Вісник № 02. Хімія, хімічна технологія та екологія
Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/49994
Переглянути
1 результатів
Результати пошуку
Документ Перевірка якості створення PVT-моделі газоконденсатної пластової системи за допомогою концепції однокоміркової гідродинамічної моделі(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Бурачок, Олександр Володимирович; Першин, Дмитро Володимирович; Матківський, Сергій Васильович; Бікман, Єфім Семенович; Кондрат, Олександр Романович; Філатов, В'ячеслав ЮрійовичПроаналізовано проблеми створення якісних PVT-моделей (Pressure Volume Temperature, PVT) газоконденсатних пластових систем за умови обмеженої інформації. Класичним підходом до опису фазової поведінки пластових систем є створення рівняння стану на основі задання початкового компонентного складу пластової суміші із подальшим його налаштуванням шляхом регресійного коригування критичних параметрів (тисків і температур), коефіцієнтів бінарної взаємодії, фактора ацентричності компонентів залишкової «плюсової» фракції або псевдокомпонентів. Корегування здійснюється до моменту поки рівняння стану не відтворить результати лабораторних експериментів, серед яких для газоконденсатних систем та летючих нафт стандартними є розширення за сталого складу (Constant composition expansion, CCE), розгазування за сталого об’єму (Constant volume depletion, CVD) та експерименти на сепараторі. Однак, для більшості родовищ України, відкритих і розвіданих в минулому столітті, відсутня достовірна інформація щодо детального початкового компонентного складу, фазова поведінка досліджувалася лише з використанням нерівноважного методу диференціальної конденсації, що не дає змогу безпосередньо використовувати їх при створенні PVT-моделей. Попередньо, авторами запропоновано альтернативну методику для створення моделей флюїдів на основі даних фракційної дистиляції [1, 2]. В той же час, через значні невизначеності у вхідних даних, а саме а) перерозподіл видобутого конденсату між свердловинами; б) сумісна розробка декількох горизонтів з різними властивостями пластового газу та потенційного вмісту С5+; в) відсутності даних про зміну умов роботи сепараційного обладнання, що впливає на кількість відсепарованої рідкої вуглеводневої фази та її густину; г) технологічні втрати вуглеводнів в процесі адаптації історії розробки декількох моделей родовищ Дніпровсько-Донецької западини виникли складнощі щодо відтворення історії видобутку конденсату. Запропоновано та детально описано приклад застосування концепції перевірки якості створеної PVT-моделі на основі однокоміркової гідродинамічної моделі резервуара для одного з родовищ із потенційним вмістом вуглеводнів С5+ на рівні 86 г/м3. Ідея концепції базується на відтворенні матеріального балансу моделі газоконденсатного резервуара за умови контролю дебіту основної (газової) фази умовної свердловини, з використанням якої здійснюється його розробка, що дозволяє швидко визначити необхідні зміни у розрахункову газоконденсатну характеристику та налаштувати динаміку видобутку конденсату. Врахування цих змін дозволяє проводити адаптацію повнорозмірної чисельної моделі родовища набагато швидше і точніше.