2023 № 3 Економічні науки

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/66633

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 20

Глобальні торгівельно-економічні та інвестиційні стратегії в контексті розвитку міжнародних бізнес структур
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Перерва, Петро Григорович; Сусліков, Станіслав Вячеславович; Матросова, Вікторія Олександрівна; Новік, Ірина Олексіївна
Стаття обгрунтовує значення дослідження та аналізу глобальних інвестиційних та економічних стратегій, які приймають міжнародні компанії, для розуміння механізмів глобальної економічної інтеграції та міжнародної торгівлі. Стаття демонструє, як міжнародні бізнес-структури формують глобальну торгівельну та інвестиційну політику, впливаючи на економічні системи країн, і підкреслює важливість розробки стратегій для максимізації ефективності та адаптації до змінюваних умов ринку. У статті доведено, що інтеграція різних ринків та географічних зон через стратегічні альянси та спільні підприємства відіграє ключову роль у розвитку міжнародних компаній, що дозволяє їм ефективно організовувати міжнародну торгівлю, адаптуватися та масштабувати свою діяльність в умовах глобалізації. Розглянуто різні стратегії, які використовуються компаніями для оптимізації глобальних операцій, включаючи вертикальну та горизонтальну інтеграцію, культурну адаптацію, інноваційність і використання переваг глобалізації. Актуальність теми полягає в зростаючій потребі розуміння того, як міжнародні бізнес-структури можуть сприяти сталому розвитку, а також у впливі глобальних економічних стратегій на стабілізацію та розвиток національних економік. Аналіз міжнародних бізнес-структур дає можливість визначити ключові фактори, що сприяють успіху та вирішенню сучасних економічних викликів на міжнародному рівні. Стаття надає комплексний погляд на глобальні стратегії і вказує на шляхи їх оптимізації для підвищення конкурентоспроможності міжнародних компаній, а також формує основу для подальших досліджень і розробки політик у сфері міжнародної економіки, торгівлі і бізнесу.
Інжиніринг в енергетиці як запорука підвищення фінансово-економічної ефективності її діяльності
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Гораль, Ліліана Тарасівна; Шкварилюк, Марта Володимирівна; Войтків, Людмила Степанівна; Корніенко, Андрій Миколайович
Для виявлення сукупного впливу факторів на результати діяльності енергетичних підприємств та формування пропозицій щодо їх конкурентоздатності в сучасному мінливому середовищі в статті здійснено аналіз дифиніції «економічна ефективність» з акцентом на галузеву приналежність. Зроблено акцент на первинну і вторинну ефективність, які пов’язані з формою власності. Підкреслено, що витрату ресурсів можна регулювати в межах діючої техніко-технологічної схеми або створювати системну інжинірингову платформу для підвищення якості планування використання обладнання, збільшення його коефіцієнту корисної дії, максимальної залученості до виробництва. Наголошено, що енергетичну галузь України формують такі структурні компоненти як газовий, нафтовий і нафтопродуктовий сектор, вугільна-, тепло- та електроенергетика, а також пов’язані з ними підприємства. Наведено чинники, які найбільшою мірою вплинули на стан української енергетики, зокрема в останні часи. Ефективність використання наявних ресурсів зросла через впровадження нових підходів до оперативного і тактичного фінансово-економічного планування. Відзначено, що досягнення певного рівня успішності функціонування підприємства нерозривно пов’язане з набуттям підприємством ознак конкурентоспроможності. Наведено конкурентні переваги підприємств енергетики. Запропоновано використання головних внутрішніх і зовнішніх чинників підвищення ефективності діяльності суб’єктів господарювання шляхом впровадження інжинірингу на підприємствах енергетичної галузі. Описано перелік принципів, що забезпечують зацікавленість у послугах інжинірингу задля сталих прибутків, а також сформовано характеристику інжинірингових послуг.
