05.17.08 "Процеси та обладнання хімічної технології"
Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/18275
Переглянути
4 результатів
Результати пошуку
Документ Рекуперативний теплообмін на установці газофракціювання та компримування газохімічного виробництва(НТУ "ХПІ", 2017) Маатук, АббассДисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук (доктора філософії) за спеціальністю 05.17.08 «Процеси та обладнання хімічної технології» (16 – Хімічна та біоінженерія) – Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» Міністерства освіти і науки України, Харків, 2017 р. Процеси поділу і зокрема процеси ректифікації газових і рідких сумішей є одними з найбільш енергоємних у промисловості. За оцінками експертів, до 5% всієї енергії, яка використовується людством, споживається саме в цих процесах. Тому дисертація присвячена вирішенню актуальної науково-прикладної задачі підвищення потужності рекуперації теплової енергії в процесах ректифікації широкої фракції легких вуглеводнів (ШФЛВ) і супутніх їм процесах. В результаті аналітичного огляду публікацій виконана класифікація методів збільшення потужності рекуперації теплової енергії в хіміко-технологічних процесах з метою зниження питомого енергоспоживання в промислових процесах. Розглянуто методи внутрішньої теплової інтеграції ректифікаційних колон, як з інтеграцією теплового насоса (ТН) з колоною, так і без інтеграції ТН. Розглянуто роботи, які пов'язані з застосуванням методів Пінч-аналізу для збільшення потужності процесів рекуперації теплоти на установках хімічних виробництв. Зроблено аналіз робіт, які присвячені збільшенню питомої потужності рекуперації теплоти в територіальних виробничих комплексах (Total Site Integration). В аналізі публікацій окремо відзначені роботи піонерів в області Інтеграції Процесів: професора Б. Линнхоффа, професора Р. Сміта, професора Ї. Клемеша, а також роботи вітчизняних вчених: професора Л. Л. Товажнянського, професора П. О. Капустенко, професора Л. М. Ульєва. Аналіз літературних даних дозволив зробити постановку завдань для збільшення питомої потужності процесу рекуперації теплової енергії на установках ректифікації ШФЛВ з отриманням пропан-пентанової, пропан-гексанової, бутанової і ізобутанової фракцій та підібрати методи їх вирішення. Для вирішення даної задачі був обстежений процес рекуперації теплової енергії у цеху газофракціонування нафтопереробного заводу, що складається з двох ліній ректифікації ШФЛВ. Одна з них – отриманням пропан-пентанової, бутанової фракцій, інша – отриманням пентан-гексанової, бутанової і ізобутанової фракцій. Також в територіальний промисловий комплекс входить установка легкого гідрокрекінгу. За допомогою програмного забезпечення UniSim Design побудовані імітаційні моделі процесів поділу ШФЛУ. Аналіз технологічних процесів, їх регламентів, даних імітаційних моделей дозволив записати потокову таблицю процесів, що досліджуються, ця таблиця є цифровим чинником технологічних потоків, що беруть участь в системі теплообміну установки. Також побудована сіткова діаграма існуючої енерготехнологічної системи установки ректифікації ШФЛВ з отриманням пропан-пентанової і бутанової фракцій і визначена потужність процесів рекуперативного теплообміну на установці Qrec = 1230 кВт. Дані, які отримані у результаті, аналізу, дозволили побудувати складові криві процесу ректифікації для існуючої теплообмінної рекуперативної системи і визначити потужність гарячих QHmin =67274 кВт та холодних утиліт QCmin= 65982 кВт, що процес ректифікації споживає в даний час. Аналіз складових кривих дав можливість визначити мінімальну різницю температур між теплоносіями в теплообмінному обладнанні установки ΔТmin = 30 С. Ця величина є параметром, який показує можливість збільшення потужності рекуперації теплової енергії в процесі. На основі теоретичного аналізу системи технологічних потоків процесу ректифікації ШФЛВ, з застосуванням методів пінч-аналізу, визначено оптимальне значення мінімальної різниці температур між теплоносіями ΔТoptmin = 6 °С, і для цього значення побудована сіткова діаграма та технологічна схема проекту реконструкції системи рекуперативного теплообміну і визначено основні параметри нових теплообмінників. В результаті проекту реконструкції, що було запропоновано, потужність рекуперації теплової енергії стане рівною Qrec = 13575 кВт, тобто збільшиться на 1102 %, потужності гарячих і холодних утиліт будуть рівні QHmin = 54914 кВт, QCmin= 53658 кВт, тобто знизяться на 18,37 % і 18,67% відповідно. Теоретичний аналіз системи теплообміну з допомогою апарату складових кривих дозволив визначить обмежувальний фактор для подальшого збільшення потужності рекуперації теплової енергії. Аналіз інтегрованої системи теплообміну процесу ректифікації ШФЛВ з допомогою Великою складовою кривої (ВСК) дозволив усунути