Вісник № 01. Економічні науки

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/57680

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 15

Наукометричний аналіз методів вартісної оцінки об'єктів інтелектуальної власності
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Маслак, Марія Володимирівна
Розглянуто теоретико-методичні питання вартісного оцінювання об’єктів інтелектуальної власності. Вартісне оцінювання об'єктів та технологій інтелектуальної власності є необхідним у тих випадках, коли є необхідність продажу окремих патентів, патентних або авторських прав, при наданню ліцензій на користування виключними правами інтелектуальної власності, а також при аналізі та оцінці науково-технічного та інтелектуально-інноваційного потенціалу промислових підприємств. Доведено, що на сьогоднішній день науковці використовують три базові підходи до оцінки об'єктів інтелектуальної власності: ринковий, витратний та дохідний. Кожен із вказаних підходів на практиці використовується за допомогою низки методів. При ринковому підході використовується метод порівняння продажів, коли актив, що розглядається, порівнюється з аналогічними об'єктами інтелектуальної власності або інтересами в цих об'єктах або з цінними паперами, забезпеченими невловимими активами, які були продані на відкритому ринку. Прибутковий (дохідний) підхід найбільш застосовуваний в оцінці об’єктів інтелектуальної власності. Цей підхід передбачає, що вартість інтелектуального активу відтворює чисту дисконтовану вартість потоків, створюваних даним інтелектуальним активом або дисконтовану вартість витрат, яких вдалося уникнути при володінні цим активом. Витратний підхід найчастіше використовується при оцінці вартості об'єктів інтелектуальної власності, порівняно з ринковим підходом. Цей підхід використовується при оцінці вартості об'єктів інтелектуальної власності, якщо неможливо знайти необхідний аналогічний об'єкт, просто відсутній будь-який досвід реалізації подібних об'єктів або прогноз майбутніх доходів не є стабільним. Недосконалість наявної нормативно-правової бази оцінювання, відсутність дієвих алгоритмів управління інтелектуальною власністю від моменту її створення до комерційного використання результатів інтелектуально-інноваційної діяльності роблять конче необхідним більш детального дослідження наявного наукового обґрунтування, науково-методичних рекомендацій щодо підвищення ефективності ринкового використання об’єктів інтелектуальної власності на промислових підприємствах та формування методичних рекомендацій щодо їх вдосконалення.
Завдання, інформаційна база аналізу ефективності використання трудових ресурсів
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Погорєлов, Сергій Миколайович
Розвиток ринкових відносин і пов’язані з ним структурні зміни, які відбуваються в економіці, суттєво впливають на процеси господарської діяльності. Більшість підприємств працюють в жорстких умовах зовнішньої і внутрішньої конкуренції, що потребує від них активних дій, направлених на оптимізацію і корегування технологічних процесів та економічної стратегії, як поточної діяльності, так і розвитку підприємства. Оптимізація і корегування поточної діяльності досягається шляхом прийняття відповідних управлінських рішень, для чого потрібен відповідний комплексний аналіз результатів роботи підприємства. За його допомогою виробляються стратегія і тактика розвитку підприємства, влаштовуються плани й управлінські рішення, здійснюється контроль за їхнім виконанням, виявляються резерви підвищення ефективності виробництва, оцінюються результати діяльності підприємства, його підрозділів і працівників. В той же час, як свідчить практика діяльності українських підприємств, особливо приватизованих, застосування сучасних методів надто обмежено, про що свідчить велика кількість економічно недоцільних бізнес-проектів різних рівнів, низькі рівні продуктивності праці і рентабельності, непідставно завищені витрати на утримання адміністративного апарату, що в кінцевому підсумку приводе до тяжких фінансових втрат аж до банкрутства підприємства. Безумовно, така ситуація формується під впливом ряду чинників, серед яких головне місце займає економічна нестабільність зовнішнього середовища господарювання. Але неабияку роль відіграють і внутрішні чинники, а саме низький рівень і якість управління підприємством, одним з яких є невміння аналізувати діяльність, визначати чинники, які впливають як на господарську діяльність, так і на фінансове становище підприємства.
