Теоретико-методологічні засади формування та реалізації стейкхолдерно-орієнтованої стратегії управління будівельних підприємств
Вантажиться...
Дата
2022
ORCID
DOI
Науковий ступінь
доктор економічних наук
Рівень дисертації
докторська дисертація
Шифр та назва спеціальності
08.00.04 – економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)
Рада захисту
Спеціалізована вчена рада Д 64.050.02
Установа захисту
Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут"
Науковий керівник
Члени комітету
Перерва Петро Григорович
Краснокутська Наталія Станіславівна
Стригуль Лариса Станіславівна
Краснокутська Наталія Станіславівна
Стригуль Лариса Станіславівна
Видавець
Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут"
Анотація
Величко В. А. Теоретико-методологічні засади формування та реалізації стейкхолдерно-орієнтованої стратегії управління будівельних підприємств. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)». – Харківський технічний університет «Харківський політехнічний інститут», 2022. У першому розділі «Теоретико-методологічні підходи до визначення стейкхолдерів будівельних підприємств» систематизовані теоретичні положення щодо визначення стейкхолдерів будівельних підприємств, їх видів, узагальнено міжнародний досвід взаємодії зацікавлених осіб. У результаті систематизації теоретичних положень обґрунтовані підходи та запропоновано авторське визначення стейкхолдерів будівельних підприємств, які характеризуються як фізичні й юридичні особи, що взаємодіють у будівельній сфері на основі стратегічних контурів і соціальних напрямів та визначаються функціональними, результуючими, структурними, процесними, стратегічними, комплексними ознаками, взаємовідносини яких мають певний рівень ризику й загроз, що дозволяє сформувати підрядні відносини у капітальному будівництві, здійснити архітектурний контроль, відповідні розрахунки, що забезпечено проектною документацією, матеріальними й трудовими ресурсами. Визначені групи стейкхолдерів будівельних підприємств та запропонована економіко-математична модель їх формування, яка включає фактори їх функціонування та дозволяє побудувати кількісне підґрунтя для оцінки рівня взаємодії зацікавлених осіб. Визначені моделі управління взаємодією стейкхолдерів, узагальнені методи оцінки та управління стейкхолдерами підприємств, що застосовуються у міжнародній практиці. У результаті дослідження визначені елементи теоретико-методологічної платформи формування та реалізації стейкхолдерно-орієнтованої стратегії управління будівельних підприємств, які характеризуються науковими положеннями щодо визначення стейкхолдерів, їх груп, сучасних методів і моделей. У другому розділі «Характеристика функціонування та трансформаційних процесів, що відбуваються на будівельних підприємствах» визначено напрями функціонування будівельної сфери, узагальнено міжнародний досвід, виявлені основні напрями та особливості функціонування будівельних підприємств, взаємодії стейкхолдерів. Доведена необхідність зростання ефективності взаємодії між групами стейкхолдерів будівельних підприємств задля забезпечення їх розвитку, формування основи для прийняття обґрунтованих управлінських рішень, застосовуючи сучасний прикладний економіко-управлінський інструментарій, методи та моделі, положення методологічного підходу до оцінки рівня взаємодії між зацікавленими особами. У результаті аналізу стану та виявлених особливостей взаємодії будівельних підприємств зі стейкхолдерами визначена неоднозначність змін при формуванні та використанні власного капіталу, грошових коштів, виконанні контрактних зобов’язань, основна увага фокусується на взаємодії із замовниками при зниженні або ігноруваннями напрямами взаємовідносин із іншими групами зацікавлених осіб. Результати дослідження стану та виявлених особливостей розвитку будівельних підприємств, напрямів взаємодії зі стейкхолдерами надають можливість сформувати кількісну основу для прийняття обґрунтованих управлінських рішень. Визначені чинники включаються в аналітично діагностичну систему показників, що використовується для розробки методологічного підходу до оцінки рівня взаємодії із зацікавленими особами. У третьому розділі «Формування напрямів розробки стейкхолдерно-орієнтованої стратегії управління будівельних підприємств» систематизовані теоретико-методичні підходи до визначення стейкхолдерно-орієнтованої стратегії управління будівельних підприємств, сформовані методи її розробки, охарактеризовані напрями застосування методів оцінки стратегічної позиції будівельних підприємств. Розроблено теоретико-методологічну платформу формування та реалізації стейкхолдерно-орієнтованої стратегії управління будівельних підприємств, що характеризується системою взаємопов’язаних дій, спрямованих на прийняття обґрунтованих управлінських рішень відносно забезпечення взаємодії між замовниками, органами державної влади, громадськими та профспілковими організаціями в будівництві та архітектурі, підрядниками, зовнішніми та внутрішніми контролюючи органи, що впливають на функціонування будівельних підприємств, власниками і управлінцями різного рівня, робітниками та іншими стейкхолдерами, які формуються на кількісній основі і спрямованих на розвиток будівельних підприємств та зростання їх інвестиційної привабливості, враховуючи функціональні особливості, стратегічні відносини і напрями. Запропоновані методи розробки стейкхолдерно-орієнтованої стратегії управління будівельних підприємств, як сучасний інструментарій формування та визначення чинників, що впливають на рівень взаємодії зацікавлених осіб. У результаті дослідження запропоновані чинники, що впливають на формування та реалізацію корпоративного управління для забезпечення взаємодії зі стейкхолдерами. Для формування стейкхолдерно-орієнтованої стратегії управління будівельних підприємств, формування кількісної основи прийняття обґрунтованих рішень та визначення відповідних чинників застосовуються методи оцінки стратегічних позицій. У рамках стейкхолдерно-орієнтованої стратегії управління будівельних підприємств запропоновано застосовувати сучасні методи і моделі, що створює методологічну основу прийняття обґрунтованих управлінських рішень, що забезпечує зростання інвестиційної привабливості. Визначені