05.17.11 "Технологія тугоплавких неметалічних матеріалів"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/17839

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 16

Нанокомпозиційний матеріал на основі Al₂O₃ інструментального призначення, отриманий методом електроконсолідації
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Кислиця, Максим Валерійович
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.17.11 – технологія тугоплавких неметалічних матеріалів (161 – Хімічні технології та інженерія). Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2019. Дисертація присвячена створенню нового високотвердого теплостійкого керамічного композиційного матеріалу з використанням технології електроконсолідації на основі мікродисперсного Al₂O₃ і нанодисперсного SiC для виготовлення ріжучих пластин, призначених для обробки загартованих сталей і чавунів. В роботі теоретично обґрунтовано та експериментально підтверджено можливість підвищення механічних властивостей керамічного матеріалу на основі Al₂O₃ шляхом введення добавки наноструктурних матеріалів і теплофізичних властивостей отриманого композиту. Було показано позитивний вплив зниження дисперсності добавки на процеси ущільнення, склад і температуру консолідації, що підставою зниження вартості виробництва. Встановлено можливі способи підвищення теплофізичних властивостей композитів, що безпосередньо визначає їх працездатність в умовах високих температур та механічних навантажень, характерних для токарної обробки твердих металів і сплавів.
Технологія оптичних кольорових стекол інфрачервоного діапазону спеціального призначення
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Петров, Дмитро Вікторович
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук (Ph.D) за спеціальністю 05.17.11 – технологія тугоплавких неметалічних матеріалів. – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2019. Дисертація присвячена створенню оптичних кольорових стекол зі спектральними параметрами – коефіцієнтом пропускання на довжині хвилі 1060 τ(λ₁₀₆₀) >65 %, поглинанням у спектральному діапазоні до 950 нм та технологіям їх отримання. На цей час існуючі стекла лише частково виконують ці умови, або технології їх отримання є нерентабельними для масового виробництва, тому було поставлена задача про створення стекол, які б могли задовольняти ці умови з фактором технологічності у виробництві. Вирішення досягнуто завдяки дослідженням поглинальної дії системи барвників Cr₂O₃-Mn₂O₃ у системі R₂O-PbO-SiO₂ та додатковому нанесенню оптичного покриття. Завдяки дослідженням було встановлено механізми забарвлення з урахуванням впливу домішок-барвників (Fe₂O₃/FeO), а також знайдені оптимальні концентрації барвників у склі. При розробці технології отримання оптичного кольорового скла були дослідженні основні технічні операції та методи контролю якості скла, що дозволяє отримувати дане скло у виробничому масштабі. Розроблені параметри контролю протікання процесів гомогенізації та освітлення розплаву скла з метою підвищення якості продукції. Також були розроблені методики обробки деталей зі скла та нанесення оптичних покриттів. Для автоматизації виробництва даної продукції та зменшення впливу людського фактору було розроблено програмне забезпечення автоматичної системи керування технологічними процесами (АСК ТП).
Високоміцні склокомпозиційні матеріали на основі дисилікату літію для захисту спеціальної техніки
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Топчий, Віталій Леонідович
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.17.11 – технологія тугоплавких неметалічних матеріалів. – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2019 . Дисертацію присвячено створенню складів високоміцних склокомпозиційних матеріалів на основі дисилікату літію для захисту спеціальної техніки та технологічних принципів їх одержання. Обрано систему критеріїв одержання високоміцних склокристалічних матеріалів, які експлуатуються в умовах високошвидкісного динамічного навантаження. Науково обґрунтовано вибір вихідних літійсилікатних систем для одержання високоміцних склокристалічних матеріалів з регульованим рівнем світлопропускання і балістичною стійкістю досліджено склоутворення в них та синтезовано склади модельних стекол. Встановлено закономірності формування структури і фазового складу склокристалічних матеріалів на основі модельних стекол. Визначено вплив фазового складу на функціональні властивості склокристалічних матеріалів. Розроблено високоміцні склокомпозиційні матеріали з високою світлопро-никністю для захисту оптики для наведення і спостереження та композиційні скломатеріали для захисту легко броньованої техніки. Запропоновано технологічні параметри одержання склокомпозиційних матеріалів, проведено їх дослідно-промислові і балістичні випробування. Практично підтверджена доцільність використання розроблених високоміцних матеріалів як елементів бронезахисту спеціальної техніки.