Організація логістичного обслуговування на машинобудівних підприємствах
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Маслак, Ольга Іванівна; Труніна, Ірина Михайлівна; Гришко, Наталя Євгеніївна; Маслак, Марія Володимирівна; Яковенко, Ярослава Юріївна
В статті проаналізовані сучасні підходи до трактування «логістичне обслуговування», яке розглядається як сукупність функцій та видів діяльності; комплекс послуг; продукти праці; складова обслуговування споживача; процес створення блага. В роботі охарактеризовані різноманітні послуги споживачам, які надаються у процесі збуту готової продукції машинобудівного підприємства. Дане дослідження присвячено проблемам логістичного обслуговування з врахуванням особливостей машинобудівної галузі. Авторами виділяються види логістичного обслуговування споживачами (логістичне обслуговування руху матеріальних потоків; інформаційне логістичне обслуговування; фінансове логістичне обслуговування; кадрове логістичне обслуговування), що пов’язані з технологією та організаційною структурою обслуговування, показникам якості, визначенням оптимального рівня обслуговування. В статті акцентовано увагу на восьми етапах системи логістичного обслуговування машинобудівного підприємства (від сегментації ринку, аналізу логістичних послуг конкурентів, ранжування послуг, їх структури та пріоритетів до оцінки рівня логістичного обслуговування та постійного контролю над якістю наданих логістичних послуг) та окреслені показники оцінювання рівня логістичного обслуговування (доступність, функціональність, надійність).
Двоїстий характер впливу тіньової економіки на рівень економічної безпеки
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Перерва, Петро Григорович; Романчик, Тетяна Володимирівна; Ткачов, Максим Михайлович; Гришко, Наталія Євгенівна
У статті розроблено теоретико-методологічних підходів до забезпечення економічної безпеки в умовах протидії тіньовій економіці. Відповідно до поставленої мети в статті вирішено наступні завдання: виявлено структуру загроз економічній безпеці та визначити їх види; досліджено підходи до поняття «тіньова економіка» та уточнено її визначення; досліджено вплив тіньової економіки на рівень економічної безпеки; обґрунтовано політику протидії тіньовій економіці. Доведено, що тіньова економіка є важким для дослідження та обліку феноменом. Визначень тіньової економіки є досить багато, що пов’язано з тим, що у структурі вона досить різноманітна. Запропоновано сюди включати різноманітні види діяльності, які не враховуються офіційною статистикою, не включаються до ВВП, тобто, що існують поза правовим полем. Це є причиною тому, що тіньову економіку неможливо точно виміряти і часто дані про розміри тіньової економіки з різних джерел суттєво розходяться. Проведене дослідження надає підстави зробити висновок про двоїстий характер тіньової економіки, яка крім явно виражених недоліків та загроз економічній безпеці, має і певні позитивні моменти, зокрема, в соціально-економічній сфері країни. Значний обсяг тіньової економіки в нашій країні, що продовжує нарощуватися, видається дуже небезпечним з точки зору економічної політики в умовах глобалізації.
Стратегічне управління розвитком підприємства на засадах інтелектуальної власності
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Кобєлєва, Тетяна Олександрівна; Витвицька, Ольга Данилівна; Перерва, Петро Григорович; Ковальчук, Світлана Володимирівна
В статті доведено, що ефективне управління ресурсами промислового підприємства з використанням інтелектуальних ресурсів є ключовим елементом його стратегії розвитку, незалежно від розміру та позиції на ринку. Підприємства, для яких права інтелектуальної власності є цінним активом, повинні приділяти особливу увагу побудові системи стратегічного управління ними. Це вимагає врахування питання захисту інтелектуальної власності в багатьох процесах управління, належного розподілу завдань і створення організаційних структур, процедур, положень і контрактів, визначення бюджетів і забезпечення професійного персоналу та інструментів. Аналіз існуючих публікацій дозволив зробити висновок про те, що стратегічне управління розвитком – це науково обґрунтований вплив топ-менеджменту на соціально-економічний розвиток підприємства, що забезпечує стійке зростання результатів комерційної діяльності підприємства. Доведено, що формування система управління розвитком підприємств передбачає наявність взаємопов’язаних підсистем. Запропонована низка складових системи управління розвитком промислового підприємств на засадах інтелектуальної власності. Рекомендовано базову стратегію розвитку визначати в залежності від виду моделі ринкової поведінки підприємства, яка багато в чому залежить від рівня (оцінки) зовнішнього потенціалу підприємства: високому потенціалу відповідає наступальна модель поведінки підприємства, низькому потенціалу відповідає захисна ринкова модель поведінки. Визначено, що стратегічними завданнями інтелектуальної власності є: захист від конкуренції: наявність патенту забезпечує підприємству монопольне становище на своєму цільовому ринку на протязі достатньо довгого періоду часу (до 20 років); додатковий захист: деякі патенти розробляються не з метою прямої комерціалізації; уникнення комерційний (ринкових) суперечок: підприємства мають можливість комерціалізувати свої технології на протязі тривалого терміну без наявних загроз зловживання його правами інтелектуальної власності конкурентами; основи для комерційних союзів: знайти ділових партнерів по даній бізнес-діяльності значно легше, коли підприємство має в своєму розпорядженні конкурентоспроможний патентний портфель.
