Вісник № 24

Постійне посилання зібрання

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 20 з 28
  • Документ
    Проблеми обліково-аналітичного забезпечення грантів як альтернативних джерел фінансування підприємств
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Войтко, Вікторія Валеріївна; Кудіна, Ольга Миколаївна; Сєрікова, Тетяна Миколаївна
    Актуальність тематичної спрямованості статті зумовлюється підвищенням значущості позабюджетних вкладеннь у виробничу і соціальну сфери. Аналіз законодавчої бази показав неврегульованість обліково-аналітичного забезпечення грантів як альтернативних джерел фінансування підприємств. Відсутність науково-обґрунтованих розробок з методології бухгалтерського обліку грантів у вітчизняній науці та законодавчій базі призвело до необхідності грунтовного аналізу існуючих нормативних актів, та визначення на їх основі сутності понятть «грант» та «цільове фінансування». Метою статті є удосконалення обліково-аналітичного забезпечення грантів як альтернативних джерел фінансування підприємств за рахунок розробки відповідних методичних рекомендацій. Основними методами дослідження стали аналіз, синтез, індукція, дедукція, теоретичне узагальнення. Результати дослідження полягають у вдосконаленні регламентації обліку цільового фінансування, зокрема розробці нормативного забезпечення обліку бюджетної та недержавної підтримки в Україні, який врегулював би методичні засади обліку отримання та використання коштів цільового фінансування. Основними завданнями організації обліку і контролю цільового фінансування та цільових надходжень повинне стати: узагальнення інформації про наявність та рух коштів, які призначені для здійснення заходів цільового призначення; контроль за використанням цільових надходжень за відповідними напрямами; своєчасне документальне оформлення операцій з цільового фінансування та цільових надходжень; узагальнення інформації про обсяги цільового фінансування та цільових надходжень. Розглянуто порядок розкриття інформації у фінансовій звітності підприємств. На підставі даних звітності формується інформація про процес державної, або недержавної підтримки підприємств та приймаються управлінські рішення. Це потрибує розкриття інформації про: облікову політику, прийняту для грантів або цільового фінансування, включаючи методи подання, прийняті для фінансових звітів; характер та обсяг грантів, визнаних у фінансовій звітності, а також зазначення інших форм державної допомоги, від яких суб’єкт господарювання має пряму вигоду; невиконані умови та інші умовні зобов’язання, пов’язані з державною або недержавною допомогою, що була визнана.
  • Документ
    Інформаційно-комунікаційні технології при розвитку технологічного потенціалу підприємств коксохімічної галузі
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Верютіна, Вікторія Юріївна
    Розглянуто наукове узагальнення розвитку коксохімічної галузі України, переглянуто класичні дефініції та їх особливості, необхідність застосування різних методів дослідження, що обумовлюються сучасним станом існування галузі. Коксохімічна галузь забезпечує понад 25% промислового виробництва держави, дає близько 40% валютних надходжень в Україну і понад 10% надходжень до Державного бюджету. Україна є одним з лідерів серед країн-виробників чорних металів у світі. До 2008 року займала 7 місце за обсягом виробництва сталі і 3 місце — за обсягом експорту металопродукції. Україна входить до десятки найбільших виробників і експортерів металу. Понад 80% металопродукції експортується до країн Європи, Азії, Близького Сходу, Південної Америки. Технологічна модернізація сталеплавильного виробництва має на меті повну відмову від використання мартенів. Але це потребує значних коштів і чимало часу. Як приклад, Франція, яка започаткувала реконструкцію своєї металургійної галузі понад 30 років тому і протягом 10 -15 років використовує конверторне виробництво. Особливу увагу у статті було приділено дослідженню системного підходу до визначення технологічного потенціалу підприємств, узагальнено методики оцінювання інноваційного потенціалу та можливість їх застосування для категорії “інноваційно-технологічний потенціал”, проаналізовано систему показників статистичного оцінювання інноваційно -технологічного потенціалу, розроблено методичні рекомендації щодо алгоритму оцінювання інноваційно-технологічного потенціалу, виконано порівняння різних підходів до оцінювання інформаційно – комунікаційних технологій підприємств та наведено рекомендації щодо поліпшення ефективності використання технологічного потенціалу підприємств.
