Вісник № 01. Стратегічне управління, управління портфелями, програмами та проектами

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/52265

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Документ
    Теоретико-методичні засади дослідження протиризикового управління зацікавленими сторонами проєктів
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Круль, Конрад Януш
    Проєкти агропромислового комплексу реалізуються в умовах високої невизначеності та ризиковості. Сільськогосподарська продукція забезпечує різноманітність та якість продуктів харчування населення країни. Для зменшення втрат об’ємів виробництва та якості продукції рослинництва та тваринництва, і, як наслідок, підвищення економічної ефективності виробництва, є необхідність проведення заходів для запобігання та зниження ризиків проєктів агропромислового комплексу. Зважаючи на те, що ризики пов’язані із зацікавленими сторонами можуть мати руйнівні наслідки для проєкту, протиризикове управління зацікавленими сторонами проєктів набуває критичного значення. У зв’язку з набуттям широкого розповсюдження формувань міжнародних команд по реалізації проєктів, автор пропонує враховувати при управлінні зацікавленими сторонами проєкту їх ментальність, яка може бути причиною непорозумінь та конфліктів. Також, автором наголошується на важливості виявлення та управління очікуваннями зацікавленими сторонами проєкту. У статі наведено засади управління зацікавленими сторонами проєкту та проаналізовано процеси управління зацікавленими сторонами проєкту у міжнародних стандартах управління проєктами, зокрема у P2M, ICB IPMA, PMBoK PMI та ISO 21500. Також автором наведено засади управління ризиками проєктів відповідно до міжнародних стандартів управління проєктами, зокрема P2M, ICB IPMA, PMBoK PMI та ISO 21500. Виявлено, що ідентифікація та аналіз зацікавлених сторін є підґрунтям для розуміння того, які ризики пов’язані з кожним стейкхолдером можуть виникнути в ході проєкту. Автором наголошено на тому, що без проведення детального аналізу зацікавлених сторін добре проаналізувати ризики пов’язані з ними неможливо. А розробка плану реагування на ризики, які пов’язані із стейкхолдерами, значною мірою залежить від характеристики кожного конкретного стейкхолдера та розуміння, які саме важелі впливу на ту чи іншу зацікавлену сторону можуть бути ефективними в тому чи іншому випадку. Для більш ефективного проведення протиризикового управління зацікавленими сторонами проєктів агропромислового комплексу, яке б враховувало специфічність ризиків таких проєктів, автор рекомендує розробити та використовувати інструменти, які б враховували особливості зацікавлених сторін, які задіяні саме в агропромислових проєктах.