Вісник № 02. Економічні науки

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/44015

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 14

Управління інноваційною компонентою промислового потенціалу підприємства
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Станасюк, Наталія Степанівна; Грицай, Ольга Іванівна; Шпак, Юрій Несторович; Дорошкевич, Катерина Олегівна
Інноваційна компонента позиціонується як конкуренційний потенціал, що зумовлює необхідність дослідження об’єктивності її оцінювання та закономірностей активізації. Для цього необхідно раціонально організувати облікове відображення та аналізуванняінновацій, що є запорукою для прийняття обґрунтованих управлінських рішень. З огляду на обмеженість інформаційних та фінансових ресурсів виникає потреба у ефективному управлінні інноваційною компонентою промислового потенціалу підприємства. Одним із факторів, що гальмують розвиток промислового потенціалу є недостатнє інформаційне забезпечення інноваційної діяльності. При цьому необхідно, щоб користувачі отримували своєчасну та об’єктивну інформацію з мінімальними витратами на її підготовку. Наявний науковий доробок потребує акцентування уваги на вивченні інструментарію для обліково-аналітичного забезпечення інновацій та їх впливу на промисловий потенціал підприємства. Стаття спрямована на аналізування обліково-аналітичного забезпечення інновацій та формування інструментарію щодо їх оцінювання з метою управління промисловим потенціалом підприємства. У статті розроблено методичний підхід до оцінювання стану та рівня розвитку інноваційної компоненти промислового потенціалу, який дозволяє виявити наявність деформаційних процесів у інноваційному розвитку окремих видів промислової діяльності, що має прикладне значення. В науковому дослідженні зроблено акцент на виокремленні полікритеріальної системи показників оцінювання рівня розвитку інноваційної компоненти промислового потенціалу (показники масштабу, рівня інноваційної активності, її результативності та ефективності ), які дозволяють здійснити якісно-кількісну оцінку його стану та рівня розвитку. Проведено аналіз інноваційної компоненти промислового потенціалу на прикладі видів переробної діяльності. У результаті виявлено носіїв як відтворювального так і реалізованого потенціалу для впровадження інноваційних ініціатив. Для управління розвитком інноваційної компоненти промислового потенціалу запропоновано інструментарій її обліково-аналітичного забезпечення, використання якого для задоволення потреб управління розвитком інноваційної компоненти промислового потенціалу є дієвим шляхом побудови ефективної системи управління.
Науково-методичні аспекти прийняття рішення щодо вибору найбільш привабливого об'єкта реального інвестування
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Соколова, Людмила Василівна; Колісник, Ольга Володимирівна; Верясова, Ганна Миколаївна
У статті розглянуті питання дослідження та аналізу існуючих науково-методичних підходів до оцінки показника інвестиційної привабливості машинобудівних підприємств – об’єктів реального інвестування з метою прийняття відповідного обґрунтованого інвестиційного рішення. Інвестиційна привабливість підприємства характеризується, перш за все, сукупністю показників його фінансово-економічного стану, на основі аналізу яких потенційний інвестор може прийняти управлінське рішення щодо доцільності вкладення вільних засобів у розвиток цього підприємства без значного ризику їх втрати або неотри мання очікуваного доходу на інвестований капітал. На практиці прийняття рішення щодо вибору моделі оцінки інвестиційної привабливості суб’єкта господарювання дозволить оптимізувати процес моделювання оцінки інтегрованого показника інвестиційної привабливості машинобудівного підприємства за критерієм адекватності обраної математичної моделі отриманим результатам оцінки. Було розроблено поетапну технологію вирішення задачі, яка базується на загальній схемі прийняття інвестиційного рішення і містить 12 змістовних етапів. Експериментальну апробацію запропонованого підходу було реалізовано на прикладі застосування трьох апріорі обраних дескриптивних жорстко детермінованих змішаних математичних моделей і на фактологічній основі трьох вітчизняних машинобудівних підприємств. Було розраховано інтегральний показник інвестиційної привабливості підприємств, оцінено їх ранги, зроблено відповідні висновки. Порівняльний аналіз отриманих результатів показав, що використання авторської математичної моделі, яка базується на використанні ряду основних темпових фінансових показників, буде сприяти більш глибокому аналізу інвестиційної привабливості підприємств машинобудування, розкривати найбільш повну низку переваг потенційних інвестиційних альтернатив підприємств для залучення інвестицій.