  • Документ
    До питання застосування методу аналізу ієрархій
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Усов, Максим Анатолійович
    У статті обґрунтовано інтегральна модель оцінки інвестиційної привабливості підприємства. Запропоновано застосування методу аналізу ієрархій для аналізу і оцінки інвестиційної привабливості галузей та регіонів. Обґрунтовано напрями застосування моделі стійкого зростання основних параметрів інвестиційної привабливості на базі розрахунку коефіцієнтів стійкого зростання. Актуальність теми дослідження визначається значною перевагою структуризацію завдання з використанням методу аналіза іерархій, що складається в чіткому описі суджень експертів та осіб, які приймають рішення, а також в ієрархічному представленні структури проблеми виділенням складових елементів проблеми і взаємозалежностей між ними. Метод аналізу ієрархій видається більш обґрунтованим шляхом вирішення багатокритеріальних задач у складній обстановці з ієрархічними структурами, що включають як відчутні, так і невловимі чинники, ніж підхід, заснований на лінійній логіці. Застосовуючи дедуктивну логіку, дослідники проходять важкий шлях побудови ретельно осмислених логічних ланцюгів тільки для того, щоб в результаті, покладаючись на одну лише інтуїцію, об'єднати різні висновки, отримані з цих дедуктивних посилок. Крім того, підхід, заснований на логічних ланцюгах, може не привести до найкращого вирішення, так як в даному випадку може бути втрачена можливість прийняття компромісів між факторами, що лежать в різних ланцюгах логічного мислення.
  • Документ
    Ефективність інноваційного підприємництва
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Синіговець, Ольга Миколаївна
    В статті визначаються основи ефективного управління інноваціями підприємств. Процес управління націлений на інновації забезпечує досягнення бажаних кінцевих результатів. З точки зору інновацій вибудовуються інвестування, управління персоналом, культура інновацій, система стимулів; реалізується різний набір інструментів і методів, наприклад краудсорсингові змагання ідей, внутрішній венчурний фонд, аналіз настрою клієнтів та інше. Підвищення інноваційних зусиль підприємства забезпечують гармонійні і системні заходи, корпоративний механізм інновацій. Виявлена необхідність постійного виміру стану реалізації інновацій з метою забезпечення максимальної їх ефективності. Визначено роль окремих показників в системі вимірювання і основні чинники їх визначаючі. Вимірювання відслідковує такі аспекти інновацій, як вихідні данні, пропускна здатність і результативність. Показники можуть оцінювати вкладення, процеси і їх контроль, результати. Проведено дослідження критеріїв оцінки ефективності інформаційний технологій. Пріоритетні в оцінці критерії пропонуються для впровадження при визна ченні КРІ збалансованої системи показників підприємства, також визначені зміни системи оцінки для цифрових підприємств. В сучасних умовах здійснення будь-якої діяльності повинна відповідати принципам ефективності. В статті досліджується оцінка ефективності проектів інноваційного підприємництва. Визначаються основні підходи, що використовуються зараз в оцінці ефективності інновацій, і можливість їх використання в оцінці ефективності стартапів. Статична і динамічна оцінки визначені як основні підходи, що застосовуються до оцінки ефективності інноваційних рішень. В результаті визначено складність застосування статичних показників і можливість при певних умовах динамічної оцінки ефективності рішень інноваційного підприємництва. Встановлено відмінні характеристики діяльності суб’єктів інноваційного підприємництва, які визначають вимоги і впливають на результати оцінки ефективності. Інноваційне підприємництво пов’язано з високим рівнем ризику і навіть невизначеністю. Комерціалізація ідей реалізується проходженням різних за змістом стадій, що визначають вимоги і обмеження до оцінки ефективності. Особливості реалізації різних етапів розвитку стартапів обумовлюють пошук нових підходів до оцінки ефективності. В статті визначені основні підходи оцінки ефективності стартапів, критерії ефективності впровадження проектів на основі інформаційних (цифрових) технологій.
  • Документ
    Методи та інструменти стратегічного маркетингового планування
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Сударкіна, Світлана Петрівна; Климентова, Марія Віталіївна; Анічкіна, Ірина Олександрівна
    В статті розглянуто теоретичні аспекти стратегічного планування. Визначено сутність і особливості стратегічного планування на підприємствах, систематизовано принципи і методи формування планів розвитку підприємств. Досліджено переваги, недоліки і передумови застосування стратегічного планування. Стратегічне маркетингове планування (СМП) необхідно для впевненого розвитку будь-якого підприємства з урахуванням зовнішніх факторів та техніко-технологічного рівня його в теперішньому часі та в майбутньому. На базі цих даних з’являється можливість аналітично обґрунтованого підходу для планування подальшого функціонування підприємства на досить довгий період з певною долею ймовірності. Важливе значення в цій роботі має правильний вибір методу планування, бо це певною мірою гарантує одержання адекватного результату дослідження та високої якості самих планів. З’ясовано сутність та зміст стратегічного планування розвитку великих підприємств, розглянуто основні його функції та завдання, виявлено основні етапи стратегічного планування а також визначено його інструменти. Сутність та алгоритм стратегічного маркетингового планування досить широко розглянуті в багатьох літературних джерелах, в той час, як методологічна складова цього процесу, незважаючи на широкий спектр заходів, не так щіль но структурована та проаналізована з боку можливостей використання в тих чи інших проектах. Виходячи з цього, в даній статті наводяться основна номенклатура методів, їх характеристики, особливості, переваги та недоліки, що є базою для визначення області їх використання. Вся сукупність методів розподіляється на 5 груп, до яких відносяться аналітичні, матричні методи, методи Ансоффа та Портера, а також – інші, які включають досить широку номенклатуру більш спеціалізованих заходів, область використання яких обмежується специфічними задачами та проектами, або носить ілюстративний характер. Доведено, що планування є одним із найважливіших напрямів маркетингової діяльності підприємства, у процесі якого формується комплекс підсистем маркетингу взаємодій.
