Вісник № 01. Стратегічне управління, управління портфелями, програмами та проектами
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Системна модель комунікаційних процесів учасників проєкту(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Малєєва, Ольга Володимирівна; Литвиненко, Дмитро ПетровичПредметом дослідження є комунікаційні процеси учасників інфраструктурного проєкту. Мета – розробити системну модель комунікаційних процесів для формалізованого подання взаємодій між командою проєкту та його стейкхолдерами в умовах віртуального офісу. Методи дослідження: системний аналіз, теоретико-множинні моделі. Задачі дослідження: надати визначення основних понять в області управління комунікаціями, провести класифікацію видів комунікацій, провести аналіз існуючих моделей комунікацій, розробити теоретико-множинну системну модель комунікаційних процесів учасників проєкту. Результати: проведено аналіз комунікаційних процесів в управлінні проєктами. Показано важливість комунікаційних процесів, їх взаємозв'язок з учасниками проєкту і роль при виконанні цих проєктів. Наведено визначення процесу комунікацій, а також його зміст. Визначено основні процеси комунікацій в проєкті, необхідні для забезпечення своєчасного й коректного формування, збирання, розподілу і зберігання інформації за проєктом. Проведено класифікацію процесів комунікацій з урахуванням системи управління проєктом. Визначено стадії управління комунікаціями в проєкті та види централізованих та децентралізованих комунікативних структур. Розглянуто основні лінійні й нелінійні моделі процесу комунікацій в проєктах. Виконано аналіз формального подання й моделювання процесів комунікацій. Запропоновано системну модель комунікаційного процесу у вигляді трьох складових. Модель протоколу комунікаційного процесу характеризує послідовність комунікативних актів і складається з множини вершин – актів комунікації і множини ребер, що характеризують можливість переходу від поточного акту до наступного. Висновки: Формалізоване подання комунікаційного процесу у вигляді системної моделі дозволить виконувати задачі оптимізації часу та підвищення безпеки обміну інформацією в умовах віртуального офісу. Слід враховувати наявність специфічних робіт та комунікацій у загальному комплексі проєктних завдань, для реалізації яких необхідна одночасна участь як виконавців так і стейкхолдерів.Документ Спрощення розв'язку задач лінійної оптимізації в проєктному менеджменті(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Чернова, Любава Сергіївна; Титов, Сергій Дмитрoвич; Чернова, Людмила СергіївнаМатематичне моделювання сучасних процесів управління може бути зведено до розв’язку задач лінійної оптимізації (ЛО). Для дослідження та розв’язку задач ЛО застосовують бібліотеку програм відомих комп’ютерних пакетів Mathematica®, Maple®, MathCad®. Це дозволяє розв’язувати складні типи комбінаторних задач цілочислової лінійної оптимізації та виконувати розв’язок задач великої вимірності. Методи точного або наближеного розв’язку таких задач вивчаються з урахуванням належності їх до, так званих, задач з класу P та NP (алгоритми поліноміальної та експоненціальної реалізації розв’язку). Сучасні комп’ютерні комбінаторні методи для розв’язку задач ЛО потребують розробки алгоритмів, які дозволяють отримувати наближений розв’язок з гарантованою оцінкою значення цільової функції. Важливе значення має спрощення математичної моделі до початку комп’ютерної реалізації. Така доцільність стимулює вдосконалення існуючих алгоритмів підготовки до комп’ютерних розрахунків. Застосування таких алгоритмів дозволить суттєво скоротити комп’ютерний час розрахунків та зменшити апаратні вимоги до комп’ютера. Пред’явлена робота присвячена побудові ланцюга ефективних алгоритмів, які спрощують первісну математичну модель задачі та реалізацію її комп’ютерного розрахунку. Метою роботи є використання та розробка ефективних алгоритмів та підготовка математичних моделей теорії ЛО з подальшою реалізацією їх розв’язку на комп’ютері.