напрями реалізації процесів економіко-математичного моделювання впливу інтегрального чинника рівня стейкхолдерних відносин на інтегральний показник інвестиційної привабливості. Запропоновані критерії адекватностіекономіко-математичної моделі: коефіцієнти кореляції та детермінації, t-критерій Стьюдента, F–критерій Фішера, критерії перевірки на гомо- або гетероскедастичність, Дарбіна – Уотсона, перевірки на мультиколінеарність. У четвертому розділі «Методологічний підхід до інтегральної оцінки рівня стейкхолдерних відносин будівельних підприємств» визначені етапи розробки методологічного підходу до інтегральної оцінки рівня стейкхолдерних відносин будівельних підприємств, запропоновані напрями його реалізації, визначені процеси економіко-математичного моделювання впливу системних чинників на інтегральний показник рівня стейкхолдерних відносин. Запропоновані етапи розробки та реалізації методологічного підходу до інтегральної оцінки рівня стейкхолдерних відносин будівельних підприємств. Побудована аналітично діагностична система показників інтегральної оцінки стейкхолдерних відносин будівельних підприємств, розроблені локальні й інтегральні моделі. Запропоновано структурно-функціональний алгоритм стратегічного управління на основі розробки варіативного адаптивного мобільного алгоритму стратегій управління стейкхолдерними відносинами будівельних підприємств, який включає комплекс спеціалізованих показників, які формують інформаційно-аналітичне забезпечення щодо взаємодії стейкхолдерів й інтегральної оцінки, що дозволило сформувати моніторингову систему і здійснювати превентивні заходи протидії негативним явищам. У результаті оцінки визначено інтегральний показник рівня стейкхолдерних відносин будівельних підприємств, який дозволяє встановити, що найбільшим значенням цього критерію характеризувалось АТ «ХК «Київміськбуд». Запропоновані напрями здійснення економіко-математичного моделювання впливу системних чинників на інтегральний показник рівня стейкхолдерних відносин будівельних підприємств. У результаті економіко-математичного моделювання впливу системних чинників на інтегральний показник рівня стейкхолдерних відносин будівельних підприємств визначено високий або суттєвий вплив рівня взаємодії досліджених будівельних підприємств із різними групами стейкхолдерів й напрямів формування та реалізації корпоративного управління будівельних підприємств для забезпечення взаємодії зі стейкхолдерами на рівень стейкхолдерних відносин. На помірному рівні впливає системний чинник якості та рівня виконання договірних зобов’язань на інтегральний показник рівня стейкхолдерних відносин будівельних підприємств. На низькому рівні визначається вплив стратегічних напрямів функціонування будівельних підприємств на їх стейкхолдерні відносини. У результаті дослідження запропоновані заходи щодо формування та зростання ефективності здійснення стейкхолдерних відносин будівельних підприємств. Основні зусилля спрямовуються на збільшення системних чинників рівня взаємодії досліджених будівельних підприємств із різними групами стейкхолдерів та формування та реалізації корпоративного управління будівельних підприємств для забезпечення взаємодії зі стейкхолдерами на 45% та у 3 рази, відповідно. Для забезпечення позитивних зрушень інтегрального показника рівня стейкхолдерних відносин необхідно забезпечити суттєве зростання системного чинника якості та рівня виконання договірних зобов’язань будівельних підприємств в 4 рази й необхідно змінити напрями та створити можливості для зростання ефективності формування та реалізації стратегічних напрямів більш ніж у 4 рази. Запропоновано економіко-прикладний інструментарій управління будівельних підприємств в рамках формування та реалізації стейкхолдерно-орієнтованої стратегії управління на основі методологічного підходу щодо інтегральної оцінки рівня стейкхолдерних відносин, сучасних методах і моделях економіко-математичного моделювання та побудованої аналітико діагностичної системи локальних й інтегральних стейкхолдерних показниках. У п’ятому розділі «Науково обґрунтовані рекомендації та практика реалізації стейкхолдерно-орієнтованої стратегії управління будівельних підприємств» визначені теоретичні та практичні аспекти визначення інвестиційної привабливості будівельних підприємств, представлені результати економіко-математичного моделювання впливу узагальнюючого чинника рівня стейкхолдерних відносин будівельних підприємств на інтегральний показник їх інвестиційної привабливості, здійснено прогнозування інтегрального показника інвестиційної привабливості, враховуючи напрями та особливості взаємодії стейкхолдерів, із застосуванням методу нейронних мереж, розроблені заходи її підвищення, запропоновано аналітико-практичний підхід до розробки структурно-логічної моделі формування та реалізації стейкхолдерно-орієнтованої стратегії управління будівельних підприємств. Інвестиційна привабливість будівельних підприємств розглядається як системна категорія, що визначається сукупністю факторів, характеристик і ознак, які характеризують потенційні можливості, інвестиційні та економічні переваги, формують кількісну основу для прийняття обґрунтованих управлінських рішень і забезпечення розвитку підприємств. На основі застосування методу групування визначені будівельні підприємства за рівнем інвестиційної привабливості: 1 група (ТОВ «Житлобуд–2», Українська державна будівельна корпорація «УкрБуд», Будівельна група «Фундамент» – низький рівень; 2 група (АТ «ХК «Київміськбуд», ВАТ АТ «КДБК», АТ «Трест Житлобуд–1», ТОВ Будівельна компанія «Міськжитлобуд») – несуттєвий; 3 група (ВАТ «Броварський завод будівельних конструкцій», ПрАТ «Нерухомість столиці») – помірний. Результати дослідження свідчать про низький або несуттєвий рівень інвестиційної привабливості більшості будівельних підприємств. Помірні значення інтегрального показника наближаються до межі несуттєвого його рівня. Це потребує формування та реалізації системних дій щодо зростання інвестиційної привабливості шляхом підвищення ефективності взаємодії зі стейкхолдерами будівельних підприємств у рамках стейкхолдерноорієнтованої стратегії їх управління. У результаті дослідження розроблена економіко-математична