  • Документ
    Концепции формирования стратегического плана развития медицинского учреждения
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Садовский, Виктор Артемович; Семенченко, Галина Владимировна; Подхалюзин, Андрей Юрьевич
    В статье рассматривается стратегический курс реформирования отрасли здравоохранения Украины. Приведены нормативные и законодательные акты, как основа стратегического развития учреждений здравоохранения. Рассмотрены принципы стратегического планирования развития медицинских учреждений, переведенных в новый хозяйственно-правовой статус «коммунальные некоммерческие предприятия» (КНП). Приведены элементы управления здравоохранением на региональном уровне. Рассмотрены разделы планирования и этапы разработки стратегического плана КНП.
  • Документ
    Дослідження особливостей використання технологій психологічного впливу в рекламі
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Райко, Діана Валеріївна; Атаманюкова, Олександра Василівна
    Через стрімку зміну та формування нової системі цінностей, норм та стереотипів поведінки, в галузях маркетингу та комунікацій зі споживачем постає необхідність використання нових та класичних методів психологічного впливу на споживача у рекламній діяльності. У роботі проведено дослідження теоретичного підґрунтя реклами з маркетингової та психологічної точки зору, які мають різноманітні методи та інструменти психологічного впливу на свідомість споживача. Серед таких інструментів є класичні та нові методи нейромаркетингу, що дозволяють поглиблено впливати на всі канали сприйняття споживачів. Залежно від цілей рекламної кампанії, місце та умови проведення обирають ту комбінацію комунікацій, яка буде більш ефективною. Комунікації поділяють на: візуальні, тактильні, аудіо та арома комуникації, які мають різні властивості, характеристики та психологічне призначення. Відносно методів, які використовують раціональний або емоційних тип реклами з різноманітними мотивами, що обумовлюють подальшу поведінку, від їх вірного використання залежить не тільки результат однієї рекламної кампанії, але й подальша активність збоку споживача до бренду. Тут важливим психічним фактором виступає процес сприйняття, що допомагає споживачу пізнавати і розрізняти образи, характеризувати їх та класифікувати. Залежно від здібностей маркетологанеобхідно трансформувати рекламне повідомлення в спеціальний код так, що б не викликати інстинкт самосвідомості, а дозволила емоційно, певною мірою, здійснювати управління і маніпулювати споживачем. Але від того, яким чином здійснено декодування рекламне повідомлення споживачем повністю залежить подальше його ставлення споживача до бренду. Тому, результатом є проведення дослідження щодо використанні інструментів та методів психологічного впливу на свідомість споживача, що передбачає величезну базу з психологічних досліджень поведінки споживача та вивчення їх потреб.
  • Документ
    Визначення терміну інтернет-маркетингу в умовах сучасного розвитку технологій та міжнародного ринку
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Пономаренко, Валерія Вадимівна; Косенко, Олександра Петрівна
    В умовах швидкого розвитку технології, методів та формату обробки інформації, форми комунікації з користувачами мережі Інтернет необхідність дослідження, аналізу, формування єдиного тлумачення та чіткого визначення інструментів, що використовуються, є в ажливим етапом розвитку маркетингу. Наявність та легкий доступ до великого обсягу інформації дозволяє досліджувати новини в момент їх запровадження, а з іншого боку, це ускладнює процес аналітики та визначення достовірності інформації, що існує на інформаційному ринку. Запропоновано тлумачення терміну «Інтернет-маркетинг», сформованого в результаті проведеного аналізу та порівняльної систематизації існуючих даних щодо визначення та складових даного напряму, поглядів та пропозицій фахівців з різних галузей та практичним досвідом. Визначено основні проблеми, що існують на сучасному етапі, масштаб, можливі варіанти вирішення та поточну ситуацію на світовому ринку. Проаналізовано існуючі інструменти, ресурси та отримано схему з повноцінним списком складових онлайн-маркетингу, що є актуальними та діючими на сучасному ринку: пошукова оптимізація, веб-аналітика, партизанський маркетинг, стратегічний маркетинг, маркетингові дослідження, контекстна реклама, емейл-маркетинг, паблік рілейшнз, веб-сайт маркетинг, відео маркетинг, партнерський маркетинг, контент маркетинг, маркетинг в соціальних медіа та вірусний маркетинг. Проаналізовано попит та актуальність даного питання в Україні та світі за допомогою використання даних з аналітики різних варіантів запитів користувачів (на різних мовах (англійська, українська та російська) та варіантах написання терміну в якості пошукового запиту за допомогою інструменту Google Trends). Зроблено висновки щодо поточного стану питання, актуальності та неоднозначності запропонованого вирішення на ринку, наявних проблем на ринку та напрямів для подальшого дослідження.
