05.02.08 "Технологія машинобудування"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/20278

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 14

Підвищення ефективності виготовлення елементів торцевих імпульсних ущільнень турбомашин нанесенням функціональних покриттів
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Жуков, Олексій Миколайович
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.02.08 – технологія машинобудування. – Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Харків, 2019. Дисертація присвячена вирішенню науково-технічної задачі забезпечення працездатності торцевих імпульсних ущільнень (ТІУ) турбомашин шляхом удосконалення технології виготовлення кілець із композиційних матеріалів, що поєднують у собі механічну міцність основи та захисні властивості покриттів. Проведено аналіз технології виготовлення й особливостей експлуатації ТІУ, з метою пошуку технологічних методів, які дозволяють створювати на підкладках зі сталей і сплавів функціональні покриття із заданими експлуатаційними властивостями. Розроблено методику спрямованого вибору технології забезпечення необхідної якості робочих поверхонь кілець ТІУ залежно від умов роботи ущільнення й властивостей навколишнього середовища. Удосконалено технологію виготовлення елементів ТІУ, які працюють в агресивних середовищах і виготовляються зі сталевих, нікелевих та бронзових сплавів, за рахунок застосування енергоефективних та екологічно чистих методів, альтернативних хіміко-термічній обробці. Розроблено новий метод збільшення товщини шару підвищеної твердості шляхом формування на попередньо зміцнених методом цементації електроерозійним легуванням торцевих поверхнях кілець ТІУ комбінованих електроерозійних покриттів. Проведено трибологічні дослідження та дослідження параметрів якості поверхневих шарів, сформованих методом іонного азотування, конденсованого іонного бомбардування та карбонітрацією. Розроблено метод зниження фретинг-корозії для контактуючих поверхонь ущільнювальних елементів ТІУ. Розроблено технологічні рекомендації виготовлення ТІУ залежно від умов роботи та перекачуваного середовища. Економічний ефект від впровадження основних положень роботи у виробництво становить 450 тис. грн.
Технологічні особливості забезпечення якості та продуктивності обробки складнопрофільних і тонкостінних деталей полімерно-абразивними інструментами
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Степанов, Дмитро Миколайович
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.02.08 − технологія машинобудування – Національний технічний университет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2019. Диссертацію присвячено вирішенню важливої науково-технічної проблеми технологічного забезпечення підвищення якості оброблюваних поверхонь складнопрофільних і тонкостінних деталей, що привалюють в авіадвигунобудівній, медичній, приладобудівній та інших галузяха, а також підвищення продуктивності фінішного етапу технологічного процесу їх виготовлення за допомогою щіткових полімерно-абразивних інструментів. У дисертаційній роботі вперше експериментально підтверджено математичні моделі температурного і силового впливу на оброблювану поверхню, запропоновано комбінувати полімерно-абразивні щітки (ПАЩ) різних видів, як послідовно, так і одночасно для досягнення необхідної якості і високої продуктивності. Запропоновано метод визначення температури розм'якшення і плавлення волокон для регламентації температурного обмеження роботи з щітковими інструментами, що дозволяє зберігати їх працездатний стан. Обґрунтовано умови силової взаємодії при обробці полімерно-абразивними щітками. На основі системного аналізу і узагальнення досвіду фінішного етапу виготовлення і ремонту тонкостінних і складнопрофільних деталей сформульовано та обґрунтовано теоретичні і практичні принципи методу механічної обробки із застосуванням інструменту обертальної дії на основі полімерно-абразивних волокон, що забезпечує високу якість і продуктивність. На підставі комплексного дослідження характеристик поверхневого шару і впливу на них технологічних чинників у взаємозв'язку з певною послідовністю застосування ПАЩ з різними характеристиками, були встановлені закономірності зміни параметрів якості і раціональні режими різання для обробки ПАЩ різних матеріалів. Розроблено технологічні рекомендації щодо використання ПАЩ для різних матеріалів – сталей, алюмінію і сплавів на його основі, жароміцних нікелевих і титанових сплавів; тонкостінних і складнопрофільних деталей з вищеназваних матеріалів; ремонтного виробництва – зняття нагару, термопокриття, видалення задирок із складнопрофільних поверхонь і крайок, а також зняття окисних плівок, травленого шару і покриттів тонкостінних деталей складних просторових форм.
