Вісник № 01. Стратегічне управління, управління портфелями, програмами та проектами

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/46413

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 6 з 6
  • Ескіз
    Документ
    Методологічні аспекти створення цифрового університету
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Єгорченкова, Наталія Юріївна; Тесля, Юрій Миколайович; Хлевна, Юлія Леонідівна; Кичань, Ольга Миколаївна
    Запропоновано методологічну концепцію управління проєктами перетворення вітчизняних закладів вищої освіти (ЗВО) в цифрові університети. Представлено концептуальні основи управління проєктами діджиталізації ЗВО. В основі концепції є єдиний цифровий простір, який включає: цифрове середовище, інструменти його формування, інструменти використання цифрового середовища, організаційні засади цифрової трансформації, методологія управління проєктами діджиталізації. Показано, що успіх цифрової трансформації ЗВО напряму залежить від ефективності організації процесів управління проєктами діджиталізації. А для цього необхідна розробка проблемно-орієнтованої методології управління проєктами. Встановлено, що жодна з існуючих методологій не підходить під умови проєктів діджиталізації ЗВО. Сформовано області знань з позицій формування та впровадження методології під проєкти діджиталізації ЗВО. А саме, управління психологією змін, управління впровадженням, управління методологічною зрілістю, управління інформаційним середовищем проєктів діджиталізації ЗВО, управління впливами. Результатом застосування концепції управління проєктами діджиталізації ЗВО є формування та впровадження методології управління проєктами, що інтегрує інструменти, процеси, знання існуючих методологій управління проєктами з умовами реалізації ІТ процесів у ЗВО. Запропоновані організаційні засади діджиталізації закладів вищої освіти, в основі яких специфічна для таких закладів проєктно-орієнтована організаційна структура – офіс цифрової трансформації. Визначені структура та функції такого офісу. Показано, що ефективне його функціонування можливе тільки при застосуванні підходу «management by the projects» (управління через проєкти). Досліджено процеси закладів вищої освіти з позицій готовності до застосування методологій управління проєктами діджиталізації. Наведено приклади проєктів діджиталізації Національного авіаційного університету.
  • Ескіз
    Документ
    Використання моделі франчайзингу для управління інноваційними проєктами на основі ціннісного підходу
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Морозов, Віктор Володимирович; Коломієць, Анна Степанівна; Кальніченко, Олена Володимирівна
    Розглянуті питання застосування системи знань з управління інноваційними проєктами та програмами до стимулювання та покращення інноваційної діяльності в Україні шляхом аналізу причин слабкого розвитку інновацій та пошуку шляхів покращення цього стану. Визначено та проаналізовано основні напрями проведення інноваційної діяльності вітчизняних підприємств, причини невдач з виведення нових продуктів на ринок. Виділено типи інновацій, за якими здійснюється інноваційна діяльність на таких підприємствах. Вказано на майже повну відсутність застосування проєктного підходу до інноваційної діяльності. При цьому зауважується, що традиційні методології управління проєктами на основі систем цінностей не в повній мірі дозволяють ефективно проводити управління інноваційними проєктами внаслідок їх значної складності та ризикованості. Це призводить до необхідності пошуку нових підходів, які б враховували специфіку складних інноваційних проєктів та програм розвитку, їх елементів, характеристик та параметрів зв’язків. Розглянуті питання розробки та застосування нових моделей до управління інноваційними проєктами на основі ціннісного підходу. Для цього запропоновано використовувати модель наукового співробітництва на базі франчайзингу з точки зору максимізації цінностей усіх зацікавлених сторін проєкту та програми, що ґрунтується на комплексному системному підході до визначення стану діяльності в інноваційному проєкті. Запропонована структурна схема взаємодії з зовнішнім оточенням при реалізації інноваційних проєктів, що є концептуальною моделлю цього дослідження. На основі цієї моделі та схеми інноваційного об’єднання запропонована математична модель визначення цінностей учасників та зацікавлених сторін інноваційного проєкту або програми на всіх етапах функціональної взаємодії в межах ініційованої проєктної діяльності.