  • Документ
    Шляхи збільшення зовнішньоторговельного обороту
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Погорєлов, Микола Іванович; Погорєлов, Сергій Миколайович
    Майже кожна нація у світі розвивається через процес інтернаціональної торгівлі. Відрив від цього процесу, свого роду самоізоляція неминуче веде до застою в розвитку наукової думки, уповільненню темпів науково-технічного прогресу й кінець-кінцем до об'єктивного спаду в розвитку економіки. Зазначеного принципу дотримуються у світі вже сотні років, тому використання і розвиток зовнішньоекономічних зв'язків є неминучим і для вітчизняної економіки. На розвиток зовнішньоторговельних відносин впливає безліч різноманітних факторів. Визначити пріоритетний ранг кожного з них досить складно в силу відсутності прямого кореляційного зв'язку між абсолютними значеннями кожного з факторів і кінцевим результатом, в якості якого виступає обсяг зовнішньоторговельних операцій. Для більш докладного висвітлення цього питання проаналізуємо деякі фактичні матеріали.
  • Документ
    Сучасний стан розвитку коксохімічних підприємств України: проблеми та шляхи рішення
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Подрез, Ольга Іванівна
    Від ефективності діяльності коксохімічних підприємств залежить робота не тільки металургійного комплексу України, але й усіх галузей економіки, де використовується метал. Метою написання статті є дослідження сучасного стану коксохімічних підприємств за складовими розвитку (економічною, соціальною, екологічною та енергетичною), визначення проблем, що на нього впливають, та обґрунтування заходів для їх вирішення. Для досягнення мети поставлені такі завдання: проаналізувати сучасний стан виробничих фондів коксохімічних підприємств та виробництво коксу в Україні у натуральному та вартісному виразі, чисельність підприємств та динаміка середньої заробітної плати, заходи з охорони праці та навколишнього середовища, виробництво та споживання енергоносіїв та водних ресурсів; визначити проблемні питання щодо розвитку підприємств та запропонувати шляхи їх в ирішення. Об’єктом дослідження є процеси розвитку коксохімічних підприємств, а предметом – економічні,соціальні, екологічні та енергетичні результати діяльності коксохімічних підприємств. Методами дослідження є систематизація, порівняння, аналіз, синтез, формалізація, методи статистичного аналізу. Встановлено, що для підвищення рівня розвитку підприємствам необхідно провести удосконалення інструментів управління їх діяльністю – капіталізація фондів виробничого та природоохоронного призначення, змішане бюджетування та соціальна відповідальність підприємства. Зроблено висновки, що для досягнення сталого розвитку коксохімічні підприємства повинні вирішувати свої проблеми комплексно, тому зазначені інструменти управління охоплюють виробничу, соціальну, екологічну та енергетичну сфери діяльності, які впливають на одержання доходів, зниження витрат та задоволення персоналу й населення регіонів, де вони працюють.
  • Документ
    Управління митним обслуговуванням промислових та туристичних підприємств в умовах асоціації з европейським союзом
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Перерва, Петро Григорович; Маслак, Марія Володимирівна; Гармаш, Сергій Володимирович; Попов, Микола Олексійович
    Формування на сучасному етапі розвитку українського суспільства індустрії масового туризму, зміна соціокультурних пріоритетів в мотивації подорожей окремих груп українського населення зумовлює необхідність його аналізу як одного з найважливіших показників входження України в загальносвітовий глобальний простір. Економіко-соціологічний підхід до аналізу туризму в контексті економічних та соціокультурних детермінант суспільного розвитку розкриває дане явище не тільки як частина глобальної постіндустріальної економіки, але і як феномен особливої культури, що дозволяє визначити моральну, ціннісну основу для створення нових механізмів відтворення і трансляції культурних норм, цінностей, знань, ідей, уявлень, символів і зразків соціокультурного взаємодії. Саме соціологічне дослідження туризму дозволяє аналізувати мотиви, звички і традиції як гостей, так і жителів приймаючої країни, вивчати митне, маркетингове, інноваційне, фінансове та соціокультурне забезпечення, отримане подорожуючими групами населення, і сприяє формуванню цінностей постіндустріального етапу розвитку суспільної системи. Українці поступово починають переорієнтовувати свої подорожі в Україну. Якщо раніше основну частину доходів від туризму давав в’їзний туризм, а його скорочення особливо відчутне для бюджету туристичної галузі та держави загалом, то виїзний туризм не може компенсувати цю втрату, оскільки він, навпаки, більше вивозить коштів з країни, ніж дає їй. Тому єдиним виходом з цієї ситуації залишається розвиток внутрішнього туризму, особливо на тлі світового досвіду, який свідчить, що такий туризм може давати значні доходи. Ефективний розвиток туризму дозволить значно збільшити потік іноземних туристів до України і приплив валютних надходжень в економіку країни, а також забезпечити, з одного боку, зростання податкових відрахувань до бюджетів різних рівнів, а з іншого боку, з огляду на вплив туризму на всі сторони життя суспільства, - розвиток суміжних галузей економіки та підвищення зайнятості населення. Туристський ринок в Україні знаходиться в стадії глибокої структурної перебудови, інституційного становлення, формування внутрішньогалузевих, міжгалузевих, міжрегіональних і зовнішньоекономічних зв'язків. Повною мірою це відноситься до процесу формування туристської інфраструктури, відповідного сегмента ринку праці, системи державного регулювання туристської діяльності.
