2023 № 07-08 Енергозбереження. Енергетика. Енергоаудит

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/73234

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 7 з 7

Видатні вчені НТУ "ХПІ" – еліта держави. Лісачук Георгій Вікторович
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023)
Економічна відбудова України: моделі політики реформування господарства
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Мехович, Сергій Анатолійович; Дорошенко, Володимир Сергійович; Другова, Олена Сергіївна; Геворкян, Артем Юрієвич
У статті розвинуто ідею відродження економіки України через її індустріальний розвиток. Обґрунтовано, що найбільш процвітаючі країни свого часу розвивали виробничі структури у тих областях, де було сконцентровано технологічний прогрес, тому прорахунки політики, насамперед у питаннях розбудови промисловості, мають бути ураховані при формуванні напрямів повоєнного відновлення. Який шлях вибирає країна - залежить від політичного устрою та економічної політики. Від цього також залежать інституційні зміни, які або прискорюють інноваційний процес, або його стримують. В останні десятиліття Україна здійснила регрес від індустріальної до аграрної країни. На основі офіційних статистичних даних показано, що економіка Україна практично вся знаходиться на низькотехнологічному рівні за світовими критеріями. Як результат, основою ВВП є низькотехнологічні види діяльності із оптової і роздрібної торгівлі, сільського господарства, операцій із нерухомим майном, транспорту, складського господарства, добувної промисловості. Виробництво високотехнологічної продукції зростає за рахунок послуг, але їхня загальна частка у виробничій діяльності України становить менше 10 %. Запропоновано методологію, яка передбачає створення нового змісту промислової політики та розробку нових моделей у контексті формування міжгалузевої кооперації, що слід розглядати як альтернативу галузевому принципу управління. Наголошено на необхідності створення ефективного законодавчого середовища інноваційної та інвестиційної діяльності. Таким визнаним середовищем є інноваційно – промислові кластери, а їх підґрунтям – інститут кластерної політики, який потрібен для створення законодавчої та нормативної бази підтримки реінжинірингу і розвитку кластерних мереж, де формуються партнерські відносини між бізнесом, владою, наукою і громадою за моделлю "потрійної спіралі". Розкрито його сутність та основні підходи у забезпеченні реалізації.
Адаптаційна стратегія промислового підприємства до викликів глобальних процесів діджиталізації
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Мехович, Сергій Анатолійович; Кузмінський, Костянтин Миколайович; Мехович, Катерина Сергіївна
У статті розглянуто актуальні питання щодо формування адаптаційної стратегії промислового підприємства до викликів глобальних процесів діджиталізації. Відзначено, що для економіки України початку ХХІ століття характерно катастрофічне скорочення обсягів виробництва та прогрессируюча деградація технічної бази промислових підприємств, що послужило згортанню як простого, так і розширеного відтворення у багатьох галузях народного господарства. Впоратись з цією небезпечною тенденцією може лише промисловість та її провідна галузь – машинобудування. Умови, в яких належить функціонувати промисловому комплексу України в найближчій перспективі знаходяться під впливом ринкового механізму саморегуляції, з одного боку, різних коригувальних впливів з боку державних органів керування та ряду суб’єктивних та об’єктивних факторів. Найбільш впливовими факторами визначено глобалізацію, цифрову трансформацію, пандемію, військові конфлікти. Надано стислу інформацію щодо сутності цих процесів. Зазначено, що глобалізація економіки – складний та суперечливий процес. З одного боку, вона полегшує господарську взаємодію між державами, що створює умови для доступу країн до передових досягнення людства, забезпечує економію ресурсів, стимулює світовий прогрес. З іншого, глобалізація несе негативні наслідки: закріплення периферійної моделі економіки, втрату своїх ресурсів країнами, що не входять до "золотого мільярда", розорення малого бізнесу, поширення на слабкі країни глобалізації і конкуренції, зниження рівня життя та ін. Україна поступово розвивається у галузі цифрової технології та цифрової трансформації, але все ще має значний потенціал для подальшого розвитку. Важливим критерієм якості процесу ЦТ у бізнесі стає рівень цифрової зрілості бізнес-процесів, а його підвищення – адаптаційна стратегія, яка визначається як поступовий і цілеспрямований процес організаційного навчання, що обумовлює реакцію на цифрове конкурентне середовище, що виникає і змінюється. Під недостатньою зрілістю адаптаційної стратегії розуміється низький рівень процесного управління в компанії, де не визначені та не регламентовані основні та допоміжні бізнес-процеси, їхня автоматизація здійснюється хаотично, має локальний характер, процеси не адаптовані під плановані до впровадження новітні технології. Авторами запропоновано підхід до здійснення технологічного реінжинірингу з використанням технологій форсайту на підприємствах машинобудування із попередньою діагностикою готовності компаній до цифрових перетворень, яка відповідає рекомендаціям стандарту TOGAF та має здійснюватися у межах формування архітектурного бачення компанії на початковому етапі реалізації трансформаційного проекту.
Функції оператора розподіленої генерації при одноранговій торгівлі у групі просьюмерів
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Кулапін, Олександр Валентинович; Махотіло, Костянтин Володимирович; Івахнов, Андрій Віталійович; Гриценко, Владислав Віталійович; Федорчук, Станіслав Олегович; Булгаков, Олексій Віталійович