Документ Особливості проєктів в сфері відновлювальної енергетики та специфіка управління ними(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Севост'янов, В. С.; Севост'янова, А. В.; Савіна, Оксана ЮріївнаГлобальні кліматичні зміни, проблематика наслідків аварій на електростанціях, підвищення цін на енергоносії, зростання потреб в енергетичних ресурсах зумовлюють необхідність коригування енергетичної політики багатьох країн у напрямі розвитку відновлювальних джерел енергії. Стратегію України в цій сфері спрямовано на вирішення основних проблемних питань щодо збільшення частки енергії з відновлюваних джерел у структурі загального первинного постачання енергії та пошуку й використання вмілих підходів до управління проєктами відновлювальної енергетики. Проведено дослідження стану та проблем розвитку відновлювальної енергетики України. Виходячи з результатів проведеного аналізу робіт вітчизняних та зарубіжних вчених і дослідників області управління проєктами відновлюваних джерел енергії зроблено висновок, що цей аспект є досліджено частково та фрагментарно, означені проблеми існуючого управління. Визначено, що для забезпечення стійкого розвитку напряму відновлювальної енергетики й здійснення прогнозів потрібне правильне та вміле управління проєктами відновлюваних джерел енергії, яке враховує їхні специфічні особливості та направлене на підвищення ефективності таких проєктів. Розкрито, що до відновлюваних джерел енергії належать періодичні або сталі потоки енергії, що розповсюджуються в природі і обмежені лише стабільністю Землі як космопланетарного елемента: променева енергія Сонця, вітру, гідроенергія, природна теплова енергія тощо. Виявлені види проєктів відновлюваних джерел енергії та їхні особливості, які розглянуті в рамках категорій. Проведено класифікацію проєктів відновлюваних джерел енергії. Виділені відмінні ознаки проєктів відновлюваних джерел енергії та особливості управління ними. Визначено, що проєкти відновлюваних джерел енергії володіють ризиками, є екологічно чистими й залежними від великої кількості стейкхолдерів.Документ Математична модель управління поведінковими ризиками арт-проєктів(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Рибалко, Ірина ВікторівнаПропонується розроблена математична модель управління поведінковими ризиками арт-проєктів, яка створена на основі побудованої раніше концептуальної моделі «Палітра». Виявлені ризики арт-проєктів, детальний опис яких представлений в попередніх наукових роботах автора, були розподілені між чотирьома джерелами, які і склали основу концептуальної моделі «Палітра». Враховуючи надзвичайну важливість впливу людського фактору на арт-проєкт, визначені ризики з чотирьох джерел були віднесені до групи поведінкових ризиків. Автором запропоновано визначення поведінкових ризиків в контексті реалізації саме арт-проєктів, як деструктивна поведінка члена команди арт-проєкту, що може стати на заваді отриманню продукту арт-проєкту чи успішності проєкту в цілому. Аналіз наукових робіт в області розробки та застосування математичних моделей в управлінні проєктами показав доцільність та практичну ефективність даного методу. Математична модель стала дієвим інструментом менеджера проєктів будь-якої сфери у розрахунках різних показників, важливих при розробці планів управління проєктом. Згідно концептуальної моделі «Палітра» та математичної моделі, автором розроблено спектральна палітра (шкала), за допомогою якої можна отримати характеристику, що визначає наскільки є ризиковим кожен з потенційних членів команди для виконання певного арт-проєкту в залежності від сектора, в який занесено результат розрахунку імовірності настання поведінкового ризику. Зроблено висновки про те, що застосування даної математичної моделі має практичну цінність для менеджера арт-проєктів при розробці плану протиризикових заходів та вибору стратегії поведінки з урахуванням отриманої оцінки кожного потенційного члена команди арт-проєкту. Визначення ступеня ризикованості кожного члена команди арт-проєкту дає менеджеру відповіді на багато запитань щодо мотивів окремих дій певного члена команди, пояснює його поведінку і при виконанні особистих задач і у взаємодії з іншими членами команди і стейкхолдерами арт-проєкту. Подальша наукова робота автора полягає в розробці методів управління поведінковими ризиками арт-проєктів, які будуть спрямовані на підвищення ефективності управління командою арт-проєктів задля його успішної реалізації.