011 "Освітні, педагогічні науки"
Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/51626
Переглянути
2 результатів
Результати пошуку
Документ Формування лідерських якостей майбутніх педагогів вищої школи у закладах вищої освіти(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Жушма, Тетяна ВіталіївнаУ дисертаційному дослідженні обґрунтовується необхідність і доцільність вирішення проблеми удосконалення формування лідерських якостей майбутніх педагогів вищої школи у закладах вищої освіти. Об’єктом дослідження є процес професійної підготовки майбутніх педагогів вищої школи. Предметом дослідження – педагогічні умови формування лідерських якостей майбутніх педагогів вищої школи у закладах вищої освіти. Мета дослідження полягає у розробці, теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці педагогічних умов формування лідерських якостей майбутніх педагогів вищої школи у закладах вищої освіти. У вступі обґрунтовано актуальність формування лідерських якостей майбутніх педагогів вищої школи у закладах вищої освіти, представлено зв’язок роботи з науковими програмами, планами і темами, наведено наукову новизну, теоретичне та практичне значення отриманих результатів. У першому розділі на основі теоретичного аналізу визначено поняття «лідер», «лідерство», «лідерські якості». Лідерство – процес впливу особистості на групу, спрямований на оптимальне досягнення загальної мети. Лідер – особистість, яка користується високим авторитетом та повагою у групі, що забезпечує здатність впливати, мотивувати та спонукати членів групи до слідування прийнятим рішенням для досягнення поставленої мети. Визначено сутність лідерських якостей майбутнього педагога вищої школи як соціально-психологічної властивості особистості, які обумовлюють успішну організаційну діяльність, здатність ефективно впливати на інших людей та приймати оптимальні рішення задля ефективного викладання та удосконалення освітнього процесу вищої школи. Уточнено структуру лідерських якостей майбутнього педагога вищої школи, що включає компоненти: мотиваційно-особистісні (обумовлюють спрямованість та схильності особистості); емоційно-інтелектуальні (характеризують ставлення особистості до ситуацій, що виникають, та використання розумових здібностей для пізнання та управління навколишнім середовищем); організаційно-управлінські (передбачають здатність діяти упорядковано та узгоджено з поставленими цілями та планами); комунікативно-соціальні (відображають ефективну передачу та одержання інформації та здатність до співпраці) якості. У другому розділі розроблено та обґрунтовано педагогічні умови формування лідерських якостей майбутніх педагогів вищої школи у закладах вищої освіти: мотивація студентів до формування лідерських якостей для забезпечення їх зацікавленості проявити свій потенціал та досягти успіху у майбутній професійній діяльності; систематична рефлексія студентів, спрямована на самоспостереження, самопізнання та самоаналіз лідерських якостей та усвідомлення конкретних способів і можливостей їх формування й удосконалення; застосування тренінгової технології для цілеспрямованої, поетапної практичної роботи студентів над формуванням лідерських якостей. Реалізація педагогічних умов формування лідерських якостей майбутніх педагогів вищої школи представляє собою цілісну систему, компонентами якої є: мета, методологічні підходи (системний, гуманістичний, діяльнісний) та дидактичні принципи (систематичності, самостійності, безперервності освіти, інтенсифікації, професійної спрямованості, зворотнього зв’язку), зміст, який визначається характеристикою структури лідерських якостей, методичне забезпечення реалізації умов, отриманий результат. Реалізація педагогічних умов формування лідерських якостей майбутніх педагогів вищої школи передбачала мотивацію майбутніх педагогів вищої школи до формування всіх складових структури лідерських якостей, застосування рефлексивних вправ на самопізнання та аналіз прогресу у розвитку якостей, розробку та проведення тренінгу «Формування лідерських якостей у майбутніх педагогів вищої школи», який включав поетапну практичну роботу студентів та складання програми подальшого саморозвитку після завершення тренінгу. Методами реалізації педагогічних умов були: метод проблемного викладу, бесід, дискусій, мозковий штурм, кейс-метод, рольових та ділових ігор, написання есе, тренінгова робота, рефлексивні вправи, метод проєкту. У третьому розділі висвітлено особливості організації педагогічного експерименту. Перевірка ефективності педагогічних умов здійснювалась за допомогою педагогічного експерименту, який проводився у природних умовах освітнього процесу Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» протягом 2019-2023 рр. і включав три етапи: констатувальний, формувальний, контрольний. Респондентами були студенти магістратури спеціальності «Освітні, педагогічні науки» спеціалізації «Педагогіка вищої школи» загальною кількістю 213 осіб (74 студенти денної форми навчання, 139 – заочної форми навчання). Уточнено критерії та показники сформованості лідерських