У статті розглядається тема взаємної торгівлі між просьюмерами на одному рівні. За допомогою збільшення об'єму розподіленої генерації в електромережі виникає можливість знизити перетікання потужності, що, в свою чергу, допомагає зменшити втрати потужності та напругу. Це відкриває можливість для просьюмерів стати учасниками енергетичного ринку, і для звичайних споживачів – отримувати електроенергію за цінами, які нижчі за базові тарифи, встановлені енергопостачальними компаніями. Стаття приділяє увагу аналізу торгівлі електроенергією між просьюмерами і звичайними споживачами, а також ролі операторів розподілених систем у цьому процесі. Описано концепцію однорангової торгівлі та системну модель. Досліджено вплив різних видів просьюмерів, їх економічні стимули та санкції за порушення правил. Детально розглядається модель просьюмера, що включає навантаження, відновлювані джерела енергії, систему накопичення енергії для її зберігання та комутаційне обладнання. Зазначено,що метою ринкового врегулювання є розв’язання централізованої проблеми, яку може вирішити центральний оператор з доступом до приватної інформації споживачів. Запропонований метод використовує ринок гнучкості низької напруги, на якому споживачі підключені до одного фідера. Вони утворюють між собою спільноту просьюмерів і беруть участь у ринку гнучкості. Обмеження споживачів рівнем низьковольтних мереж знижує гнучкість, але дозволяє підвищити ефективність обчислень. Крім того, просьюмери в точці з'єднання можуть конкурувати один з одним, щоб забезпечити агреговану гнучкість на низькому рівні напруги. ОРГ забезпечує необхідну гнучкість однорангового ринку з огляду на обмеження напруги та перевантаженість розподільчих мереж.
Величне місце України в європейській історії, вимушені проблеми регіонального відродження і наші оптимальні дії. Частина 2
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Іванько, Олександр Олександрович
Частотне регулювання електроприводу насосних агрегатів мережі централізованого теплопостачання на базі асинхронних двигунів з короткозамкненим ротором
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Федірко, Михайло Миколайович; Брич, Василь Ярославович; Горлачук, Микола Анатолійович; Завитій, Ольга Петрівна; Головко, Роман Володимирович
Визначено кількісні та якісні параметри частотного регулювання електроприводу насосних агрегатів мережі централізованого теплопостачання. Обґрунтовано необхідність та можливість застосування частотно-регулюваного електроприводу насосних агрегатів в мережах централізованого теплопостачання, в режимі їх роботи кількісно-якісного регулювання подачі теплоносія. Розрахунок параметрів частотного регулювання проводився на основі технічних даних, що стосуються режиму роботи, де витрати теплоносія змінюється відповідно до гідравлічного навантаження типового для HVAC додатків визначених Регламентом Євросоюзу, а також технічних даних насоса, частотного перетворювача і електродвигунів, що надаються виробниками. Визначення параметрів стосується роботи насосних агрегатів в типовому робочому циклі характерному для мереж централізованого теплопостачання, що передбачає роботу з зниженим навантаженням протягом тривалого часу. Отримано результати, що стосуються діапазону швидкості обертання електроприводу, його потужності, обертового моменту, подачі теплоносія та гідравлічного напору насоса в реальній типовій мережі централізованого теплопостачання. Практичне значення отриманих результатів, полягає у тому, що вони можуть бути використані для модернізацій електроприводу насосних агрегатів мережі централізованого теплопостачання, які дотепер експлуатуються з нерегульованими електроприводами на базі асинхронного двигуна з короткозамкненим ротором та дросельним регулювання подачі теплоносія.
Економічне оцінювання ефективності комерційних можливостей інтелектуальної власності та промислових інновацій
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Череп, Алла Василівна; Фонарьова, Тетяна Анатоліївна; Косенко, Олександра Петрівна
Стаття присвячена дослідженню існуючих підходів до економічного оцінювання ефективності комерційних можливостей інтелектуальної власності та промислових інновацій у виробничо-комерційній діяльності промислових підприємств. Визначено та обґрунтовано найбільш важливі групи показників, що характеризують ефективність комерційних можливостей інтелектуальної власності та промислових інновацій. До цих груп віднесено: показники, що характеризують ринкові характеристики інтелектуальної власності (показник цільового призначення ринку, показник перспектив (розвитку) ринку, індикатор позиціонування інтелектуальної технології на ринку); вартісні характеристики, що відображають реальні витрати розробників, і споживачів інтелектуальної власності; комерційні характеристики, що відображають споживчу цінність інтелектуальної технології для потенційного використання; патентно- правові характеристики інтелектуальної власності та промислових інновацій що відображають патентну чистоту об'єкта інтелектуальної власності, охорону виключних прав на нього, неможливість (або в крайньому випадку - значну складність) копіювання та підробки. Детально розглянуто застосовувані нині методи оцінки ефективності використання комерційних можливостей інтелектуальної власності та промислових інновацій, які засновані на співвідношенні результатів і витрат, тобто. на зіставленні отриманого ефекту та витрат. Доведена доцільність перевірки отриманих значень економічної ефективності, а також організації жорсткого контролю за витрачанням коштів та дотриманням запланованих термінів.