2023 № 4 Економічні науки
Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/70821
Переглянути
2 результатів
Результати пошуку
Документ Сітьові методи планування інноваційних процесів(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Погорєлов, Сергій Миколайович; Майдан, Олексій І.Планування інноваційних процесів здійснюється головним чином за допомогою лінійних (чи стрічкових) графіків Ганта і сітьових методів. Лінійні графіки, як правило, укрупненно відбивають процес СОНТ у масштабі часу по основних його стадіях чи етапам. При цьому передбачають, де це можливо, паралельно-послідовне чи паралельне виконання робіт (етапів). Область застосування лінійних графіків обмежена порівняно простими об'єктами, що містять не більш 50 робіт. Лінійним графікам властиві такі недоліки: умовність при визначенні загальних термінів розробки; неможливість установлення важливості кожної з робіт для досягнення кінцевої мети; труднощі із внесенням коректив у зв'язку зі змушеними простоями і відстрочками за окремими суміжними роботами; неможливість багатоваріантного прогнозування; труднощі із автоматизацією планово-облікових робіт. Ці недоліки значною мірою усуваються застосуванням систем сітьового планування і управління (СПУ). Ця система являє собою комплекс графічних і розрахункових методів, організаційних заходів і контрольних прийомів, що забезпечують моделювання, аналіз і динамічну перебудову плану виконання складних проектів. СПУ є одним з методів кібернетичного підходу до управління складними динамічними системами з метою забезпечення визначених оптимальних показників, наприклад, мінімального часу виконання всього комплексу робіт чи мінімальної вартості розробки.Публікація Дослідження ринкових детермінант процесу комерціалізації інноваційних технологій(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Райко, Діана Валеріївна; Дюжев, Віктор Геннадійович; Косенко, Андрій Васильович; Ткачова, Надія ПетрівнаВ статті розглянуто та узагальнено ринкові детермінанти комерціалізації (трансферу) інноваційних технологій, які передбачають різні способи здійснення цього процесу. У широкому сенсі до основних способів комерціалізації інноваційних технологій авторами віднесено наступні: торгівля товарами шляхом механізму трансферу технологій; торгівля інноваційними технологіями, включаючи передачу технологій, технічні консультаційні послуги, імпорт та експорт повних комплектів обладнання та ключового обладнання, технічні послуги та допомогу, інжинірингові контракти та проекти під ключ, франчайзинг, лізинг обладнання, компенсаційну торгівлю тощо; прямі інвестиції, такі як кооперативна діяльність, спільне підприємство, одноосібне підприємництво тощо; стратегічний альянс, який є особливою формою обміну технологіями та ресурсами знань між усіма сторонами альянсу, в якому передача технологій є двосторонньою або різноспрямованою; поєднання виробництва, освіти та досліджень є одним із кращих і найперспективніших підходів до передачі технологій, включаючи спільні дослідження, спільні розробки та спільне виробництво; відкриття нового підприємства; науково-технічне співробітництво; наукові та технологічні обміни, наукові дослідження, навчання між підприємствами, країнами чи регіонами; технічне сприяння стороні, яка надає допомогу повними комплектами сучасного обладнання; технічна розвідка, яка проникає в усі галузі та рівні економіки та технологій, або викрадає відповідну технічну документацію та комерційні таємниці, або купує технології в однієї сторони та продає її іншій через нейтральні країни чи посередників, ухиляючись від контролю відповідних законів та правил.