Вісник № 02. Стратегічне управління, управління портфелями, програмами та проектами

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/46544

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 10

Проблеми створення інноваційної екосистеми в Україні
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Тимченко, Дар'я Олександрівна
Побудова інноваційної екосистеми в Україні є одним із першочергових завдань, з метою вирішення якого Кабінетом Міністрів України схвалена Стратегія розвитку сфери інноваційної діяльності на період до 2030 року, а також створюються нові інституції тощо. Проте створення такої інноваційної екосистеми неможливе без розуміння проблеми та без урахування попереднього досвіду. Досліджені поняття “екосистема”, “стійкість екосистеми” та визначений їх зв’язок з проєктами. Проведений аналіз міжнародного досвіду у створенні стійких інноваційних екосистем та ефективних мереж трансферу технологій, під час якого зроблені висновки щодо значущості усвідомлення закладами вищої освіти, що саме вони мають налагоджувати зв’язки з представниками реального сектору економіки та гнучко підлаштовуватись під вимоги ринку, а не проводити дослідження та не створювати розробки наосліп. Це є головною передумовою успішної реалізації трансферу технологій та розбудови інноваційної екосистеми в цілому. Визначені бар’єри на шляху ефективного трансферу технологій. Проведений аналіз стану суб’єктів трансферу технологій - закладів вищої освіти та промислових підприємств, та виявлені негативні тенденції, що потребують втручання. Виявлені проблеми управління трансфером технологій на загальнодержавному рівні, а саме віднесення питання трансферу технологій до відомства різних міністерств та інших органів державної влади, а також паралельне та одночасне створення на базі цих міністерств дублюючих інституцій, одним із завдань яких є супровід трансферу технологій. Запропоновано визначити єдиний орган, що здійснюватиме управління трансфером технологій та запровадить чіткий план дій щодо розбудови інноваційної екосистеми, а також буде відповідальним за його невиконання або незадовільне виконання.
Новый метод поиска гамильтонова цикла на графе
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Прокопенков, Владимир Филиппович
В дискретной математике существует много задач, которые относятся к NP классу сложности. Решение этих задач имеет как теоретическую, так и практическую ценность. Одной из них является задача поиска гамильтонова цикла на графе. Целью работы является разработка нового метода и алгоритма решения этой задачи предпочтительного имеющимся по затратам времени и качеству получаемого решения. В работе выполнен анализ проблемы и существующих методов её решения, определены недостатки этих методов. Показано, что все известные методы решения этой задачи строятся на реализации перебора вариантов решений либо на интуитивных эвристиках. Первые из них характеризуются неполиномиальными затратами времени, а вторые – не обеспечивают получение оптимального решения. Причиной такого состояния является невозможность сформулировать условия, определяющие оптимальное решение задачи. В таком случае единственно возможным способом решения задачи по-прежнему остаётся перебор вариантов, а для снижения затрат нахождения решения необходимо прибегать к сокращению пространства перебора вариантов. В работе изложены новые принципы нахождения решения и предложен новый метод решения задачи. На основе нового метода разработан полиномиальный алгоритм решения задачи. Поиск гамильтонова цикла в графе сводится к поиску замкнутого пути в новом графе кратчайших путей. Для построения графа кратчайших путей используется алгоритм Дейкстры. Пространство перебора вариантов решения задачи состоит из решений, которые строятся из каждой вершины графа в графе кратчайших путей. Тестирование разработанной программы показало работоспособность разработанного метода и алгоритма решения задачи. Предложенный метод решения существенно сокращает пространство перебора и позволяет находить оптимальное решение с полиномиальной сложностью, как в полном, так и неполном графах. Рассмотренный метод пригоден для параллельной реализации, что даёт дополнительный выигрыш во времени и позволяет на всю мощь использовать параллельные возможности современных многоядерных процессоров.