Цементвмісні композиції з модифікуючими добавками для неформованих мас
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018) Шумейко, Віта Миколаївна
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.17.11 – технологія тугоплавких неметалічних матеріалів. – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2018 р. Дисертаційна робота присвячена вирішенню науково-практичної задачі по розробці рецептурно-технологічних параметрів отримання неформованих мас цементвмісних композицій з використанням фізико-хімічних особливостей модифікуючих добавок, які сприяють формуванню щільної і міцної структури цементного каменю і забезпечують покращення експлуатаційних властивостей. За удосконаленою методикою синтезовано полікарбоксилатні добавки, знижуючи їх собівартість по відношенню до відомих суперпластифікаторів і встановлено перспективність їх використання в цементвмісних композиціях для отримання матеріалів з підвищеними фізико-механічними властивостями. Досліджено кремнеземвмісні відходи, які утворюються при виробництві фосфоровмісних добрив, та показано еколого-економічну доцільність і можливість часткової заміни різних видів цементів. Термодинамічними розрахунками спрогнозовано можливість утворення нітридів заліза при отриманні портландцементного клінкеру, які можуть бути джерелами шкідливих для життєдіяльності людей виділень аміаку з будівельних матеріалів і конструкцій, виготовлених із застосуванням портландцементу. Розроблено та оптимізовано комплексну добавку на основі сумішей електролітів, яка передбачає зниження відповідних ризиків та отримання матеріалів з підвищеними експлуатаційними властивостями і екологічністю. В результаті проведених випробувань встановлено, що цементвмісні композиції з розробленими і всебічно дослідженими модифікуючими добавками є перспективними для застосування їх в різних галузях промисловості, які були апробовані з позитивним результатом, а результати досліджень впроваджені у практику навчального процесу.
Склокристалічні покриття по сплавах титану для стоматологічного ендопротезування на основі кальційфосфатосилікатних стекол
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018) Фесенко, Олексій Ігорович
Дисертаційна робота на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.17.11 – технологія тугоплавких неметалічних матеріалів. – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2018. Дисертаційну роботу присвячено розробці складів склокристалічних покриттів по сплавах титану на основі кальційфосфатосилікатної скломатриці для стоматологічного ендопротезування та вибору технологічних параметрів їх одержання. Сформульовано комплекс вимог до фізико-хімічних, технологічних і експлуатаційних властивостей біоактивних склокристалічних покриттів по сплавах титану для дентального ендопротезування та обрано оптимальні технології їх нанесення, а саме для суцільноциліндричних імплантатів – шлікерну, а для гвинтових – електрофоретичну технології нанесення. Розроблено систему критеріїв до скломатриці та обґрунтовано вибір склокристалічного типу покриття по титану на основі системи Na2O–K2O–Li2О–CaO–ZnO–CaF2–Al2O3–B2O3–P2O5–SiO2 для одночасного забезпечення формування зміцненої хімічно-активної тонкокристалічної структури покриття в умовах низькотемпературної (780 °С) короткотривалої (1,0 ÷ 1,5 хв) термічної обробки. Встановлено механізм структуро- та фазоутворення в модельних стеклах і склокристалічних покриттях на їх основі. Досліджено особливості структурної перебудови поверхні покриття в процесі формування міцного апатитоподібного шару в умовах in vitro. Визначені оптимальні технологічні параметри одержання біоактивних склокристалічних покриттів по титану за шлікерною (H = 6,64ГПа, K1C = 2,8МПа·м1/2, Ra = 3,52 мкм, σадг = 15 МПа) та електрофоретичною (H = 6,72 ГПа, K1C = 3,0 МПа·м1/2, Ra = 2,86 мкм, σадг = 17 МПа) технологіями нанесення. Практично підтверджена можливість використання розроблених біоактивних склокристалічних покриттів по титану як елементів імплантатів для стоматологічного ендопротезування зі скороченим терміном зрощування близько одного місяця.
