2022 № 07-08 Енергозбереження. Енергетика. Енергоаудит
Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/65922
Переглянути
2 результатів
Результати пошуку
Документ Відновлювана енергетика: сучасні тенденції розвитку(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Довгалюк, Оксана Миколаївна; Шматов, Антон ОлексійовичВ статті узагальнено деякі аспекти сучасного стану вітрової енергетики та окреслено можливі перспективи розвитку. Акцентовано увагу на вимоги Директиви Європарламенту та Ради ЄС 2001/80/ЕС "Про комплексне запобігання і контроль забруднень" і директиви 2010/75/ЄС Європейського Парламенту та Ради про промислові викиди (інтегроване запобігання та контроль забруднення) та відповідність цим умовам промислової політики України. Розглянуто сучасний стан вітроенергетики, як вагомого чинника протидії глобальним змінам клімату та поліпшення загального стану енергетичної безпеки в світі, Європі та в Україні. Узагальнено перспективи подальшого розвитку вітроенергетики. Виділено території України, які характеризуються найвищим вітроенергетичним потенціалом і мають сприятливі умови для виробництва електроенергії вітровими електростанціями. Відзначено, що використання ВДЕ є одним із основних пріоритетів розвитку енергетики для більшості розвинених країн. Енергія вітру є широко доступним і одним з найдешевших джерел серед ВДЕ для виробництва електричної енергії в світі. Вітроенергетика займає друге місце в структурі ВДЕ після сонячної і характеризується найбільш швидким розвитком технологій та інтенсивним зростанням встановлених потужностей через постійний розвиток науки, технологій, що призводить до збільшення доступності, розвитку широкого спектра техніки, а також зниження витрат на їх виробництво та експлуатацію. Світовий досвід впровадження технологій вітрової та сонячної енергетики малої потужності, що можуть бути використані для підвищення енергетичної автономії підприємств, свідчить про те, що до основних переваг їх використання, перш за все, належить зниження екологічного навантаження на довкілля порівняно з традиційними способами отримання електричної енергії, за рахунок уникнення викидів шкідливих речовин (діоксиду сірки, оксидів азоту, пилу, парникових газів), а також майже повної відсутності відходів.Документ Підходи до прогнозування вірогідних наслідків інноваційних перетворень(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Попов, Олександр Вікторович; Мехович, Сергій АнатолійовичУ статті розглянуто вірогідні наслідки інноваційного реінжинірингу та підходи щодо їх прогнозування. Серед різних змінних виділено змінні стани, які характеризують поточний, минулий чи майбутній стан виробничо-технологічної системи і які дуже важливі для оцінки ефективності інноваційних перетворень. Обґрунтовано, що для прогнозування поведінки змінних інтенсивності часто використовують нормальний закон розподілу похибок. Це обумовлює простоту і зручність обчислень. Вихідні змінні визначаються моделлю прогнозу і ступенем її обмежень. Для побудови ефективних моделей прогнозування інноваційних перетворень необхідні вихідні дані, які становлять вибірку результатів спостережень або апостеріорних даних інших успішних підприємств за деякі періоди часу (часові ряди). Розглянуто підходи до прогнозування рішень щодо фінансування загального проекту технологічного реінжинірингу виробництва на основі врахування ризиків. Виділено критичний та катастрофічний фінансові ризики. Зазначено, що ризики для інвесторів і менеджменту підприємства можуть виникати при зміні організаційних форм взаємодії партнерів, які відбуваються з передачею нематеріальних активів тимчасова або постійна поступка прав на інтелектуальну власність інвесторам взамін на інвестиції та повернення прав власникам підприємства після виплати інвесторам основного боргу й прибутку. Одним з основних видів ризику після проведення технологічного реінжинірингу виробництва на основі інноваційних перетворень, є ризик просування інноваційних продуктів, створених на новій технологічній базі й непередбачувана реакція потенційних споживачів. Наведено структура резерву на покриття непередбачених витрат.