Дослідження впливу компетентностей членів проєктної команди на ефективність проєкту в галузі інформаційних технологій
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Прокопенко, Тетяна Олександрівна; Ободовський, Богдан Петрович
Пропонується дослідження та обґрунтування впливу компетентностей членів проєктної команди на ефективність ІТ проєкту, що забезпечить підтримку та прийняття ефективних управлінських рішень при відборі претендентів в команду ІТ проєкту. Представлено дослідження взаємозв’язку між ефективністю ІТ проєкту та компетентностями членів проєктної команди з точки зору виконання всіх процесів в проекті, що залежать від компетентностей, а також визначення ризику невиконання процесу в проєкті. Ефективне управління ІТ проєктом залежить від організації та формування проєктної команди, де компетентнісний підхід забезпечить можливості високої продуктивності менеджменту. Розглянута узагальнена функція бажаності Харрінгтона забезпечує можливості порівняння результатів виконання проєкту, які безпосередньо залежать від сукупної оцінки компетентностей членів проєктної команди та впливають на ефективність проєкту. Зроблено висновки про можливість застосування проведених досліджень при розробці інтелектуальної інформаційної системи оцінювання компетентностей членів проєктної команди, що надасть можливості більш ретельного відбору претендентів в команду ІТ проєкту та підвищення продуктивності менеджменту.
Informational support of event manager in the project of organization of sports actions
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Malyeyeva, O. V.; Glushko, I. V.; Artiukh, R. V.; Plyasheshnik, A. M.
The subject of the study is the processes of information support of organizational projects. The aim of the work is to create an integrated web service for information support of event-manager in the projects of organization of sports competitions. The following tasks are solved in the article: analysis of means of information support of organizational projects, systematization of event-manager functions and means for their fulfillment, development of a web-resource for providing information support of the project of organization of sports competitions. The following methods are used: project management, communication management, queuing theory, integration of information systems, object-oriented programming. The results obtained: An analysis of the means of information support of organizational projects is carried out. It is concluded that the integration of web applications, mapping services and integration tools with social networks is necessary for effective management of organizational projects. Features and software of event-manager of projects of the organization of sports competitions which are systematized according to the main stages of the life cycle were studied. A diagram of use cases has been developed, which is the initial conceptual presentation of the information support system. A web-based user interface has been designed to create and edit online contest routes using a mapping service. The opportunity to integrate the event into the social network Facebook with editing posts was realized. The application of queuing theory methods is justified for managing the organizational risks of the project. Conclusions: Integration of modern technologies provides informational support to the event manager of the project of organization of sports competitions, which provides convenience and shortening of terms of performance of its functions. In addition, the developed web resource allows different types of project stakeholders to participate in polls, register for competitions, view reports from previous events and get directions for competitions directly on the site.
Формування складу учасників проєкту створення транспортно-логістичного центру
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Ковтун, Тетяна Антонівна; Смокова, Тетяна Миколаївна
Розвиток логістики як сучасного напрямку бізнесу, основна концепція якого полягає в управлінні рухом матеріальних і супутніх їм потоків, призвів до виникнення такого елемента транспортно–логістичної системи, як транспортно–логістичний центр. В статті надано характеристику специфічних особливостей транспортно–логістичного центру, його визначення. Розглянуто системну сутність транспортно –логістичного центру як мікрологістичної системи та елемента макрологістичної системи, розроблено власну структуру транспортно –логістичного центру, до складу якої входять управляюча компанія, функціональні (транспортні та логістичні організації/компанії/підприємства) та допоміжні (комерційні та обслуговуючі організації/компанії/підприємства). Розроблено систему управління транспортно –логістичного центру, визначено вертикальні інтеграційні зв’язки між об’єктом та суб’єктами управління, горизонтальні між суб’єктами управління. Досліджено зміну наукових поглядів на визначення зацікавлених сторін та учасників проєкту. Проведено ідентифікацію та класифікацію зацікавлених сторін в проєкті створення транспортно –логістичного центру з використанням інструментарію методології управління проєктами. Визначено внутрішні та зовнішні зацікавлені сторони проєкту. Під внутрішніми зацікавленими сторонами проєкту пропонується розуміти основних та другорядних учасників проєкту, під зовнішніми – зацікавлені сторони, що мають прямий та опосередкований вплив на проєкт. Створено системну модель зацікавлених сторін в проєкті транспортно –логістичного центру. В умовах нестабільного середовища та жорсткої конкуренції учасники проєкту створення транспортно –логістичного центру бажають мати впевненість у затребуваності послуг центру на ринку транспортно –логістичних послуг та успішній реалізації проєкту. Одним зі шляхів зниження невизначеності умов реалізації проєкту автори вважають формування оптимального складу учасників проєкту. Запропоновано механізм формування складу учасників, що обґрунтовує необхідність узгодити інтереси всіх учасників на різних етапах життєвого циклу проєкту та включити до складу учасників тих, що принесуть максимальну корисність проєкту.
