08.00.04 "Екoнoмікa тa упрaвління підприємствaми (зa видaми екoнoмічнoї діяльнoсті)"
Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/17457
Переглянути
13 результатів
Результати пошуку
Публікація Інвестиційне забезпечення впровадження інновацій на промисловому підприємстві з урахуванням ризиків(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Івахненко, Андрій ВолодимировичДисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2021. Дисертацію присвячено дослідженню актуальної наукової проблеми – інвестиційному забезпеченню впровадження інновацій на промисловому підприємстві з урахуванням ризиків. В роботі доведено, що вирішальними факторами розвитку світової економіки стають інноваційні й інвестиційні процеси, які в умовах глобалізації набувають все більшої значущості. Глибинна інтеграція економіки України на світові ринки вимагає розробки нових підходів щодо формування інвестиційного забезпечення впровадження інновацій, зважаючи на необхідність інтенсифікації модернізації промислових підприємств з урахуванням недостатності внутрішніх джерел інвестиційного забезпечення, що зумовлює доцільність уточнення понятійно-категоріального апарату щодо інвестиційного забезпечення впровадження інновацій підприємства. В роботі доведено, що основною формою впровадження інновацій на підприємствах виступає трансфер інновацій, що відображає комплекс взаємовідносин суб'єктів інноваційно-інвестиційної діяльності, визначає струмуючі бар'єри та ефективність її здійснення з урахуванням високого рівня ризиків. Визначено, що трансфер інновацій. Обґрунтовано основні види трансферу інновацій та відповідні форми: управлінські (інжиніринг; франчайзинг; аутсорсинг; консалтинг та ін.), технологічні (передача патентів на винаходи; патентне ліцензування; торгівлю безпатентними винаходами та ін.), організація спільної діяльності (спільні НДКР, наукові та виробничі консорціуми, стратегічні альянси, придбання прав власності у нових технологічних компаніях та ін.). Доведено, що найбільш загальною характеристикою підприємства, що відображає спроможність до прийняття інвестицій в інновації є "інноваційність" – рівень готовності соціально-економічної системи до інноваційних змін, нових ідей, здатність підтримувати і реалізовувати нововведення у всіх сферах діяльності та залучати інвестиції. Таким чином, рівень інноваційності відображає спроможність підприємства щодо подолання бар‘єрів з залучення інвестицій у трансфер інновацій з урахуванням ризиків інноваційно-інвестиційної діяльності підприємства. Все це є підґрунтям щодо удосконалення класифікації ризиків інвестиційного забезпеченням впровадженням інновацій на промисловому підприємстві, яка є узагальненою та такою, що об’єднує в систему додатково виокремлені ознаки залучення та впровадження інновацій, дозволяє обрати організаційні та економічні інструменти інвестиційного забезпечення впровадження інновацій залежно від характеру ризиків, здійснити більш точну оцінку інноваційності підприємства. Для оцінки інноваційності промислового підприємства в роботі було запропоновано методичний підхід за запропонованою системою комплексних показників, які враховують вплив факторів та ризиків інвестування при впровадженні інновацій на промисловому підприємстві за удосконаленою класифікацією ризиків. Для визначення рівня ризику інвестицій під час впровадження інновацій за допомогою шкали Харрінгтона для Kr було визначено три інтервали: високого (0< Kr ≤0.6), середнього (0.6< Kr ≤ 0.8) та низького (0.8< Kr ≤1) рівня ризику відповідно. Розрахунки показника інноваційності та рівня ризику інвестування в інновації на промислових підприємствах за роками. У відповідності до значень показника інноваційності та рівня ризику сформовано напрями зниження ризиків інвестиційного забезпечення впровадження інновацій на промисловому підприємстві. Для аналізу економічної ефективності діяльності підприємства та прогнозування тенденцій щодо її зміни було запропоновано методичні положення щодо оцінки та прогнозування фінансово-економічного стану підприємства з використанням трендових моделей та методу ARIMA. Положення включають дворівневу систему діагностики: оцінку та аналіз динаміки капіталізації