обмежувальний фактор з допомогою створення методу оптимальної інтеграції рекомпресійного теплового насосу (ТН) у вже інтегрований процес ректифікації. Побудовані імітаційні UniSim Design моделі інтеграції ТН в обидва процеси ректифікації, які підтвердили збільшення потужності рекуперації теплової енергії в процесі ректифікації ШФЛВ з отриманням пропан-пентанової і бутанової фракції, у порівнянні до існуючого процесу, на 1590 %, а потужність гарячих і холодних утиліт знижується на 72% і 73% відповідно. При інтеграції теплового насоса в процес ректифікації ШФЛВ з отриманням пентан-гексанової, бутанової і ізобутанової фракцій потужність рекуперації збільшиться від значення 1725 кВт до 21270 кВт, тобто на 1233 %, а споживання гарячих утиліт знизиться від значення 41112 кВт до 22490 кВт, тобто на 53%, холодних утиліт знизиться від значення 42812 кВт до значення 23260 кВт, тобто на 54%. Для подальшого збільшення потужності процесів рекуперації теплової ене-ргії виконано аналіз усього територіального комплексу установок ректифікації ШФЛВ (Total Site інтеграція). За допомогою ВСК процесів ректифікації вперше побудовано тепловий профіль комплексу різних установок ректифікації ШФЛВ, аналіз якого дозволив визначити технологічні потоки, на яких можливо встановити додаткові рекуперативні теплообмінні апарати, що дало можливість збільшити потужність рекуперації теплової енергії на 23,4 МВт. В результаті інтеграції комплексу установок загальна потужність рекуперації теплової енергії збільшилася на 1986 %, а потужність гарячих і холодних утиліт зменшилася на 51% порівняно з утилітами процесів у теперішній час. В дисертації для кожного з запропонованих проектів збільшення потужності рекуперації теплової енергії виконано економічний аналіз. В дисертації також вирішена задача збільшення потужності рекуперації теплоти в існуючій двох-потоковій теплообмінній системі з наявністю утилітних шляхів. Визначено залежності температур теплоносіїв і теплових навантажень на теплообмінному обладнанні від додаткової площі поверхні теплообміну і інтенсивності теплопередачі. Визначено найбільш прийнятне розміщення нової поверхні теплообміну і знайдені значення площі поверхні теплообміну для мінімальної приведеної вартості проекту реконструкції та мінімального терміну окупності. Створено метод, алгоритм і програма розрахунку додаткової площі поверхні теплообміну для двохпотокових систем рекуперації теплової енергії.Документ Рекуперативний теплообмін на установці газофракціювання та компримування газохімічного виробництва(НТУ "ХПІ", 2018) Маатук, АббассДисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.17.08 – процеси та обладнання хімічної технології. – Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» Міністерства освіти і науки України, Харків, 2018 р. Дисертація присвячена вирішенню актуальної науково-прикладної задачі підвищення потужності рекуперації теплової енергії в процесах ректифікації широкої фракції легких вуглеводнів (ШФЛВ) і супутніх їм процесах. За допомогою програмного забезпечення UniSim Design побудовані імітаційні моделі процесів поділу ШФЛВ. Побудова складових кривих процесу ректифікації для існуючої теплообмінної рекуперативної системи дозволили визначити потужність гарячих і холодних утиліт, які процес ректифікації споживає в даний час. В результаті запропонованого проекту реконструкції потужність рекуперації теплової енергії збільшиться на 1102 %, потужності гарячих і холодних утиліт знизяться на 18,37 % і 18,67% відповідно. Аналіз інтегрованої системи теплообміну процесу ректифікації ШФЛВ за допомогою Великої складової кривої (ВСК) дозволив усунути обмежувальний фактор збільшення потужності рекуперації за допомогою створення методу оптимальної інтеграції теплового насосу (ТН) у вже інтегрований процес ректифікації. Побудовані імітаційні UniSim Design моделі інтеграції ТН в обидва процеси ректифікації, які підтвердили збільшення потужності рекуперації теплової енергії в процесі ректифікації ШФЛВ з отриманням пропан пентанової і бутанової фракції, щодо існуючого процесу, на 1590 %, а потужність гарячих і холодних утиліт знижується на 72% і 73% відповідно. При інтеграції теплового насоса в процес ректифікації ШФЛВ з отриманням пентан-гексанової, бутанової і ізобутанової фракцій потужність рекуперації збільшиться на 1233 %, а споживання гарячих і холодних утиліт знижується на 53% і 54% відповідно. За допомогою ВСК процесів ректифікації вперше побудований тепловий профіль комплексу різних установок ректифікації ШФЛВ, аналіз якого дозволив визначити додаткові місця розташування рекуперативних теплообмінників, що дало можливість збільшити потужність рекуперації теплової енергії на 23,4 МВт. В результаті інтеграції комплексу установок загальна потужність рекуперації теплової енергії збільшилася на 1986 %, а потужність гарячих і холодних утиліт зменшилася на 51%. В дисертації також вирішена задача збільшення потужності рекуперації теплоти в існуючій двопотокової теплообмінній системи і створено метод та програма розрахунку додаткової площі поверхні теплообміну для двопотокових систем рекуперації теплової енергії.