  • Документ
    Спільна підприємницька діяльність в глобальному економічному просторі
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Овод, Микита Андрійович; Савченко, Ольга Ігорівна
    Вихід на зовнішній ринок для українських підприємств є доволі актуальним питанням. Водночас нестача фінансових коштів, незадовільний стан основних засобів, невідповідність продукції міжнародним стандартам, а також застарілість технологій стає основною причиною, що перешкоджає виходу на міжнародні ринки. Тому для збільшення обсягів продажу продукції та ефективнішого використання виробничих потужностей підприємствам необхідно шукати нові ринки збуту. Актуальність дослідження полягає в тому, що необхідно брати до уваги вимоги дозволу на в’їзд на територію тієї чи іншої Європейської країни. У статті проаналізовані особливості міжнародних перевезень вантажів, галузь вантажоперевезень в Україні. Так, перевізник з Польщі не зобов ’язаний надавати які-небудь документи на вантажоперевезення з Франції до Німеччини. Саме тому компанії з України, коли виникає необхідність перевезень вантажів по Європі, часто довіряють цю справу перевізникам з Польщі. Вони без проблем можуть доставити вантаж у будь-яку іншу країну ЄС. З поляками вже активно співпрацюють багато західні та міжнародні компанії. Для підприємства, яке дослідж ено в статті обгрунтовано найбільш можливу подальщу співпрацю з Республикою Білорусь.
  • Документ
    Вартісна оцінка інвестиційно-інноваційних проектів на підприємствах машинобудування та електроенергетики
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Міщенко, Володимир Акимович; Ковальов, Євген Володимирович; Заруба, Віктор Яковлевич; Перерва, Петро Григорович
    Інвестиційно-інноваційна діяльність сучасних підприємств та організщацій є важливою складовою їх фінансово-господарської діяльності. Керівництво великих і середніх підприємств вимушено приймати управлінські рішення інвестиційно-інноваційного характеру щодо вибору оптимального варіанту: створення об’єктів інтелектуальної власності, комерціалізації результатів інноваційної діяльності, придбання нового удосконаленого замість застарілого активу чи обмежитися його ремонтом; придбання прогресивних технологій, здійснити власне будівництво чи орендувати будівлю. В статті доведено, що вибір підходів до оцінки вартості об’єктів інтелектуальної власності (ОІВ) в галузі інноваційної та інвестиційної сфери електроенергетики є особливо важливим і потребує наукового обґрунтування. Він повинен бути зваженим щодо конкретної мети здійснення такої оцінки, особливих відмінностей оцінювання об’єкта, урахування переваг і недоліків тих чи інших підходів та притаманних їм методів оцінки. Виходячи з огляду існуючих методів оцінки ОІ В в галузі інноваційної та інвестиційної сфери електроенергетики, найбільш прийнятним видом вартості є справедлива (ринкова) вартість. Проведено аналіз існуючих методів вартісної оцінки технологій та проведена їх класифікація. Розроблено пропозиції по пріо ритетному використанню конкретного методу в умовах електроенергетики. Надано конкретні рекомендації по удосконаленню вартісного, прибуткового та ринкового підходів до визначення вартості. Зроблено висновок про те, що основними умовами придатності ринковог о підходу в галузі інноваційної та інвестиційної сфери є: наявність відомостей про факти продажу схожих за призначенням й корисністю, тобто об’єктів –аналогів; доступність та достовірність інформації про ціни та умови угод з об’єктами –аналогами; вміння оцінити вплив відмінних від об’єктів –аналогів рис на вартість об’єкта оцінки. Природно, що ринкові методи досить ефективні лише за умови існування достатньої інформації про відповідний ринок та схожі угоди купівлі–продажу об’єктів–аналогів.