й показників, що відображають ефективність використання капіталу підприємства; оцінку та аналіз достатності наявних та можливість залучення традиційних інвестиційних джерел фінансування впровадження інновацій. Такий підхід дозволяє як визначати дієвість заходів, спрямованих на зниження ризикованості інвестицій в інноваційну діяльність підприємства, так і достатність власного та традиційного залученого капіталу при формуванні інвестиційного забезпечення впровадження інновацій та надасть можливість у подальшому визначати їх практичну реалізацію за кожним прогнозним періодом. В роботі обґрунтовано, що формування інвестиційного забезпечення впровадження інновацій на підприємствах вітчизняної машинобудівної промисловості потребує удосконалення організаційних форм та розробки підходів до визначення економічної доцільності впровадження інновацій, імплементації інноваційних бізнес-моделей організації діяльності з формування інвестиційного забезпечення впровадження інновацій. Інтеграція вітчизняних підприємств у світовий ринок та децентралізація й дерегуляція інвестиційної і інноваційної діяльностей, необхідність технологічної модернізації та оновлення номенклатури продукції передбачає утворення нових форм взаємодії підприємств з суб'єктами ринку капіталу (ризикованого, венчурного) та знань. Запропонований підхід щодо організаційного забезпечення з залучення ризикованого капіталу для фінансування інноваційної діяльності передбачає запровадження організаційної матричної структури щодо управління інноваційно-інвестиційною діяльністю підприємства. Для прогнозування результатів організаційних та фінансово-економічних змін щодо формування інвестиційного забезпечення впровадження інновацій у дисертаційній роботі запропоновано застосування сценарного підходу, який передбачає формування 3-х сценаріїв (еволюційного, найбільш вірогідного та оптимістичного), що відрізняються параметрами запровадження змін та відповідно впливають на фактори, що обумовлюють обсяг та вартість залучення ризикованого капіталу з урахуванням оцінки достатності капіталу. Для цілей економічної оцінки та здійснення прогнозування на період середньострокової перспективи доцільності формування інвестиційного забезпечення впровадження інновацій, обґрунтовано використання визначення модифікованої величини зміни чистої поточної вартості підприємства, що відображає вплив запропонованих заходів на величину додаткового чистого фінансового потоку та ставки дисконтування, що дозволяє її коректувати в залежності від наявного рівня ризику інвестування щодо впровадження інновацій (основою визначення є інновативність підприємства). Запропоновані в дисертації теоретичні положення, методичні підходи та практичні рекомендації забезпечать обґрунтованість управлінських рішень у процесі інвестиційного забезпечення впровадження інновацій на промисловому підприємстві з урахуванням ризиків.Документ Розвиток інфраструктурного забезпечення інноваційної діяльності промислового підприємства(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Безпрозванних, Олег ОлександровичДисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2020. Дисертацію присвячено розробці та обґрунтуванню теоретико-концептуальних засад і методичного інструментарію формування механізму управління розвитком підприємства обробної промисловості з урахуванням нелінійної природи перебігу економічних процесів, що притаманні трансформаційній економіці України. У роботі визначено сутність та зміст понятійного апарату і обґрунтовано структуру інфраструктурного забезпечення інноваційної діяльності промислових підприємств. Для його формування у роботі проаналізовані та узагальнені визначення понять "інновація", "інвестиція", показано зв'язок між ними. Проведений критичний аналіз визначень поняття "інновація" свідчить про те, що його специфічний зміст вчені розкривають залежно від об'єкту (процес або зміни, систему чи результат) дослідження, що пов’язаного із цілями, предметом, середовищем дослідження й іншими особливостями, які притаманні інноваційній діяльності. Аналіз сутності та ознак інновацій дозволив виділити головні характеристики та критерії цього поняття, а саме: наявність істотного з погляду