Перспективи розвитку інноваційної діяльності в Україні з залученням закордонного досвіду
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Погорєлов, Микола Іванович; Погорєлов, Сергій Миколайович
У Світі, як і в Україні, спостерігається скорочення фінансування інноваційної діяльності комерційними банками, зумовлене світовою фінансовою кризою. Комерційні банки охочіше фінансують інноваційні проекти на етапах впровадження, а не на етапах розроблення, а також існуючі підприємства, а не ті, що недавно створені. Саме тому важлива роль стимулювання інноваційної діяльності у сучасних умовах господарювання належить безпосередньо державам. Незважаючи на те, що в останні роки спостерігалися певні позитивні зміни в економіці України, питома вага високо- та середньо технологічних галузей у промисловості залишається набагато нижчою, ніж у розвинутих країнах Західної Європи та в більшості країн-кандидатів на вступ до ЄС. Крім того ці темпи, на жаль не зумовлені інноваційним розвитком галузі. Зростання капіталовкладень не супров оджується адекватною технологічною модернізацією та структурною перебудовою, обсяги виробництва високотехнологічної продукції залишаються вкрай низькими. На загальнодержавному рівні спостерігається стійка тенденція до скорочення частки ВВП, що виділяється на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи (НДДКР), що не відповідає стратегії розвинутих країн, яка спрямована на збільшення значень відповідного показника.
Оценка комплаенс-рисков в системе экономической безопасности промышленного предприятия
(Национальный технический университет "Харьковский политехнический институт", 2019) Перерва, Петр Григорьевич; Кобелева, Татьяна Александровна
В статье рассмотрены вопросы создания на предприятии эффективных механизмов по выявлению и анализу коррупционно-опасных сфер деятельности, оценка и управление правовыми, материальными и финансовыми рисками при возникновении коррупционных отношений, обеспечение комплексной защиты предприятия или организации от самых различных правовых, налоговых, экономических, репутационных, санкционных и иных угроз. Результаты проведенных исследований показывают, что наличие комплаенс нарушений и, соответственно, комплаенс-рисков возникает при проведении исследовании материальных, финансовых и технологических процессов на предприятиях. При проведении таких исследований возникают различные частные или корпоративные интересы, удовлетворение которых может принести отдельным личностям или группам материальные, финансовые или имиджевые преференции. Естественно, что именно эта сфера экономической деятельности промышленного предприятия изобилует комплаенс-рисками, которые нуждаются в выявлении, идентификации, оценке и устранении (уменьшении). Проведенная экспертным методом оценка уровня комплаенс-риска свидетельствует о том, что для украинских промышленных предприятий характерен повышенный комплаенс-риск (4,89 балла) развития коррупционных отношений, мошенничества, отмывания денег и нарушений корпоративной этики. Причем наибольший комплаенс риск связан с понижением общехозяйственной конъюнктуры Украины вследствие существования значительного уровня коррупции, из-за неправомерного лоббирования личных интересов отдельных личностей или групп, а также существенным снижением жизненного уровня населения нашей страны. Процедура проведения экспертизы основана на использовании метода парных сравнений объектов, согласно которому все они попарно сравниваются между собой, причем каждая последующая оценка не связана с предыдущей; все эти парные оценки составляют матрицу парных предпочтений, при специальной обработке которой получают числовые параметры показателей приоритетности объекта для конкретного предприятия. Метод парных сравнений предполагает каждым из экспертов сравнения между собой 120 пар факторов риска и выбор среди каждой пары более весомого фактора риска (или указать их равноценный вес) ухудшение комплаенс-безопасности промышленных предприятий. Таким образом, проведенное экспертным методом оценки уровня комплаенс-риска свидетельствует, что для отечественного рынка характерен повышенный комплаенс риск (4,89 балла) понижение условий его функционирования. Причем наибольший комплаенс-риск связан с понижением общехозяйственной конъюнктуры Украины вследствие существования значительного уровня коррупции, из-за неправомерного лоббирования личных интересов отдельных личностей или групп, и существенным снижением жизненного уровня населения нашей страны.