Особливості колективного методу прийняття управлінських рішень в умовах ризику
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Шматько, Наталія Михайлівна; Кармінська-Бєлоброва, Марина Володимирівна; Пантелєєв, Михайло Сергійович
На етапі розвитку економіки у сфері прийняття управлінських рішень відбулися істотні зміни. Приватний бізнес передбачає свободу дій власників організацій у вирішенні його господарських проблем, тому менеджери всіх рівнів управління стикаються з низкою методологічних проблем. Слід звернути увагу на виникнення не тільки складності в управлінні, а й вимог до якості та оперативності прийнятих рішень. У процесі управління керівники прагнуть к знаходженню рішення, яке об'єктивно є вигідним не тільки внутрішньому середовищі, а й контактної аудиторії організації. Актуальність дослідження пов'язана з тим, що сучасне зовнішнє середовище сприяє виникненню комплексних проблем, ефективне вирішення яких можливе лише за допомогою методів колективного прийняття рішень. Прийняті управлінські рішення завжди спроектовані в майбутнє, тому менеджер в момент прийняття рішення не може з абсолютною впевненістю знати, як буде змінюватися ситуація. Іншими словами, в момент прийняття управлінських рішень є значний елемент невизначеності і ризику. Умови невизначеності існують, коли керівник точно не знає результат, який буде мати кожен вибір. В умовах ризику ймовірність результату кожного рішення можна визначити з відомою вірогідністю. При прийнятті управлінських рішень в умовах невизначеності і ризику необхідно проводити аналіз ризиків. Після проведення аналізу ризиків в процесі розробки управлінських рішень використовуються спеціальні прийоми управління ризиком. У даній статті досліджується використання колективного методу прийняття управлінських рішень для оптимального досягнення мети та підвищення ефективності роботи підприємства в умовах ризику.
Маркетингове обґрунтування заходів щодо стабілізації економічної системи України у післявоєнний період на основі шерінгової економіки
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Шапран, Олена Євгенівна
У статті запропоновано маркетингове обґрунтування заходів щодо стабілізації економічної системи України у післявоєнний період на основі шерінгової економіки шляхом впровадження принципів відповідального споживання товарів і послуг у зв’язку зі значними руйнуваннями промислової та соціальної інфраструктури та дефіцитом матеріальних і фінансових ресурсів. Встановлено, що серед інструментів подолання кризових явищ є впровадження принципів відповідального споживання, які охоплюють державний, комерційний та індивідуальний рівні, оскільки нераціональні методи виробництва та споживання знижують темпи економічного зростання. Доведено, що конкуренцію будуть вигравати ті підприємства та компанії, які найшвидше адаптуються до післявоєнної реальності та запропонують такі маркетингові бізнес-моделі, в яких економія матеріальних і фінансових ресурсів, переробка та повторне використання товарів стануть у пріоритеті. Підтверджено доцільність фокусування маркетингових досліджень на трендах відповідального споживання, які наразі динамічно розвивається у рамках шерінгової економіки. Проаналізовано сучасні тенденції та особливості розвитку шерінгової економіки у світі як ефективної соціально-економічної бізнес-моделі. Розглянуто особливості економіки спільного споживання та проаналізовано специфіку функціонування найбільш поширених шерінгових сервісів і платформ. Визначено фактори, які впливають на популяризацію економіки спільного споживання у суспільстві. Доведено доцільність подальшого впровадження та розвитку шерінгових послуг в Україні, що підтверджується динамікою світового ринку спільного споживання, який за прогнозами до 2025 року може зрости більше ніж у 20 разів. Уточнено ключові положення бізнес-моделі економіки спільного споживання, які слід враховувати при розробці маркетингових заходів щодо активізації її впровадження та подальшого розвитку в Україні.