менеджменту характеру змін; інноваціям має бути притаманна науково-технічна новизна; прояв творчої діяльності; зв'язок із високим ризиком; володіння потенціалом підвищення ефективності усіх процесів загалом або їх частин; досягнення цільової ефективності; практичне втілення, використання у різноманітних сферах діяльності; здатність задовольняти ринковий попит, тобто потреби споживачів; приносити прибуток суб'єктам підприємницької діяльності; здатність створити довготривалий корисний ефект; екологічна безпека. Проаналізовано існуючі економічні, правові та організаційні можливості створення, фінансування та комерціалізації результатів інноваційної діяльності промислових підприємств. В Україні запроваджено такі організаційно-економічні механізми стимулювання розвитку інновацій як наукові та індустріальні парки, а також спеціальні правові режими економічної діяльності (СПРЕД), до яких належать технологічні парки, спеціальні (вільні) економічні зони та спеціальні режими інвестиційної діяльності – території пріоритетного розвитку. Існуючі організаційно-економічні механізми розвитку інновацій не є ефективними. Інноваційна діяльність підпорядкована загальнодержавним напрямам розвитку економіки призводить до переважання в структурі ВВП низькотехно-логічної, ресурсо-та капіталоємкої продукції і послуг, які характеризуються низьким рівнем доданої вартості та конкурентоспроможної переважно за ціновим параметром. На відміну від цього, основу гібридної економіки становить поєднання елементів операційної економки та "пласких" інтегрованих мереж. При цьому, завдання останніх полягає у забезпеченні інноваційних проривів у міжгалузевих нішах, їх оцифруванні та трансформації інтелектуальної власності у комерційний продукт, який є об'єктом попиту як на внутрішньому, так і на міжнародних ринках. Сформовано організаційно-економічні засади інноваційної діяльності промислового підприємства. У роботі обґрунтовано, що сьогодні інноваційна економіка повинна забезпечуватись за рахунок підтримки та розвитку підприємств, орієнтованих на інноваційну діяльність, тобто трансформацію ідей, винаходів та ноу-хау у конкурентоспроможну продукцію, яка здатна забезпечити зростання економіки країни у глобальному конкурентному середовищі. Сьогодні такими підприємствами є інноваційні посередники, які забезпечують реєстрацію, комерціалізацію і трансфер технологій, здійснюють консолідацію глобальних ресурсів учасників інвестиційно-інноваційних процесів та вирішують конфлікти менеджерів різних рівнів ієрархії управління і спеціалізації в процесі розробки та реалізації інновацій. Проаналізовано інноваційно-інвестиційний потенціал України, фінансові форми інвестування інноваційної діяльності промислових підприємств за участю банків та бюджетів різних рівнів. Встановлено, що незадовільний стан виробничо-технічної бази промислових підприємств вимагає проведення техніко-технологічної модернізації вітчизняної промисловості шляхом забезпечення належного рівня інвестування інноваційної діяльності. Комерційне інвестування інновацій здійснюється суб’єктами фінансового ринку. Аналіз їх ресурсного забезпечення продемонстрував фінансову спроможність інвестування інновацій лише банківськими установами. Також проведений у роботі аналіз показав, що кожен об'єкт інноваційної діяльності має специфічні джерела у фінансуванні, зокрема: найбільший внесок у формування вартості основних засобів досліджуваних промислових підприємств здійснюють статутний капітал та коротко- і довгострокові кредити банків; вартість нематеріальних активів формується також переважно за рахунок статутних і додаткових капіталів та цільового фінансування; вартість незавершених капітальних інвестицій формується переважно за рахунок цільового фінансування, довгострокових кредитів банків, статутних капіталів та векселів виданих. Обґрунтувати методичний підхід до відбору інноваційних проектів промислового підприємства за критеріями ефективності для комерціалізації результатів інноваційної діяльності. В рамках підходу сформовано сукупність оціночних критеріїв відбору ідей; методом аналізу ієрархій визначено їх вагові внески у загальну оцінку; визначено експертною групою індекси інноваційної