Вісник № 02. Стратегічне управління, управління портфелями, програмами та проектами
Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/46544
Переглянути
2 результатів
Результати пошуку
Документ Формування складу учасників проєкту створення транспортно-логістичного центру(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Ковтун, Тетяна Антонівна; Смокова, Тетяна МиколаївнаРозвиток логістики як сучасного напрямку бізнесу, основна концепція якого полягає в управлінні рухом матеріальних і супутніх їм потоків, призвів до виникнення такого елемента транспортно–логістичної системи, як транспортно–логістичний центр. В статті надано характеристику специфічних особливостей транспортно–логістичного центру, його визначення. Розглянуто системну сутність транспортно –логістичного центру як мікрологістичної системи та елемента макрологістичної системи, розроблено власну структуру транспортно –логістичного центру, до складу якої входять управляюча компанія, функціональні (транспортні та логістичні організації/компанії/підприємства) та допоміжні (комерційні та обслуговуючі організації/компанії/підприємства). Розроблено систему управління транспортно –логістичного центру, визначено вертикальні інтеграційні зв’язки між об’єктом та суб’єктами управління, горизонтальні між суб’єктами управління. Досліджено зміну наукових поглядів на визначення зацікавлених сторін та учасників проєкту. Проведено ідентифікацію та класифікацію зацікавлених сторін в проєкті створення транспортно –логістичного центру з використанням інструментарію методології управління проєктами. Визначено внутрішні та зовнішні зацікавлені сторони проєкту. Під внутрішніми зацікавленими сторонами проєкту пропонується розуміти основних та другорядних учасників проєкту, під зовнішніми – зацікавлені сторони, що мають прямий та опосередкований вплив на проєкт. Створено системну модель зацікавлених сторін в проєкті транспортно –логістичного центру. В умовах нестабільного середовища та жорсткої конкуренції учасники проєкту створення транспортно –логістичного центру бажають мати впевненість у затребуваності послуг центру на ринку транспортно –логістичних послуг та успішній реалізації проєкту. Одним зі шляхів зниження невизначеності умов реалізації проєкту автори вважають формування оптимального складу учасників проєкту. Запропоновано механізм формування складу учасників, що обґрунтовує необхідність узгодити інтереси всіх учасників на різних етапах життєвого циклу проєкту та включити до складу учасників тих, що принесуть максимальну корисність проєкту.Документ Особливості управління гіпердинамічними проєктами(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Флис, Ігор МихайловичПроаналізовано роль і місце проєктів у різних галузях суспільної і виробничої діяльності, життєвий цикл яких вимірюється декількома добами або годинами. Прикладом таких специфічних проєктів є вирішення завдань у царині національної безпеки й оборони держави (бойові дії у збройних конфліктах, повноцінні військові операції), ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій (масштабні лісові пожежі, паводки, цунамі, техногенні катастрофи), а також в інших галузях суспільної діяльності (в аграрній галузі, у будівельній індустрії, на транспорті). Такі специфічні проєкти мають усі характерні їм атрибути: обмежений у часі та ресурсах, неповторний (унікальний) та одноразовий процес. Ідентифіковано роль і значення специфічних проєктів, тривалість впровадження яких вимірюється декількома добами або годинами у загальній класифікації. Запропоновано специфічні проєкти класифікувати за їх життєвим циклом на чотири групи: довготривалі, тривалістю від одного до декількох років, короткотривалі, тривалістю від одного місяця до одного року, динамічні, тривалістю від декількох діб до одного місяця, та гіпердинамічні, тривалістю від декількох годин до однієї-трьох діб. Проаналізовано особливості управління гіпердинамічними проєктами та сформульовано основні його принципи: чіткість поставлення та однозначність розуміння задачі (бойової, оперативно-тактичної, виробничої), цілковите усвідомлення її усіма виконавцями на усіх фазах проєкту; оперативність і досконалість виконання всіх підготовчих робіт (всебічне забезпечення проєкту всіма необхідними засобами і ресурсами), та активної фази гіпердинамічного проєкту (вогневе ураження противника у бою, гасіння пожежі, ліквідація аварії або наслідків катастрофи, збирання урожаю у стислі агротехнічні строки, перевезення вантажів, ремонт інженерної мережі тощо); високий рівень фаховості та найвищий вольовий рівень відповідальності за виконання своїх штатних обов’язків під час роботи (бойової, оперативно-тактичної, виробничої) у виконавців гіпердинамічного проєкту на усіх рівнях надбудови; професійна підготовленість та моральна підтримка цілеспрямованості та дисциплінованості всіх виконавців гіпердинамічного проєкту в процесі його реалізації, незважаючи на активний вплив ризиків, серед яких головний – ймовірні загрози здоров’ю та самому життю; чіткість і неперервність роботи системи управління у процесі реалізації гіпердинамічного проєкту, що забезпечується, в першу чергу, підтриманням безвідмовної роботи систем комунікації (зв’язку) їх дублюванням або багатократністю; ідентифікація всіх можливих ризиків, реакція на них та її відслідковування у процесі виконання гіпердинамічного проєкту, особливо при високоймовірних загрозах для здоров’я і життя виконавців; неперервний контроль виконання усіх етапів гіпердинамічного проєкту, оперативне прийняття рішень і невідкладне внесення всіх відповідних коректур (подача розпоряджень і команд підлеглим в організаційно-штатній структурі управління персоналом за допомогою засобів комунікації). Наступним етапом наших досліджень вважаємо обґрунтування класифікації за тривалістю проєктів та аналіз інтенсивності споживання виділених (запланованих) ресурсів для їх реалізації.