Роль інформаційних технологій в забезпеченні сталого розвитку підприємства
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Татаринцева (Курбатова), Юлія Леонідівна; Строков, Євген Михайлович
В сучасних умовах зростає значущість концепції сталого розвитку підприємств, оскільки бізнес стає все більш свідомим в необхідності збереження ресурсів та зменшення негативного впливу на навколишнє середовище. Інформаційні технології (ІТ) відіграють важливу роль у цих процесах, надаючи можливість ефективного моніторингу використання ресурсів, планування оптимальних стратегій та реалізації інноваційних проектів. Використання ІТ дозволяє підприємствам знижувати витрати енергії, оптимізувати виробничі процеси та зменшувати викиди шкідливих речовин, сприяючи тим самим збереженню ресурсів та зменшенню впливу на довкілля. Інформаційні технології також відкривають нові можливості для впровадження соціально відповідальних практик та забезпечення безпеки та комфорту працівників, що сприяє підвищенню ефективності діяльності підприємства в цілому. Метою даної статті є аналіз ролі інформаційних технологій у забезпеченні сталого розвитку підприємств. У статті здійснено аналіз використання інформаційних технологій у різних сферах діяльності підприємства з метою досягнення цілей сталого розвитку. Було розглянуто, як ІТ сприяють управлінню ресурсами, підвищенню ефективності та інновацій, соціальній відповідальності та збереженню екологічної стійкості. Проаналізовано вплив інформаційних технологій на ключові аспекти діяльності підприємства, виявлені їх переваги у досягненні цілей сталого розвитку. Стаття систематизує застосування ІТ відповідно до цілей сталого розвитку, що дозволяє уточнити їх роль у кожній конкретній сфері діяльності підприємства. Узагальнено виклики та ризики, пов'язані з інтеграцією ІТ у процеси сталого розвитку, серед яких кібербезпека, конфіденційність даних та соціальні наслідки. Автори статті доводять, що інформаційні технології, незважаючи на їх позитивний вплив, також вносять ризики та виклики, які вимагають уважного управління та стратегічного планування. Підкреслено важливість розуміння взаємозв'язку між ІТ та сталим розвитком, надаючи чіткий огляд переваг, викликів та ризиків, які супроводжують цей процес.
Збалансована система показників у системі управління якістю на підприємстві
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Рєпіна, Інна Миколаївна
На сьогоднішній день збалансована система показників (BSC) є дієвим інструментом стратегічного управління підприємством та одночасно направлена на покращення його оперативної діяльності. Система BSC добре поєднується із системою управління якістю, яка відповідає вимогам міжнародних стандартів ISO 9001:2015 та ISO 9004:2018. BSC реалізує вимоги міжнародного стандарту ISO 9001:2015 в частині відповідальності керівництва і системи вимірів, аналізу і безперервних удосконалень та узгоджується з рекомендаціями міжнародного стандарту ISO 9004:2018 з поліпшення діяльності, який направлено на постійне удосконалення діяльності підприємства. Збалансована система показників є механізмом, який надає можливість переводити бачення організації та її стратегію в набір збалансованих показників, які оцінюють важливі напрями діяльності організації – фінанси, клієнти, внутрішні процеси, навчання та розвиток персоналу. Збалансована система показників відрізняється від інших систем показників добре збалансованою концепцією причинно-наслідкових зв’язків. Збалансована система показників є інструментом комплексної оцінки та управління результативністю функціонування підприємства, так як дає змогу дослідити його фінансову та нефінансову складову. Збалансована система показників є інструментом поширення інформації в організації. Використання BSC необхідне, коли підприємство удосконалює діяльність в напрямі підвищення якості. При цьому на підприємстві виділяють бізнес-процеси; призначають персонал, відповідальний за кожен процес; визначають роботи, що складають ці процеси; визначають показники та критерії для оцінки кожного процесу. Підприємства і організації в усьому світі позитивно сприйняли і впровадили збалансовану систему показників, в результаті чого швидко з’явилися позитивні результати їх діяльності: збільшення доходів та прибутків, направленість співробітників на досягнення загальних цілей, розширення партнерства підприємства зі споживачами, посередниками, постачальниками, постійна увага до стратегії та ін.