Міжнародний маркетинг зовнішньоекономічної діяльності підприємств: теорія, практика, перспективи
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Мірошник, Марія Володимирівна; Кітченко, Олена Миколаївна; Скляр, Дар'я Дмитрівна
В статті розглянуто загальні складові моделі застосування комплексу міжнародного маркетингу (фінансова; споживацька, бізнес – процесна, нематеріальна складова), які становлять основу формування загальної стратегії міжнародного маркетингу та соціальної відповідальності суб’єктів міжнародного бізнесу тощо. Обґрунтовано застосування традиційних профілів міжнародного маркетингу, їх подальший розвиток та адаптація до ринкових умов певної країни – партнера міжнародних економічних відносин виступить запорукою інформаційної обізнаності українських підприємців щодо потреб цільових споживачів як на ринках цих країн, так й світовому ринку в цілому, що дозволить формувати та реалізовувати оптимальну товарно – асортиментну політику задоволення цього попиту. Деталізовано складові експорту та імпорту зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів міжнародного бізнесу та визначено, що зовнішньо – економічна діяльність суб’єктів господарювання за 2018 – 2020 роки має негативний баланс як за екпортом й імпортом товарів, так й послуг в тому числі. Визначено стратегічні профілі міжнародного маркетингу з подальшою розробкою напрямків формування стратегії, впровадження та розвиток якої забезпечить ефективність нарощування економічного потенціалу країни шляхом розширення ЗЕД та включення її суб’єктів до глобального процесу створення доданої вартості. Систематизовано основні складові стратегічного профілю міжнародних компаній.
Економіка платформ як основа для розробки корпоративної бізнес-стратегії та особливості її реалізації в умовах цифрових трансформацій у бізнес-середовищі
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Маслак, Ольга Іванівна; Гришко, Наталя Євгеніївна; Бала, Володимир Володимирович; Яковенко, Ярослава Юріївна; Зуєв, Віктор Вікторович
У статті досліджуються актуальні питання діджитал-трансформацій бізнесу у контексті Індустрії 4.0, яка охоплює цифровізацію в усіх сферах життя суспільства, інновації у продуктах та нових бізнес-моделях. Зокрема, виникла платформа як нова форма бізнесу, який будується на тому, що надає цифровий простір для постачальників, споживачів та інших груп зацікавлених сторін. У статті наголошується, що головна умова створення успішної платформи — це розробка механізму ефективної взаємодії. Саме це забезпечує якість та час функціонування платформи. Крім того, виокремлено стратегії залучення користувачів/споживачів у платформенний бізнес. Доведено, що, якщо дохід компанії не залежить від володіння чи управління фізичними активами, для масштабування відсутня потреба у значних інвестиціях. Наголошується на тому, що традиційні види бізнесу, які не трансформувалися достатньо, щоб створити платформи, можуть у майбутньому зіштовхнутися з тим, що конкуренція виникатиме у невзаємопов’язаних областях, оскільки в екосистемі платформ ключову роль відіграють зв’язки всередині екосистеми. У рамках дослідження також стверджується, що у сучасних умовах ланцюжок поставок уже не є основним агрегатором бізнес-цінності, адже було започатковано тренд на її створення та поширення серед учасників платформи, оскільки більше не передбачається лінійний напрямок руху до кінцевого споживача, цінність переміщується одразу до клієнта та у реверсному напрямку, що зумовлює ключові відмінності роботи цифрових платформ. Наведено ключові відмінності роботи цифрових платформ, порівняно з лінійними бізнес-моделями.
Продуктивність праці та ефективність виробництва
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Кучіна, Світлана Едуардівна; Майстро, Руслана Григорівна
У сучасному світі дуже гострим є питання сталого економічного зростання продуктивність праці. Низький рівень продуктивність праці у всіх сферах економіки відбивається на загальній результативності державної виробничо-господарської системи, оскільки продуктивність праці є критерієм ефективності використання трудових ресурсів та суспільного відтворення. Метою статті є науково обґрунтувати та структурувати систему факторів, що надають вплив на продуктивність праці. В задачі дослідження входить проаналізувати категоріальний апарат, економічну сутність та значення продуктивності праці, класифікувати фактори та умови підвищення продуктивності праці на підприємствах промисловості, показати практичне застосування формул для розраунку можливого вивільнення працівників на основі проведення заходів, які забезпечують підвищення продуктивності праці. Для цього в статті надано визначення поняття «продуктивність» та «продуктивність праці», «вироблення продукції на одного працюючого». Запропоновано безліч факторів, що визначають зростання продуктивності праці об'єднати в такі групи: підвищення технічного рівня виробництва, поліпшення організації виробництва та праці, зростання обсягу виробництва, структурні зміни у виробництві, вплив природних умов. Підкреслено, що виявлення та використання резервів зростання продуктивності праці призводить до зниження витрат виробництва та зростання прибутковості, а значить, підвищує можливості життєздатностї підприємств.