Інноваційний та науковий потенціал України
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Новік, Ірина Олексіївна
Інноваційний та науковий потенціал є важливою частиною розвитку держави. Фінансування інноваційного та наукового потенціалу досить складне і актуальне питання. Розглянуто статистичні дані щодо кількості науковців, які забезпечують розвиток економіки та покращення рівня життя населення. Систематизовано статистичну інформацію, яка демонструє динаміку розподілу кількості дослідників за статтю, віком та вченим ступенем. Виявлено проблеми, які існують на сучасному етапі розвитку пов’язані з науковим потенціалом розвитку країни. Запропоновано аналіз розвитку промисловості та вплив інноваційного та наукового потенціалу на розвиток економіки України. Виявлено яким чином розподілялися фінансові ресурси, в якій кількості та в регіональному аспекті. Розглянуто основні регіони, які є лідерами в розвитку інноваційного та наукового потенціалу та одночасно регіони, які потребують більшої кількості капіталовкладень задля сталого розвитку регіонів. З метою удосконалення управління наукою в Україні створено п’ять територіальних наукових центрів: у Києві, Харкові, Дніпропетровську, Одесі та Львові, які координують роботу академічного, вузівського, галузевого і заводського секторів, проводять дослідження з урахуванням місцевої специфіки. Зроблено висновки та запропоновано, що головною метою інноваційного процесу в Україні є підвищення соціально-економічної ефективності виробничої сфери на базі системного удосконалення всіх елементів та матеріалізації наукових знань і підвищення соціального забезпечення. В підсумку слід відзначити, що в умовах прискорення темпів НТП і глобалізації економічних процесів саме інновації повинні бути основою забезпечення економічної незалежності і переходу економіки країни до фаз економічного пожвавлення і зростання, сприяти інтеграції в співтовариство цивілізованих країн.
Конкурентні бізнес-перспективи туристичної індустрії: економіка, маркетинг, менеджмент
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Носирєв, Олександр Олександрович; Кобєлєва, Тетяна Олександрівна; Ілляшенко, Сергій Миколайович; Кармінська-Бєлоброва, Марина Володимирівна; Глізнуца, Марина Юріївна
В статті доведено, що наша країна має високий потенціал для розвитку різних видів туризму, що має усі шанси створити вагомі передумови для його перетворення на дієвий чинник соціально-економічного розвитку України, джерело поповнення її бюджету. Але матеріальна база туризму, яка завжди повинна бути на висоті, катастрофічно слабка. Це супроводжується зниженням якості надання послуг. Спираючись на вищесказане, вивчення досвіду програм організації туризму у країнах Центральної Європи і впровадження його в практику здійснення українського національного і міжнародного туризму є актуальним науково-практичним завданням, що заслуговує на всебічну увагу. Подальший розвиток туризму в Україні потребує застосування нетрадиційних інноваційних підходів до організації управління галуззю як на державному рівні, так і на рівні підприємства. Для забезпечення сталого розвитку туристичної галузі України в умовах посилення конкуренції, збільшення попиту як на міжнародні, так й на внутрішні туристичні продукти, зростання вимог споживачів до наповнення, різноманітності та якості туристично-рекреаційних послуг дедалі більшого значення для суб’єктів туристичної діяльності набуває необхідність розробки науково-обґрунтованої маркетингової стратегії. В Україні темпи розвитку туристичної галузі послуг розвиваються не так динамічно, як у світі. На тлі бурхливого розвитку світового туризму закономірно постає питання про роль України на світовому ринку туристичних послуг. Слід зазначити, що об'єктивно вона має всі передумови для інтенсивного розвитку внутрішнього та іноземного туризму: особливості географічного положення та рельєфу, сприятливий клімат, багатство природного, історико-культурного та туристично-рекреаційного потенціалів. На тлі світового туризму, який набирає потужність фантастично швидкими темпами, Україна виглядає досить скромно. На сьогодні українські громадяни є своєрідними інвесторами зарубіжних країн. Туризм, за розрахунками фахівців, лише у вигляді податків міг би щороку приносити в державну скарбницю до 4 млрд. дол.