модель залежності між узагальнюючим чинником рівня стейкхолдерних відносин будівельних підприємств та інтегральним показником їх інвестиційної привабливості. Значення коефіцієнтів кореляції та детермінації свідчать про низький їх взаємозв’язок, узагальнюючий чинник рівня стейкхолдерних відносин всього на 2% обумовлює зміни інтегрального показника інвестиційної привабливості будівельних підприємств. На основі економіко-математичного моделювання встановлено неоднозначність впливу узагальнюючого чинника рівня стейкхолдерних відносин будівельних підприємств на інтегральний показник їх інвестиційної привабливості. У результаті застосування методу нейронних мереж, встановлено хвилеподібний характер змін інтегрального показника інвестиційної привабливості у короткостроковій перспективі, де періоди зростання змінюються на періоди зниження. Подібна динаміка свідчить про відсутність стабільності в сфері формування інвестиційної привабливості, неоднозначність інвестиційного клімату та політики держави, відношення вітчизняних і зарубіжних вчених до будівельних підприємств. Забезпечуючи зростання рівня ефективності стейкхолдлерних відносин більш ніж у 2,1 раз, рівень інвестиційної привабливості збільшується у середньому у 7,5 рази. Причому збільшується значення стейкхолдерних відносин у системі формування інвестиційної привабливості будівельних підприємств (коефіцієнт детермінації дорівнює 0,73). Запропоновані заходи підвищення інвестиційної привабливості будівельних підприємств шляхом зростання ефективності напрямів та реалізації стейкхолдерних відносин, визначення та системне врахування чинників територіального розташування будівельних підприємств, забезпечення протидії корупційним ризикам, інфляційної стабільності; системне формування та застосування нормативно-правового забезпечення, конкурентних переваг в будівельній сфері, розвиток виробничо-господарської бази, маркетингової діяльності, забезпечення повноти та достовірності управлінського обліку й контролінгу, зростання показників фінансового стану, розробка та реалізація стейкхолдерно-орієнтованої стратегії управління. Розроблена схема формування стейкхолдерно-орієнтованої стратегії управління будівельних підприємств дозволяє сформувати інформаційно-аналітичне та нормативно-правове забезпечення й створити кількісне підґрунтя для прийняття управлінських рішень щодо зростання ефективності стейкхолдерних відносин будівельних підприємств, спрямованих на підвищення їх інвестиційної привабливості. Розроблена дорожня карта забезпечення ефективності рівня стейкхолдерних відносин будівельних підприємств, яка дозволила об’єднати локальні стейкхолдерно-орієнтовані стратегії їх управління та результати інтегральної оцінки рівня стейкхолдерних відносин. Запропонована структурна логічна модель формування та реалізації стейкхолдерно-орієнтованої стратегії управління будівельних підприємств, яка включає комплекс взаємопов’язаних етапів та інструментів, локальних стратегій, спрямованих на зростання їх інвестиційної привабливості, враховуючи напрями та особливості рівня стейкхолдерних відносин. Наукова новизна отриманих результатів полягає в наступному: вперше:- запропоновано аналітично-діагностичну систему локальних та інтегральних стейкхолдерних показників, що базується на чинниках, формування яких здійснювалось шляхом застосування квазиметричних моделей та використанні сукупності методів для розробки теоретико-методологічного підходу інтегральної оцінки рівня стейкхолдерних відносин; - розроблено теоретико-методологічний підхід інтегральної оцінки рівня стейкхолдерних відносин будівельних підприємств на основі застосування комплексу аналітичних і експертних методів, локальних й інтегральних моделей, що дозволяє сформувати кількісне підґрунтя економіко-прикладного інструментарію управління будівельними підприємствами; - розроблено теоретико-методологічну платформу формування та реалізації стейкхолдерно-орієнтованої стратегії управління будівельних підприємств, яка ґрунтується на наукових положеннях щодо типологізації видів стейкхолдерів, системі взаємопов’язаних дій, спрямованих на формування кількісної основи прийняття обґрунтованих управлінських рішень, інформаційно-аналітичного забезпечення щодо підвищення інвестиційної привабливості, що дозволяє виокремити стейкхолдерні відносини у системі стратегічного управління будівельних підприємств, як важливий елемент забезпечення їх ефективності; удосконалено: - визначення поняття «стейкхолдери будівельних підприємств», що на відміну від усталених виокремлює особливості функціонування підрядних відносин у капітальному будівництві та здійснення архітектурного контролю і відповідних розрахунків, забезпечених проектною документацією, матеріальними й трудовими ресурсами, що дозволяє враховувати сукупність функціональних, результуючих, структурних, процесних, стратегічних ікомплексних ознак при формуванні типологічних засад визначення видів стейкхолдерів; - типологічні засади видів стейкхолдерів будівельних підприємств,що на відміну від наявних враховують особливості характеристик і взаємодії замовників будівельної продукції, працівників, топ-менеджменту, власників, державних органів, органів корпоративного управління, проектних організацій та інших стейкхолдерів, що дозволяє сформувати аналітично-діагностичну систему показників для розробки та реалізації інформаційно-аналітичного забезпечення інтегральної оцінки рівня стейкхолдерних відносин будівельних підприємств; - інформаційно-аналітичне забезпечення інтегральної оцінки рівня взаємодії та взаємовідносин стейкхолдерів будівельних підприємств, що на відміну від існуючих базується на оцінюванні даних бухгалтерської й фінансової звітності, рівня виконання контрактних зобов’язань, з урахуванням особливостей формування та застосування матеріально-технічної бази, напрямів взаємовідносин між різними групами зацікавлених осіб, що є підґрунтям формування аналітично-діагностичної системи стейкхолдерних чинників; - економіко-прикладний інструментарій управління будівельними підприємствами, що на відміну від наявних ґрунтується на результатах інтегральної оцінки рівня стейкхолдерних відносин шляхом застосування економіко-математичного моделювання чинників