якостей у майбутніх педагогів вищої школи: мотиваційно-особистісний (мотивація на досягнення успіху та спрямованість на саморозвиток та самовдосконалення), емоційно-інтелектуальний (інтелектуальна лабільність, рефлексивність, врівноваженість, емпатія), організаційно-управлінський (сила волі, незалежність, активність, лідерство, організаційні якості), комунікативно-соціальний (товариськість, комунікативність). Охарактеризовано високий, середній та низький рівні сформованості лідерських якостей у майбутніх педагогів вищої школи. Визначено методики діагностики рівнів розвитку лідерських якостей у студентів. Результати констатувального експерименту показали недостатній рівень сформованості лідерських якостей у студентів та підтвердили необхідність впровадження розроблених педагогічних умов формування цих якостей у процес професійної підготовки майбутніх педагогів вищої школи. Було визначено, що наймеш розвиненими серед всіх якостей у студентів є лідерство, врівноваженість, незалежність та організаційні якості. За результатами констатувального експерименту студентів було розділено на експериментальну та контрольну групу, в яких рівень сформованості лідерських якостей не мав статистично значущої різниці. Експериментально підтверджено ефективність розроблених педагогічних умов формування лідерських якостей майбутніх педагогів вищої школи. На контрольному етапі експерименту було визначено статистично значущу різницю між студентами експериментальної та контрольної групи стосовно високого та низького рівня сформованості лідерських якостей. Найбільші зміни у студентів експериментальної групи відбулись за рівнем сформованості рефлексивності, організаційних якостей, комунікативності та спрямованості на саморозвиток та самовдосконалення. Кількість студентів експериментальної групи, що показали високий рівень розвитку лідерських якостей склала 33,9 %, у контрольній групі таких студентів було 19,8 %. Низькій рівень сформованості лідерських якостей було визначено у 17 % студентів експериментальної групи та 36,6 % контрольної групи. Наукова новизна результатів дисертаційного дослідження полягає в тому, що: вперше розроблено, теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови формування лідерських якостей майбутніх педагогів вищої школи у закладах вищої освіти (мотивація студентів до формування лідерських якостей для забезпечення їх зацікавленості проявити свій потенціал та досягти успіху у майбутній професійній діяльності; систематична рефлексія студентів, спрямована на самоспостереження, самопізнання та самоаналіз лідерських якостей та усвідомлення конкретних способів і можливостей їх формування й удосконалення; застосування тренінгової технології для цілеспрямованої, поетапної практичної роботи студентів над формуванням лідерських якостей); уточнено сутність поняття лідерських якостей майбутніх педагогів вищої школи (як соціально-психологічної властивості особистості, які обумовлюють успішну організаційну діяльність, здатність ефективно впливати на інших людей та приймати оптимальні рішення задля ефективного викладання та удосконалення освітнього процесу вищої школи), а також структуру лідерських якостей майбутніх педагогів вищої школи. подальшого розвитку набули критерії та показники сформованості лідерських якостей майбутніх педагогів вищої школи. Практичне значення результатів дослідження полягає в тому, що розроблені педагогічні умови формування лідерських якостей майбутніх педагогів вищої школи та визначені показники й засоби діагностики рівня сформованості лідерських якостей можуть бути використані для удосконалення процесу професійної підготовки майбутніх педагогів вищої школи у закладах вищої освіти. Теоретичні та практичні результати дисертаційного дослідження можуть бути використані науково-педагогічними працівниками закладів вищої освіти у процесі викладання фахових дисциплін майбутнім здобувачам освіти педагогічних спеціальностей, у розробці навчальних програм, підручників, навчально-методичних посібників, підготовці тренінгових занять, розробці рефлексивних та практичних завдань; студентами у процесі написання курсових і магістерських робіт. The dissertation study substantiates the necessity and expediency of solving the problem of improving the formation of leadership qualities of future higher education's teachers in higher education institutions. The object of the research is the process of professional training of future teachers of higher education. The subject of the research is the pedagogical conditions for the formation of leadership qualities of future teachers of higher education in institutions of higher education. The purpose of the research is the development, theoretical justification and experimental verification of pedagogical conditions for the formation of leadership qualities of future higher education's teachers in higher education institutions. In the introduction is substantiated the relevance of the formation of leadership qualities of future teachers of higher education in institutions of higher education, the