Документ Стратегія сталого розвитку швидкозростаючих організацій(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Бушуєв, Сергій Дмитрович; Бушуєва, Н. С.; Бушуєв, Денис Антонович; Бушуєва, В. Б.Розглядається стратегія сталого розвитку швидкозростаючих організацій. Наведено стратегічну архітектуру сталого розвитку організацій на основі проєктів та програм. Стратегічна архітектура включає процеси виробничої досконалості, лідерство продукту на ринку, сталість розвитку організації, орієнтація на споживача. Стратегічна архітектура показує які можливості та компетенції потрібно нарощувати зараз, які нові споживачі можуть з’явитися незабаром, які нові канали просування продуктів або послуг слід вивчити вже сьогодні, які зміни всередині організації потрібні прямо зараз. При побудові стратегії розвитку організації необхідно визначити цілі реформування на основі стратегічних пріоритетів організації, ключові компетенції та стратегічні пріоритети організації, залучати співробітників до аналізу ситуації, визначення ключових компетенцій та вибору стратегічних пріоритетів, постійно оцінювати, наскільки обрані пріоритети допомагають організації для досягати намічених цілей. Визначено життєвий цикл проєктів сталого розвитку знань й технологій управління. Розглянуті ключові компетенції та стратегічні пріоритети організації щодо впровадження стратегії сталого розвитку. Економічні чинники швидкозростаючої організації дозволяють оцінювати стратегічні пріоритети, проєкти та програми сталого розвитку. Цикли зростання організації та прискорювачи зростання є ключовими елементами побудови проєктів та програм стратегічного розвитку організацій. Запропонована концепція циклів зростання є моделлю рушійних сил сталого розвитку, що стали вдосконаленням сучасних стратегічних схем, і допомагає пояснити, чому деякі організації досягли домінуючого становища. Визначимо наступні типи прискорювачів зростання як зниження незмінних витрат, ринковий імідж та торгова марка. Лідерство корпорації на ринку збільшує увагу і довіру до її продукції завдяки рекламі, позитивним усним відгукам, «фактору моди», керівництво партнерами, відбір персоналу та посередництво.Документ Інформаційно-аналітичний супровід гендерного аудиту системи освітнього менеджменту(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Фесенко, Тетяна Григорівна; Коваленко, А. А.; Ткачов, В. М.; Фесенко, Галина Григорівна; Єрошенко, О. А.Окреслено сучасні вимоги до гендерно-відповідальної системи освітнього менеджменту з акцентом на STEM галузі. Означено потребу у застосуванні гендерного аудиту закладів вищої освіти (ЗВО). Наголошується, що управлінська система має бути здатною до більшої інтегрованості гендерно-сенситивних компонентів. Запропоновано матрицю параметрів гендерної зрілості організаційної системи ЗВО, що включає п’ять базових принципів гендерної рівності, визначених Всесвітнім економічним форумом («гендерна рівність на робочому місці», «гендерно-збалансований менеджмент», «гендерно-справедливі організаційні процеси», «сприяння рівній участі жінок та чоловіків у прийнятті рішень», «сприяння розвитку лідерського потенціалу жінок»). Структуровано контекстні вимоги до гендерно-відповідальної системи освітнього менеджменту. Застосовано модель зрілості проєктного менеджменту Г. Керцнера (Рroject Мanagement Мaturity Мodel) для удосконалення авторської методики вимірювання гендерної активності ЗВО. Представлено результати експериментального дослідження оцінки гендерної зрілості системи управління на прикладі університетів України.Документ Конфлікти в управлінні проєктами(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Гринченко, Марина Анатоліївна; Пономарьов, Олександр Семенович; Лобач, Олена Володимирівна; Харченко, Алла ОлександрівнаПоказано, що у разі виконання людьми спільної діяльності, в тому числі і в практиці використання технології управління проєктами, між виконавцями та різними групами виконавців можуть виникати конфлікти. Вони звичайно зумовлені відмінністю цілей і мотивів, прагнень та інтересів людей та їхніх психологічних характеристик. Конфлікти є небажаними явищами, оскільки вони істотно ускладнюють взаємодію та взаємовідносини між виконавцями й відповідно заважають отримувати бажані чи очікувані результати спільної діяльності з виконання проєктних