ідеї за розробленою сукупністю критеріїв; обґрунтовано порядок визначення інтегрального оцінювання інноваційних ідей; розроблено шкалу визначення відповідності ідей критеріям інноваційності. У роботі розроблений методичний підхід до оцінювання економічної ефективності інноваційних проектів, в рамках якого систематизовано перелік різних за спрямуванням висвітлення аспектів економічної ефективності інноваційних проектів одиничних показників та обґрунтовано порядок їх узагальнення в інтегральний критерій економічної ефективності, який слугує основою для побудови рейтингу інноваційних проектів. Практична апробація методичного підходу до оцінювання економічної ефективності інноваційних проектів здійснена на базі прогнозних фінансових показників комерціалізації відібраних інноваційних ідей шляхом масового виробництва інноваційної продукції. За результатами проведених розрахунків за розробленим методичним підходом визначено найбільш привабливі для інвесторів інноваційні проекти та побудовано їх рейтинг, який слугує основою обґрунтування рішень потенційних інвесторів щодо вкладання коштів у той, чи інший інноваційний проект, визначення їх обсягів, вартості. Обґрунтоване організаційне забезпечення діяльності та взаємодії промислового підприємства та інноваційного посередника на ринку промислових інновацій. У контексті запропонованого організаційного забезпечення діяльність інноваційного посередника доцільно організувати у формі товариства з обмеженою відповідальністю шляхом консолідації компетенцій його учасників у різних сферах інноваційно-інвестиційного процесу: капітал у грошовій та матеріальній формі, інтелектуальний внесок із закріпленням генерального партнера, який має здійснювати поточне управління діяльністю інноваційного посередника, несе персональну відповідальність за зобов'язаннями власним майном тощо. Досягнення цілей інноваційного посередника забезпечується застосуванням інструментів ідентифікації, класифікації, сертифікації, реєстрації, стандартизації, оцінки, обліку, комерціалізації і трансферу об’єктів інтелектуальної (промислової) власності в процесі доведення їх до кінцевого споживача. Функції інноваційного посередника реалізуються за умов співпраці з національними виробничими центрами, а також, використання міжнародних інвестиційних стандартів та стандартів фінансової звітності, що забезпечить можливості трансферу інновацій закордон. Розроблене методичне забезпечення комерціалізації інтелектуальних результатів інноваційної діяльності промислових підприємств передбачає послідовну реалізацію етапів ринкового оцінювання об'єктів інтелектуальної власності; маркетингових досліджень потенційних ринків; визначення напрямів комерційного впровадження об'єктів інтелектуальної власності та укладання відповідних договорів; бухгалтерський облік нематеріальних активів; визначення обсягів та структури інвестицій; контроль виконання договірних положень; трансфер об'єктів інтелектуальної власності. Визначення ринкової вартості досліджуваних в роботі об'єктів інтелектуальної власності (патентів на винаходи) рекомендовано здійснити за дохідний підходом та методом прямої капіталізації доходів. У результаті застосування методичного забезпечення комерціалізації об'єктів інтелектуальної власності, маркетингових досліджень та опитування представників промислових підприємств Харківського регіону визначено підприємства, які зацікавлені у комерційному впровадженні пропонованих інноваційних проектів. Розроблені пропозиції доведені до рівня методичних підходів, а їх практична реалізації у контексті інвестиційно-інноваційної діяльності промислових підприємств Харківського регіону довела їх практичну значущість і доцільність подальшого використання сформованого інструментарію.