Вісник № 39
Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/39442
Переглянути
19 результатів
Результати пошуку
Документ Дослідження азотно-фосфорних розчинів(НТУ "ХПІ", 2018) Савенков, Анатолій Сергійович; Рищенко, Ігор Михайлович; Соловей, Людмила Валентинівна; Семенцова, Тетяна ЮріївнаВ роботі створена дослідна установка отримання азотно-фосфорних розчинів з використанням у якості сировини: поліфосфорної кислоти (85 %) і гидрата амоніаку (25 %). Розроблено методику експеримента, послідовність уведення реагентів та аналіз складу отриманого розчину. Досліджено вплив концентрації фосфорної кислоти та температури на коефіцієнт конверсії P₂O₅ при взаємодії з гідратом амоніаку, встановлено його максимальне значення і визначені їх раціональні параметри.Документ Уточнение строения системы CaO – Al₂O₃ – CoO(НТУ "ХПИ", 2018) Шабанова, Галина Николаевна; Корогодская, Алла Николаевна; Левадная, Светлана ВикторовнаПолучения глиноземистых цементов при использовании отходов химической промышленности является актуальным направлением расширения сырьевой базы производства алюминатных цементов. В данный момент представляется возможность использования в составе сырьевой смеси для глиноземистого цемента, вместо глинозема, отхода катализатора с содержанием 80 % Al₂O₃ и 20 % CoO. Для применения кобальтсодержащих отходов проведены исследования по изучению строения трехкомпонентной системы CaO – Al₂O₃ – CoO, которая является физико-химической основой разработки составов глиноземистых цементов на основе представленных отходов. В статье представлены характеристики бинарных подсистем и трехкомпонентной системы CaO – Al₂O₃ – CoO. Приведены результаты исследования субсолидусного строения системы CaO – Al₂O₃ – CoO без учета в твердофазных взаимодействиях тройных соединений. Наличие в системе тройного соединения приводит к изменению субсолидусного строения системы CaO – Al₂O₃ – CoO. Представлены графические изображения системы в области субсолидуса. Приведены результаты расчета изменения свободной энергии Гиббса от температуры для модельных реакций. В результате проведенных термодинамических и геометро-топологических расчетов на основе сформированной термодинамической базы данных установлена направленность протекания взаимных твердофазных реакций в трехкомпонентной системе CaO – Al₂O₃ – CoO с участием стабильно существующих соединений и трехкомпонентного соединения Ca₃CoAl₄O₁₀, что позволило определить все конноды указанной системы. Рассчитаны основные геометро-топологические характеристики элементарных треугольников и фаз системы. Геометро-топологические характеристики системы технологически важны для прогнозирования степени точности дозировки компонентов, а также необходимого времени их смешения перед синтезом материалов с заданным фазовым составом. Полученные результаты необходимы для дальнейшего анализа твердофазных равновесий, протекающих в системе CaO – Al₂O₃ – CoO.Документ Вольтамперометрія осадження сплаву Cо-Mо(НТУ "ХПІ", 2018) Штефан, Вікторія Володимирівна; Єпіфанова, Анастасія Сергіївна; Кобзєв, Олександр Вікторович; Метеньканич, Мирослава МихайлівнаНа теперішній час сплави кобальт-молібден відносять до класу найбільш функціональних гальванічних покриттів, які характеризуються наступними властивостями: магнітними, хімічною стійкістю, каталітичною активністю, високою міцністю до зношування та корозійною стійкістю, в тому числі і в агресивних середовищах. Дана робота присвячена вивченню одержання кобальт-молібденового покриття з простого та комплексного електролітів. У роботі досліджено вплив лігандів, таких як трилон Б та сульфат амонію, на процес осадження сплаву. Методам лінійної вольтамперометрії в потенціодинамічному режимі при варіюванні швидкостями розгортки потенціалу 1-100 мВ/с вивчено кінетику процесу електроосадження покриття із полілігандного аміачно-трилонатного електроліту на мідному електроді. Вивчені кінетичні закономірності відновлення іонів кобальту в таких системах: "сульфат натрію – сульфат кобальту"; "сульфат натрію – сульфат кобальту – трилон Б"; "сульфат натрію – сульфат кобальту – сульфат амонію" та "сульфат натрію – сульфат кобальту – трилон Б – сульфат амонію" із різними концентраціями. Аналізом вольтамперних характеристичних залежностей визначена природа катодних піків та механізм електродних процесів, розраховано критерій Семерано. На підставі рівняння Рендлса-Шевчика для необоротного процесу визначено коефіцієнт дифузії електроактивної сполуки та за рівнянням Я. Гохштейна була розрахована константа швидкості стадії переносу заряду. Крім того, за кутовим коефіцієнтом розраховано добуток коефіцієнта переносу на число електронів необоротної стадії. Запропоновано механізм та кінетичні рівняння осадження сплаву із полілігандного електроліту в загальному виді та за окремими стадіями. Досліджена також електрохімічна поведінка системи "сульфат натрію – молібдат натрію" при різних значеннях рН в кислому середовищі.