у контексті формування та реалізації стейкхолдерно-орієнтованої стратегії управління, що дозволяє обґрунтувати напрямки збільшення ефективності рівня взаємодії стейкхолдерів;- структурно-функціональну систему реалізації стейкхолдерно-орієнтованої стратегії управління будівельних підприємств, що на відміну від існуючих ґрунтується на формуванні варіативних адаптивних мобільних напрямків побудови та дозволяє розвинути теоретико-методологічну платформу теорії стейкхолдерів, стратегічного управління будівельних підприємств; набули подальшого розвитку: - науково-методичний підхід до визначення впливу стейкхолдерних відносин на рівень інвестиційної привабливості будівельних підприємств шляхом економіко-математичного моделювання, що на відміну від існуючих дозволяє прогнозувати зміни інтегрального показника інвестиційної привабливості при формуванні та реалізації структурно-функціональної системи управління будівельними підприємствами; - методичний підхід до прогнозування інтегрального показника інвестиційної привабливості будівельних підприємств з урахуванням зміни рівня стейкхолдерних відносин на основі застосування методу нейронних мереж, що на відміну від наявних враховує напрями та особливості взаємодії стейкхолдерів та дозволяє запропонувати заходи щодо підвищення інвестиційної привабливості в контексті аналітико-практичного підходу до реалізації стейкхолдерно-орієнтованої стратегії управління будівельних підприємств; - аналітико-практичний підхід до розробки структурно-логічної моделі формування та реалізації стейкхолдерно-орієнтованої стратегії управління будівельних підприємств на основі застосування сучасного економіко-аналітичного інструментарію, що на відміну від існуючих дозволяє визначити напрямки забезпечення ефективності рівня стейкхолдерних відносин, та сформувати системне середовище для зростання рівня їх інвестиційної привабливості. Методичні та практичні рекомендації, представлені у дисертаційній роботі, використовуються у діяльності будівельних та інших підприємств, органів місцевого самоврядування, у навчальному процесі Харківського національного університету міського господарства імені О. М. Бекетова.
Velychko V. А. Theoretical and methodological foundations for the formation and implementation of a stakeholder-oriented management strategy for construction enterprises. – Qualified scientific work on the rights of the manuscript. The dissertation for the degree of Doctor of Economic Sciences, specialty 08.00.04 – Economics and enterprise management (by type of economic activity). National Technical University «Kharkiv Polytechnic Institute», 2022. The first chapter, «Theoretical and Methodological Approaches to Defining Stakeholders of Construction Enterprises», systematizes the theoretical provisions for identifying stakeholders of construction enterprises and their types, summarizes the international experience of stakeholder interaction. As a result of the systematization of theoretical provisions, justified approaches and the author's definition of stakeholders of construction enterprises are proposed, characterized as individuals and (or) legal entities or groups of people interacting in the construction industry on the basis of strategic contours and social areas and are determined by functional, resulting, structural, process, strategic, complex features, the relationships of which have a certain level of risk and threats, allows you to form a contract relations in capital construction, to carry out architectural control, appropriate calculations, provided with project documentation, material and labor resources. Certain stakeholder groups of construction enterprises have been proposed and an economic-mathematical model of their formation has been proposed, which includes factors of their functioning and allows us to build a quantitative basis for assessing the level of interaction of interested parties. The models for managing the interaction of stakeholders, the generalized methods for assessing and managing the stakeholders of enterprises used in international practice are determined. As a result of the study, the elements of a theoretical and methodological platform for the formation and implementation of a stakeholder-oriented strategy for managing construction enterprises have been identified, characterized by scientific provisions for the definition of stakeholders, their groups, modern methods and models. The second section, «Characterization of the functioning and transformation processes occurring at construction enterprises», defines the areas of functioning of the construction sector, summarizes international experience, identifies the main directions and features of the functioning of construction enterprises, and the interaction of stakeholders. The necessity of increasing the effectiveness of interaction between stakeholder groups of construction enterprises to ensure their development, the formation of a basis for making sound management decisions, using modern applied economic and management tools, methods and models, the position of a methodological approach to assessing the level of interaction between stakeholders is proved. As a result of the analysis of the state and the revealed features of the interaction of construction enterprises with stakeholders, the ambiguity of changes in the formation and use of equity, cash, fulfillment of contractual obligations was determined, the main focus is on interaction with customers while reducing or ignoring areas of relationships with other groups of stakeholders. The results of the study of the state and identified features of the development of construction enterprises, areas of interaction with stakeholders provide an opportunity to form a quantitative basis for making informed management decisions. The factors identified are included in the analytical diagnostic system of indicators, used to develop a methodological approach to assessing the level of interaction with stakeholders. In the third chapter, «Forming Directions for the Development and Implementation of a Stakeholder-Oriented Management Strategy for Construction Enterprises», theoretical and methodological approaches