Документ Розвиток інфраструктурного забезпечення інноваційної діяльності промислового підприємства(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Безпрозванних, Олег ОлександровичДисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). – Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Харків, 2020. Дисертацію присвячено розробці і науковому обґрунтуванню теоретичних і науково-методичних підходів, та практичних рекомендацій щодо розвитку інфраструктурного забезпечення інноваційної діяльності промислового підприємства. Науково обґрунтовано та запропоновано методичні положення щодо організації інноваційно-інвестиційної діяльності промислового підприємства, методичний підхід до відбору інноваційних проектів (ідей) шляхом інтегрального оцінювання їх комерційного потенціалу, визначення поняття «інноваційний посередник», методичний підхід до оцінювання економічної ефективності інноваційних проектів, організаційне забезпечення діяльності інноваційного посередника з чіткою послідовністю етапів діяльності та конкретизацією каналів збуту інноваційної продукції, методичне забезпечення процесів комерціалізації (трансферу) інтелектуальних результатів інноваційної діяльності промислових підприємств.Публікація Методологічні засади формування інноваційно-сприятливого середовища на підприємстві(Сумський державний університет, 2018) Шипуліна, Юлія СергіївнаДисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2018. Дисертаційна робота присвячена розробленню та науковому обґрунтуванню концептуальних положень, теоретичних засад, методичних підходів та практичних рекомендацій щодо формування інноваційно-сприятливого середовища на промислових підприємствах на основі їх інноваційної культури в контексті забезпечення їх інноваційного розвитку. Розкрито особливості еволюції, сутність та передумови створення інноваційно-сприятливого середовища на промислових підприємствах України, систематизовано підходи до його формування; удосконалено відповідний понятійний апарат. Визначено роль інноваційної культури в системі складових потенціалу інноваційного розвитку підприємства, розроблено підхід до її факторного аналізу; розроблено підхід до вибору інноваційних рішень на основі аналізу стану інноваційної культури суспільства і підприємства; удосконалено методичні засади їх кількісної багатофакторної оцінки. Запропоновано методичний підхід до діагностики інноваційної культури промислового підприємства; систематизовано інструменти і методи управління її розвитком, розроблено підхід для оптимізації їх складу на основі побудови економіко-математичної моделі. Удосконалено підхід до мотивації розвитку інноваційної культури підприємства; систематизовано методи формування інноваційно-сприятливого середовища на її основі, визначено місце інноваційної культури в їх системі, розроблено концептуальну схему їх взаємодії. Уточнено механізм продукування знань на підприємстві в контексті його інноваційного розвитку з урахуванням впливу інноваційної культури. Досліджено її вплив на управління товарними інноваційними стратегіями та на результативність інноваційної діяльності. Розроблено засади організаційно-економічного механізму управління розвитком інноваційної культури промислового підприємства. Запропоновано підхід до оптимізації її рівня в контексті забезпечення економічної стійкості підприємства на основі економіко-математичної моделі.Публікація Методологічні засади формування інноваційно-сприятливого середовища на підприємстві(НТУ "ХПІ", 2018) Шипуліна, Юлія СергіївнаДисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2018. Дисертаційна робота присвячена розробленню та науковому обґрунтуванню концептуальних положень, теоретичних засад, методичних підходів та практичних рекомендацій щодо формування інноваційно-сприятливого середовища на промислових підприємствах на основі їх інноваційної культури в контексті забезпечення їх інноваційного розвитку. Розкрито особливості еволюції, сутність та передумови створення інноваційно-сприятливого середовища на промислових підприємствах України, систематизовано підходи до його формування; удосконалено відповідний понятійний апарат. Визначено роль інноваційної культури в системі складових потенціалу інноваційного розвитку підприємства, розроблено підхід до її факторного аналізу; розроблено підхід до вибору інноваційних рішень на основі аналізу стану інноваційної культури суспільства і підприємства; удосконалено методичні засади їх кількісної багатофакторної оцінки. Запропоновано методичний підхід до діагностики інноваційної культури промислового підприємства; систематизовано інструменти і методи управління її