Управління ризиками зовнішньоекономічної діяльності підприємства
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Назарова, Тетяна Юріївна; Гінзбург, Юліанна
У статті розглядаються проблеми невизначеності та ризику у діяльності підприємств. Узагальнені теоретичні підходи до ідентифікації ризиків зовнішньоекономічної діяльності підприємства. На основі дослідження теоретичних основ оцінювання ЗЕД було виділено критерії, принципи інформації, а також основні компоненти інформаційно - аналітичного забезпечення зовнішньоекономічної діяльності підприємства. Розроблені практичні рекомендації щодо вдосконалення системи управління ризиками ЗЕД підприємства. Виділені основні недоліки у формуванні переліку груп та видів ризиків зовнішньоекономічної діяльності підприємства, принципи та етапи класифікаційного процесу. Висвітлено проблемні питання оцінки та страхування ризиків, обґрунтовано доцільність облікового відображення втрат від них. Доведено доцільність розвитку системи самострахування ризиків суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності. Обґрунтувано складові комплексної системи оцінки ризиків зовнішньоекономічної діяльності підприємств і на основі чого оцінити рівень ризикозахищеності зовнішньоекономічної діяльності підприємств. Розглянуто концептуальні засади необхідності формування організаційно-економічного механізму управління ризиками зовнішньоекономічної діяльності підприємств. Зазначено, що організаційно-економічний механізм управління ризиками ЗЕД підприємства являє собою складову частину системи управління ризиками ЗЕД підприємства, яка призначена для практичного здійснення управління ризиками ЗЕД задля досягнення поставлених цілей перед підприємством та має визначенуструктуру, методи, важелі, інструменти впливу на об’єкт управління з відповідним правовим, нормативним, фінансовим, кадровим, програмно-технічним та інформаційним забезпеченням. У статті визначено ключові завдання відділу ризик-менеджменту зовнішньоекономічної діяльності на підприємстві, основні вимоги та варіанти його формування.
Сутність маркетингу зовнішньоекономічної діяльності підприємств
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Назарова, Тетяна Юріївна; Мягкова, Катерина Андріївна
Стаття розкриває проблему формування маркетингової стратегії підприємства при виході на зовнішні конкурентні ринки. В ній розглянуто основні теоретичні положення та проаналізовано наукові позиції вітчизняних та зарубіжних вчених щодо сутності поняття «маркетингу зовнішньоекономічної діяльності» та на підставі використання методу порівняння і аналізування відокремлено уточнене трактування досліджуваної категорії. Виділено ряд особливостей, які притаманні маркетингу зовнішньоекономічної діяльності сучасних підприємств та чинники, які впливають на вибір тієї чи іншої стратегії. Визначено основні завдання, що підлягають вирішенню в процесі розробки маркетингової стратегії. Досліджено основні етапи її формування та особливості, що виникають під час цього процесу. Управління маркетингом у сфері зовнішньоекономічної діяльності включає дослідження основних характеристик сучасного світового ринку, його динаміки, тенденцій розвитку і пріоритетів; визначення суб’єктів міжнародних зв’язків та особливостей поведінки і мотивації під час проведення ними маркетингової діяльності; характеристику основних параметрів середовища міжнародного маркетингу, у тому числі конкурентної ситуації; розробку стратегії виходу і діяльності на потенційному зарубіжному ринку; визначення проблем і специфіки технології маркетингової діяльності на зовнішніх ринках. Запропоновано алгоритм формування управлінського рішення міжнародного маркетингу, що ґрунтується на формуванні стратегії, розробці програм та заходів щодо підвищення ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємств сфери послуг під впливом глобалізаційних процесів світової економіки.