Документ Обоснование возможности использования отходов в технологии тампонажных цементов(НТУ "ХПИ", 2018) Шабанова, Галина Николаевна; Корогодская, Алла Николаевна; Девятова, Наталья БорисовнаРассмотрены характеристики тампонажного цемента, исходя из влияния среды, в которой его используют. Тампонажные цементы должны характеризоваться необходимой прочностью в первые двое суток твердения. Прочность затвердевшего цементного раствора в краткие сроки твердения должна обеспечить закрепление колонны в стволе скважины, необходимую ее устойчивость при разбуривании и перфорации, эффективную изоляцию от проницаемых пород. Рассмотрено влияние состава фазового клинкера на свойства тампонажного цемента, влияние добавок для улучшения его физико-химических характеристик, особенности формирования цементного камня при гидратации. Влияние водоцементного отношения на скорость твердения достаточно существенно. При постоянном фазовом составе клинкера уменьшенное содержание воды приводит к более быстрому образованию необходимого пересыщения раствора и возникновению "стесненных" условий, а, следовательно, к ускорению сроков схватывания растворов. Таким образом, анализ применяемых тампонажных композиций показывает, что их расширение в основном происходит за счет увеличения объема продуктов гидратации цемента. Расширение происходит тогда, когда окружающей средой растущего кристалла является твердая фаза или жидкость в замкнутых порах. Величины расширения и самонапряжения определяются прочностью и пластичностью твердеющей структуры. Сравнение эксплуатационных характеристик указывает на возможность замены части цементного клинкера на отходы химической промышленности. Введение в структуру цементного клинкера хромитных и ферритных добавок улучшает его физико-химические характеристики, а на многих промышленных предприятиях образуются отходы, которые по своему химическому составу могут быть использованы в качестве исходного сырья при производстве вяжущих материалов специального назначения с комплексом заданных свойств. Утилизация таких отходов позволит не только улучшить экологическую обстановку, но и сэкономить природные ресурсы. Поскольку для многих газоносных регионов характерными являются высокие температуры в скважинах, то актуальным является разработка тампонажных цементов с повышенными температурами эксплуатации, что требует введения в состав цемента жаростойких фаз.Документ Интеграция теплообмена светопрозрачных покрытий в солнечной энергетике(НТУ "ХПИ", 2018) Селихов, Юрий Анатольевич; Коцаренко, Виктор Алексеевич; Рябова, Ирина Борисовна; Гапонова, Елена АлександровнаИспользование солнечной энергии - экологически чистый, энергосберегающий процесс. Введение в эксплуатацию солнечных установок улучшает экологическую ситуацию района за счет снижения объемов выбросов загрязняющих веществ, к которым относятся продукты сгорания традиционных видов энергии, - органического топлива. Об энергетической эффективности применения некоторых материалов как светопрозрачного покрытия, которое накрывает теплоизолированный корпус, в котором расположен солнечный коллектор, в технической литературе существуют разрозненные сведения. Применение других материалов и получение обобщенных зависимостей плотности теплового потока и коэффициента полезного действия (КПД) от температуры при изменении расхода теплоносителя в солнечном коллекторе в зависимости от пропускной способности одно- или многослойного светопрозрачного покрытия из стекла или синтетической пленки является целью работы. На солнечной установке, смонтированной на крыше одного из пансионатов, расположенного на Юге Украины, на нескольких теплоизолированных корпусах, в которых были размещены солнечные коллекторы, были установлены следующие варианты светопрозрачных покрытий: один слой стекла; два слоя стекла; три слоя стекла; один слой полиэтиленовой пленки; один слой стекла и один слой полиэтиленовой пленки; два слоя полиэтиленовой пленки; один слой стекла и два слоя полиэтиленовой пленки. При работе установки измерялись температуры: теплоносителя внутри солнечного коллектора, воздуха между солнечным коллектором и светопрозрачным покрытием, стенок и днища корпуса. Эксперименты проводились при изменении объемного расхода теплоносителя от 0,5 до 3,5 м³/ч. По экспериментальным данным был выполнен расчет плотностей тепловых потоков и КПД всех выше перечисленных вариантов светопрозрачных покрытий, построены зависимости плотностей тепловых потоков и КПД от температуры. Все зависимости аппроксимированы уравнениями и определены коэффициенты корреляции. Получены обобщенные зависимости плотности теплового потока и КПД от температуры в солнечном коллекторе при изменении объемного расхода теплоносителя от 0,5 до 3,5 м³/ч в зависимости от пропускной способности разных вариантов светопрозрачного покрытия.