Науково-технологічні основи виготовлення деталей та складання виробів, зміцнюваних мікродуговим оксидуванням алюмінієвого шару
(НТУ "ХПІ", 2018) Роп'як, Любомир Ярославович
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук за спеціальністю 05.02.08 – технологія машинобудування. – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут". – Харків, 2018. У дисертаційній роботі вирішена актуальна науково-технічна проблема в області технології машинобудування: розроблено теоретичні основи та технологічні засоби для підвищення ресурсу роботи нафтогазового обладнання шляхом мікро-дугового оксидування поверхневого алюмінієвого шару деталей машин. Досліджено напружений стан двошарового покриття під довільно орієнтованим локальним навантаженням, розроблено методику раціонального проектування шаруватого покриття за критеріями міцності покриття та підкладки. Запропоновано модель армування субстрату для підвищення несучої здатності покриття. Розраховано напруження в циліндричній деталі з двошаровим покриттям. Розроблено груповий технологічний процес формування композиційних покриттів комплексним методом із використанням мікродугового оксидування алюмінієвого шару на компактному та напиленому алюмінії. Обґрунтовано вибір алюмінієвих сплавів, сталей та технологій формування заготовок. Розроблено обладнання для мікродугового оксидування, для електродугового напилення покриттів із суцільних дротів та порошків, модернізовано установку для віброелектроіскрового легування. Розроблено методики визначення залишкових напружень в покриттях, електрохімічних вимірювань та корозійні випробовувань і випробовувань на зношування. Обгрунтовано технологічні параметрів процесів відцентрового армування та електродугового напилення заготовок. Оптимізовано технологічні параметри процесу мікродугового оксидування в проточному електроліті для забезпечення пока-зників якості поверхні та точності форми деталей. Вивчено структуру і фазовий склад, фізико-механічні властивості та шорсткість оксидного покриття. Вивчено особливості складання клемових з'єднаннь з неповним охопленням вала. Розроблено варіант теорії цангової гайки з підпружиненими пелюстками. Досліджено складальні напруження в елементах робочого колеса відцентрового вентилятора "диск − конічна оболонка". Запропоновано конструкцію складеного плунжера насоса із різьбовим з'єднанням із клейовим прошарком. Розроблено методику розрахунку припусків на механічну обробку деталей з оксидними покриттями. Оптимізовано режими різання під час алмазного шліфування. Проведено стендові випробовування зміцнених деталей. Запропоновано схему регенерації та утилізації відпрацьованого електроліту.
Технологічне забезпечення якості складання нероз'ємних з'єднань при використанні переналагоджувальних пристосувань в умовах серійного виробництва
(НТУ "ХПІ", 2018) Бондар, Олег Валентинович
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.02.08 – технологія машинобудування. Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2018. Дисертація присвячена вирішенню науково-технічної задачі забезпечення якості складання виробів, що мають нероз'ємні з'єднання, шляхом розширення технологічних можливостей і підвищення ефективності використання переналагоджуваних універсальних збірно-розбірних пристосувань (УЗРП) в умовах серійного багатономенклатурного виробництва. Проведено аналіз конструкцій, тенденцій розвитку збірних пристосувань та умов їх екс-плуатації для складання нероз'ємних з'єднань. Встановлено основні критерії оцінки працездатності пристосувань і запропоновано способи з’єднання та фіксації елементів УЗРП для забезпечення максимального рівня збирання компоновок. Обґрунтовано умови силової взаємодії елементів нової конструкції. Отримано аналітичний вираз для еквівалентної жорсткості базових плит, визначено основні геометричні параметри елементів і ступінь їх впливу на міцність та жорсткість пристосувань. Проведено експериментальні дослідження напружено-деформованого стану базових плит УЗРП нової конструкції і підтверджено працездатність з'єднань елементів пристосувань. Розроблено методичні та практичні рекомендації щодо визначення раціональних основних конструктивних параметрів елементів УЗРП і компоновок з них для ефективного оснащення серійного багатономенклатурного виробництва. Економічний ефект від упровадження основних положень роботи у виробництво становить 160 тис. грн.
