтованим підходом, спрямовану на створення стійких організаційних рішень у складних умовах сучасності. Обговорені перспективи впровадження цих інструментів дають змогу більш ефективно адаптувати управлінські процеси до динамічних змін зовнішнього середовища. The article is devoted to exploring the possibilities of developing security-oriented management based on an interdisciplinary approach - neuromanagement, which integrates knowledge from neuroscience, psychology, and management. The authors analyze the key aspects of this approach, in particular, its potential application in managing organizations, including educational institutions. The main points of intersection between neuro- and security-oriented management are identified, such as stress management, decision-making, cognitive abilities, and the development of emotional intelligence. Emphasis is placed on the ability of neuromanagement to enhance management efficiency, improve communication, motivation, adaptability to change, and foster innovation. The authors stress that in modern conditions, particularly in the context of war and economic instability, integrating these two approaches is an important tool for creating resilient and adaptive management systems. Neuromanagement contributes to the psychological well-being of employees and students through tools such as cognitive ability assessment, stress monitoring, mindfulness practices, and the personalization of learning and motivational strategies. Significant attention is given to the use of neuromanagement in educational institutions, as it not only reduces conflict risks but also stimulates creativity and adaptability among students and faculty. The combination of both approaches allows for the creation of a safety culture that accounts for both physical and psychological components, fostering trust and mutual support among participants in the educational process. Thus, the presented material not only highlights the concept of neuromanagement but also reveals its integration with a security-oriented approach, aimed at creating sustainable organizational solutions under the complex conditions of modernity. The discussed perspectives on implementing these tools enable more effective adaptation of management processes to the dynamic changes of the external environment.