Документ Базові характеристики комплексних цитратних електролітів на основі заліза (ІІІ) для отримання тонкошарових гальванічних покривів(НТУ "ХПІ", 2018) Сачанова, Юлія Іванівна; Сахненко, Микола Дмитрович; Ведь, Марина Віталіївна; Єрмоленко, Ірина ЮріївнаВ статті наведено результати досліджень базових параметрів комплексних цитратних електролітів на основі заліза (ІІІ) для нанесення тернарних сплавів з кобальтом і молібденом. Метою роботи було визначення експлуатаційних покажчиків електроліту, таких як стійкість, в’язкість, електропровідність і буферна ємність, а також встановлення залежності їх зміни під дією важливого зовнішнього чинника – температури. Із застосуванням кондуктометричного методу було встановлено, що з підвищенням температури електропровідність електролітів прогнозовано зростає, а досліджувані розчини є сильними електролітами. Отримані значення енергії активації питомої електропровідності знаходяться в інтервалі 694-965 Дж/моль. Встановлено залежність коефіцієнта в’язкості електролітів від температури, зміна якого також узгоджується з основами теорії розчинів електролітів. На основі отриманих результатів визначено енергію активації молекулярного стрибка. Титриметричними дослідженнями було оцінено буферні властивості цитратних електролітів та проведено співставлення отриманих результатів з властивостями відомих електролітів для електроосадження гальванічних покривів сплавами іншого складу.Документ Застосування газодифузійного катоду в електрохімічному синтезі гіпохлориту натрію(НТУ "ХПІ", 2018) Рутковська, Катерина Сергіївна; Тульський, Геннадій Георгійович; Сінкевич, Ірина Валеріївна; Артеменко, Валентина МефодіївнаДля гальмування катодного відновлення гіпохлорит іонів при електрохімічному синтезі гіпохлориту натрію запропоновано змінити природу катодного процесу. За рахунок підводу до границі катод-електроліт кисню створюється можливість зміни природи катодного процесу з виділення водню на відновлення кисню. Зміна природи катодного процесу дозволить значно знизити різницю електродних потенціалів. Шляхом керування швидкістю подачі кисню гальмується підвід ClО⁻ до поверхні катоду. Процес електрохімічного відновлення кисню досліджено із застосуванням газодифузійного катода при електролізі водних розчинів хлориду натрію. В якості поруватого катоду використовували графіт марки ПГ-50. Графітовий електрод активували обробкою в окислювачах для створення на його поверхні шару активних сполук вуглецю, та наносили оксиди нікелю методом термічного розкладу нітрату нікелю. Газодифузійний режим створювали шляхом подачі повітря до тильної поверхні поруватого катоду. Досліджено вплив матеріалу електроду на катодні поляризаційні залежності у водному розчині NaCl на поруватому графіті та на графіті, активованому нікелем, без подачі повітря, з помірною подачею повітря та подачі повітря з надлишком. Графіт, активований оксидами нікелю, показав більшу каталітичну активність у реакції відновлення кисню. Рівноважні потенціали графітового електроду без покриття та з активуючим покриттям досліджувались у водному розчині 3 моль дм⁻³ NaCl. Одержані поляризаційні залежності на обох досліджуваних матеріалах доводять, що подача повітря в газодифузійний електрод змінює хід вольтамперної залежності. Значний зсув рівноважного потенціалу у негативний бік вказує на вплив адсорбційних процесів при формуванні подвійного електричного шару на границі електрод-електроліт. Заміна природи катодного процесу з виділення водню на відновлення кисню дозволяє збільшити вихід за струмом до 52 % і концентрацію NaClО до 27 г дм⁻³. Проаналізовано характер протікання катодного процесу відновлення кисню при зміні режиму подачі повітря. Проведений балансовий електрохімічний синтез гіпохлориту натрію протягом 10 годин довів ефективність запропонованого технічного рішення.