Застосування біомоніторингу для виявлення небезпек в проєктах критичної інфраструктури
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Хрутьба, Вікторія Олександрівна; Барабаш, Олена Василівна; Зюзюн, Вадим Ігорович; Нєвєдров, Дмитро Сергійович
Дослідження присвячене питанню можливості інтеграції біомоніторингу в процедуру оцінки впливу на довкілля проектів критичної інфраструктури. Встановлено, що до проєктів критичної інфраструктури відносяться проєкти пов’язані з будівництво, реконструкцією та експлуатацію об’єктів критичної інфраструктури. Проєкти критичної інфраструктури можуть бути небезпечними для довкілля, але вчасне виявлення характеру, інтенсивності, ступеня небезпеки проєкту критичної інфраструктури для стану довкілля і здоров’я населення, зможе попередити процеси прояву і відповідно сприяти його успішному виконанню. Визначено особливості проведення процедури оцінки впливу на довкілля та її значущість, як фактору успішного проходження проєктом всього життєвого циклу. Встановлено, що комплексне проведення процедури оцінки впливу на довкілля проєкту критичної інфраструктури сприятиме ухваленню екологічно-грамотних управлінських рішень, які принесуть користь довкіллю. Розроблено алгоритм проведення оцінки впливу на довкілля для проєктів критичної інфраструктури. Здійснено експрес-оцінку забруднення атмосферного повітря за допомогою методу дендроіндикації, заснованого на дослідженні стабільності розвитку деревних насаджень на всіх стадіях онтогенезу, для виявлення небезпек в проєктах критичної інфраструктури. Практичне застосування методу дендроіндикації дозволить покращити можливості для виявлення в атмосферному повітрі діоксиду сірки та оцінити сумарну величину антропогенного навантаження на рослинні організми. Встановлено, що застосування дендроіндикації, як додаткового методу при проведенні оцінки впливу на довкілля, суттєво збільшить можливості у сфері визначення небезпек для проектів критичної інфраструктури, особливо в аспекті проєктної діяльності щодо їх реконструкції та експлуатації. Застосування запропонованого методу в проєктній діяльності сприятиме зменшенню їх можливого негативного впливу на стан навколишнього природного середовища.