  • Документ
    Дослідження мультиканальних форматів торгівлі як перспективного розвитку сучасного ритейлу
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Мірошник, Марія Володимирівна; Лучна, Єлизавета Олексіївна; Назаренко, Лоліта Дмитрівна
    Проведено аналіз динаміки росту мобільних користувачів інтернет – шоппінгу в Україні. Визначено, що Україна займає друге місце за темпами зростання електронної комерції в Європі, а сьогоднішнє активне формування електронного бізнес-середовища є результатом динамічного розвитку інформаційної індустрії та появи інноваційних каналів торгівлі. Все більшого застосування знаходять Internet-технології для здійснення конкретних комерційних операцій у форматі e-commerce, m-commerce, f-commerce, s-commerce тощо. У світовому масштабі ця ніша щорічне зростає на 17%. Ринок України в контексті зростання і перспектив означених форматів є одним з найбільш привабливих. Конкретизовано розвиток мультиканальних форматів торгівлі як стратегічного напрямку компанії, яка функціонує на роздрібному ринку. Деталізовано головні переваги електронного бізнесу та означені основні проблеми, які потребують певного реагування, концентрації зусиль на їх мінімізацію або повного усунення, Проведено соціологічні дослідження відносно впливу мотивуючих факторів щодо здійснення контакту «споживач – продавець» та покупки товару/послуги. Визначено роль мотивуючих факторів на ефективність розвитку ринку e-commerce. Встановлено, що за окремими мотивуючими факторами має місце певна невідповідність їх основних критеріїв загально - світовим тенденціям зростання впливу інформаційних інтернет - технологій на свідомість користувачів мережі та рівень їх довіри до форматів торгівлі, що істотно звужує межи та темпи розвитку ринку e-commerce. Конкретизовано, шо ринок електронної комерції у мультиканальному форматі торгівлі є основою формування стратегії підприємства, реалізація якої забезпечить розширення каналів продажу для роздрібної торгівлі. Результати проведеного дослідження свідчать про значний потенціал Internet – спрямованості підприємницької діяльності сучасних бізнес – структур у сфері торгівлі.
  • Документ
    Оцінка фінансової стійкості та інноваційних перспектив туристичного підприємства
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Матросова, Вікторія Олександрівна; Косенко, Андрій Васильович; Долина, Ірина Володимирівна; Проскурня, Олена Михайлівна
    Перехід до ринкових відносин, жорстка конкуренція в туристичній галузі вимагають вирішення нових завдань, пов’язаних з потребою в адекватному реагуванні держави на значні зміни як зовнішнього, так і внутрішнього середовища функціонування організацій індустрії туризму. Необхідність вирішення цих завдань, що в комплексі становлять важливу народногосподарську проблему, багато в чому зумовлено відсутністю сучасного організаційно-методичного забезпечення. Головною проблемою ефективного функціонування туристичних підприємств України є відсутність комплексної системи оцінки фінансової стійкості, яка б допомагала витщому керівництву туристичного підприємства виявити проблемні ділянки та ухвалити правильні та оптимальні управлінські рішення. Для аналізу та контролю фінансової стійкості туристичних підприємства використовуються системи взаємопов’язаних показники, з допомогою яких і здійснюється оцінка, планування та управління підприємством. Розглядаючи проблему удосконалення розвитку українського туризму, вважаємо за доцільне акцентувати нашу увагу також на положенні про те, що саме туристична фінансова та інноваційна конкурентоспроможність є невід’ємною складовою процесу розвитку та вдосконалення туристичної галузі в цілому по країні. Очевидно, що й туризм варто розглядати як потужний самостійний міжгалузевий господарський комплекс. Найбільш сильні та інноваційні позиції мають посідати провідні місця в самій стратегії розвитку туризму в країні, а слабкі необхідно поступово нейтралізувати з використанням фінансових та інноваційних інструментів. Перш ніж перейти до вирішення поставленої проблеми слід дати визначення фінансової стійкості. Вивчивши різноманітні трактовки цього поняття ми прийшли до висновку, що фінансова стійкість підприємства – це властивість підприємства, котра відображає в процесі взаємодії зовнішніх та внутрішніх факторів впливу: здатність досягнення стану рівноваги його фінансових ресурсів і такий ступінь їхнього використання, при якому підприємство, вільно маневруючи грошовими засобами, здатне забезпечити безперебійний процес виробництва й реалізації продукції; здатність не лише утримувати на відповідному рівні протягом деякого часу основні характеристики діяльності туристичного підприємства, але й функціонувати та розвиватися.
  • Документ
    Технология эффективного управления временем менеджера
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Матросов, Александр Дмитриевич; Матросова, Виктория Александровна; Доуртмес, Филипп Александрович
    Решение нескончаемых управленческих задач стратегического и тактического характера практически полностью наполняют жизнь современного менеджера. Для реализации этих задач менеджеру, как правило, катастрофически не хватает времени. Тем не менее время это управляемый и регулируемый процесс. Управлять временем может тот, кто умеет управлять собой, окружающими и активно воздействовать на обстоятельства. Для эффективного управления временем менеджеру необходимо уметь отделять главное от второстепенного, соизмерять желаемое, возможное и необходимое, окружать себя деловыми людьми. Одним из направлений при формировании эффективной системы управления собственным временем для менеджера является определение целей на разные периоды и организация контроля за ходом их реализации. Важным направлением эффективного использования менеджером своего времени является делегирование. При этом освободившееся время позволяет ему более активно решать стратегические задачи и концентрировать внимание на важнейших аспектах работы. Одновременно делегирование полномочий позволяет развивать и использовать творческий и инновационный потенциал сотрудников, расширять опыт подчиненных и повышать их мотивацию к трудовой деятельности. Роль менеджеров не должна сводиться только к управлению и стимулированию, она должна быть больше направлена на поощрение проявления инициативы. Однако у менеджеров зачастую возникают преграды к делегированию. Это вызвано страхом потери собственной репутации или контроля над ситуацией при делегировании. В целях снижения роли преград к делегированию необходимо сформулировать четкие правила делегирования полномочий. Эти правила должны включать управленческую ответственность за менеджером в части выбора исполнителя и наделения его необходимыми полномочиями, помощь в выполнении задания и контроль за выполнением задания. Передать подчиненному исполнительскую ответственность в виде права на самостоятельные решения и свободу маневра в пределах полномочий.