connection of work with scientific programs, plans and topics are presented, the scientific novelty, theoretical and practical significance of the obtained results are given. In the first chapter, the concepts of «leader», «leadership», «leadership qualities» are defined on the basis of theoretical analysis. Leadership is the process of an individual’s influence on a group aimed at optimal achievement of a common goal. A leader is a person who enjoys high authority and respect in the group, which provides the ability to influence, motivate and encourage group members to follow the decisions made to achieve the set goal. It was determined the essence of the leadership qualities of the future teacher of a higher school as a socio-psychological personality attribute, which determine successful organizational activity, the ability to effectively influence other people and make optimal decisions for effective teaching and improvement of the educational process of a higher school. The structure of the leadership qualities of the future teacher of a higher school has been specified, which includes the following components: motivational and personal (determine the direction and inclinations of the individual); emotional-intellectual (characterize the individual’s attitude to emerging situations and the use of mental abilities to learn and manage the environment); organizational and managerial (assume the ability to act in an orderly and coordinated manner with the set goals and plans); communicative and social (reflecting the effective transfer and reception of information and the ability to cooperate) qualities. In the second chapter, the pedagogical conditions for the formation of leadership qualities of future teachers of higher education in institutions of higher education are developed and substantiated: motivating students to develop leadership qualities to ensure their interest in showing their potential and achieving success in future professional activities; systematic reflection of students aimed at self-observation, self-knowledge and self-analysis of leadership qualities and awareness of specific ways and possibilities of their formation and improvement; application of training technology for purposeful, step-by-step practical work of students on the formation of leadership qualities. The implementation of pedagogical conditions for the formation of leadership qualities of future teachers of higher education is a complete system, the components of which are: the goal, methodological approaches (systemic, humanistic, activity-based) and didactic principles (systematicity, independence, continuity of education, intensification, professional orientation, feedback ), the content, which is determined by the characteristics of the structure of leadership qualities, methodical support for the implementation of conditions, the obtained result. The implementation of pedagogical conditions for the formation of leadership qualities of future teachers of higher education provided for the motivation of future teachers of higher education to form all components of the structure of leadership qualities, the use of reflective exercises for self-knowledge and analysis of progress in the development of qualities, the development and implementation of the training «Formation of leadership qualities in future educators of higher education», which included the step-by-step practical work of students and the preparation of a program for further self-development after the completion of the training. Methods of pedagogical conditions' implementation were method of problem presentation, conversations, discussions, brainstorming, case method, role-playing and business games, essay writing, training work, reflective exercises, project method. The third chapter highlights the features of the organization of the pedagogical experiment. Checking the effectiveness of pedagogical conditions was implemented with the help of a pedagogical experiment, which was carried out in the natural conditions of the educational process of the National Technical University «Kharkiv Polytechnic Institute» during 2019–2023 and included three stages: ascertaining, formative, control. The respondents were master's students of the specialty «Educational and Pedagogical Sciences» specializing in «Higher School Pedagogy» with a total number of 213 people (74 full-time students, 139 part-time students). There were specified the criteria and indicators of the formation of leadership qualities in future teachers of higher education: motivational-personal (motivation to achieve success and focus on self-development and self-improvement), emotional-intellectual (intellectual lability, reflexivity, balance, empathy), organizational-management (willpower, independence, activity, leadership, organizational qualities), communicative and social (sociability, communication). High, medium and low levels of formation of leadership qualities in future teachers of higher education are