  • Ескіз
    Документ
    Інформаційно-аналітичний супровід управлінських рішень у проєктах збирання сільськогосподарських культур
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Луб, Павло Миронович; Татомир, Андрій Володимирович; Сидорчук, Леонід Леонідович; Шарибура, Андрій Остапович; Пукас, Віталій Леонідович
    Означено потребу створення та використання інформаційно-аналітичних систем у проєктах матеріально-технічного розвитку сільськогосподарських підприємств та, зокрема, супроводу управлінських рішень у проєктах збирання врожаю сільськогосподарських культур. Наведено складові, що слід врахувати під час супроводу управлінських рішень у проєктах розвитку технологічних систем збирання врожаю цукрових буряків. Подано загальну схему методики інформаційно-аналітичного супроводу управлінських рішень для проєктів збирання врожаю сільськогосподарських культур. Показано як використання методу Монте-Карло (статистичного імітаційного моделювання) для відображення робіт у зазначених проєктах дає змогу врахувати сукупний вплив некерованих та стохастичних складових проєктного середовища на своєчасність цих робіт та ефективність реалізації проєктів. Акцентовано на тому, що використання методів статистичного імітаційного моделювання дає змогу виконати багаторазові реалізації (ітерації) моделі віртуального проєкту збирання врожаю сільськогосподарських культур. На цій підставі відтворюється мінливість (стохастичність) проєктного середовища та його вплив на кінцеві показники реалізації проєктів. Виконання таких комп’ютерних експериментів для різних управлінських рішень та опрацювання їх результатів за методами математичної статистики дає змогу оцінити ефективність операційного, тактичного та стратегічного управління проєктами технологічних систем. Розкрито зв'язок між основними складовими проєктів збирання врожаю культур, які здійснюють сукупний вплив на їх ефективність. На підставі розробленої статистичної імітаційної моделі технологічних процесів збирання цукрових буряків, яка є складовою відповідної інформаційно-аналітичної системи, виконано комп’ютерні експерименти та обґрунтовано управлінські рішення із узгодження часу запуску проєктів збирання, обсягів виробничої площі та параметрів технічного оснащення цих проєктів. Узагальнено переваги застосування інформаційно-аналітичних систем для управління проєктами матеріально-технічного розвитку сільськогосподарських підприємств, що відіграє важливу роль у підвищенні ефективності процесами управління.
  • Ескіз
    Документ
    Просторова 5D-модель психології управління проєктами
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Данченко, Олена Борисівна; Поскрипко, Юрій Анатолійович; Бедрій, Дмитро Іванович; Семко, Інга Борисівна
    Проектна діяльність передбачає можливість використання учасниками проєктів методів та інструментів з інших галузей знань. Для реалізації м'яких навичок і поведінкових компетенцій проєктні менеджери використовують методи і інструменти психології управління. Однак їх практичне застосування не завжди приносить очікуваний результат, що обумовлено не стільки недостатньою ефективністю таких методів, скільки відсутністю певних компетенцій в учасників проєктів, нерозумінням як саме, яким чином ці методи треба використовувати в практичній діяльності. Запропоновано м'які навички і поведінкові компетенції, а також можливості їх практичного застосування у проєктному менеджменті досліджувати за допомогою науково-практичного напрямку проєктного менеджменту «психологія управління проєктами». Конкретизовано термінологічну систему психології управління проєктами, надано і обґрунтовано дефініції «психології управління проєктами» та пов’язаних категорій, зокрема понять «компетенція» та «компетентність» у психології управління проєктами, визначено їхню сутність, зміст, співвідношення та критерії розмежування. Проаналізовано 15 сучасних стандартів управління проєктами та підходів до найбільш важливих управлінських компетенцій, що дало змогу провести ідентифікацію та первинний скринінг поведінкових комепетенцій з психології управління проєктами. Запропоновано метод формування «пулу» поведінкових компетенцій з психології управління проєктами, які пропонується відносити до п'яти кластерів: 1) індивідуальні особистісні поведінкові компетенції, які реалізуються у особистісних індивідуальних психологічних процесах та явищах в управлінні проєктами; 2) командні міжособистісні групові поведінкові компетенції, які реалізуються у міжособистісних групових психологічних процесах та явищах в управлінні проєктними командами; 3) організаційні міжособистісні колективні поведінкові компетенції, які реалізуються у колективних організаційних психологічних процесах управління взаємодією із проєктним оточенням та зацікавленими сторонами; 4) професійно-важливі особистісні якості, установки і риси характеру учасників проєктів; 5) поведінкові компетенції із забезпечення психологічної безпеки в управлінні проєктами. Імплементація визначених поведінкових компетенцій у проєктний менеджмент створює об’єктивні передумови для розробки рамкової моделі - фреймворку компетентності з психології управління проєктами, який об’єднає різні аспекти досліджень та застосування поведінкових компетенцій у проєктному менеджменті та сприятиме подальшому підвищенню ефективності проектної діяльності.
