2024 № 6 Енергозбереження. Енергетика. Енергоаудит

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/80495

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 10

Управління розвитком підприємства в умовах становлення інклюзивної економіки
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Зайцев, Юрій Олександрович; Батіг, Владислав Васильович
У статті обґрунтовано необхідність адаптації підприємств до сучасних викликів та можливостей, пов’язаних з розвитком інклюзивної економіки. Проаналізовано сучасні тенденції та основні проблеми, що впливають на функціонування підприємств у цьому контексті. Досліджено ключові аспекти управління розвитком підприємства, зокрема стратегічне планування, організаційні зміни та інноваційні підходи до ведення бізнесу. Акцентується увага на важливості системного підходу до вирішення цих проблем, що передбачає активну участь держави, бізнесу та громадянського суспільства. Досліджено ключові аспекти управління розвитком підприємства в умовах інклюзивної економіки. Зокрема, стратегічне планування відіграє важливу роль у визначенні пріоритетних напрямів розвитку, встановленні цілей та завдань, що відповідають вимогам інклюзивної економіки. Запропоновано комплекс заходів, спрямованих на підвищення ефективності управління розвитком підприємства в умовах інклюзивної економіки. Зокрема, пропонується вдосконалення системи підтримки підприємництва, включаючи спрощення регуляторних вимог, зниження адміністративних бар’єрів та створення сприятливих умов для залучення інвестицій. Окрему увагу приділено розвитку програм навчання та підвищення кваліфікації, що сприятиме підвищенню професійного рівня працівників та їх здатності адаптуватися до нових умов.
Енергоефективність як ключовий фактор підвищення потенціалу підприємства та конкурентоспроможності на підприємствах будівельної галузі із застосуванням світових практик
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Сусліков, Станіслав Вячеславович; Макаров, Сергій Анатолійович; Саркісов, Арсен Сергійович
Стаття обґрунтовує значення енергоефективності як ключового фактора підвищення потенціалу та конкурентоспроможності підприємств будівельної галузі України із застосуванням світових практик. У статті показано, як впровадження передових енергоощадних технологій та відновлюваних джерел енергії, використання яких є поширеним на міжнародному рівні, дозволяє підприємствам знижувати витрати на енергоресурси, підвищувати екологічну відповідальність і зміцнювати ринкові позиції. Доведено, що інтеграція світових практик у сфері енергоефективності, включаючи модернізацію виробничих процесів та впровадження автоматизованих систем управління енергоресурсами, суттєво підвищує економічну ефективність підприємства. Приклад ТОВ «ДЗБМ», яке завдяки будівництву міні-ТЕ на біопаливі знижує собівартість продукції та отримує додатковий дохід від продажу електроенергії за «зеленим тарифом», підтверджує ефективність цього підходу. Актуальність теми полягає в необхідності адаптації світових практик енергоефективності в будівельній галузі України, що є особливо важливим в умовах зростання цін на енергоресурси та економічної нестабільності. Стаття формує основу для подальших досліджень у цій сфері та пропонує шляхи оптимізації енерговикористання для підвищення конкурентоспроможності підприємств.
Дослідження процесів трансформації ролі держави в регулюванні економічних процесів: логіко-історичний аналіз
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Стародубцева, Любов Володимирівна
Метою статті є здійснення аналізу еволюції поглядів на роль держави в регулюванні економічних процесів з використанням методологічного підходу поєднання історичного і логічного, конструювання об’єктивного процесу модифікації економічної системи і суб’єктивації його в рамках концептів мейнстімної економіки.Досліджено умови трансформації теоретичних поглядів на основі визначення впливу базових параметрів економічної системи, серед яких основну увагу приділено характеристикам конкурентного середовища. Представлено діалектику еволюції теоретичних бачень як перехід від домінування прихильників ринкового саморегулювання (класична політична економія) до значного розширення функцій держави з акцентом на плюралізмі підходів до визнання найбільш ефективних стратегій реалізації економічної політики з виділенням персоніфікованих поглядів на оптимальну систему її інструментального наповнення. Розкрито логіку формування двофакторної моделі макроекономічного регулювання ринкової економіки на основі історичної релятивності. Показано, що набуття державою ролі суспільного центру є наслідком делегування економічними суб’єктами частини своїх функцій в прагненні реалізації інтересів як монополістичного сектору (він звільнявся від необхідності усунення ним же і створених структурних диспропорцій), так і немонополістичного сектору і споживачів (вони одержували гарантії захисту конкурентних ознак).Досліджено етапність в домінуванні ліберальних доктрин і політики дирижизму в економічній теорії і практиці кінця ХХ – початку ХХІ ст. Окреслено основне завдання осучаснення змісту макроекономічної політики в умовах переведення проблем оптимізації розподілу ресурсів на наднаціональний рівень, ерозії державного суверенітету, що полягає в знаходженні індивідуальних національних траєкторій поєднання інтеграції до світогосподарських структур і обґрунтованого економічного націоналізму.