Забезпечення фінансово-економічної безпеки в умовах цифрової економіки
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Маслак, Ольга Іванівна; Яковенко, Ярослава Юріївна
Цифровізація бізнес-процесів полегшила клієнтам самообслуговування, що також зменшує витрати на оплату праці. Однак із зростанням популярності онлайн-транзакцій фінансова та економічна безпека стала актуальною проблемою. Оскільки все більше транзакцій переміщується в діджитал-середовище, фінансово-економічна безпека стає все більш важливою, бо її основною метою є захист бізнес-структур від загроз і викликів, у тому числі тих, що випливають із тенденцій Індустрії 5.0. Основні виклики фінансово-економічній безпеці в цифровій економіці включають необхідність вдосконалення електронних систем безпеки. Одним із таких заходів є інвестування в надійне програмне забезпечення для кібербезпеки, наприклад брандмауери та шифрування. Керівники також повинні бути в курсі потенційних загроз і вразливостей. Хоча нові технології, такі як блокчейн і штучний інтелект, створюють нові виклики, важливо знайти способи протистояти цим загрозам, не стримуючи інновації. Стрімке впровадження інформаційних технологій і поява криптовалют призвели до проблем кібербезпеки. У дослідженні акцентовано увагу на тому, що інноваційний характер цифрових технологій, таких як хмарні обчислення, штучний інтелект та Інтернет речей, вимагає посилення регуляторних і правових систем для захисту від кіберризиків і загроз. Крім того, в епоху великих даних існує потреба в моделях кількісного аналізу для оцінки та прогнозування ризиків фінансового ринку, забезпечуючи основу для технологічного регулювання. Також потребує вирішення проблема загроз і викликів, що виникають у зв’язку з людино-цифровою взаємодією у фінансовій сфері. У дослідженні наголошується, що кібератаки та витоки даних стають все більшою загрозою для компаній та їхніх клієнтів. Відповідно, для захисту інформації від несанкціонованого витоку та різного роду впливів необхідні заходи безпеки. Наголошується на тому, що підтримання надійної кібергігієни має вирішальне значення для будь-якого бізнесу, щоб уникнути руйнівних наслідків кібератак: важливо мати надійну політику зберігання і оновлення паролів, оновлене програмне забезпечення та регулярне резервне копіювання. Крім того, регулярне навчання співробітників найкращим практикам кібербезпеки може допомогти запобігти порушенням. Подано алгоритм реагування на загрози фінансово-економічній безпеці підприємства в умовах цифрової економіки. У статті містяться заходи щодо підвищення фінансово-економічної безпеки в умовах цифрової економіки та подано основні проблеми, з якими стикаються підприємства на шляху адаптації до цифрової економіки.
Концептуальні положення системно-процесної моделі управління інтелектуальною власністю на промислових підприємствах
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Маслак, Марія Володимирівна
В статті вперше розроблено та обґрунтовано теоретико-методичний підхід до управління інтелектуальною власністю на промисловому підприємстві на засадах системно-процесного підходу. Сформовано та детально розглянуто зміст 15 послідовних стадій впровадження та використання системно-процесного підходу. Сформовано структурну схему організаційно-економічного механізму управління інтелектуальною власністю на засадах системно-процесного підходу, який включає в себе врахування системних факторів зовнішнього середовища, систему процесів управління інтелектуальною власністю (суб’єкт управління), систему процесних напрямків управління (об’єкт управління) та систему процесів управління ефективністю інтелектуальної діяльності підприємства (доцільність інтелектуальної власності). Пропонована модель системно-процесного управління об’єктами інтелектуальної власності є комплексною, оскільки враховує всі аспекти управління інтелектуальними активами промислового підприємства з посиленим акцентом на системну та процесну організацію управління інтелектуальною власністю у рамках єдиної соціально економічної системи підприємства. Визначено специфічні риси системно-процесної моделі управління інтелектуальною власністю промислового підприємства. методичного підходу до управління, виділено взаємозв'язок запропонованих підходів до управління та позначено стратегію розвитку сучасних підприємств на основі ефективного використання результатів інноваційної діяльності та інтелектуальної власності. Доведено, що системний підхід вимагає розглядати задачі створення, дистрибуції та споживання інтелектуальної власності не ізольовано, а в єдності зв’язків із навколишнім середовищем, осягати сутність кожного зв’язку та окремого елемента, проводити асоціації між загальними та приватними цілями. Обґрунтовано, що процесний підхід в управлінні інтелектуальною власністю – це підхід, що визначає розгляд діяльності будь-якого підприємства чи організації як мережі бізнес- процесів, пов’язаних з їх цілями і місією. В основі цього підходу – погляд на діяльність підприємства як на реалізацію сукупності його бізнес-процесів з належним маркетинговим супроводом. Відповідно до процесного підходу здійснюватиметься управління інтелектуальною власністю з урахуванням усіх етапів створення та застосування об’єктів інтелектуальної власності. А відповідно до системного підходу менеджмент підприємств буде використовуватиме інформаційні, інноваційні, виробничі та маркетингові ресурси.