завдань. Проаналізовано природу і можливі причини конфлікту та його різновиди. Зокрема, визначено, що далеко не кожна відмінність викликає конфлікти. Їхніми джерелами постають здебільшого тільки ті ситуації, в яких зачіпаються матеріальні інтереси хоча б однієї із сторін, їхні гідність чи соціальний статус. Це свідчить про важливість урахування в практиці управління проєктами не тільки технологічних, але й психологічних аспектів діяльності. З’ясовано характер взаємовпливу рівня згуртованості, психологічної сумісності й корпоративної культури проєктної команди і впливу можливого конфлікту на неї та на взаємовідносини між членами команди проєкту. Показано, що імовірність виникнення конфлікту істотно зростає, коли у складі команди проєкту є так звані конфліктні особистості. Розкрито сенс і характер діяльності керівника проєкту, спрямованої на запобігання конфліктних ситуацій як прояву однієї з важливих його поведінкових компетенцій. Наведено приклади змісту й характеру моделі адекватної поведінки керівника в умовах конфлікту, а також поведінки, що вимагає корекції. У роботі розглянуто сутність конфліктологічної компетентності керівника проєкту, яка включає також знання і розуміння керівником його можливих хибних дій, здатних породжувати конфліктні ситуації та конфлікти. Розглянуто ефективні способи запобігання конфліктів та управління ними у разі їх виникнення.Документ Розробка методу відкладених рішень для побудови алгоритму пошуку гамільтонова циклу на графі(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Прокопенков, Володимир ПилиповичПредмет досліджень – вирішення задачі пошуку гамільтонова циклу на графі, яка відноситься до NP класу складності. Мета роботи – розробка ефективного поліноміального алгоритму її оптимального вирішення. У роботі виконано аналіз проблеми та існуючих методів її вирішення, визначено недоліки цих методів. Показано, що головною перешкодою залишається неможливість сформулювати умови знаходження оптимального рішення. Як наслідок, застосовувані для вирішення цієї задачі методи засновані на переборі допустимих рішень або на інтуїтивних евристиках. Евристичні методи не гарантують відшукання оптимального рішення. Перебірні методи популярні через нескладну лінійну схему пошуку в множині допустимих рішень задачі. Вони дозволяють знайти оптимальне рішення, але вимагають великих витрат часу. У перебірних алгоритмах допустимі рішення можна отримувати використовуючи алгоритми обходу графа, але факторіальні витрати на перебір вимагають скорочення простору перебору, наприклад, використовуючи метод гілок і границь. Цей метод заснований на впорядкованому переборі допустимих рішень, розгляді тільки перспективних з них і відкиданні відразу цілих множин рішень, які не є такими. Для роботи методу важливо визначити функцію вартості часткового рішення, що залежить від певних параметрів, що важко, а може і неможливо для даної задачі. Якщо функція формує ймовірну оцінку, при відкиданні існує ризик втратити оптимальне рішення задачі. Єдиною надійною оцінкою для допустимого рішення залишається довжина циклу, яка, на жаль, стає відомою після його формування. Як альтернатива в статті пропонується новий метод відкладених рішень, згідно з яким одночасно будуються і зберігаються усі можливі часткові рішення. Кожне часткове рішення характеризується своєю оцінкою. На кожному кроці часткове рішення добудовується додаванням до нього вершини, в яку можна перейти з його останньої вершини – будується стільки нових часткових рішень, скільки існує варіантів переходу з його останньої вершини. Сформовані часткові рішення зберігаються, а поточне відпрацьоване рішення видаляється. Для виконання наступного кроку вибирається то часткове рішення, яке має найменшу оцінку довжини. Виконання триває до побудови оптимального рішення. Запропонований метод розв’язує дану задачу, але його застосування для графів великої розмірності вимагає підбору правильної оцінки часткових рішень.