Еволюція форм державного регулювання в логістичній сфері
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Самойленко, Богдан Віталійович; Янчук, Ігор Леонідович
У статті узагальнено еволюцію форм державного регулювання в логістичній сфері. Архітектоніка системи державного регулювання в логістиці передбачає структурований і комплексний підхід до управління логістичними процесами на державному рівні. Вона включає кілька основних компонентів, які взаємодіють для забезпечення ефективного функціонування ринку логістичних послуг. Дослідження архітектоніки логістичних систем дозволяє чітко визначити їх структуру та функціональні зв'язки, що значно впливає на ефективність управління матеріальними потоками. Мікрологістичні, металогістичні, мезологістичні, макрологістичні та глобальні логістичні системи мають свої особливості державного регулювання. Глобальна логістична система є інтегрованою мережею, яка забезпечує ефективний рух товарів на міжнародному рівні, підтримуючи сталий розвиток і конкурентоспроможність. Державне регулювання логістики в Україні здійснюється через прямі та непрямі форми, кожна з яких має свої особливості та переваги. Баланс між державним контролем і свободою ринку є ключовим для ефективного регулювання логістики. Пряме та непряме регулювання можуть застосовуватися разом для досягнення оптимальних результатів, враховуючи історичний контекст і специфічні потреби країни. Впровадження цифрових технологій та інновацій є важливим елементом сучасного державного регулювання логістичних послуг. ифровізація, зокрема створення державної логістичної блокчейн-платформи (DLBP), може значно підвищити прозорість, ефективність і безпеку логістичних операцій на національному рівні. DLBP об'єднує різних учасників логістичного процесу, забезпечуючи актуальний обмін даними та автоматизацію бізнес-процесів, що знижує бюрократичні бар'єри, скорочує паперову роботу, оптимізує маршрути і ресурси, а також сприяє зниженню витрат і затримок. Результати досліджень вказують на те, що розвиток науково-дослідної бази у сфері логістики може забезпечити наукове обґрунтування ефективних моделей управління ланцюгами постачань. Інвестиції в освіту та підготовку кадрів для логістичної галузі є ще одним важливим елементом успішного державного регулювання. Формування професійної спільноти, яка володіє сучасними знаннями та навичками у сфері логістики, сприятиме підвищенню загальної конкурентоспроможності національної економіки.
Теоретичні засади визначення місця України у сучасному міжнародному економічному обміні
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Мехович, Сергій Анатолійович; Лаушкін, Аркадій Миколайович; Кузнецов, Юрій Анатолійович
В статті порушено питання щодо визначення місця України у сучасному міжнародному обміні. Міжнародний економічний обмін здійснюється у всіх напрямках міжнародних відносин. Предметами обміну виступають інновації, технології, готова продукція, фінанси, робоча сила. Сприяє цим процесам створення різних мережевих структур, у рамках яких відбуваються зовнішньоекономічні звязки та здійснюються процеси обміну,купівлі та продажу. Визначено базові економічні категорії,що становлять основу економічної політики у формуванні міжнародних економічних відносин.Наведено сутність цих категорій,їх складові тавиклики для національних інтересів у контексті міжнародної інтеграції. Зазначено, що глобалізація надає доступ до нових ринків, технологій та інвестицій, але вимагає від країн адаптації, підвищення конкурентоспроможності та забезпечення економічної безпеки. Держави повинні активно працювати над стратегіями, які дозволяють національним господарствам успішно інтегруватися в глобальну економіку, зберігаючи при цьому економічний суверенітет та забезпечуючи стійкий розвиток.Обгрунтовано, що детермінанти зовнішньоекономічних зв’язків українського господарства є багатогранними і включають економічні, геополітичні, етнічні, історичні, культурні, інституційні та просторово-ресурсні аспекти. Кожен із цих факторів впливає на формування зовнішньоекономічної політики та визначає міжнародні позиції України. Взаємодія цих детермінант формує стратегію країни на міжнародній арені, впливаючи на її економічне зростання, розвиток та інтеграцію у світову економічну систему. Обгрунтовано, що базові економічні категорії є фундаментом для формування міжнародної економічної політики. Розуміння і правильне використання цих категорій дозволяє країнам ефективно інтегруватися в світову економіку, підтримувати економічне зростання, зміцнювати свої міжнародні позиції та забезпечувати добробут населення. Економічна політика, заснована на аналізі цих категорій, сприяє розвитку міжнародних економічних відносин і досягненню стратегічних економічних цілей країни.
