Вісник № 06. Економічні науки

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/51637

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 14

Практичні аспекти методології оцінки бізнесу: досвід країн ЄС, Америки і України
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Угрімова, Ірина Володимирівна; Замула, Олена Василівна
Сучасний світ бізнесу активно використовує оцінку як один із основних інструментів, що допомагає власникам зрозуміти вартість та цінність свого підприємства. Оцінка вартості стає неодмінним інструментом ефективного ведення діяльності суб’єкта господарювання; повно та сукупно характеризує діяльність підприємства. Оцінка бізнесу розглядається як визначення вартості підприємства у якості майнового комплексу, що здатний приносити прибуток своєму власнику. Існує велике розмаїття цілей та причин оцінки бізнесу, які багато в чому співпадають як для власника, так і для інвестора. Розуміння різних методів оцінки бізнесу дуже важливо. Наукові роботи з оцінки бізнесу пропонують нам велику кількість методів, але практичне застосування їх в різних країнах має відмінності. Для розрахунку вартості бізнесу доступна низка методів. Згідно чинного законодавства та Міжнародних стандартів оцінки для визначення вартості підприємства використовують спеціальні підходи та методи розрахунку, які враховують сферу використання оцінки. В законодавстві Україні закріплено такі методичні підходи: дохідний (прибутковий), витратний (майновий), порівняльний (ринковий). Ці три підходи до оцінки вартості майна та майнових прав також застосовує Американська громада оцінщиків (ASA), вони також використовуються і в європейській практиці. В нашій країні уособлено досвід розвинених країн і визначено ці підходи як основні. Хоча кількість та види методів різняться, це добре видно при порівнянні українського та європейського досвіду. Практичною діяльністю доказано, що різні методи оцінки бізнесу будуть кращими в різних сценаріях. Тобто для розрахунку вартості бізнесу необхідно використовувати підходи та методи оцінювання вартості та вибирати найбільш прийнятні із них для конкретного підприємства. Безліч різних факторів впливає на процес оцінки вартості підприємства. Вони можуть мати вагомий вплив на кінцевий варіант оцінки.
Напрями вдосконалення системи управління еколого-економічним розвитком за індексом конкурентоспроможності як основи добробуту країни, регіонів, промислових підприємств, суспільства
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Райко, Діана Валеріївна; Подрез, Ольга Іванівна; Черепанова, Вікторія Олександрівна
Пропонується науково-методичний підхід вдосконалення системи управління еколого-економічним розвитком країни, який базується наєдиній системі управління. Актуальність проблеми полягає в тому, що в умовах пандемії багато з підприємств працюють не на повну потужність. У результаті цього країна недоотримає обсяги матеріального виробництва – знижується валовий внутрішній продукт та інші показники економічного розвитку країни, а також знижується економічний добробут населення. З іншого боку призупинення або навіть зупинка діяльності промислових підприємств веде до покращення стану екології держави та її регіонів, але на його стан впливають природні катаклізми, виникнення додаткового сміття, що пов’язано з пандемією (маски, рукавичка, тощо) та інше. Тому, метою написання статті є обґрунтування напрямів вдосконалення управління розвитком, що охоплює усі рівні управління – макро-, мезо-, мікрорівень. У статті запропоновано новий підхід до оцінки соціального добробуту через еколого-економічний розвиток країни, регіонів, промислових підприємств та стан матеріальної, культурної та навчальної забезпеченості населення. Науково-методичний підхід побудовано на використанні зарубіжних показників оцінки, що дає можливість здійснювати порівняльний аналіз розвитку України з іншими країнами світу. Використання запропонованого підходу дозволить підвищити обґрунтованість прийняття управлінських рішень на всіх рівнях управління.