  • Документ
    Інноваційна сприйнятливість персоналу як основа економічного розвитку підприємства
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Кучинський, Володимир Анатолійович; Гуцан, Олександр Миколайович; Крамськой, Дмитро Юрійович
    Визначено роль інноваційної сприйнятливості персоналу підприємства як головного чинника інноваційного виробництва та основи сучасного економічного розвитку підприємств України. Сформовано підхід до управління економічним розвитком підприємства на основі підвищення інноваційної сприйнятливості персоналу підприємства. Інноваційну сприйнятливість персоналу підприємства визначено як характеристику працівників, яка відображає активність їх в інноваційній діяльності для забезпечення певного рівня конкурентоспроможності та отримання високих кінцевих фінансово-економічних результатів. Визначено, що формування та розвиток інноваційної сприйнятливості персоналу підприємства забезпечується за рахунок трьох основних складових: освітньо-професійного рівня, мотивування персоналу та умов праці. Сформовані групи чинників формування складових інноваційної сприйнятливості персоналу, а саме: на освітньо-професійний рівень впливають – рівень освіти, кваліфікаційний рівень, досвід персоналу, інноваційні цінності і здатність до розвитку, рівень комунікабельності, гнучкості і адаптивності персоналу; на мотивування персоналу впливають – рівень задоволеності матеріальною винагородою, рівень задоволеності змістом праці, рівень задоволеності статусом на підприємстві, рівень задоволеності визнанням досягнутих результатів, рівень задоволеності умовами праці; на умови праці впливають – техніко-технологічний рівень розвитку підприємства, рівень інформатизації процесів виробництва, управління та збутової діяльності, ергономічні умови на робочих місцях, рівень розвитку організаційної культури, морально-психологічний клімат в колективі. Оцінку інноваційної сприйнятливості персоналу підприємства запропоновано проводити з використанням інтегрального індексу інноваційної сприйнятливості персоналу підприємства. Для вибору напрямку розвитку персоналу і формування заходів підвищення інноваційної сприйнятливості персоналу підприємства запропоновано використовувати куб інноваційної сприйнятливості персоналу підприємства. Також був сформований підхід до моніторингу інноваційної сприйнятливості персоналу підприємства, який допоможе своєчасно виявляти недоліки в сфері інноваційної сприйнятливості персоналу підприємства і розробляти заходи покращення ефективності використання трудового потенціалу.
  • Документ
    Комплаєнс-складова конкурентних переваг та ефективності туристичного продукту
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Кобєлєва, Тетяна Олександрівна; Ілляшенко, Сергій Миколайович; Носирєв, Олександр Олександрович; Глізнуца, Марина Юріївна
    Головною тенденцією в аналізі системи управління є оцінка її ефективності. Управління сферою туризм у постійно стикається з необхідністю визначення в рамках розроблюваних національних і регіональних програм економічних показників очікуваних результатів, розробки науково обґрунтованих соціальних індикаторів розвитку туризму. Метою статті є дослідження методологічної бази оцінки економічної ефективності та розробка комплексної багаторівневої методики економічної оцінки туристичної галузі України на різних рівнях ієрархії управління. Економічна ефективність означає здатність всієї економіки отримати максимальний результат з існуючих обмежених ресурсів. Техніко-економічна характеризує рівень розвитку продуктивних сил суспільства і результативності їх використання безвідносно до суспільного ладу, існуючим відносинам. У даному дослідженні автори розглядають загальну ефективність туристичного продукту та туристичного бізнесу, яка включає наступні похідні: економічну ефективність, ефективність управління. Економічна ефективність взята авторами як складова загальної ефективності, тому що будь-якому підприємству (не тільки в сфері туристичного бізнесу) важливо оцінити результати своєї діяльності, виражені у відповідних показниках, визначити витрати, пов’язані з цією діяльністю, а також раціоналізувати схеми розподілу коштів для підвищення ефективності організації в цілому. Запропоновано визначати три рівні економічної ефективності туристської послуги та туристської діяльності: в масштабах держави (всього міжгалузевого комплексу туристичної індустрії); на рівні регіону; в масштабах туристського підприємства. У масштабах держави економічний ефект туристичної індустрії постає перш за все як внесок у виробництво валового внутрішнього продукту. Витрати на виробництво туристських благ в масштабах держави і регіонів включають не тільки сукупні прямі витрати туристських підприємств, а й непрямі витрати, що покриваються з бюджетів різних рівнів. Ефект від туристської діяльності на рівні регіону постає у формі доходу у вигляді прибутку, заробітної плати, орендної плати туристських підприємств регіону (а також їх суміжників та туристичної інфраструктури), занятості населення регону. На рівні туристичного підприємства обсяг вироблених товарів і послуг може характеризуватися в вартісному вираженні обсягом валової і чистої продукції підприємства, обсягом реалізації (виручкою від реалізації) туристичних послуг. В статті відмічається, що крім корисних результатів туристська діяльність дає ряд негативних наслідків , які також треба враховувати при оцінці ефективності туристичного бізнесу.