Технологічне забезпечення точності та якості поверхонь зубчастих коліс при удосконаленні методу зубошліфування
(НТУ "ХПІ", 2018) Анциферова, Олеся Олександрівна
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.02.08 – технологія машинобудування. – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2018. Дисертацію присвячено вирішенню проблеми підвищення продуктивності процесу зубошліфування на основі досягнення високої необхідної точності і якості поверхневого шару з оцінкою комплексного впливу конструктивно-технологічних факторів на процес формування поверхневого шару зубів зубчастих коліс з метою підвищення їх зносостійкості, а також продуктивності технологічного процесу в оптимальних виробничих умовах. Отримала подальший розвиток теоретико-експериментальна залежність формоутворення якості поверхневого шару та способу переривчастого зубошліфування, яка відрізняється врахуванням геометричних параметрів переривчастого кругу, що дозволило прогнозувати експлуатаційні властивості зубчастих коліс. Удосконалені технологічні засоби стабілізації оптимальних режимів переривчастого зубошліфування, які дозволяють підвищити якість обробки зубчастих коліс. Встановлена закономірність зменшення засалювання переривчастого зубошліфувального кругу та температури у зоні контакту, яке впливає на забезпечення експлуатаційних властивостей поверхонь зубів.
Підвищення продуктивності профільного зубошліфування на верстатах з ЧПК на основі адаптації елементів технологічної системи
(НТУ "ХПІ", 2018) Ліщенко, Наталя Володимирівна
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук за спеціальністю 05.02.08 – технологія машинобудування. – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2018. Дисертація присвячена рішенню важливої науково-технічної проблеми підвищення продуктивності бездефектного профільного зубошліфування на верстатах з ЧПК на основі розробки відповідних технологічних передумов та підсистем проектування, моніторингу і технологічної діагностики операції, які дозволяють виконувати адаптацію елементів технологічної системи до більш високої продуктивності. Для цього розроблено методологію дослідження технологічної системи зубошліфування з використанням наукових методів моделювання, оптимізації і керування, а також відповідні технологічні передумови у вигляді комплексу цілеспрямованих методів і засобів інноваційної технології профільного зубошліфування: математичні моделі припуску для перетворення невизначеності припуску у величину відводу шліфувального круга, метод вирівнювання припуску по периферії зубчастого колеса без внесення корекції в його кутове положення, метод адаптивної правки профільного шліфувального круга тощо. Теоретично показано і практично підтверджено технологічну перевагу високопоруватих шліфувальних кругів у порівнянні зі переривчастими кругами. Виконано комплекс експериментальних досліджень і заводських випробувань, що підтвердили ефективність розроблених методів і засобів.
Забезпечення високої точності лінійних розмірів деталей на основі ймовірносно-статитичних методів оцінки якості обробки
(НТУ "ХПІ", 2018) Ламнауер, Наталія Юріївна
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук за спеціальністю 05.02.08 – технологія машинобудування. Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2018. У дисертації вирішено народногосподарську проблему сучасного машинобудування, яка полягає в забезпечення якості обробки деталей машин за параметром точності розмірів в умовах серійного виробництва. На основі використання ймовірносно-статистичних методів запропонована нова модель розподілу розмірів деталей та знайдені оцінки її параметрів, що дозволяє створити методологію для прогнозування, аналізу та контролю якості технологічного процесу обробки для забезпечення необхідної точності. Ефективність запропонованих методів управління точністю всебічно вивчено і зроблено висновок про їхню придатність застосування в умовах серійного виробництва. Також запропоновано новий підхід до створення методу комплектування деталей за розмірами на основі розрахунку мінімального абсолютного відхилення значення розміру від модального значення. Вдосконалено модель розрахунку узагальненого показника якості виробу, що створена за допомогою дискретної суміші розподілів найбільшого й найменшого члену вибірки. Результати досліджень апробовано на серійних виробах і впроваджено на машинобудівних підприємствах України.