  • Ескіз
    Документ
    Проєктний підхід у творчій сфері
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Данченко, Олена Борисівна; Рибалко, Ірина Вікторівна; Меленчук, Віктор Миколайович; Березенський, Руслан Володимирович
    Застосування проєктного підходу до реалізації будь-якої ідеї дає керівнику проєкту можливість більш чітко визначати цілі та критерії їх досягнення, структурувати всі процеси виконання робіт, виключати «розмитість» відповідальності, здійснювати більш повний контроль ходу виконання робіт, оптимізувати ресурси, виявляти ризики та завчасно розробити план щодо їх уникнення або подолання наслідків. Проєктна діяльність у творчий сфері існувала завжди, але тільки відносно нещодавно науковий світ звернув на неї увагу з боку детального вивчення особливих умов творчої діяльності та адаптування під неї методології проєктного підходу. Під час реалізації творчих проєктів керівнику доведеться працювати з командою митців та творчих особистостей, які керуються не логікою та фактами, а більш, емоційні, чутливі, зорові та інтуїтивні. Це накладає відбиток на формальну методологію проєктного підходу. Рівень емоцій у творчих проєктах набагато вищий, ніж у технічних. Співчуття, розуміння та підтримка завжди будуть балансувати з вимогливістю, наполегливістю та категоричністю у дотриманні чітких критеріїв до виконання задач, використання виділеного бюджету та графіку проєкту. Але проєкт має певні обмеження, яких треба дотримуватися незважаючи на сферу застосування проєктного підходу. Тому керівнику творчих проєктів потрібно знайти баланс між тим, щоб підштовхувати виконавців проєкту до оптимізації продуктивності та надавати всіх необхідних ресурсів для натхнення та отримання особистого задоволення від процесу та продукту, розвиваючи в них таким чином талант та креативність, готовність до ефективної роботи та максимального використання свого творчого потенціалу. Пропонується аналіз, який на прикладі конкретного творчого заходу, дає можливість переконатися, що творчі заходи мають всі характеристики проєкту. Зроблені висновки, що використання методології управління проєктами без адаптування її під специфіку творчої сфери, матиме негативні наслідки.
  • Ескіз
    Документ
    Agile transformation by organisational development projects
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Bushuyev, S. D.; Bushuiev, D. A.; Bushuieva, V. B.; Bojko, O. O.
    The organisationl development of project, programs and project portfolios management systems with drivers of agile transformation is considered. Fust changes in the environment require further research into the effectiveness of the application of existing agile methodologies, knowledge systems and competencies of project managers and their leadership. The foundations of environmental change lie in changing the decision-making paradigm in agile project and programs management. The article explores modern approaches to leadership formation when applying agile methodologies of its specificity from decision-making processes in project management. The problems of leadership creation and development in the application of agile project management methodologies for the implementation of Agile transformation of organisation are considered. The studies were conducted based on a competency-based approach modelled by the International Project Management Association. The content model of competency of the leader applying agile management is presented. The Agile leadership and leadership behaviour patterns are formed in a project management behavioural competency system based on agile technology methods and tools. These competencies included: Self-reflection and self-management, Personal integrity and reliability, Personal communication, Relationships and interaction, Leadership, Teamwork, Conflicts and Crises, Resourcefulness, Negotiation, and Orientation to results. The patterns of project managers' behaviour as agile leaders in project product creation and agile project management are explored. The differences in the behaviour patterns of leaders and agile leaders were examined by behavioural competencies within the identified key competency indicators. Such patterns allowed the authors to identify bottlenecks in the application of agile project management methodologies in the context of the development for Agile transformation of organization.