characterized. The methods of diagnosing the levels of development of leadership qualities in students have been determined. The results of the ascertainment experiment showed an insufficient level of formation of leadership qualities among students and confirmed the need to implement the developed pedagogical conditions for the formation of these qualities in the process of professional training of future teachers of higher education. It was determined that leadership, balance, independence and organizational qualities are the most developed among all qualities of students. According to the results of the ascertainment experiment, the students were divided into experimental and control groups, in which the level of formation of leadership qualities did not have a statistically significant difference. The effectiveness of the developed pedagogical conditions for the formation of leadership qualities of future teachers of higher education has been experimentally confirmed. At the control stage of the experiment, a statistically significant difference was determined between the students of the experimental and control groups regarding the high and low level of formation of leadership qualities. The biggest changes in the students of the experimental group occurred in terms of the level of reflexivity, organizational qualities, communicativeness and focus on self-development and self-improvement. The number of students in the experimental group who showed a high level of development of leadership qualities was 33.9%, in the control group there were 19.8% of such students. A low level of formation of leadership qualities was determined in 17% of students of the experimental group and 36.6% of the control group. The scientific novelty of the results of the dissertation research is that: for the first time the pedagogical conditions for the formation of leadership qualities of future teachers of higher education in institutions of higher education were developed, theoretically substantiated and experimentally verified (students' motivation for the formation of leadership qualities, which is conditioned by ensuring their interest in showing their potential and achieving success in future professional activities; systematic reflection of students aimed at on self-observation, self-discovery and self-analysis of leadership qualities and awareness of specific ways and possibilities of their formation and improvement; application of training technology, which involves purposeful, step-by-step practical work of students on the formation of leadership qualities); it was clarified the essence of the concept of leadership qualities of future teachers of higher education (social and psychological characteristics of the personality that determine successful organizational activity, the ability to effectively influence other people and make optimal decisions for effective teaching and improvement of the educational process of higher education), as well as the structure of leadership qualities of future teachers of higher school; the criteria and indicators of the formation of leadership qualities of future teachers of the higher school acquired further development. The practical significance of the research results is that the developed pedagogical conditions for the formation of leadership qualities of future teachers of higher education and the determined indicators and tools for diagnosing the level of formation of leadership qualities can be used to improve the process of professional training of future teachers of higher education in institutions of higher education. The theoretical and practical results of the dissertation research can be used by scientific and pedagogical workers of higher education institutions in the process of teaching professional disciplines to future students of pedagogical specialties, in the development of educational programs, textbooks, educational and methodological guides, preparation of training classes, development of reflective and practical tasks; by students in the process of writing course and master's theses.Документ Формування професійної відповідальності майбутніх фахівців фізичної культури і спорту у закладах вищої освіти(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Зінченко, Ліна ВолодимирівнаДисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії (PhD) за спеціальністю 011 – Освітні, педагогічні науки. – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2020. Об’єкт дослідження – процес професійної підготовки майбутніх фахівців фізичної культури і спорту. Предмет дослідження – педагогічні умови формування професійної відповідальності майбутніх фахівців фізичної культури і спорту у закладах вищої освіти. У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, описано зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами та наведено наукову новизну, а також, сформульовано практичне значення отриманих результатів. У першому розділі проведено аналіз науково-педагогічної літератури, здійснено аналітичний