Особливості управління гіпердинамічними проєктами
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Флис, Ігор Михайлович
Проаналізовано роль і місце проєктів у різних галузях суспільної і виробничої діяльності, життєвий цикл яких вимірюється декількома добами або годинами. Прикладом таких специфічних проєктів є вирішення завдань у царині національної безпеки й оборони держави (бойові дії у збройних конфліктах, повноцінні військові операції), ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій (масштабні лісові пожежі, паводки, цунамі, техногенні катастрофи), а також в інших галузях суспільної діяльності (в аграрній галузі, у будівельній індустрії, на транспорті). Такі специфічні проєкти мають усі характерні їм атрибути: обмежений у часі та ресурсах, неповторний (унікальний) та одноразовий процес. Ідентифіковано роль і значення специфічних проєктів, тривалість впровадження яких вимірюється декількома добами або годинами у загальній класифікації. Запропоновано специфічні проєкти класифікувати за їх життєвим циклом на чотири групи: довготривалі, тривалістю від одного до декількох років, короткотривалі, тривалістю від одного місяця до одного року, динамічні, тривалістю від декількох діб до одного місяця, та гіпердинамічні, тривалістю від декількох годин до однієї-трьох діб. Проаналізовано особливості управління гіпердинамічними проєктами та сформульовано основні його принципи: чіткість поставлення та однозначність розуміння задачі (бойової, оперативно-тактичної, виробничої), цілковите усвідомлення її усіма виконавцями на усіх фазах проєкту; оперативність і досконалість виконання всіх підготовчих робіт (всебічне забезпечення проєкту всіма необхідними засобами і ресурсами), та активної фази гіпердинамічного проєкту (вогневе ураження противника у бою, гасіння пожежі, ліквідація аварії або наслідків катастрофи, збирання урожаю у стислі агротехнічні строки, перевезення вантажів, ремонт інженерної мережі тощо); високий рівень фаховості та найвищий вольовий рівень відповідальності за виконання своїх штатних обов’язків під час роботи (бойової, оперативно-тактичної, виробничої) у виконавців гіпердинамічного проєкту на усіх рівнях надбудови; професійна підготовленість та моральна підтримка цілеспрямованості та дисциплінованості всіх виконавців гіпердинамічного проєкту в процесі його реалізації, незважаючи на активний вплив ризиків, серед яких головний – ймовірні загрози здоров’ю та самому життю; чіткість і неперервність роботи системи управління у процесі реалізації гіпердинамічного проєкту, що забезпечується, в першу чергу, підтриманням безвідмовної роботи систем комунікації (зв’язку) їх дублюванням або багатократністю; ідентифікація всіх можливих ризиків, реакція на них та її відслідковування у процесі виконання гіпердинамічного проєкту, особливо при високоймовірних загрозах для здоров’я і життя виконавців; неперервний контроль виконання усіх етапів гіпердинамічного проєкту, оперативне прийняття рішень і невідкладне внесення всіх відповідних коректур (подача розпоряджень і команд підлеглим в організаційно-штатній структурі управління персоналом за допомогою засобів комунікації). Наступним етапом наших досліджень вважаємо обґрунтування класифікації за тривалістю проєктів та аналіз інтенсивності споживання виділених (запланованих) ресурсів для їх реалізації.
Ціннісно-орієнтоване управління змістом будівельного проекту
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Данченко, Олена Борисівна; Нахімі, Мохаммад Ясін Мохаммад Хусайн; Савіна, Оксана Юріївна
Управління змістом проєктів, зокрема й будівельних, у проєктній діяльності вимагає врахування ціннісних орієнтацій всіх зацікавлених сторін, постійного моніторингу та контролю змісту з метою попередження, запобігання можливого зниження отриманих цінностей в процесі створення та реалізайції продукту будівельного проєкту. За результатами проведеного аналізу наукових праць було зроблено висновок, що запровадження ціннісно-орієнтованого підходу до формування змісту проєкту та використання декомпозиції робіт для будівельних проєктів є нагальним й потребує уточнення і дослідження. Пропонується удосконалений підхід управління змістом будівельних проєктів, що інтегрує в собі ціннісні складові вимог та потреб стейкхолдерів, які представляються у вигляді структури декомпозиції робіт. Впровадження цих процесів дозволить керівнику проєкту та його команді брати на себе усвідомлений та контрольований ризик щодо виконання проєкту з метою створення цінності, яка інтегрує в собі цінності зацікавлених сторін. Виконання цілей власників та користувачів має основоположне значення для створення цінності через проєкт. Щоб ефективно створювати цінність будівельного проєкту, цінність користувачів повинна бути узгоджена зі стратегіями власника, закладена в змісті проекту та проконтрольована на протязі всього життєвого циклу проєкту і його продукту. Керівник проєкту повинен чітко усвідомлювати до яких наслідків можуть призвести неврахування або ігнорування цінностей стейкхолдерів, та яким чином покращити або підтримати ціннісні установки зацікавлених сторін для ефективного управління будівельним проєктом. Зроблено висновок про те, що ціннісно-орієнтоване управління змістом будівельного проекту може стати основою для нової компоненти методології управління змістом проєктів, що дозволить включати до змісту рекомендації та відповідні документи, які регламентують ціності стейкхолдерів, а також дозволяють на всіх етапах життєвого циклу проекту проводити моніторинг та контроль як цінностей так і складових змісту.
