У статті аналізуються основні етапи формування джерельного архівного комплексу з історії радянського підпільно-партизанського руху. Визначено, що основною установою, яка проводила збір документів, був Партійний архів Української філії Інституту Маркса-Енгельса-Леніна; головним принципом концентрації цих документів був територіальний принцип. Встановлена загальна кількість архівних справ з відповідною документацією у центральних архівах України та головні фонди, де сконцентровані дані документи.