Оцінка результатів використання ESG проектів
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Лагодієнко, Олег Вікторович
У статті досліджено питання оцінки результатів впровадження ESG проектів у різних галузях економіки. Проаналізовано основні проблеми, з якими стикаються організації при реалізації ESG ініціатив, включаючи неадекватність методологічних підходів до оцінки ефективності та різноманітність стандартів. Охарактеризовано основні аспекти впливу ESG проектів на екологічний, соціальний та економічний розвиток. Розроблено комплексну методологію оцінки результатів ESG ініціатив, що враховує ключові показники ефективності (KPI) у різних сферах діяльності. Запропоновано рекомендації для підвищення ефективності впровадження ESG проектів, що сприятиме досягненню стійкого розвитку підприємств. Проаналізовано різноманітні виклики, з якими стикаються організації, такі як високі витрати на впровадження, опір змінам всередині організації та відсутність належного досвіду. Також розглянуто невизначеність впливу ESG проектів на фінансові результати компаній. Розраховано зведений індекс ESG проектів для підприємств агропромислового комплексу України, що дозволило порівняти ефективність їх впровадження та визначити лідерів і відстаючих у галузі сталого розвитку.
Продовольча безпека у глобальному вимірі: фактори забезпечення та сучасні тренди
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Кузьома, Віталій Вікторович
Питання забезпечення глобальної продовольчої безпеки залишається одним з основних та вирішальних для всіх без виключення країн світу. Реалізація цілей сталого розвитку, які стали стратегічним пріоритетом для суспільства, відокремили проблеми подолання голоду та забезпечення здоров’я населення ключовими та у якості головного пріоритету подальшого існування людства. У статті досліджено сутність категорії «продовольча безпека» з різних науково-методичних позицій, проведено комплексний огляд основних тенденцій, які супроводжують аспекти вирішення питання досягнення продовольчої безпеки у світовому масштабі. Відокремлені основні елементи агропродовольчої системи, як ресурсного базису для забезпечення глобальної продовольчої безпеки. Виявлено сукупність ключових факторів, які здійснюють вплив на можливості забезпечення глобальної продовольчої безпеки. Окреслено архітектура моделі, які містить базові характеристики досягнення стану глобальної продовольчої безпеки. Виявлено та надано оцінка ключовим трендам на шляху досягненні глобальної продовольчої безпеки. Визначено, що Україна є потужним гравцем світового агропродовольчого ринку та має потужний потенціал сприяння забезпеченню подолання глобальної проблеми голоду у світі. Виняткова та основна умова для цього – це завершення військового конфлікту на території України та відновлення ресурсного і виробничого потенціалу сільського господарства країни на засадах подальшого сталого розвитку.
Вимоги до лідера з позиції стратегічного менеджменту підприємства на шляху до системної досконалості
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Гагарінов, Олексій Валерійович; Лещенко, Зиновія Богданівна
В статті запропонований перелік вимог до лідера з позиції стратегічного менеджменту організації, що обрала курс на системну досконалість. Лідерство може бути формальним та неформальним. Очільник системи не завжди є лідером. Керівнику, як лідеру, слід відповідати певним вимогам. Враховуючи історичний досвід країн, що розвиваються, які до сих пір переживають трансформаційні процеси з негативними наслідками, постає питання щодо спрямованості культури «як образу життєдіяльності» активних елементів - людей, з позиції її стану у більшості суб'єктів соціально-економічної діяльності, щодо архетипів, зокрема архетипу про розуміння лідерства, більше у практичній площині, головним чином як формального владного атрибуту. Керуючі підсистеми організацій, що знаходяться у перехідних/трансформаційних умовах, недостатньо сфокусовані на системних критеріях для вибору лідера. У статті запропоновані загальні вимоги до лідера системи з позиції стратегічного менеджменту, що обрала курс на системну досконалість. Запропонований перелік, включає наступні вимоги: володіти системним і стратегічним мисленням і бути носієм прогресивної культури «як образу життєдіяльності»; чітко усвідомлювати своє призначення в системі; мати високу компетентність у питаннях управління складними системами; чітко регламентувати свої посадові обов'язки, повноваження та персональну відповідальність за досягнення цільових стратегічних орієнтирів; бути стратегом та архітектором організації, особливо в частині визначення та проведення системних стратегічних змін; бути творчою особистістю та всіляко стимулювати творчий підхід до вирішення проблем на всіх рівнях управління; віддавати пріоритет цілям системи порівняно з особистими цілями та амбіціями, підпорядковувати їхньому призначенню; мати імідж та репутацію високопрофесійного топ – менеджера; бути орієнтованим на партнерство як всередині самої системи, так і у зовнішньому середовищі (використовувати стратегію «win/win», коли максимально задовольняються інтереси всіх сторін, що взаємодіють). Для керуючої підсистеми перелік вимог дозволяє сфокусуватись на пошуку, розвитку, оцінці відповідності та заміщення претендента на цю роль.