Формування механізму управління інвестиційної діяльності підприємства на засадах системного підходу
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Мормило, Катерина Яковлівна
У статті проведено дослідження теоретико-методичних та практичних аспектів формування механізму управління інвестиційної діяльності підприємства на засадах системного підходу. З’ясовано, що складність процесу інвестиційного розвитку підприємства в мінливих умовах України та зв’язана з ним розробка механізму управління інвестиційної діяльності визначає необхідність застосування системного підходу, який припускає, що будь-яка система – це сукупність взаємопов'язаних елементів (об'єктів, явищ, процесів), що має вхід та вихід із системи, зв'язок із зовнішнім середовищем, зворотний зв'язок і володіє єдиними для всіх елементів властивостями: цілісності, автономності, адаптивності та стійкості. Доведено, для успішного формування та реалізації механізму управління інвестиційною діяльність підприємства він повинен розроблятися та базуватися на засадах системного підходу. Уточнено сутність поняття «інвестиція» та надано авторське визначення цієї категорії. Визначено сутність поняття інвестиційна діяльність. Сформовано універсальний та дієвий механізм інвестиційної діяльності підприємства з використанням системного підходу та урахуванням сучасних умов функціонування. Проаналізовані основні елементи механізму інвестиційної діяльності підприємства. Доведено, що осо бливу увагу при побудові механізму управління інвестиційною діяльністю підприємства повинно приділятися вибору стратегії розвитку інвестиційної діяльності. У нашому дослідженні під стратегією розуміється загальний, деталізований план діяльності на середньо- та довгостроковий періоди, який повинен ґрунтуватися на основних принципах, завданнях функціях розробленого механізму управління інвестиційною діяльністю підприємства та бути способом досягнення основної мети та завдань. Надані пропозиції щодо удосконалення окремих елементів механізму управління інвестиційною діяльністю на підприємстві на засадах системного підходу. Зроблено висновок, що сформований у статті механізм дозволить за допомогою чітко сформульованих цілей на завдань розробити та обрати ефективну, детально структурована інвестиційного розвитку підприємства із постійним пошуком оптимальних показників для її найбільш ефективного здійснення.
Оцінювання фінансового стану на кондитерських підприємствах з використанням вартісно-орієнтованого показника економічної добавленої вартості
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Міщенко, Володимир Акимович; Горобець, Ірина Ігорівна
Розглянуто необхідність впровадження вартісно-орієнтованого управління. Дана коротка характеристика кондитерських підприємств. Описані особливості ринку кондитерських товарів та проблеми збільшення обсягів експорту. Охарактеризовано показник економічної доданої вартості та можливості використання його в якості ключового індикатора для оцінювання фінансового стану підприємств кондитерської галузі. Запропонована методика розрахунку цього показника. Висвітлені проблеми з визначенням окремих складових формули. Приведено приклад розрахунку економічної доданої вартості для 8 кондитерських підприємств. Прокоментовані результати розрахунків. Акцентовано увагу на основні переваги показника й можливість впровадження вартісно-орієнтованого управління на підприємствах кондитерської галузі.
Формування конкурентних переваг транспортної інфраструктури з позицій стратегії сталої логістики
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Маслак, Ольга Іванівна; Яковенко, Ярослава Юріївна
У статті розглянуто особливості функціонування транспортної інфраструктури з огляду на засади стратегії сталої логістики. Визначено основні параметри сталого розвитку транспортної інфраструктури, що враховують економічні, екологічні та соціальні параметри. Авторами було проаналізовано основні зміни у кон’юнктурі ринку морських перевезень та їх логістиці. Наголошується увага на тому, що інтеграція України у світовий глобалізований простір та значний потенціал розвитку морських транспортних перевезень актуалізують необхідність збільшення обсягів вантажопотоку та підвищення якості морської інфраструктури із врахуванням принципів сталого розвитку. Відповідно, інфраструктурне облаштування є першочерговим завданням поряд з іншими процесами розвитку транспортної інфраструктури. У ході дослідження було здійснено аналіз сучасного стану та особливостей розвитку українських морських портів, визначено сутність, принципи та фактори розвитку морської інфраструктури. Було виявлено основні проблеми галузі, а саме: розбалансованість розвитку перевантажувальних потужностей, низька ефективність використання їх потенціалу, низький рівень координації між суб’єктами транспортної інфраструктури. Авторами встановлено властивості транспортної інфраструктури та обґрунтовано умови, за яких вона має розвиватися, щоб забезпечити сталість сектору та збільшення рівня участі українських портів в міжнародних ланцюгах постачань. Обґрунтовано конкурентні переваги для подальшого розвитку портової галузі та забезпечення сталої логістики. Зокрема, було виокремлено стратегічні напрями посилення конкурентоспроможності морської інфраструктури України. Виявлено проблеми, які гальмують розвиток транспортної галузі. Обґрунтовано та запропоновано шляхи формування і розвитку конкурентних переваг транспортної інфраструктури з позицій стратегії сталої логістики.