Вплив управлінських та вартісно-цінових детермінант інтелектуальної власності на конкурентоспроможність підприємства
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Косенко, Андрій Васильович; Касич, Алла Олександрівна; Лега, Ольга Василівна; Ареф'єва, Олена Володимирівна
Стаття присвячена дослідженню впливу факторів, що визначають конкурентоспроможність окремих підприємств і країн в умовах ринкової економіки. Проаналізовано зміну пріоритетів у різні періоди розвитку економіки. На етапі індустріальної економіки пріоритетом в досягненні конкурентних переваг були основні фактори виробництва: праця і природні ресурси, капітал. Наступний етап ринкової конкуренції пов'язаний з інвестуванням. Залучення іноземних і вітчизняних інвестицій забезпечило компаніям і державам досягнення конкурентних переваг. Головним завданням було створення сприятливих умов для інвестицій. У сучасній економіці роль основних факторів виробництва, управлінських та вартісно-цінових детермінант, а також інвестицій залишається важливим критерієм конкурентоспроможності. У той же час відбувається перехід на принципово нові технології, засновані на інформації як найважливішому ресурсі. З'являється нова галузь економіки, пов'язана з цифровими технологіями прийому, передачі та обробки інформації. Перехід на цифрові технології супроводжується змінами в бізнес-середовищі. Конкурентоспроможність компаній в цифровій економіці залежить від конкурентоспроможності на світовому ринку. Змінюється структура робочої сили. На конкурентоспроможність компаній впливає якість працівників, зайнятих на виробництві. Йде боротьба за висококваліфіковані кадри. На сучасному етапі інновації стають основним фактором конкурентоспроможності як окремих підприємств, так і країн в цілому. Українські промислові підприємства, зіткнувшись з кризовими явищами і проблемами впровадження інновацій та інноваційних технологій у своє виробництво, змушені самостійно шукати нові шляхи інноваційного розвитку підприємства, створюючи нові виробничі кластери "виробничих комплексів" для вирішення найосновнішої проблеми повної модернізації їх виробництва, а тому закономірності такого явища, як формування "виробничих комплексів", вимагають його всебічного дослідження. У статті сформульовані основні закономірності формування "виробничих комплексів", де ланкою є інновації, як особливий фактор підвищення конкурентоспроможності промислових підприємств, але в складі "виробничого комплексу". Проведено аналіз наукових досліджень у сфері інноваційної сфери економіки в частині вивчення закономірностей формування "виробничих комплексів", зроблено висновки про відсутність концепції інноваційного розвитку "виробничих комплексів", запропоновано концепцію інноваційного розвитку "виробничих комплексів" в нашій країні.
Інфраструктурні проєкти приватно-державного партнерства як основа сталого розвитку країни: зарубіжний досвід, галузеві вектори
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Касич, Алла Олександрівна
Глобальні цілі сталого розвитку потребують від суспільства, держави та бізнесу застосування комплексного підходу до реалізації. Одним з дієвих механізмів такої взаємодії є приватно-державні партнерства (ПДП), як забезпечують вирішення інфраструктурних проєктів та набуваються по ширення в багатьох країнах світу. Той факт, що ПДП використовують для розвитку стратегічно-значимої інфраструктури свідчить про їх роль і вирішенні економічних та соціальних проблем відповідних регіонів. Зважаючи на той факт, що значна кількість ПДП спрямовані і на вирішення проблем навколишнього середовища дозволяє розглядати їх як механізми, які у повній мірі відповідають економічним, соціальним та екологічним цілям концепції сталого розвитку. Серед Глобальних цілей безпосередньо ціль 17 спрямована на формування глобального партнерства. Питання створення умов для розвитку ПДП вже тривалий час лежать в сфері інтересів багатьох міжнародних організацій, які не лише забезпечують розробку нормативної бази, а й самі виступають учасниками таких партнерств. Більший досвід формування ПДП та їх спрямовування на цілі сталого розвитку мають розвинені країни. В країнах ЄС функціонує Комітет з інноваційної діяльності, конкурентоспроможності та державно-приватних партнерствах Європейської економічної комісії, зростає кількість проєктів в сфері довкілля, охорони здоров’я, освіти. Країни, що розвиваються також напрацьовують власні практики формування ПДП, однак їх потреба у фінансуванні ПДП задля забезпечення сталого розвитку є значною. Основними секторами, в яких створюються ПДП в країнах, що розвиваються, є енергетика та дорожня інфраструктура, що означає низький рівень спрямування ПДП та цілі сталого розвитку. В Україні сформована нормативна база, однак відсутність досвіду та системні перешкоди, зокрема корупція та архаїчність галузевої структури, призвели до дуже низьку кількість укладених та ще меншу кількість реалізованих ПДП. Загалом ПДП мають значний потенціал спрямування діяльності держави та бізнесу на цілі сталого розвитку та потребують чітких політик. Для України окрім повоєнної відбудови та забезпечення цілей сталого розвитку і держава, і бізнес мають спільний інтерес – подолання корупції, і вибір форм, які мінімізують потенційні ризики.