огляд основ формування професійної відповідальності. Розглянуто модель майбутнього фахівця у сфері фізичного виховання. Проаналізовано основні джерела та види відповідальності людини, а також розкрито ієрархічний характер відповідальності. Уточнено сутність та структурні компоненти (мотиваційний, когнітивний, психологічний, поведінковий) професійної відповідальності майбутніх фахівців фізичної культури і спорту. У другому розділі дисертаційної роботи представлено модель реалізації педагогічних умов формування професійної відповідальності, обґрунтовано педагогічні умови формування професійної відповідальності майбутніх фахівців фізичної культури і спорту, зокрема: підвищення мотивації майбутніх фахівців фізичної культури і спорту до формування професійної відповідальності; удосконалення змісту навчальних дисциплін, що забезпечує поглиблене засвоєння майбутніми фахівцями фізичної культури і спорту теорії та практики проблем професійної відповідальності; застосування професійно- орієнтованого підходу у освітньому процесі, спрямованого на розвиток здатності студентів до практичної реалізації принципів професійної відповідальності, а також критерії (мотиваційно-ціннісний, інтегративно- когнітивний, емоційно-вольовий, поведінково-рефлексивний) та показники (високого, середнього та низького) рівнів сформованості професійної відповідальності майбутніх фахівців фізичної культури і спорту. У третьому розділі представлено описано організацію педагогічного експерименту. Виконано практичну реалізацію за допомогою запропонованих форм і методів дослідження. Експериментально доведено ефективність педагогічних умов формування професійної відповідальності майбутніх фахівців фізичної культури і спорту у закладах вищої освіти. Оцінювання рівня сформованості професійної відповідальності у майбутніх фахівців фізичної культури і спорту проведено перед та після педагогічного експерименту і реалізовувалось за допомогою критеріїв та показників, які були визначені залежно до структури професійної відповідальності: мотиваційно-ціннісний (показниками є усвідомлення важливості розвитку відповідальності, мотивація розвитку професійної відповідальності); інтегративно-когнітивний (показником є сформованість знань теорії професійної відповідальності); емоційно-вольовий (показниками є чесність, порядність, сумлінність, стриманість, впевненість, цілеспрямованість, рішучість, сила волі, стресостійкість); поведінково-рефлексивний (показниками є аналітичні уміння, здатність до реалізації принципів професійної відповідальності, комунікативні уміння, організаційні уміння, здатність до рефлексії). У роботі вперше розроблено, теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови формування професійної відповідальності майбутніх фахівців фізичної культури і спорту у закладах вищої освіти, як-то: підвищення мотивації майбутніх фахівців фізичної культури і спорту до формування професійної відповідальності; удосконалення змісту навчальних дисциплін, що забезпечує поглиблене засвоєння майбутніми фахівцями фізичної культури і спорту теорії та практики проблем професійної відповідальності; застосування професійно-орієнтованого підходу у освітньому процесі, спрямованого на розвиток здатності студентів до практичної реалізації принципів професійної відповідальності; уточнено сутність поняття "професійна відповідальність фахівця з фізичної культури і спорту" – це особистісна властивість, яка передбачає усвідомлення значущості якісного виконання обов’язків та сумлінне додержання гуманістичних й професійних цінностей у майбутній трудовій діяльності, що включає забезпечення умов для особистісного й фізичного розвитку, покращення здоров’я, дотримання безпеки навчальної діяльності своїх вихованців, окрім того визначені його структурні компоненти (мотиваційний, когнітивний, психологічний, поведінковий); подальшого розвитку набули критерії (мотиваційно-ціннісний, інтегративно-когнітивний, емоційно-вольовий, повідінково-рефлексивний) та показники (високого, середнього та низького) рівнів сформованості професійної відповідальності майбутніх фахівців фізичної культури і спорту, що дозволило встановити рівень професійної відповідальності майбутніх фахівців фізичної культури і спорту. Основні результати педагогічного дослідження впроваджено в освітній процес закладів вищої Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди (Довідка № 01/10-668 від 27.10.2020р.), Харківської державної академії фізичної культури (Акт впровадження № 740/01-19 від 22.10.2020р.), Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" (Акт про впровадження результатів дослідження від 02.11.2020р.), у процес підготовки майбутніх фахівців фізичної культури і спорту впродовж (2016 – 2020р.р.) Дисертаційне дослідження є складовою госпдоговірної теми кафедри педагогіки і психології управління соціальними системами імені академіка Івана Зязюна Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" із ФОП Зінченко Ігор Юрійович – "Формування професійної відповідальності фахівців приватної організації" (ДР №0120U104897).