  • Документ
    Сутність та методика оцінки потенціалу еколого-економічної безпеки лісогосподарського підприємства
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Черчик, Артур Олегович
    У дослідженні набули подальшого розвитку трактування та змістовне наповнення потенціалу еколого-економічної безпеки лісогосподарського підприємства як сукупності усіх його можливостей (ресурсів, компетенцій, прав) забезпечити захист власних інтересів, стійкість до загроз, стабільність розвитку, досягнення поточних та стратегічних цілей без нанесення шкоди оточуючому середовищу, збереження природно-ресурсного потенціалу в тих економічних, політичних, соціальних умовах, які склались. Складовими потенціалу еколого-економічної безпеки лісогосподарського підприємства є: потенціал економічної безпеки (ресурсний, кадровий, інвестиційно-інноваційний, фінансовий, техніко-технологічний), потенціал екологічної безпеки (потенціал відновлення лісових ресурсів, потенціал використання лісових ресурсів, потенціал лісоохоронної діяльності), управлінський потенціал безпеки (система менеджменту підприємства загалом, управління еколого-економічною безпекою зокрема, компетенції працівників, організаційний потенціал). Оцінка потенціалу еколого-економічної безпеки здійснена за такими підгрупами показників: економічної складової - фінансового, ресурсного, техніко-технологічного, інноваційного, кадрового та інтелектуального потенціалу безпеки; екологічної складової – потенціалу відновлення лісових ресурсів, потенціалу використання лісових ресурсів, потенціалу відновлення лісових ресурсів, потенціалу лісоохоронної діяльності; управлінського потенціалу – результативності діяльності. Розроблена методика оцінки потенціалу еколого-економічної безпеки лісогосподарського підприємства дозволяє виявити рівень потенціалу еколого-економічної безпеки загалом і в розрізі функціонально-ресурсних складових, ідентифікувати ситуацію, визначити стратегічну прогалину, сильні та слабкі сторони в діяльності підприємства, що слугуват име основою для обґрунтування стратегії забезпечення еколого-економічної безпеки лісогосподарського підприємства.
  • Документ
    Комплаєнс в підприємницькій діяльності промислового підприємства як фактор підвищення позитивного іміджу та економічної безпеки країни
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Калініченко, Людмила Леонідівна
    У статі обґрунтовано необхідність впровадження комплексу комплаєнс в підприємницьку діяльність. Представлена авторська позиція щодо поняття комплаєнс по відношенню до підприємницької діяльності. Запропоновано комплаєнс в підприємницькій діяльності розглядати як комплекс заходів щодо захисту бізнесу від зловживань та неефективного управління з боку менеджменту, а також здатність бездоганно й усвідомлено діяти відповідно законодавства та внутрішніх норм і цінностей встановлених компанією для співробітників всіх рівнів з метою захисту економічної безпеки компанії і підтримання ділової репутації. З метою виявлення і запобігання потенційних комплаєнс-ризиків, а також усунення умов та причин їх виникнення рекомендовано впроваджувати у підприємницьку діяльність тріаду взаємопов'язаних компонентів: ідентифікацію, профілактику і моніторинг комплаєнс-ризику. Пропонується алгоритм дій при впровадженні відповідних компонентів комплаєнсу. Для оцінки рівня комплаєнс-ризику запропоновано використовувати зміни як фінансових показників діяльності компанії так і параметрів, що впливають на репутацію компанії. За кожним набором показників, які використовуються для оцінки рівня комплаєнс-ризику, визначається система граничних значень перевищення яких є сигналом для уповноважених служб компанії і які, в свою чергу, мають терміново впливати на забезпечення виконання заходів щодо виправлення недоліків, пов'язаних з комплаєнс-ризиком і вносити необхідні зміни до внутрішніх документів з внутрішнього контролю та бізнес процесів з метою запобігання повторного появу таких недоліків. Встановлено, що недотримання комплаєнс правил підриває довіру до бізнесу і ринків, сприяє здійсненню інших злочинів, таких як корупція та відмивання грошових коштів. Впровадження правил комплаєнс в підприємницьку діяльність сприятиме нетерпимості до корупційної поведінки, морально-етичному оздоровленню бізнесу, підвищенню його прозорості, економічній активності, створенню позитивного іміджу країни. А в країнах з належною культурою конкуренції відзначаються більш високі темпи зростання економіки і приплив інвестицій.