to determining a stakeholder-oriented management strategy for construction enterprises, the existing methods for its development are described, and directions for the application of methods for assessing the strategic position of construction enterprises are described. A theoretical and methodological platform has been formed for the formation and implementation of a stakeholder-oriented strategy for managing construction enterprises, it is characterized by a system of interrelated actions aimed at making informed management decisions regarding the interaction between customers, state authorities, public and trade union organizations in construction and architecture, contractors, external and internal regulatory bodies affecting the functioning of the system enterprises, their own and managers of various levels, workers and other stakeholders who are formed on a quantitative basis and aimed at the development of construction enterprises and the growth of their investment attractiveness, taking into account functional features, strategic relations and directions. The proposed methods for developing a stakeholder-oriented strategy for managing construction enterprises, as a modern toolkit for the formation and determination of factors affecting the level of interaction of stakeholders. As a result of the study, factors are suggested that influence the formation and implementation of corporate governance to ensure interaction with stakeholders. For the formation of a stakeholder-oriented management strategy for construction enterprises, the formation of a quantitative basis for making informed decisions and determining the relevant factors, methods for assessing strategic positions are used. As part of a stakeholder-oriented management strategy for construction enterprises, it is proposed to apply modern methods and models, create a methodological basis for making informed management decisions, and ensure the growth of investment attractiveness. The directions of the implementation of the processes of economic and mathematical modeling of the influence of the integral factor of the level of stakeholder relations on the integral indicator of investment attractiveness are determined. The proposed criteria for the adequacy of the economic and mathematical model: correlation and determination coefficients, Student t-test, Fisher F-test, criteria for testing for homo or Heteroskedasticity, Darbin - Watson, tests for multicolinearnism. The fourth section, «Methodological approach to the integrated assessment of the level of stakeholder relations of construction enterprises», defines the stages of developing a methodological approach to the integrated assessment of the level of stakeholder relations of construction enterprises, the proposed directions for its implementation, identifies the processes of economic and mathematical modeling of the influence of system factors on the integral indicator of the level of stakeholder relations. The proposed stages of development and implementation of a methodological approach to the integrated assessment of the level of stakeholder relations ofconstruction enterprises. An analytically diagnostic system of indicators for integrated assessment of stakeholder relations of construction enterprises was built, local and integral models were developed. A structural and functional strategic management algorithm is proposed based on the development of a variable adaptive mobile algorithm for stakeholder management strategies for construction companies, including a set of specialized indicators that form information and analytical support for the interaction of stakeholders and integrated assessment, which allowed the formation of a monitoring system and the implementation of preventive measures to counter negative phenomena. As a result of the assessment, an integral indicator of the level of stakeholder relations of construction enterprises was determined, which allows us to establish that JSC «HC» Kyivmiskbud» was characterized by the highest value of this criterion. The proposed areas of economic and mathematical modeling of the influence of system factors on the integral indicator of the level of stakeholder relations of construction enterprises. As a result of economic and mathematical modeling of the influence of system factors on the integral indicator of the level of stakeholder relations of construction enterprises, a high or significant influence of the level of interaction of the studied construction enterprises with various groups of stakeholders and the directions of formation and implementation of corporate governance of construction enterprises to ensure interaction with stakeholders at the level of stakeholder relations is determined. At a moderate level, the systemic factor of quality and the level of fulfillment of contractual obligations are influenced by the integral indicator of the level of stakeholder relations of construction enterprises. At a low level, the influence of strategic directions of the functioning of construction enterprises on their stakeholder relations is determined. As a result of the study, measures were proposed to form and increase the effectiveness of the implementation of stakeholder relations of construction enterprises. The main efforts are directed at increasing the systemic factors of the level of interaction between the studied construction enterprises and various groups of stakeholders and the formation and implementation of corporate governance of construction enterprises to ensure interaction with stakeholders by 45% and 3 times, respectively. To ensure positive changes in the integral indicator of the level of stakeholder relations, it is necessary to ensure a significant increase in the systemic quality factor and the level of fulfillment of contractual obligations of construction enterprises by 4 times and it is necessary to change directions and create opportunities for the growth of the efficiency of formation and implementation of strategic directions by more than 4 times. An economic and applied toolkit for managing construction enterprises is proposed in the framework of the formation