Нанозміцнені периклазовуглецеві вогнетриви для футерівки конвертерів з використанням комплексного антиоксиданту
(НТУ "ХПІ", 2018) Повшук, Василь Володимирович
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук (доктора філософії) за спеціальністю 05.17.11 – технологія тугоплавких неметалічних матеріалів (161 – Хімічні технології та інженерія). – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2018. Дисертація присвячена розробці складів та основних технологічних параметрів отримання нанозміцнених периклазовуглецевих вогнетривів для різних зон футерівки конвертера з заданими показниками фізико-механічних властивостей і підвищеною стійкістю до дії шлаку та до окиснення. У роботі теоретично обґрунтовано і експериментально доведено можливість одержання нанозміцнених периклазовуглецевих вогнетривів шляхом синтезу наповненої наночастинами β-SiC та NiO вуглецевої матриці-основи заданої структури периклазовуглецевих вогнетривів і забезпечення її максимальної струк-турної міцності за рахунок використання оптимальних співвідношень золь-гель добавок, що модифікують фенолформальдегідну смолу, і компонентів прекурсорів нікелевого антиоксиданту. Визначено технологічні параметри одержання периклазовуглецевих вогнетривів із заданими фізико-механічними властивостями на засаді плавленого периклазу і різною кількістю графіту, шляхом використанням ЕТС-40 або його золю та солей нікелю для створення комплексного антиоксиданту Аl + SiC + Ni(NiO), що забезпечує підвищену стійкість до окиснення за рахунок утворення щільного шару із наночастин β-SiC та Ni(NiO) навколо часток графіту, розроблено безвипалювану технологію та склади магнезіального флюсу для плавки сталі в конвертері з відходів периклазовуглецевих вогнетривів футеровок конвертерів, які сприяють прискоренню наведення шлаку в конвертері та підвищенню стійкості футерівки конвертера.
Ресурсоощадна технологія хімічно та термічно стійкої кераміки на основі композицій системи (Mg, Са)O – Al₂O₃ – TiO₂ – SiO₂
(НТУ "ХПІ", 2018) Лісюткіна, Марія Юріївна
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.17.11 – технологія тугоплавких неметалічних матеріалів. – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2018 р. Дисертацію присвячено розробці ресурсо- та енергоощадної технології хімічно та термічно стійкої кераміки на основі вітчизняної альтернативної природної та техногенної сировини. При проектуванні складів хімічно та термічно стійкої кераміки зі зниженою температурою синтезу використані результати теоретичних досліджень можливої взаємодії основних видів кераміки з агресивними середовищами з різним рН. Визначено найбільш інертні сполуки по відношенню до кислот та лугів, в результаті чого для фізико-хімічних досліджень обрана система фазоутворюючих оксидів (Mg, Са)O – Al2O3 – TiO2 – SiO2. На основі композицій системи, що належать елементарним тетраедрам A3S2 – CAS2 –AT–S та A3S2 – M2A2S5 – AT – S, розроблені склади мас хімічно та термічно стійкої кераміки з температурою випалу 1250 °С. Встановлено, що для інтенсифікації спікання та фазоутворення хімічно та термічно стійкої кераміки за зниженої температури випалу необхідним є використання комплексних плавнів (в тому числі PbO) та мінералізуючих добавок (що містять MgО та Fe2O3). На основі досліджень складу та властивостей пірофілітових відходів видобування кварцитів Овруцького родовища та відходів феротитанового виробництва обґрунтовано вибір сировини для виготовлення низькотемпературної хімічно та термічно стійкої кераміки. Встановлено фізико-хімічні закономірності її формування та отримані математичні моделі залежностей властивостей розробленої кераміки від складу мас. Розроблено склади і технологічні параметри виготовлення хімічно та термічно стійких керамік з комплексом високих фізико-механічних та хімічних властивостей: щільноспеченої тіалітвмісної (W = 0,15 %, ϭзг = 23 МПа, ϭст = 100 МПа, КС > 99,32 %, ЛС > 99,99 %, ТС ≥ 8 циклів, α = 3,5·10–6 град–1) та пористої муліт-тіалітвмісної (W = 11,62 %, ϭзг = 27 МПа, ϭст = 110 МПа, КС > 99,99 %, ЛС > 99,97 %, ТС ≥ 10 циклів, α = 3,0·10–6 град–1).
Радіопрозорі керамічні матеріали на основі системи SrO – Al₂O₃ – SiO₂
(НТУ "ХПІ", 2018) Захаров, Артем Вячеславович
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук (доктора філософії) за спеціальністю 05.17.11 – технологія тугоплавких неметалічних матеріалів. – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2018 р. Дисертацію присвячено розробці керамічних РПМ на основі кристалічної фази – славсоніту зі зниженою температурою синтезу. Створено базу для термодинамічного аналізу реакцій фазоутворення в системі SrO – Al₂O₃ – SiO₂. Здійснено комплексне дослідження процесу синтезу славсоніту та визначено нестехіометричне співвідношення оксидів в полі первинної кристалізації славсоніту, що забезпечує синтез славсоніту при температурі до 1250 °С. Досліджено вплив однокомпонентних і багатокомпонентних евтектичних інтенсифікуючих добавок на процеси спікання та фазоутворення славсонітової кераміки. З використанням нових даних розроблено склади та технологічні параметри виготовлення керамічних РПМ з заданими функціональними властивостями (ε = 3,57…5,26, tgδ = 0,0073…0,0122) та підвищеним ресурсом експлуатації. Проведено лабораторні та промислові випробовування на підприємствах та розроблено практичні рекомендації щодо використання результатів.