Документ Технология изготовления композитной арматуры периодического профиля(НТУ "ХПИ", 2018) Орешкин, Дмитрий Александрович; Чемуранов, Владимир Андреевич; Близнюк, Александр ВикторовичШирокое применение композитов сдерживалось, в основном, из-за отсутствия промышленной технологии, которая позволила бы наладить массовый выпуск изделий со сложной конфигурацией с требуемой точностью размеров. Рассмотрены вопросы создания технологии производства стекло- и базальтопластиковой арматуры периодического профиля для армирования цементобетона и определение химической стойкости композитной арматуры. В основу технологии было положено формование арматурного стержня методом пуллвиндинга - технологии, совмещающей протяжку предварительно пропитанного связующим непрерывного армирующего волокна с его обмоткой нитями из стеклянного, базальтового или углеродного волокна в едином технологическом бесфильерном процессе. Технология получения арматурного стержня методом бесфильерной роллтрузии является практически безотходным и высокопроизводительным процессом в виду своей непрерывности. Принципиальными отличиями предлагаемой арматуры является наличие на протяжении всей длины основного (силового) цилиндрического композитного стержня и стоя анкеровки – спирально деформированного слоя на поверхности арматурного стержня из того же композита, но с меньшим процентом содержания армирующего наполнителя. Установлено, что арматура композитная может быть использована для армирования бетона, подвергающегося воздействию кислых и щелочных агрессивных сред, в том числе и бетонов, применяемых для строительства очистных сооружений. Результаты исследований положены в основу разработки Указаний по проектированию и изготовлению бетонных конструкций с неметаллической композитной арматурой на основе базальто- и стеклоровинга.Документ Электрокаталитическое окисление метанола на тернарных сплавах кобальта(НТУ "ХПИ", 2018) Ненастина, Татьяна Александровна; Ведь, Марина Витальевна; Сахненко, Николай Дмитриевич; Проскурина, Валерия Олеговна; Ермоленко, Ирина ЮрьевнаЭлектролитические покрытия тернарными сплавами Co-Mo-W и Co-Mo-Zr, нанесенные из комплексных пирофосфатно-цитратных электролитов, отличаются равномерно развитой поверхностью, рельеф и степень развития которой благоприятны для реализации каталитических процессов. Электрокаталитическое окисление метанола, как энергоемкого реагента топливных элементов, на электродах их указанных сплавов характеризуется наличием одной волны с четко выраженным предельным током. Активность электродов с тернарными покрытиями в реакции окисления метанола значительно выше, чем платины, причем для сплава Co-Mo-Zr высота пика в 2-2.5 раза выше, чем для Со-Mo-W. Повышенная каталитическая активность покрытий обусловлена как высокой степенью развития поверхности, так и синергетическим эффектом сплавообразующих металлов. Совокупность кинетических критериев указывает на необратимое электрокаталитическое окисление метанола на исследованных сплавах в режиме смешанной кинетики через стадию адсорбции реактанта. Тернарные покрытия обладают высокой коррозионной стойкостью в щелочных средах и по значению глубинного показателя коррозии относятся к весьма стойким. Высокие каталитическая активность и коррозионная стойкость сплавов Co-Mo-W и Co-Mo-Zr позволяют рассматривать их как перспективные материалы электрохимической энергетики, в том числе для проточных редокс аккумуляторов и топливных элементов.Документ Математичне моделювання властивостей жирових систем з нульовим вмістом транс-ізомері(НТУ "ХПІ", 2018) Некрасов, Павло Олександрович; Гудзь, Ольга Миколаївна; Созоник, Вікторія ВалеріївнаПереважна більшість твердих жирів у рецептурах маргаринів та жирів спеціального призначення в Україні виробляється методом часткової гідрогенізації. Цей метод модифікації жирів призводить до утворення у їх складі значної кількості транс-ізомерів жирних кислот, які негативно впливають на організм людини, зокрема підвищують ризик серцево-судинних захворювань. Показана можливість вирішення вказаної проблема шляхом використання ферментативної переетерифікації жирів з застосуванням препарату Lipozyme RM IM для виробництва жирів підвищеної харчової цінності з нульовим вмістом транс-ізомерів жирних кислот. Отримано математичну модель, яка дозволяє на основі даних про компонентний склад жирової основи прогнозувати вміст твердої фази в продуктах ферментативної переетерифікації, що є одним із найважливіших способів оцінки їх консистенції. Крім того, модель дозволяє вирішувати зворотну задачу – виходячи з цільової консистенції жирового продукту знаходити його рецептуру.