and implementation of a stakeholderoriented management strategy based on a methodological approach to integrated assessment of the level of stakeholder relations, modern methods and models of economic and mathematical modeling and a built analytical and diagnostic system of local and integrated stakeholder indicators. The fifth section, «Science-based recommendations and practice for implementing a stakeholder-oriented strategy for managing construction enterprises», defines theoretical and practical aspects of determining the investment attractiveness of construction enterprises, presents the results of economic and mathematical modeling of the influence of a generalizing factor of the level of stakeholder relations of construction enterprises on an integral indicator of their investment attractiveness, Integrated forecasting taking into account the directions and features of interaction between stakeholders using the method of neural networks, measures to increase it were developed, an analytical and practical approach to the development of a structural and logical model for the formation and implementation of a stakeholder-oriented strategy for managing construction enterprises was proposed. The investment attractiveness of construction enterprises is considered as a systemic category, determined by a combination of factors, characteristics and features characterizing potential opportunities, investment and economic advantages, form a quantitative basis for making informed management decisions and ensuring the development of enterprises. Based on the application of the grouping method, certain construction companies in terms of investment attractiveness: 1st group (LLC «Zhitlobud–2», Ukrainian State Construction Corporation «UkrBud», Construction group «Fundament») – low level; 2nd group (JSC «HC» Kyivmiskbud», JSC «KDBK», АТ «Zhytlobud Trust–1», LLC Construction Company «Miskzhitlobud») – irrelevant; 3rd group (OJSC Brovarsky Plant of Building Structures, JSC Real Estate of the Capital) – moderate. The results of the study indicate a low or insignificant level of investment attractiveness of most construction enterprises. The moderate value of the integral indicator is approaching the limit of an insignificant level. This requires the formation and implementation of systemic actions to increase investment attractiveness by increasing the effectiveness of interaction with stakeholders of construction enterprises as part of a stakeholder-oriented strategy for their management. As a result of the study, an economic-mathematical model of the relationship between the generalizing factor of the level of stakeholder relations of construction enterprises and an integral indicator of their investment attractiveness was developed. The values of the correlation and determination coefficients indicate their low correlation, a generalizing factor of the level of stakeholder relations of only 2% determines a change in the integral indicator of investment attractiveness of construction enterprises. Based on economic and mathematical modeling, the ambiguity of the influence of the generalizing factor of the level of stakeholder relations of construction enterprises on the integral indicator of their investment attractiveness is established. As a result of applying the neural network method, the wave-like nature of changes in the integral index of investment attractiveness in the short term, where periods of growth are replaced by periods of decline, has been established. Such dynamics testifies to the lack of stability in the sphere of formation of investment attractiveness, the ambiguity of the investment climate and state policy, and the attitude of domestic and foreign scientists in construction enterprises. Providing an increase in the level of effectiveness of stakeholder relations by more than 2.1 times, the level of investment attractiveness increases by an average of 7.5 times. Moreover, the value of stakeholder relations is increasing in the system of forming the investment attractiveness of construction enterprises (the determination coefficient is 0.73). The proposed measures to increase the investment attractiveness of construction enterprises by increasing the efficiency of directions and implementing stakeholder relations, identifying and systematically taking into account the factors of the territorial location of construction enterprises, ensuring counteraction to corruption risks, inflationary stability; systematic formation and application of regulatory support, competitive advantages in the construction industry, development of the production and economic base, marketing activities, ensuring the completeness and reliability of management accounting and controlling, growth of financial indicators, development and implementation of a stakeholder-oriented management strategy. A scheme for the formation of a stakeholder-oriented strategy for managing construction enterprises has been developed, which allows for the formation of information-analytical and regulatory support and a quantitative basis for managerial decisions to increase the effectiveness of stakeholder relations of construction enterprises aimed at increasing their investment attractiveness. A roadmap has been developed to ensure the effectiveness of the level of stakeholder relations of construction enterprises, which made it possible to combine local stakeholder-oriented strategies for their management and the results of an integrated assessment of the level of stakeholder relations. The proposed structural logical model for the formation and implementation of a stakeholder-oriented strategy for managing construction enterprises, which includes a set of interrelated stages and tools, local strategies aimed at increasing their investment attractiveness, taking into account the directions and characteristics of the level of stakeholder relations. Methodological and practical recommendations presented in the dissertation are used in the activities of construction and other enterprises, local authorities, in the educational process of the O.M. Beketov National University of Urban Economy in Kharkiv.