розвитком, розроблено підхід для оптимізації їх складу на основі побудови економіко-математичної моделі. Удосконалено підхід до мотивації розвитку інноваційної культури підприємства; систематизовано методи формування інноваційно-сприятливого середовища на її основі, визначено місце інноваційної культури в їх системі, розроблено концептуальну схему їх взаємодії. Уточнено механізм продукування знань на підприємстві в контексті його інноваційного розвитку з урахуванням впливу інноваційної культури. Досліджено її вплив на управління товарними інноваційними стратегіями та на результативність інноваційної діяльності. Розроблено засади організаційно-економічного механізму управління розвитком інноваційної культури промислового підприємства. Запропоновано підхід до оптимізації її рівня в контексті забезпечення економічної стійкості підприємства на основі економіко-математичної моделі.Документ Теоретико-методичне забезпечення оцінювання інвестиційно-інноваційної діяльності промислового підприємства(НТУ "ХПІ", 2018) Доуртмес, Пилип ОлександровичДисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2018. Дисертаційна робота присвячена удосконаленню та подальшому розвитку теоретико-методичного забезпечення оцінювання інвестиційно-інноваційної діяльності промислового підприємства. Узагальнено економічну сутність і визначено сучасне розуміння понятійно-термінологічного апарату інвестиційно-інноваційної діяльності; визначено змістовність існуючих методичних підходів оцінювання інвестиційно-інноваційної діяльності промислового підприємства; обґрунтовано його основні концептуальні положення. Виявлено основні тенденції та особливості перебігу інвестиційної й інноваційної діяльності у зовнішньому та внутрішньому середовищі промислових підприємств. Розроблено методичні підходи оцінювання інвестиційної та інноваційної діяльності промислових підприємств; обґрунтовано доцільність оцінювання інвестиційно-інноваційної діяльності підприємства за узагальнюючим інтегральним показником, здійснено прогнозування його значень та їх розподіл на якісні рівні. Розроблено методичне забезпечення формування цільової комплексної програми розвитку інвестиційно-інноваційної діяльності підприємства на основі покращення її результатів.Документ Теоретико-методичне забезпечення оцінювання інвестиційно-інноваційної діяльності промислового підприємства(НТУ "ХПІ", 2018) Доуртмес, Пилип ОлександровичДисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2018. Дисертаційна робота присвячена удосконаленню та подальшому розвитку теоретико-методичного забезпечення оцінювання інвестиційно-інноваційної діяльності промислового підприємства. Узагальнено економічну сутність і визначено сучасне розуміння понятійно-термінологічного апарату інвестиційно-інноваційної діяльності; визначено змістовність існуючих методичних підходів оцінювання інвестиційно-інноваційної діяльності промислового підприємства; обґрунтовано його основні концептуальні положення. Виявлено основні тенденції та особливості перебігу інвестиційної й інноваційної діяльності у зовнішньому та внутрішньому середовищі промислових підприємств. Розроблено методичні підходи оцінювання інвестиційної та інноваційної діяльності промислових підприємств; обґрунтовано доцільність оцінювання інвестиційно-інноваційної діяльності підприємства за узагальнюючим інтегральним показником, здійснено прогнозування його значень та їх розподіл на якісні рівні. Розроблено методичне забезпечення формування цільової комплексної програми розвитку інвестиційно-інноваційної діяльності підприємства на основі покращення її результатів.