Економічна оцінка інноваційного та інтелектуального потенціалу з урахуванням показників економічної безпеки
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Маслак, Ольга Іванівна; Гришко, Наталя Євгеніївна; Маслак, Марія Володимирівна
У статті розкрито особливості обумовленості потенціалу розвитку будь-якого підприємства його економічною безпекою. Важливою умовою нормального функціонування і розвитку сфери підприємництва виступає об’єктивна економічна оцінка інноваційного та інтелектуального потенціалу підприємства, з урахуванням показників економічної безпеки. Виявлено, що причинами диспропорції між наявними інноваційними можливостями підприємства та їх практичним впровадженням є недостатня кількість інтегрованих досліджень і методичних розробок з управління інтелектуально-інноваційним потенціалом підприємства, а також ефективності його використання. Авторами наголошено, що підтримка економічної безпеки повинна здійснюватися за допомогою моніторингу та оцінки рівня ефективності системних механізмів підтримки інноваційного та інтелектуального потенціалу підприємства. Наведено основні універсальні показники оцінки інноваційного та інтелектуального потенціалу підприємства. Запропоновано для розуміння оцінки інноваційної та інтелектуальної складових потенціалу підприємства з позицій забезпечення економічної безпеки використати ресурсний, системний, стратегічний та системний підходи. Проаналізовано ключові характеристики процесної моделі управління економічною безпекою підприємства. У статті розглядаються основні шляхи забезпечення економічної безпеки суб’єктів господарювання шляхом запровадження інтегрованої системи показників. Акцентовано увагу на тому, що в умовах нестабільності для підприємства послаблення його виробничого, інноваційного, інтелектуального потенціалів є значною загрозою, що може призвести до блокування можливостей подальшого розвитку. Також встановлено, що ефективне управління системою економічної безпеки напряму залежить від правильного вибору основних компонентів системи економічної безпеки, тобто врахування усіх складових компонент ресурсного забезпечення.
Дослідження життєвих циклів товарів промислового призначення
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Мартиненко, Аліна Василівна
Протягом всієї історії існування ринкових відносин в світі було вироблено десятки мільйонів різних товарів. Переважна їх частина має обмежений термін перебування на ринку, тому управління інноваційними проектами є дуже складною та ризикованою справою. Підприємства, які здійснюють інноваційну діяльність повинні прогнозувати життєві цикли своїх товарів, проводити фінансово-економічний аналіз діяльності та оптимізувати свій бізнес-портфель. Тому сьогодні дуже актуальним є управління промисловими бізнес-проектами на основі планування життєвих циклів. Метою статті є дослідження та аналіз життєвих циклів товарів промислового призначення та особливостей їх окремих стадій. Проведено дослідження життєвих циклів товарів промислового призначення, наведена порівняльна характеристика стадій життєвого циклу промислового товару, особливостей їх окремих стадій та обґрунтовано, що з метою визначення оптимального часу для оновлення продукції або впровадження принципово нової, керівництво підприємства повинно постійно вивчати життєвий цикл своєї продукції, при цьому, правильно передбачити його динаміку і тривалість, враховуючи такі зовнішні фактори, як стан економіки в цілому, рівень інфляції, рівень державної підтримки, платоспроможність ринків, загальний стан ринкової кон’юнктури та зміни в стилі життя, що можуть скоротити чи продовжити життєвий цикл товару. Також запропоновано алгоритм процесу оцінки інноваційного товару на різних стадіях життєвого циклу товару, в якому систематизовано методи оцінки та контролю інновації для окремих стадій та який включає управління інноваційними проектами, починаючи від появи нової ідеї до моменту виведення з ринку, проходячи через всі стадії життєвого циклу та описуючи різні сценарії розвитку інноваційного товару на ринку, що дозволить промисловим підприємствам здійснювати планування та розробку базових стратегій, в тому числі стратегій розвитку на різних етапах життєвого циклу товару, з метою визначення оптимального часу для оновлення продукції або впровадження принципово нової.
Процес управління ризиками при обгрунтуванні економічних рішень
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Кучіна, Світлана Едуардівна; Романчик, Тетяна Володимирівна; Дашко, Юлія Русланівна
В умовах ринкових відносин для збереження та зміцнення своїх конкурентних позицій підприємства вимушені впроваджувати технічні нововведення і приймати сміливі нестандартні рішення. Такі дії супроводжуються високим рівнем ризику, що здатний знизити рівень стійкості будь-якої економічної системи. Метою статті є дослідження загальної схеми управління ризиками. В задачі дослідження входить розгляд основних підходів до визначення ризиків, методів їх оцінювання та важливих аспектів щодо обгрунтування рішень з метою зниження ймовірності втрат. Для цього в статті надано характеристику кожного етапу управління ризиками, проаналізовано методи виявлення та ідентифікації ризиків, надано основні характеристики найбільш поширених в практиці управління ризиками кількісних та якісних методів. Визначено, що підприємницький ризик пов’язаний з дією як зовнішніх, так і внутрішніх факторів. Розглянуто найбільш важливі з ризикоутворюючих чинників, а також методи виявлення та ідентифікації ризиків. Приділено увагу сутності якісного та кількісного аналізу ризиків та методам, що найчастіше застосовуються з цією метою. Підкреслено, що якісний аналіз дозволяє визначити фактори і потенційні області ризику, виявити можливі його види. Кількісний аналіз дозволяє чисельно виміряти вплив факторів ризику на ефективність діяльності підприємства. Надано основні характеристики найбільш поширених в практиці управління ризиками кількісних методів. З метою визначення допустимого рівня втрат і границь ризику розглянуто поняття коефіціту ризику, який дозволяє визначити ступень обгрунтованості ризикових дій. Охарактеризовано ступінь безпечності діяльності підприємства залежно від значення коефіцієнта ризику. Підкреслено, що повністю уникнути ризику в умовах невизначенності діяльності підприємства неможливо, однак, при правильних і вмілих діях керівництва підприємства ймовірність ризику може бути значно знижена.