Безпігментні одношарові склоемалеві покриття для побутової техніки
(НТУ "ХПІ", 2017) Одинцова, Олександра Павлівна
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук (доктора філософії) за спеціальністю 05.17.11 "Технологія тугоплавких неметалічних матеріалів". – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2017. Дисертацію присвячено розробці безпігментних одношарових хімічно та термічно стійких темнозабарвлених склоемалевих покриттів для захисту побутової техніки, зокрема кухонних газових та електричних плит, що отримуються за технологією POESTA. Синтезовано основи отримання покриттів вказаного типу, згідно із якими розробляється скломатриця із заданими фізико-хімічними властивостями, на основі якої отримується склоемалева фрита шляхом введення в оптимізований склад скла комплексного активатору зчеплення, одночасно виконуючий роль активного забарвлюючого комплексу, який поєднує задані міцнісні характеристики безпігментних одношарових темнозабарвлених склоемалевих покриттів. Встановлено межі значень структурних факторів, які забезпечують міцну структуру кремнекисневого каркасу скла в системі R₂O (Na₂O+K₂O+Li₂O) – RO (CaO+BaO+SrO+MgO) – TiO₂ – ZrO₂ – B₂O₃ – SiO₂ і заданий рівень її структурнозалежних експлуатаційних властивостей за рахунок встановлених співвідношень склоутворювачів і модифікаторів. Розроблено склад і співвідношення комплексного активатора зчеплення із урахуванням його впливу на характеристики міцності системи "склоемаль – сталь", корозійну здатність склорозплаву та експлуатаційні властивості покриттів, який одночасно виконує роль активного забарвлюючого комплексу. Обрано іонний механізм забарвлення та встановлено колірні координати в ККС XYZ, RGB, L*a*b. Проведено промислові та лабораторно-промислові випробування на підприємствах та розроблено практичні рекомендації щодо використання результатів.
Безвипальні вогнетриви на фосфатних зв'язуючих на основі композицій системи Al₂O₃–SiO₂–CaO–Р₂O₅
(НТУ "ХПІ", 2017) Харибіна, Юлія Вячеславівна
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук (доктора філософії) за спеціальністю 05.17.11 "Технологія тугоплавких неметалічних матеріалів". – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2017. Дисертацію присвячено розробці теоретичних основ і впровадження у виробництво технології безвипальних мулітокорундових вогнетривів на основі композицій системи Al₂O₃–SiO₂–CaO–Р₂O₅. Досліджено будову системи Al₂O₃–SiO₂–CaO–Р₂O₅ в області субсолідуса. Створено базу термодинамічних констант сполук системи. Розраховано коефіцієнти рівняння залежності теплоємкості від температури, стандартні значення ентропії і ентальпії для деяких сполук системи. Проведено термодинамічний аналіз спряжених реакцій даної системи. Досліджено фазові рівноваги в системі, визначено співіснуючі фази і здійснено повну розбивку системи на елементарні тетраедри, визначено їх відносний об'єм, мінімальну температуру появи розплаву та ступінь асиметрії. Надано геометро-топологічну характеристику фаз системи та побудовано топологічний граф взаємозв'язку елементарних тетраедрів. Виявлено елементарні тетраедри, які описують склади мулітокорундового вогнетриву і шлаку. Встановлено, що використання лому мулітокорундових виробів поліфракційного складу в якості основи для виробництва безвипальних мулітокорундових вогнетривів сприяє отриманню виробів з високими експлуатаційними характеристиками. Для дослідження впливу фракційного складу наповнювача на властивості мулітокорундового вогнетриву використано симплекс-гратчаті плани Шефе, що відображають зв'язок складу з властивостями досліджуваної системи. Розроблено технологічні параметри і склади мас безвипальних мулітокорундових вогнетривів на основі композицій системи Al₂O₃–SiO₂–CaO–Р₂O₅. і рекомендовано щодо впровадження цієї технології в виробництво.