Документ Обґрунтування енергоефективних режимів роботи системи рекуперативних теплообмінників в процесі переробки піроконденсату(НТУ "ХПІ", 2017) Ільченко, Марія ВолодимирівнаДисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.17.08 – процеси та обладнання хімічної технології. – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут" Міністерства освіти і науки України, Харків, 2017 р. Дисертацію присвячено аналізу системи рекуперативного теплообміну і визначенню її недоліків для обґрунтування енергоефективних режимів роботи установки переробки піроконденсату з подальшим удосконаленням тепло- обмінної мережі. Проведено аналіз розвитку методології інтеграції процесів хімічних виробництв. Обґрунтовано необхідність застосування високоефективного пластинчастих теплообмінників на сучасних підприємствах задля максимальної економії енергоресурсів. Розглянуто тепловий розрахунок теплообмінника, принципи визначення середнього температурного напору і коефіцієнтів тепловіддачі. Досліджено можливість застосування відомих моделей перемішування, витіснення та їхньої комбінації при обрахунку теплообмінних апаратів. Наведено алгоритми розрахунку теплообмінників із робочими середовищами, що знаходяться в одній фазі та в різних. Представлено імітаційну модель переробки піроконденсату на установці виробництва бензолу, виконану за допомогою програмного забезпечення UniSim Design. Перевірено взаємне узгодження початкових даних та відзначено високу ступінь збіжності матеріальних і теплових балансів в отриманій розра-хунково-імітаційній моделі. Проведено аналіз функціонуючої теплообмінної системи, встановлено її недоліки та потенціал для енергозбереження. Екстраговано технологічні потоки та розраховано існуючу локалізацію пінчу зі встановленням значення мінімального температурного напору ΔTmin. Визначено локалізацію пінчу для можливої інтеграції. Розроблено три варіанти проектів реконструкції мережі теплообмінних апаратів із власними значеннями ΔTmin. Обчислено можливі техніко-економічні ефекти від запровадження проектів інтеграції у виробництво. Обрано найбільш економічно доцільний варіант проекту реконструкції системи теплообміну та запропоновано комплект теплообмінних апаратів із необхідними технічними характеристиками.Документ Обґрунтування енергоефективних режимів роботи системи рекуперативних теплообмінників у процесі переробки піроконденсату(НТУ "ХПІ", 2017) Ільченко, Марія ВолодимирівнаДисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.17.08 – процеси та обладнання хімічної технології. – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут" Міністерства освіти і науки України, Харків, 2017 р. Дисертацію присвячено аналізу системи рекуперативного теплообміну і визначенню її недоліків для обґрунтування енергоефективних режимів роботи установки переробки піроконденсату з подальшим удосконаленням тепло- обмінної мережі. Проведено аналіз розвитку методології інтеграції процесів хімічних виробництв. Обґрунтовано необхідність застосування високоефективного пластинчастих теплообмінників на сучасних підприємствах задля максимальної економії енергоресурсів. Розглянуто тепловий розрахунок теплообмінника, принципи визначення середнього температурного напору і коефіцієнтів тепловіддачі. Досліджено можливість застосування відомих моделей перемішування, витіснення та їхньої комбінації при обрахунку теплообмінних апаратів. Наведено алгоритми розрахунку теплообмінників із робочими середовищами, що знаходяться в одній фазі та в різних. Представлено імітаційну модель переробки піроконденсату на установці виробництва бензолу, виконану за допомогою програмного забезпечення UniSim Design. Перевірено взаємне узгодження початкових даних та відзначено високу ступінь збіжності матеріальних і теплових балансів в отриманій розра-хунково-імітаційній моделі. Проведено аналіз функціонуючої теплообмінної системи, встановлено її недоліки та потенціал для енергозбереження. Екстраговано технологічні потоки та розраховано існуючу локалізацію пінчу зі встановленням значення мінімального температурного напору ΔTmin. Визначено локалізацію пінчу для можливої інтеграції. Розроблено три варіанти проектів реконструкції мережі теплообмінних апаратів із власними значеннями ΔTmin. Обчислено можливі техніко-економічні ефекти від запровадження проектів інтеграції у виробництво. Обрано найбільш економічно доцільний варіант проекту реконструкції системи теплообміну та запропоновано комплект теплообмінних апаратів із необхідними технічними характеристиками.