Фінансове планування технологічного оновлення промислових підприємств
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Івахненко, Андрій Володимирович
В статті розглядається проблема високого ступеня морального і фізичного зносу основних виробничих фондів промислових підприємств. Проведено огляд основних джерел фінансування оновлення виробничих фондів і проаналізовані найбільш популярні джерела зовнішнього фінансування - кредит і лізинг, наведені їх переваги та недоліки. Наведено аргументацію необхідності регулярного оновлення основних виробничих фондів на сучасному промисловому підприємстві. Наведено методики розрахунку вартості оновлення основних виробничих фондів за різних форм фінансівання. Визначено пріоритетні способи фінансування основних засобів. Розглянуто переваги і недоліки кожного з джерел фінансування оновлення основних фондів підприємства. Співставлено витрати по найбільш поширеним джерел фінансу вання - кредиту та лізингу. Зазначено, що для збереження конкурентоспроможності на стійкості на ринку необхідно мати ефективне управління, жорсткий контроль і оперативне планування. Окрім розповсюджених для вітчизняної промисловості засобів залучення коштів для фінансування діяльності з технологічного оновлення в статті було наведено такий інструмент фінансування виробничої діяльності, як залучення венчурного капіталу. Венчурні компанії фінансують переважно діяльність малого та середнього бізнесу. Але у випадках започаткування інноваційних проектів, пов’язаних з технологічним оновленням виробничої діяльності залучення венчурного інвестування може бути доцільним. До переваг залучення венчурних коштів у порівняння з іншими формами зовнішнього фінансування мож на віднести наступні: венчурна компанія несе ризики разом з підприємством, підприємство не виплачує відсотки за користування венчурними коштами за умови недостатньої ефективності проекту.
Обліково-аналітичне забезпечення управління трудовими ресурсами підприємств готельно-ресторанного бізнесу
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Якименко-Терещенко, Наталія Василівна; Побережна, Наталія Миколаївна; Фальченко, Олена Олександрівна; Побережний, Роман Олегович
На основі аналізу загальних показників діяльності підприємств за видами економічної діяльності за 2015–2019 роки визначено їх тенденції та фактори впливу на розвиток та відтворення персоналу підприємств готельно-ресторанного бізнесу, до яких основним запропоновано відносити: рівень рентабельності діяльності підприємства, середньомісячну заробітну плату, облікову чисельність працівників та витрати на персонал. Визначено негативний вплив розосередженості інформації про стан, наявність трудових ресурсів підприємства та ефективність їх використання у різних видах обліку (фінансовому, управлінському, бухгалтерському, кадровому обліку) на оперативність прийняття управлінських рішень. Доведено доцільність використання матриці функціональних процесів управління персоналом (в межах функцій обліку та аналізу) з метою формування системи обліково-інформаційного забезпечення управління трудовими ресурсами на підприємствах готельно-ресторанного бізнесу за визначеними критеріями системи облікових та аналітичних показників. Обґрунтовано відображення витрат на формування, використання та відтворення персоналу закладів з тимчасового розміщення та організації харчування, як основних функцій управління, з використанням витратного підходу в оцінці людського капіталу. Такий підхід включає метод визначення початкових витрат; метод обліку витрат на відновлення; метод обліку витрат на заміщення трудових ресурсів. Запропоновано структурно-логічну послідовність відображення операцій, пов'язаних з витратами на трудові ресурси за такими етапами: документальне оформлення положень кадрової політики підприємства; впровадження в документообіг документів, що підтверджують операції з персоналом, відображення в бухгалтерському обліку витрат на персонал; формування внутрішньої бухгалтерської звітності за підрозділами та службами підприємств готельно-ресторанного бізнесу.