Технологічне забезпечення обробки деталей типу важелів в умовах серійного виробництва з використанням гнучких верстатних пристроїв
(НТУ "ХПІ", 2017) Дегтярьов, Іван Михайлович
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.02.08 − технологія машинобудування. − Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2017 р. Дисертацію присвячено вирішенню проблеми підвищення ефективності механічної обробки деталей типу важелів за рахунок впровадження гнучких верстатних пристроїв, здатних забезпечити багатокоординатну обробку. Вперше виявлено взаємозв'язок між конструкторськими та технологічними параметрами деталей типу важелів, що є основою для аналізу деталей та пошуку компонувань верстатних пристроїв для заданих виробничих умов при автоматизованому проектуванні технологічної оснастки. Запропоновано підхід до проектування техно-логічних процесів для обробки деталей типу важелів, який базується на принци-пі інтенсифікації механічної обробки, конструкторсько-технологічних особливостях деталей, функціонально-технологічних можливостях сучасного металорізального обладнання та верстатних пристроїв. Для мінімізації масогабаритних характеристик компонувань верстатних пристроїв, запропоновано новий методологічний підхід параметричної оптимізації конструкції верстатного пристрою для багатокоординатної обробки деталей типу важелів. Вперше отримано математичну модель точності обробки деталей залежно від ступеня гнучкості верстатного пристрою, що дозволяє визначити максимально можливу величину ступеня гнучкості верстатного пристрою для досягнення необхідної точності на конкретній операції. Аналітично та експериментально доведено доцільність застосування гнучких верстатних пристроїв для багатокоординатної обробки деталей типу важелів в умовах серійного виробництва.
Підвищення якості кінцевого фрезерування тонкостінних елементів деталей шляхом застосування спеціальних технологічних середовищ
(НТУ "ХПІ", 2016) Гермашев, Антон Ігорович
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.02.08 – технологія машинобудування. Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2016. Дисертаційна робота присвячена виявленню основних закономірностей впливу спеціальних технологічних середовищ на зміну властивостей пружної системи тонкостінної деталі для підвищення її вібростійкості та якості обробки, а також розробці технології ефективного застосування спеціальних технологічних середовищ у виробництві для фрезерування моноколіс ГТД. Розроблено систему критеріїв оцінювання умов коливального руху тонкостінної деталі за десятьма параметрами БФО, яка кількісно показує високу ефективність застосування спеціальних технологічних середовищ для зниження вібрацій тонкостінної деталі при фрезеруванні. Встановлено що ефективність видалення припуску при фрезеруванні ТЕД істотно залежить не тільки від статичних і динамічних властивостей пружної системи деталі, але і від швидкості обертання інструменту і напрямку подачі (зустрічне чи попутне). Спосіб оцінки порушення цілісності контакту середовища з деталлю по зміни ЧВК системи fск дозволив розробити технологію ефективного застосування спеціальних середовищ на виробництві для фрезерування лопаток моноколіс ГТД.
Моделювання, оптимізація й проектування технологічних процесів механічної обробки полімерних композиційних матеріалів
(НТУ "ХПІ", 2016) Хавін, Геннадій Львович
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук за спеціальністю 05.02.08 – технологія машинобудування. – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2016. Дисертацію присвячено розвитку технології механічної обробки полімерних композиційних матеріалів. Використовуючи досягнення механіки руйнування і контактного руйнування розроблено теорію різання волокон (джгутів) при механічній обробці волокнистих полімерних матеріалів. Побудовано математична модель на базі метода граничних елементів і лінійної механіки руйнування. Отримані закономірності розподілу напружень в контакті вершини інструменту з крихким матеріалом в залежності від геометричних параметрів інструменту та технологічних параметрів обробки. З позицій механіки руйнування надано залежність спрямованого руйнування від режимів різання і їх вплив на ефективність процесу обробки. Розроблено принципи призначення інструменту і вплив марки матеріалу у та його геометричних параметрів на стійкість. Запропоновано модель прогнозування фактору розшарування при свердлінні ПКМ. Досліджено вплив складу ПКМ і напрямку армування на якість просвердлених отворів. Проведено систематизацію відомих емпіричних залежностей силових факторів і фактору розшарування при обробці різних видів ПКМ різними типами інструментів. Сформульовано задачі оптимізації при механічній обробці, які рішаються методом "рою частинок" і "сірого реляційного аналізу". Створено математичне забезпечення щодо вибору оптимальних режимів обробки ПКМ.