Документ Оцінювання збитків правовласників від контрафактної діяльності на ринку автозапчастин(НТУ "ХПІ", 2016) Ткачов, Максим МихайловичДисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук зі спеціальністі 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут". – Харків, 2016. У дисертації на прикладі ринку автозапчастин сформовано науково-методичні підходи та рекомендації щодо визначення повного комплексу майнових та немайнових збитків правовласників від порушення їх виключних прав. Запропоновано у введеному визначенні категорій "контрафакт", "шкода" і "збитки" враховувати їх різну економіко-правову природу, що дозволяє з системних позицій визначати сутність контрафактної діяльності та її наслідки. Досліджено теоретико-методичні засади формування ринку автозапчастин з урахування контрафактної продукції. Доведено, що на ринках з контрафактною складовою існують дві крапки ринкової рівноваги, які визначають момент перетину кривої попиту кривими пропозиції, одна з яких відповідає ринку оригінальних, а інша – сумісному ринку оригінальних та контрафактних виробів. Запропоновано структурно-блочну модель визначення збитків правовласників від порушення виключних прав, яка включає в себе наступні цільові (однорідні) групи: прямі (реальні) збитки правовласника, супутні збитки, упущена вигода та моральна шкода. Розроблено комплекс методичних рекомендацій по визначенню кожного з структурних елементів основних блоків збитків правовласників при порушенні їх виключних прав.Документ Оцінювання збитків правовласників від контрафактної діяльності на ринку автозапчастин(НТУ "ХПІ", 2016) Ткачов, Максим МихайловичДисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук зі спеціальністі 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут". – Харків, 2016. У дисертації на прикладі ринку автозапчастин сформовано науково-методичні підходи та рекомендації щодо визначення повного комплексу майнових та немайнових збитків правовласників від порушення їх виключних прав. Запропоновано у введеному визначенні категорій "контрафакт", "шкода" і "збитки" враховувати їх різну економіко-правову природу, що дозволяє з системних позицій визначати сутність контрафактної діяльності та її наслідки. Досліджено теоретико-методичні засади формування ринку автозапчастин з урахування контрафактної продукції. Доведено, що на ринках з контрафактною складовою існують дві крапки ринкової рівноваги, які визначають момент перетину кривої попиту кривими пропозиції, одна з яких відповідає ринку оригінальних, а інша – сумісному ринку оригінальних та контрафактних виробів. Запропоновано структурно-блочну модель визначення збитків правовласників від порушення виключних прав, яка включає в себе наступні цільові (однорідні) групи: прямі (реальні) збитки правовласника, супутні збитки, упущена вигода та моральна шкода. Розроблено комплекс методичних рекомендацій по визначенню кожного з структурних елементів основних блоків збитків правовласників при порушенні їх виключних прав.Публікація Управління інформаційними витратами переробних підприємств(НТУ "ХПІ", 2016) Замула, Олена ВасилівнаДисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2016. Дисертація присвячена вирішенню теоретичних, методичних та практичних задач в сфері управління інформаційними витратами переробних підприємств. В роботі запропоновано визначення поняття "інформаційні витрати" як грошового вираження ресурсів, які використані підприємством для здійснення інформаційного процесу. Розвинуто класифікацію інформаційних витрат, в якій ознаки згруповані за трьома напрямами: статистичним, управлінським та фінансово-податковим. За типом інформаційного процесу запропоновано розрізняти інформатизаційні, інноваційні та інтелектуальні інформаційні витрати. Розроблено методичні рекомендації до оцінки рівня інформаційних витрат, для чого запропоновано використовувати показники: рівень капітальних інформаційних витрат, інтегральні показники факторів впливу на рівні поточних інформаційних витрат та втрат. Удосконалено систему управління інформаційними витратами, яка ґрунтується на запровадженні інформатизаційних, інноваційних та інтелектуальних центрів витрат. Встановлено основні заходи з управління інформаційними витратами переробних підприємств: формування портфелю інвестицій в інформаційні продукти і послуги довготривалого використання (споживання); прийняття рішень щодо нетривалого споживання (здійснення) інформаційних послуг, а також придбання (виробництва) малоцінних та швидкозношуваних інформаційних продуктів, моніторинг та оптимізація інформаційних втрат. Практична реалізація рекомендацій сприяє виявленню резервів зростання ефективності діяльності переробних підприємств в частині формування та використання ресурсів на здійснення інформаційного процесу.