Velychko V. А. Theoretical and methodological foundations for the formation and implementation of a stakeholder-oriented management strategy for construction enterprises. – Qualified scientific work on the rights of the manuscript. The dissertation for the degree of Doctor of Economic Sciences, specialty 08.00.04 – Economics and enterprise management (by type of economic activity). National Technical University «Kharkiv Polytechnic Institute», 2022. The first chapter, «Theoretical and Methodological Approaches to Defining Stakeholders of Construction Enterprises», systematizes the theoretical provisions for identifying stakeholders of construction enterprises and their types, summarizes the international experience of stakeholder interaction. As a result of the systematization of theoretical provisions, justified approaches and the author's definition of stakeholders of construction enterprises are proposed, characterized as individuals and (or) legal entities or groups of people interacting in the construction industry on the basis of strategic contours and social areas and are determined by functional, resulting, structural, process, strategic, complex features, the relationships of which have a certain level of risk and threats, allows you to form a contract relations in capital construction, to carry out architectural control, appropriate calculations, provided with project documentation, material and labor resources. Certain stakeholder groups of construction enterprises have been proposed and an economic-mathematical model of their formation has been proposed, which includes factors of their functioning and allows us to build a quantitative basis for assessing the level of interaction of interested parties. The models for managing the interaction of stakeholders, the generalized methods for assessing and managing the stakeholders of enterprises used in international practice are determined. As a result of the study, the elements of a theoretical and methodological platform for the formation and implementation of a stakeholder-oriented strategy for managing construction enterprises have been identified, characterized by scientific provisions for the definition of stakeholders, their groups, modern methods and models. The second section, «Characterization of the functioning and transformation processes occurring at construction enterprises», defines the areas of functioning of the construction sector, summarizes international experience, identifies the main directions and features of the functioning of construction enterprises, and the interaction of stakeholders. The necessity of increasing the effectiveness of interaction between stakeholder groups of construction enterprises to ensure their development, the formation of a basis for making sound management decisions, using modern applied economic and management tools, methods and models, the position of a methodological approach to assessing the level of interaction between stakeholders is proved. As a result of the analysis of the state and the revealed features of the interaction of construction enterprises with stakeholders, the ambiguity of changes in the formation and use of equity, cash, fulfillment of contractual obligations was determined, the main focus is on interaction with customers while reducing or ignoring areas of relationships with other groups of stakeholders. The results of the study of the state and identified features of the development of construction enterprises, areas of interaction with stakeholders provide an opportunity to form a quantitative basis for making informed management decisions. The factors identified are included in the analytical diagnostic system of indicators, used to develop a methodological approach to assessing the level of interaction with stakeholders. In the third chapter, «Forming Directions for the Development and Implementation of a Stakeholder-Oriented Management Strategy for Construction Enterprises», theoretical and methodological approaches to determining a stakeholder-oriented management strategy for construction enterprises, the existing methods for its development are described, and directions for the application of methods for assessing the strategic position of construction enterprises are described. A theoretical and methodological platform has been formed for the formation and implementation of a stakeholder-oriented strategy for managing construction enterprises, it is characterized by a system of interrelated actions aimed at making informed management decisions regarding the interaction between customers, state authorities, public and trade union organizations in construction and architecture, contractors, external and internal regulatory bodies affecting the functioning of the system enterprises, their own and managers of various levels, workers and other stakeholders who are formed on a quantitative basis and aimed at the development of construction enterprises and the growth of their investment attractiveness, taking into account functional features, strategic relations and directions. The proposed methods for developing a stakeholder-oriented strategy for managing construction enterprises, as a modern toolkit for the formation and determination of factors affecting the level of interaction of stakeholders. As a result of the study, factors are suggested that influence the formation and implementation of corporate governance to ensure interaction with stakeholders. For the formation of a stakeholder-oriented management strategy for construction enterprises, the formation of a quantitative basis for making informed decisions and determining the relevant factors, methods for assessing strategic positions are used. As part of a stakeholder-oriented management strategy for construction enterprises, it is proposed to apply modern methods and models, create a methodological basis for making informed management decisions, and ensure the growth of investment attractiveness. The directions of the implementation of the processes of economic and mathematical modeling of the influence of the integral factor of the level of stakeholder relations on the integral indicator of investment attractiveness are determined. The proposed criteria for the adequacy of the economic and mathematical model: correlation and determination coefficients, Student t-test, Fisher F-test, criteria for testing for homo or Heteroskedasticity, Darbin - Watson, tests for multicolinearnism. The fourth section, «Methodological approach to the integrated assessment of the level of stakeholder relations of construction enterprises», defines the stages of developing a methodological approach to the integrated assessment of the level of stakeholder relations of construction enterprises, the proposed directions for its implementation, identifies the processes of economic and mathematical modeling of the influence of system factors on the integral indicator of the level of stakeholder relations. The proposed stages of development and implementation of a methodological approach to the integrated assessment of the level of stakeholder relations ofconstruction enterprises. An analytically diagnostic system of indicators for integrated assessment of stakeholder relations of construction enterprises was built, local and integral models were developed. A structural and functional strategic management algorithm is proposed based on the development of a variable adaptive mobile algorithm for stakeholder management strategies for construction companies, including a set of specialized indicators that form information and analytical support for the interaction of stakeholders and integrated assessment, which allowed the formation of a monitoring system and the implementation of preventive measures to counter negative phenomena. As a result of the assessment, an integral indicator of the level of stakeholder relations of construction enterprises was determined, which allows us to establish that JSC «HC» Kyivmiskbud» was characterized by the highest value of this criterion. The proposed areas of economic and mathematical modeling of the influence of system factors on the integral indicator of the level of stakeholder relations of construction enterprises. As a result of economic and mathematical modeling of the influence of system factors on the integral indicator of the level of stakeholder relations of construction enterprises, a high or significant influence of the level of interaction of the studied construction enterprises with various groups of stakeholders and the directions of formation and implementation of corporate governance of construction