Документ Метод вибору підходу для управління портфелем проєктів і його застосування(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Кононенко, Ігор Володимирович; Кподжедо, Максімільен Франсис КоффіУправління портфелями проєктів в останні десятиліття з емпіричної області перетворилося на область з розвиненими технологіями управління, зокрема з активним використанням інформаційних технологій. Створено низку стандартів та керівництв у галузі управління портфелем проєктів. Розроблено багато десятків спеціалізованих програмних засобів. Ефект від управління портфелем проєктів організації істотно залежить від обраного підходу до управління, а також рівня використання можливостей управління портфелем проєктів. Рівень використання можливостей управління портфелем проєктів – це рівень зрілості організації у цій галузі. Метою статті є застосування методу вибору підходу до управління портфелем проєктів. У статті пропонується здійснювати вибір підходу до управління портфелем проєктів шляхом вирішення двокритеріального завдання. Перший критерій – ризики, властиві цьому підходу під час управління портфелем проєктів організації в конкретних умовах. Чим менші ці ризики, тим якісніший підхід застосовується. Другий критерій – витрати на застосування оцінюваного підходу. Розглянуто застосування запропонованого методу для вдосконалення управління портфелем проєктів в одному з технічних університетів України. Оцінили ризики від невиконання або недосконалого виконання процесів управління портфелем у цьому університеті. Оцінили також існуючі витрати на управління портфелем проєктів. Для підвищення якості управління в університеті доцільно покращити виконання процесів управління портфелем та впровадити ті процеси, які поки що не виконуються. Це може бути зроблено шляхом впровадження комп'ютеризованої системи управління портфелем проєктів та проєктами університету. Як таку систему можна застосувати Jira Portfolio Commercial. При використанні комп’ютеризації з'являться нові процеси управління портфелем проєктів. Для низки існуючих в організації процесів вдасться скоротити витрати на оплату праці працівників. Для багатьох процесів вдасться зменшити ризики від невиконання чи недосконалого їх виконання. Впровадження комп'ютеризації управління портфелем проєктів дозволить зменшити витрати на управління на 1,8% і знизити ризики на 49,4%, тобто майже вдвічі.Документ Impact of the new normality on strategic management and project & program management(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Tanaka, HiroshiAccording to representative theories on strategy by Henry Mintzberg, Lawrence Freedman, et al. strategy is a general plan to achieve one or more long-term or overall goals under conditions of uncertainty; strategy involves setting goals and priorities, determining actions to achieve the goals, and mobilizing resources to execute the actions. Strategy can be classified into 1) planned strategy, e. g. strategy derived from a corporation’s mission statement; 2) differentiation strategy to compete in the competitive marketplace; and 3) contingent strategy to empower a corporation to get adapted to ecosystem changes. Being a part of project management studies, this article focuses on type 3) strategy and analyzes how the strategic management in this category, usually conducted by using project, program and portfolio management (PPPM) as its vehicle of implementation, is being affected or will be affected by the new normality. The new normality includes factors such as the VUCA characters of the world; disruption in technology, economy and society; climate change; green economy; a chain of epidemics or pandemics; and digital transformation. These factors mandate agile perspectives, positioning and planning of contingent strategy and updated ways strategies are delivered by way of strategic management and PPPM along the Mintzberg theory. This paper, after examining the impact of the new normality factors on contingent strategy, proposes a conceptual framework of and concise discussions on agility elements of corporate enterprises under the new normality which are realized by applied project management, and the author’s methodologies and learning attitude to cope with disruption. The agility elements are grouped into agility in mid-term corporate planning, corporate agility enablers, agile business development by projects, and project management adaptive to agility. In the conclusion, the author’s outlook on project and project management models in the new normality is offered.