Управління діяльністю сільськогосподарських підприємств на засадах діагностики їх маркетингової активності
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Морохова, Валентина Олександрівна; Бойко, Ольга Вікторівна; Булавчик, Максим Іванович
У статті розглянуто сутність управління маркетинговою активністю підприємства. Проаналізовано підходи до трактування призначення та суті маркетингової активності підприємства. Встановлено, що функціонування агропромислових формувань ринкової орієнтації в умовах вільної ринкової економіки і зв’язок їх із ринком диктують необхідність застосування чіткої економічно обґрунтованої системи маркетингу і потребують інноваційного розвитку вітчизняного аграрного сектору й адаптації його до ринкових умов. Обґрунтовано методичні підходи до оцінки маркетингової активності сільськогосподарських підприємств. На цій основі запропоновано методичні положення визначення рівня маркетингової активності на сільськогосподарському підприємстві. Доведено, що ця методика в певній мірі може бути використана для оцінювання маркетингової діяльності сільськогосподарського підприємства. З’ясовано, що складність проведення оцінки рівня ефективності маркетингових заходів зумовлюється неможливістю при розгляді наслідків більшості управлінських рішень дати їм кількісну оцінку. Виявлено потребу у формуванні дієвої структури управління маркетингом в сільськогосподарських підприємствах, запропоновано схему взаємодії управління маркетингом із зовнішнім і внутрішнім середовищем функціонування підприємства та структуру управління маркетинговою діяльністю сільськогосподарського підприємства. Розкрито поняття конкурентного середовища аграрних підприємств, механізм та особливості його формування. Акцентовано увагу на аналізі сучасного стану формування конкурентного середовища та шляхах подолання проблемних питань. Обґрунтовано, що успішна організація розвитку сільськогосподарського підприємства можлива лише за умови системного і комплексного моніторингу факторів зовнішнього середовища та внутрішнього стану, своєчасного корегування маркетингової стратегії і тактичних дій в системі організаційно-економічного механізму управління його маркетинговою активністю.
Методичний підхід до управлiння основними засобами крупного промислового підприємства на засадах системного підходу
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Мордовцев, Олександр Сергійович; Шмакова, Юлія Андріївна
У статті проаналізовано економічна сутність такої важливої для будь-якого підприємства, особливо крупнопромислового, як основні засоби. Виявлено необхідність постійного моніторингу наявності та стану основних засобів, а також ефективного управління даними активом. Визначено роль основних засобів у виробничому процесі, а також чинники, які впливають на використання цих основних засобів. Проаналізовано підхід, який основано на взаємозв’язку ефективної оцінки та управління основними засобами з іншим центральним завданням сучасного періоду розвитку суспільства – підвищенням якості продукції, оскільки в сучасних умовах ринкової конкуренції швидше реалізується і користується більшим попитом високоякісна продукція з натуральних речовин. Побудовано на основі проведеного дослідження універсальну, ефективну та дієву систему планування необоротного капіталу на крупному промисловому підприємстві, яка ґрунтується на удосконалені управління ефективним розвитком та оптимальним використанням необоротного капіталу. Такий методичний підхід дo трактування данoгo прoцеcу дoзвoлить чіткo вcтанoвити йoгo cкладoві та взаємoзв’язки між ними, а отже, oпиcати механізм управління основними засобами на крупному промисловому підприємстві. Доведено, що важливим етапом управління необоротним капіталом підприємства є прогнозування величини оновлення основних засобів. Це дозволить оцінити тенденцію загальної потреби підприємства в основних засобах для підтримки обсягів виробництва продукції на рівні платоспроможного попиту з урахуванням динаміки цін на ринку України та світу. Доказано, що реалізація ефективної стратегії управління оновленням і використанням необоротного капіталу підприємства неможливо без врахування фінансової складової господарської діяльності крупного промислового підприємства. Наявність різних джерел фінансування процесу оновлення, до яких відносяться як власні кошти підприємства, так й позикові, дозволяють сформувати умови їх залучення і можливі тенденції зміни. Зроблено висновок, що ефективність управління основними засобами знаходить відображення у збільшенні виробництва продукції, поліпшенні її якості, підвищенні продуктивності праці, зниженні витрат виробництва.