Temporal processes alignment method for complicated systems
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Chimshir, V. I.
The presented work researches a possibility to compose temporal processes to reduce complicated system operation expenditures. It is established, that temporal processes are classified into three categories in view of their influence on a system’s functional state. They are single (1), repeating (2) and cyclic (3). It is also established, that presence of large number of temporal processes within a system requires an individual approach to their control. Temporal processes alignment method is developed consisting of six fundamental provisions: 1) with none additional restrictions the attraction point falls within the time interval of either of temporal processes; 2) temporal processes’ shifting does not involve additional expenditures if it does not generate extra temporal process within the time interval under review; 3) with increased system’s stoppage costs the attraction points tend to areas of the system’s forced stoppage and increase noticeably their attracting features; 4) attraction area is determined by an area where all the not repeating temporal processes are located; 5) in the course of alignment of temporal processes involving reduction of the number of system’s stoppages there is always a limit expenditures value justifying such an alignment; 6) alignment of temporal processes running within relative attraction zone may be implemented providing meeting the conditions. These provisions construe a basis to take a decision about possibility and feasibility of their alignment. It is identified, that one of essential parameters of the processes’ alignment is a choice of a proper time for their alignment. An algorithm is offered based on the developed method enabling to implement temporal processes alignment procedure depending on data processing systems’ resources to reduce substantially chance of error in adopting a decision in complicated systems’ management.
Концептуальная модель ценности трудовых ресурсов проектно-ориентированной организации
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Бондарь, Алла Витальевна
Трудовые ресурсы проектно-ориентированной организации являются источником обеспечения трудовыми ресурсами каждого проекта организации. Для управления этими ресурсами в исследовании предлагается концептуальная модель ценности, составной частью которой является подход, основанный на компетенциях, дополненный категориями «энергия», «потенциал» и «синергия». Ценность трудовых ресурсов проектно-ориентированной организации рассмотрена с точки зрения системы факторов, ее определяющих, на двух уровнях: на уровне конкретного проекта и на уровне проектно-ориентированной организации в целом. Для каждого уровня сформирована система факторов. Эта система влияет и формирует ценность трудовых ресурсов в целом и для отдельного подразделения (члена команды, сотрудника) в частности. Введена категория «степень уникальности», которая характеризует единицу трудовых ресурсов. Определен механизм формирования «степени уникальности». На уровне организации в целом ценность единицы трудовых ресурсов определяется совокупностью компетенций, энергией, потенциалом, степенью уникальности по сравнению с проектным напряжением организации, уровнем турбулентности среды, характером и спецификой проектов организации, целям организации и составу трудовых ресурсов организации. На уровне конкретного проекта ценность работника определяется его компетенцией и энергией, степенью уникальности по сравнению с характером и спецификой проекта и его значением для организации. Таким образом, ценность трудовых ресурсов учитывается при систематическом взаимодействии с ценностями проектов, а дифференциация стоимости проектов организации является основой для дифференциации ценности трудовых ресурсов. В исследовании предложен показатель «напряженности проекта», оценивающий в среднем степень участия сотрудников в реализации проекта. Данные результаты служат идеологической и методологической основой для формирования теоретических основ управления трудовыми ресурсами проектно-ориентированной организации в соответствии с ценностным подходом.