Management of direct foreign investments as an element of the socioeconomic development of countries
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Taraniuk, Leonid; Korsakiene, Renata; Taraniuk, Karina; Dyakova, Nataliya; Shabelnyk, Karina
The article analyses the main modern trends in the management of direct foreign investments as an element of the socio-economic development of the countries of the world. The theoretical provisions of the organizational and economic support of direct investments in the socio-economic development of countries, which make it possible to form a theoretical basis and concepts of economic growth based on the paradigm of sustainable socio-economic development, have been analysed. Methodological support for the management of direct foreign investments of countries has been improved, which includes a graph-analytical analysis of direct foreign investments of countries with the aim of implementing regulatory mechanisms on the part of states to improve the efficiency of this management. The main organizational approaches to the positive impact of investment demand at the state level have been studied, which makes it possible to form effective organizational support for direct investments by state bodies and investors. The dynamics of investment flows of countries in the conditions of globalization, which makes it possible to form a vision of effective organizational and economic mechanisms of direct foreign investments of countries, is considered. Global trends in ensuring and developing the investment climate were noted in order to establish the main directions of increasing the level of investment attractiveness of countries. The regional section of the problems and prospects of investment development of Ukraine was studied, which makes it possible to form a strategic vision of the socio-economic development of the country from the position of attracting foreign investors in the field of formation of economic and social factors of attracting foreign capital in the tap and formation of an attractive investment climate in the country as a whole. A conclusion was made regarding the need to implement the organizational and economic support of direct foreign investment in the socio-economic development of the countries of the world, which includes state policies, strategies and tactical tools, the formation of proposals and recommendations regarding the regional aspects of the management of direct foreign investment in the country in the conditions of its post-war social economic development.
Вплив збоїв мобільних додатків на споживчу поведінку користувачів програмного продукту
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Шипуліна, Юлія Сергіївна; Главчев, Дмитро Максимович
Виконано огляд розповсюдженності мобільних додатків в світі, тенденції їх розвитку, зростання аудиторії користувачів, тощо. Акцентовано увагу на тому, що ринок мобільних додатків продовжує зростати, тому надзвичайно важливим питанням є боротьба за аудиторію користувачів. Брак часу, зазвичай не дає змоги відразу виправити усі проблеми та помилки у програмноиу коді, які можуть з'явитися в процесі експлуатації програмного забезпечення користувачем, тому постає питання, щодо синтезу спеціальних рекомендацій, які дозволять розробникам програмного забезпечення скласти відповідний порядок та пріоритет задач з виправлення тих чи інших помилок у програмному коді. Відповідно до цього, можуть бути доповнені відповідні менеджерські процеси, які використовуються під час розробки програмного забезпечення як великими компаніями, так і невеличкими стартапами. В рамках даної роботи було виділено два наслідки помилок у коді які зустрічаються найчастіше, а саме, аварійне завершення роботи додатку, та зависання додатку, що має безпосередній вплив на користувача, а отже і на дохід розробників програмного продукту. Виходячи з цього, важливо розуміти цей вплив, та правильно пріоретизувати задачі з виправлення помилок у програмному коді. Тому, в рамках даної статті досліджується вплив збоїв у роботі мобільних додатків на споживчу поведінку користувачів програмного продукту для формування на цій основі комплексу пріоритетних заходів щодо усунення недоліків та удосконалення програмного забезпечення. Показано результати проведення експериментів, щодо штучного відтворення аварійного завершення додатку та зависань в робочому додатоку, та проаналізовано отримані результати. Показано, що аварійне завершення роботи додатку має більший вплив на враження користувача, ніж тимчасові зависання програмного продукту. Крім того, на враження від зависань може впливати версія операційної системи, та потужність мобільного пристрою, на якому виконується запуск мобільного додатку. На базі отриманих в результаті експериментів даних сформовано рекомендації, щодо розстановки пріоритету для задач для вирішення проблем, пов’язаних з аварійним завершенням роботи додатку, чи з зависаннями.