Організаційні засади розширення грантової допомоги для розвитку сільських територій
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Демченко, Олександр Вікторович
Стаття присвячена розробці та обґрунтуванню ключових елементів механізму розробки та подання заявки на грантове фінансування розвитку сільської громади або суб’єкта аграрного бізнесу. Обґрунтовано, що існує потреба суттєво розширити залучення сторонніх джерел фінансування для формування та розвиток людського капіталу сільських територій. Визначено, що резервом такого фінансування є збільшення доступу сільських громад до грантових програм міжнародних організацій та країн-партнерів. Визначено, що у процесі розширення грантової допомоги для розвитку сільських територій в Україні, особливо в умовах війни, важливо враховувати основні причини відмови грантодавців у наданні фінансової підтримки. До найбільш актуальних причин належать: порушення вимог до форми та змісту документів, відсутність переконливого обґрунтування суспільної корисності проєкту та аргументованої калькуляції, невідповідність між метою грантової програми та цілями проєкту, несумісність характеру програми та заявки, порушення вимог щодо цільової аудиторії, погана репутація заявника, відсутність деталізованого бюджету проєкту, а також невідповідність формулювання завдань проєкту базовим методичним принципам побудови (SMART-аналіз). Розроблено організаційний механізм розробки та подання заявки на грантове фінансування розвитку сільської громади або суб’єкта аграрного бізнесу. Даний механізм має методологічну цінність оскільки зосереджується на найважливіших етапах процесу розробки та подання заявки на грантове фінансування проєкту, визначає орієнтовне коло стейкхолдерів грантового процесу, акцентує увагу на умовах та факторах, що допомагають розраховувати на успіх у грантовому конкурсі. На відміну від існуючих підходів, у ньому чітко виділена етапність, а також перелік й зміст заходів при розробці та поданні заявки на грантове фінансування проєкту.
Перспективи економічної інтеграції України в рамках угоди про асоціацію з ЄС
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Посохов, Ігор Михайлович; Овчаренко, Андрій Іванович; Гусарова, Дар'я Михайлівна
В статті досліджуються перспективи економічної інтеграції в рвмках угоди про асоціацію з ЄС. Зазначено,що у сучасних дослідженнях з інтеграції України до ЄС частіше всього розглядаються проблеми українського виміру європейської та євроатлантичної інтеграції, набуття Україною статусу кандидата в члени ЄС в умовах війни в Україні, державної євроінтеграційної політики України: теорія, методологія, механізми, реінженірингу у міжнародному бізнесі.Запропоновано основні перспективи подальшої економічної інтеграції України до ЄС: посилити відповідальність за корупційні схеми в економіці та в сфері прав інтелектуальної власності; впровадити Стратегію податкової політики, яка має врахувати всі секторальні аспекти Угоди про асоціацію з ЄС; посилити контроль за державними закупівлями; застосовувати реальні інструменти стимулювання енергоефективності та інноваційного розвитку (податковий кредит або податкова знижка), екологічно безпечного виробництва (ліміти викидів, коригуючі коефіцієнти тощо), встановити неоподатковуваний мінімум доходів громадян та застосувати реальний контроль за особами, які отримують податкові пільги. Обгрунтовано, що рівень інноваційної активності має стимулюватися в першу чергу податковими пільгами. Показано, що в зарубіжних країнах в першу чергу акцент робиться на фінансуванні приватними компаніями інноваційних досліджень, що дозволяє їм отримувати інноваційний продукт, який потім може продаватися як в середині країни, так і за її межами. В Україні здебільшого держава не зацікавлена в таких процесах і не створює певні преференції особам, що розробляють інноваційний продукт. Запропоновано запровадити інноваційний податковий кредит, який дозволить суб’єктам інноваційної діяльності зменшити податкове навантаження з податку на прибуток підприємств або відстрочити його сплату. Завдяки такому підходу Україна може отримувати інноваційні продукти, які будуть користуватися попитом на світовому ринку.