enterprises to ensure interaction with stakeholders at the level of stakeholder relations is determined. At a moderate level, the systemic factor of quality and the level of fulfillment of contractual obligations are influenced by the integral indicator of the level of stakeholder relations of construction enterprises. At a low level, the influence of strategic directions of the functioning of construction enterprises on their stakeholder relations is determined. As a result of the study, measures were proposed to form and increase the effectiveness of the implementation of stakeholder relations of construction enterprises. The main efforts are directed at increasing the systemic factors of the level of interaction between the studied construction enterprises and various groups of stakeholders and the formation and implementation of corporate governance of construction enterprises to ensure interaction with stakeholders by 45% and 3 times, respectively. To ensure positive changes in the integral indicator of the level of stakeholder relations, it is necessary to ensure a significant increase in the systemic quality factor and the level of fulfillment of contractual obligations of construction enterprises by 4 times and it is necessary to change directions and create opportunities for the growth of the efficiency of formation and implementation of strategic directions by more than 4 times. An economic and applied toolkit for managing construction enterprises is proposed in the framework of the formation and implementation of a stakeholderoriented management strategy based on a methodological approach to integrated assessment of the level of stakeholder relations, modern methods and models of economic and mathematical modeling and a built analytical and diagnostic system of local and integrated stakeholder indicators. The fifth section, «Science-based recommendations and practice for implementing a stakeholder-oriented strategy for managing construction enterprises», defines theoretical and practical aspects of determining the investment attractiveness of construction enterprises, presents the results of economic and mathematical modeling of the influence of a generalizing factor of the level of stakeholder relations of construction enterprises on an integral indicator of their investment attractiveness, Integrated forecasting taking into account the directions and features of interaction between stakeholders using the method of neural networks, measures to increase it were developed, an analytical and practical approach to the development of a structural and logical model for the formation and implementation of a stakeholder-oriented strategy for managing construction enterprises was proposed. The investment attractiveness of construction enterprises is considered as a systemic category, determined by a combination of factors, characteristics and features characterizing potential opportunities, investment and economic advantages, form a quantitative basis for making informed management decisions and ensuring the development of enterprises. Based on the application of the grouping method, certain construction companies in terms of investment attractiveness: 1st group (LLC «Zhitlobud–2», Ukrainian State Construction Corporation «UkrBud», Construction group «Fundament») – low level; 2nd group (JSC «HC» Kyivmiskbud», JSC «KDBK», АТ «Zhytlobud Trust–1», LLC Construction Company «Miskzhitlobud») – irrelevant; 3rd group (OJSC Brovarsky Plant of Building Structures, JSC Real Estate of the Capital) – moderate. The results of the study indicate a low or insignificant level of investment attractiveness of most construction enterprises. The moderate value of the integral indicator is approaching the limit of an insignificant level. This requires the formation and implementation of systemic actions to increase investment attractiveness by increasing the effectiveness of interaction with stakeholders of construction enterprises as part of a stakeholder-oriented strategy for their management. As a result of the study, an economic-mathematical model of the relationship between the generalizing factor of the level of stakeholder relations of construction enterprises and an integral indicator of their investment attractiveness was developed. The values of the correlation and determination coefficients indicate their low correlation, a generalizing factor of the level of stakeholder relations of only 2% determines a change in the integral indicator of investment attractiveness of construction enterprises. Based on economic and mathematical modeling, the ambiguity of the influence of the generalizing factor of the level of stakeholder relations of construction enterprises on the integral indicator of their investment attractiveness is established. As a result of applying the neural network method, the wave-like nature of changes in the integral index of investment attractiveness in the short term, where periods of growth are replaced by periods of decline, has been established. Such dynamics testifies to the lack of stability in the sphere of formation of investment attractiveness, the ambiguity of the investment climate and state policy, and the attitude of domestic and foreign scientists in construction enterprises. Providing an increase in the level of effectiveness of stakeholder relations by more than 2.1 times, the level of investment attractiveness increases by an average of 7.5 times. Moreover, the value of stakeholder relations is increasing in the system of forming the investment attractiveness of construction enterprises (the determination coefficient is 0.73). The proposed measures to increase the investment attractiveness of construction enterprises by increasing the efficiency of directions and implementing stakeholder relations, identifying and systematically taking into account the factors of the territorial location of construction enterprises, ensuring counteraction to corruption risks, inflationary stability; systematic formation and application of regulatory support, competitive advantages in the construction industry, development of the production and economic base, marketing activities, ensuring the completeness and reliability of management accounting and controlling, growth of financial indicators, development and implementation of a stakeholder-oriented management strategy. A scheme for the formation of a stakeholder-oriented strategy for managing construction enterprises has been developed, which allows for the formation of information-analytical and regulatory support and a quantitative basis for managerial decisions to increase the effectiveness of stakeholder relations of construction enterprises aimed at increasing their investment attractiveness. A roadmap has been developed to ensure the effectiveness of the level of stakeholder relations of construction enterprises, which made it possible to combine local stakeholder-oriented strategies for their management and the results of an integrated assessment of the level of stakeholder relations. The proposed structural logical model for the formation and implementation of a stakeholder-oriented strategy for managing construction enterprises, which includes a set of interrelated stages and tools, local strategies aimed at increasing their investment attractiveness, taking into account the directions and characteristics of the level of stakeholder relations. Methodological and practical recommendations presented in the dissertation are used in the activities of construction and other enterprises, local authorities, in the educational process of the O.M. Beketov National University of Urban Economy in Kharkiv.
Опис
Ключові слова
дисертація, стейкхолдери, будівельні підприємства, стейкхолдерно-орієнтована стратегія управління, рівень взаємодії стейкхолдерів, методологічний підхід, оцінка рівня стейкхолдерних відносин, інвестиційна привабливість, економіко-математичне моделювання, stakeholders, construction enterprises, stakeholder-oriented management strategy, level of interaction of stakeholders, methodological approach, assessment of the level of stakeholder relations, investment attractiveness, economic and mathematical modeling
Бібліографічний опис
Величко В. А. Теоретико-методологічні засади формування та реалізації стейкхолдерно-орієнтованої стратегії управління будівельних підприємств [Електронний ресурс] : дис. ... д-ра екон. наук : спец. 08.00.04 : галузь знань 07 / Володимир Анатолійович Величко ; Харків. нац. ун-т міського госп-ва ім. О. М. Бекетова ; Нац. техн. ун-т "Харків. політехн. ін-т". – Харків, 2022. – 644 с. – Бібліогр.: с. 473-517. – укр.